Від наших читачів

Негативні емоції Дякую вам за чудову серію статей під заголовком «Ви можете подолати негативні емоції» (за 8 листопада 1992 року). Я вже довгий час борюся з цією проблемою. Але тепер, коли Єгова подарував мені ці статті, я зрештою знайшла у собі сили подолати такі почуття. Великою допомогою у цьому є також надія на благословенне майбутнє, що чекає нас.

К. І., Італія

Я впала в депресію після розриву любовних стосунків з тим, хто виявився обманщиком. Декілька місяців я мучила себе негативними думками на зразок: «Яка ж я нерозсудлива, що повірила його брехні» або «Я не можу розібратись у характері людини». Це привело до цинічного висновку: «Я ніколи більше не довірятиму людям». Практичний підхід цієї статті до позитивного мислення допомагає мені відновити самоповагу та нагадує, що цей епізод із життя — лише досвід, з якого слід взяти урок.

Р. М., Сполучені Штати Америки

Я схвалюю ваші поради на тему негативних емоцій. А втім, не всі негативні емоції спричинені свідомими думками. Підсвідомі думки, як, наприклад, раптове відтворення в пам’яті зґвалтування у дитячому віці, також можуть викликати негативні почуття. Дехто може намагатися застосувати цю інформацію, але бачить, що це не поліпшує його стану. Проблема таких людей полягає у глибшому. Ті, що усвідомлюють необхідність більше працювати над своїм розумовим та душевним здоров’ям незалежно від того, чи потрібно лікарської допомоги, чи ні, не повинні розглядатись як ті, що вдаються до крайностей.

М. У., Сполучені Штати Америки

Ми дякуємо вам за цей коментар. Читачі повинні усвідомлювати, що ці статті не були розраховані на тих, хто страждає на такі серйозні недуги, як загальна депресія або психічні наслідки ґвалтування у дитячому віці. Поради, що подавалися в статтях, можуть допомогти таким особам лише частково; проте, як говориться на початку першої статті, ця інформація зосереджується на «негативних емоціях, що є у всіх людей». Щодо серйозних форм депресії, то в статті визнається, що такі недуги «вимагають лікування» (Ред.).

Сльози Недавно я була на похороні одного вірного християнина, який служив багато років старійшиною у нашому зборі. Коли труну виносили із приміщення, я гірко плакала. Проте більшість присутніх контролювала свої почуття. Але через день після того я отримала «Пробудись!» за 22 вересня 1992 року [8 листопада 1992 року, укр.] зі статтею «Чому стільки сліз?». Вона допомогла мені збагнути, що сльози — це не ознака слабкості характеру, але вираз внутрішніх емоцій. Дуже вам вдячна за цю інформативну статтю.

С. З., Німеччина

Руки Стаття «Наші чудові руки» (за 8 вересня 1992 року) була надзвичайно цікавою. Я знав, що наші руки чудово створені. Але ця стаття допомогла мені глибше збагнути величність нашого Творця.

К. Й., Японія

Молитва Дякую вам за статтю «Молоді люди запитують... Чи Бог відповідає на мої молитви?» (за 8 листопада 1992 року). Ця стаття для мене була дуже корисною. З неї я дізналась, що мої молитви не повинні містити самолюбні бажання матеріальних речей. Я також дізналась, що повинна постійно молитись, оскільки Єгова не завжди відповідає на молитву відразу. І він не завжди дає нам відповіді, яких ми сподіваємось.

Б. Дж., Сполучені Штати Америки