Спостерігаємо світ

Європу застережено проти етнічного розбрату

«Без особливих труднощів можна перетворити людей у роботів, які ненавидять і вбивають»,— застерігає Хосе-Марія Менделусе, спеціальний представник верховного комісара ООН у справах біженців. Містер Менделусе, який 19 місяців провів у колишній Югославії, наглядаючи за реалізацією програми ООН у справах біженців, сказав, що було б «дуже небезпечною помилкою» вважати, що балканські народи «набагато відрізняються від решти європейців», а також він зазначив, що подібні етнічні конфлікти запросто можуть вибухнути в інших європейських країнах. «Достатньо тільки економічної кризи і декількох цинічних політиків, які складають вину на іммігрантів чи бідних людей, чи на людей, котрі якимось чином відрізняються від інших»,— сказав він. Згідно з повідомленням у газеті «Нью-Йорк таймс», містер Менделусе зауважив, наскільки легко правлячі кола можуть розпалити ненависть, «розповсюджуючи неправду через засоби масової інформації і створюючи конфліктні ситуації», і заявив, що ті, хто підписав мирні договори, не змінили своєї поведінки, але продовжують «ненавидіти та вбивати».

Зловживання алкоголем у Австралії

Доброю новиною в Австралії є те, що споживання алкоголю в загальному в країні скоротилось. Але є й погана новина: зловживання алкоголем обходиться країні у «6 мільярдів доларів США і 6000 людських життів щорічно», повідомляє газета «Сідні морнінґ гералд». В останньому повідомленні під назвою «Розміри та наслідки зловживання алкоголем» наводилися дані, що 88 відсотків австралійців і 75 відсотків австралійок вживають алкогольні напої, а про те, що жінки починають пити більше, і про «гульбища» серед підлітків там говорилось як про основну підставу для занепокоєння.

Зусилля ООН, спрямовані на захист миру, заморожені за браком коштів

Вважається, що цього року затрати ООН на захист миру досягнуть 3,7 мільярда доларів США. Проте «невиплата внесків країнами-членами породжує сумніви щодо спроможності цієї організації фінансувати майбутні операції або відповідно підтримувати акції на захист миру на даному етапі», говориться в газеті «Нью-Йорк таймс». ООН повинна би давати компенсацію державам, що допомагають у миротворницьких операціях, у розмірі близько 1000 доларів США щомісяця на кожного висланого солдата. Але проходять місяці, а ті країни, що вислали свої загони для операцій у колишній Югославії та Камбоджі, компенсації не одержують. До кінця квітня невиплачені борги, пов’язані з боротьбою за мир, досягли 1,5 мільярда доларів США і, крім того, у звичайний бюджет не надійшло 970 мільйонів доларів. Не одержавши компенсації, деякі з країн, що розвиваються, вже відвели свої воєнні сили або перестали брати участь у нових операціях.

Рік ненависті

«Рік 1992-й придав нової гостроти деяким старим питанням про людську природу,— зазначає журнал «Ньюсуїк».— Такий розбрат — сусід проти сусіда, одна раса проти іншої, одна національність проти іншої — є чимось, до чого ми завжди були схильні, та цьогорічні події викликають сумніви щодо того, чи ми зможемо це подолати». А далі там писалося: «Таке враження, що гасло того року звучало: «Ненавидь ближнього свого». Чому «людська злобність» стала відмітною рисою 1992 року? «Часті прояви насилля спричинила повна анархія, а також економічна нестабільність, яка наступила слідом за падінням радянського комунізму»,— написано в «Ньюсуїк». До цього додавалася ненависть між представниками різних рас і культур, яка розпалюється державними діячами. Чи рішення цього питання залежить тільки від військових борців за мир? «Загони ООН перебувають на Кіпрі, відокремлюючи грецькі поселення від турецьких протягом ось уже майже 20 років. Будучи в безпеці за цим охоронним щитом ООН, обидві сторони не проявили щонайменшого бажання піти на компроміс»,— відповідає «Ньюсуїк».

Бракує жінок

У розвинутих країнах, як, наприклад, Великобританії, Франції, Швейцарії і Сполучених Штатах, жінки кількісно переважають чоловіків, співвідношення між ними становить 105 до 100. Але, за статистикою ООН, в Азії жінок менше на десятки мільйонів. Наприклад, в Афганістані і Бангладеш на 100 чоловіків припадає лише 94 жінки, в Індії — 93, а в Пакистані тільки 92. З офіційних даних Китаю випливає, що на кожних 100 дівчаток там припадає 114 хлопчиків віком від одного до двох років. Чому така різниця? «Фахівці вказують на дискримінацію жінок, яка загрожує їхньому життю, зменшуючи їхні шанси вижити; аборти з метою знищити зародок певної статі і дітовбивство; брак харчів та поганий догляд за здоров’ям; багаторазову вагітність і важку фізичну працю»,— говориться у газеті «Вашингтон пост». Опріч того, у деяких культурах чоловіки, що займаються переписом населення, ігнорують жінок або їм просто заборонено розмовляти з ними. А деякі батьки соромляться того, що мають більше дочок, ніж синів, і тому обманюють щодо статі своїх дітей.

Китайський спосіб скоротити народжуваність

Статистика за 1992 рік показує найнижчий рівень народжуваності в історії Китаю — 18,2 родів на 1000 чоловік, що менше від показників 1987 року — 23,33 на 1000, повідомляє газета «Нью-Йорк таймс». Хоча такої цифри сподівалися аж 2010 року, все ж мети було досягнено, «оскільки партія і державні діячі на всіх рівнях звертали велику увагу на планування сім’ї і вживали ефективніших заходів», говорить Пенґ Пейюн, міністр Державної комісії з питань планування сім’ї. Під час проведення в життя цієї програми місцеві урядовці несли персональну юридичну відповідальність за зниження народжуваності у підвідомчих їм областях, і якби вони зазнали в цьому невдачі, то були б покарані. У багатьох випадках це означало примусову стерилізацію жінок, які вже народили дитину, і накладання великих штрафів на тих, хто народив недозволену дитину. Якщо селяни не в стані виплатити штраф, то їхнє майно або конфісковується, або знищується, а будинки часто розвалюються. Населення Китаю в розмірі 1,17 мільярда чоловік вже становить приблизно 22 відсотки світового населення.

«Серйозна проблема із здоров’ям до 2000 року»

Французькі медики передрікають, що «хронічний гепатит типу С стане серйозною проблемою із здоров’ям у Франції до 2000 року». У витягах з одного медичного повідомлення у паризькій газеті «Монд» говорилося, що ця проблема має дві важливі особливості: «у поширенні вірусу істотну роль відіграє переливання крові» і «особливо інтенсивно [вірус] розвивається у хронічній формі». За приблизними підрахунками, десь від 500 000 до 2 000 000 осіб у Франції нині заражені цим вірусом і у 62 відсотків, мабуть, буде хронічний гепатит у поєднанні з ризиком захворіти на цироз печінки або рак протягом наступних 10—30 років. Лікарі говорять, що, хоча в більшості людей, заражених гепатитом С, і немає жодних симптомів, їхні прогнози просто невблаганні.

Чим загрожує космічне сміття

«Космічне сміття — проблема, яка набуває дедалі більшої гостроти, коли йдеться про космічні польоти»,— повідомляється у газеті «Зюддойче цайтунґ». Перша Європейська конференція з питань космічного сміття, проведена у квітні в місті Дармштадт (Німеччина), розглядала «питання про те, що робити із невпинним збільшенням зони різних уламків, серед яких є недіючі штучні супутники, зношені деталі ракет або інструменти, загублені під час попередніх польотів». За попередніми даними, довкола Землі з великою швидкістю літає більш як 7000 предметів величиною з тенісний м’яч і більше, а також понад 100 000 дрібніших предметів. За 95 відсотків усього сміття в космосі відповідальність несуть колишній Радянський Союз і США. «За останні роки уже було декілька випадків, коли треба було дуже мало для того, щоб діючі космічні супутники зіткнулися з покидьками, що літають довкола,— додається в газеті.— Суворі заходи проти забруднення космосу сміттям та міжнародні угоди про майбутні космічні проекти є єдиним рішенням, якщо ми не бажаємо, щоб впродовж наступного тисячоліття нам довелось припинити польоти в космос».

Полеміка щодо прапора і гімну в Японії

Недавно в пресі міста Ямато (Японія) з’явилися повідомлення про те, що директори шкіл «проводять у життя наказ Міністерства освіти про піднімання національного прапора і спів національного гімну... незважаючи на сильну протидію рядових вчителів», говориться у газеті «Майніті дейлі ньюс». «Питання про те, щоб включити до шкільних церемоній хіномару [національний прапор] і кіміґайо [національний гімн], викликало по цілій Японії полеміку щодо їх ролі під час війни, коли буйно процвітав ультранаціоналізм та імперіалізм». Згідно з газетою «Асахі івнінґ ньюс», опозиційні кола поєднують національний прапор і гімн з поклонінням імператору і кажуть, що змушувати дітей співати гімн означає «нав’язувати їм специфічне релігійне кредо». Вони говорять, що таким чином буде порушуватися конституційне право на свободу релігії і совісті.

Викрито ядерні катастрофи

Згідно зі щоденною паризькою газетою «Інтернешнл геральд трібюн», через багато років секретності стала широко відомою нова інформація про декілька найстрашніших в історії людства ядерних катастроф. Стараючись завоювати першість у розробці ядерної зброї, уряд колишнього Радянського Союзу збудував в Уральських горах завод, де вироблявся плутоній. Із самого початку будування у 1948 році аж до 1951 року радіоактивні відходи виробництва просто скидалися у місцеві річки, котрі також служили для сільськогосподарських потреб та були джерелом питної води. Пізніше, у 1957 році, деяка кількість ядерних відходів вибухнула, звільнивши велику кількість радіоактивного матеріалу в земну атмосферу. Ще один інцидент відбувся в 1967 році, коли сусіднє озеро, в котре скидали ядерні відходи, висохло. Вітер порозносив радіоактивні відходи на великі відстані. Вчені вважають, що радіоактивне забруднення як наслідок цих трьох випадків завдало шкоди приблизно 450 000 чоловік.