Щорічні відвідини велетенської шкірястої черепахи

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В МАЛАЙЗІЇ

ВЖЕ майже північ. Повний місяць над головою проливає срібне сяйво на мирне, тихе море. На березі Рантау-Абанґ — групки людей: дехто з них стоїть, інші сидять навпочіпки, ще інші посідали просто на дрібний, холодний пісок. Що вони тут роблять так пізно? Вони терпляче чекають на відвідини циклопічної, з панцером і чотирма ластами, шкірястої черепахи.

Ці таємничі візитери-амфібії принесли всесвітню популярність цьому нічим не примітному узбережжю. Рантау-Абанґ лежить на східному березі півострова Малакка, на північ від Куала-Дунґун і за 400 кілометрів від Сінгапура. Це одне з небагатьох місць світу, куди шкірясті черепахи прибувають зі шляхетною місією.

Тут сезон відкладання яєць тягнеться десь від травня до вересня. Протягом самого розпалу — в червні, липні і серпні без труднощів можна спостерігати процес відкладання яєць. Черепахи починають вилазити з води переважно тоді, коли вже смеркнеться. Чи ці глядачі з Малайзії, Сінгапуру та Заходу даремно чекатимуть на це видовище?

Вони виходять з моря!

Аж ось у мерехтливій воді неподалік берега щось вимальовується, воно то занурюється, то знову спливає на поверхню. Натовп у захопленні! Воно чимраз ближчає, і вже можна розглядіти, як з води виринає куполоподібний об’єкт. До берега підпливає черепаха! Декілька екскурсоводів нагадують усім присутнім, що спостерігати слід дуже тихо, аби шум не відлякав її від берега.

Спочатку з’являється голова, потім шия, передня частина панцера, потому передні ласти. Зрештою з води виповзає уся черепаха. Ласкаві хвильки припливу омивають її хвіст і задні ласти. Насправді, яка ж махиня, від ніздрів до кінчика хвоста вона майже два метри завдовжки! Тут, на березі, вона залягла непорушно.

Несподівано передніми ластами черепаха трохи підвела себе і витягнула своє тіло вперед, глухо вдаривши пісок. Вона знову залягла, начеб вдихнути повітря і набратися сил для наступного підйому. Саме так вона пересувається по землі. На віддалі, з обох боків від неї, стоїть натовп. Екскурсоводи щодо цього дуже суворі. З кожним її рухом вперед натовп також ступає вперед, але дуже тихенько.

Коли зрештою шкіряста черепаха вишкутильгала на берег, вона інстинктивно знала своє місце на ньому. Запрограмоване знання допомагає їй знайти місце для успішного вилуплення виводка. Тут вона починає копати ямку. Задні ласти відіграють роль заступів, викидаючи з-під неї пісок.

Вже минуло трохи часу, один з наших екскурсоводів, що має право на збирання яєць, вийшов уперед і встромив свою руку в ямку, котра виявилась настільки глибокою, що його рука туди занурилась по лікоть. Коли він витягнув руку, всі аж роти пороззявляли від подиву та захоплення. У руці він тримав яйце!

Яйце шкірястої черепахи брудно-білого кольору. Воно може бути різного розміру: від маленького м’ячика для гри в пінґ-понґ до м’яча для гри в теніс. Останні яйця, які відкладає черепаха, переважно є ще менші. На відміну від курячих яєць, вони мають шкірясту оболонку, яка легко деформується від натиску. Цікаво, що білок яйця (альбумін) залишається рідким, навіть коли його зварити. Кажуть, що воно гостре на смак і трішки нагадує рибу. Черепаха за одним разом відкладає у середньому 85 яєць. Але 1967 року було повідомлено про рекордну кількість яєць — 140 штук.

Тепер натовп може рухатися вільніше. Дехто непевно торкається черепахи й оглядає її. Інші залазять на неї або обпираються об неї, щоб зробити фотографію на пам’ять. Якщо ближче придивитися до черепахи, то можна побачити напівпрозорий слиз, що капає з її очей, склеюючи піщинки. Кажуть, що це через зміну водного середовища на повітряне. Періодично черепаха відкриває свою пащу, щоб з ревінням вдихнути повітря.

Захоронення яєць

Минуло досить-таки багато часу, поки це створіння почало рухати своїми задніми ластами, згортаючи пісок. Як тільки воно закопало ямку, його задні ласти почали діяти, наче потужні склоочисники. Пісок летів у різних напрямках! Люди порозбігалися, щоб захистити себе та свої очі. Задні ласти черепахи якийсь час продовжували молотити пісок. Яка докладається сила, а скільки витривалості! Коли врешті-решт ласти зупинились, люди не могли впізнати місця, де були закопані яйця. Дійсно інстинктивна мудрість! Але наскільки безмежніша мудрість Творця цієї черепахи!

Перш ніж шкіряста черепаха мала вирушити назад у море, збирач яєць, що мав права на це, причепив на один з її передніх ластів ярличок. Це зроблено для того, щоб контролювати її наступні відвідини і виявляти місця її перебування у відкритому морі. Щосезону вона відкладає яйця шість — дев’ять разів з інтервалами від 9 до 14 днів.

Раптом шкіряста черепаха злегка підвелася вгору і жбурнулася допереду. Вона розвернулася і шкутильгаючи попрямувала до моря порівняно швидше, ніж з моря. Коли торкнулася води, спочатку занурила голову, потім панцир. Зрештою вона вся зникла під водою. Коли знову з води виринула її голова, то наша черепаха вже була досить-таки далеко від берега. Вона швидко відпливала у відкрите море, на кінчику її носа віддзеркалювалось місячне сяйво. Яка ж вона спритна і жвава у воді! Це не до порівняння з її вайлуватістю та повільністю на землі.

Зусилля зберегти цей вид

Шкіряста черепаха, як і багато представників інших видів фауни, стоять під загрозою зникнення через нищівне забруднення навколишнього середовища і людську пожадливість. У середині 70-х років сотні черепах, які ще не досягнули зрілості, мертвими було викинено на берег сусіднього штату Паханґ! Також нестримано збираються черепашачі яйця, щоб задовольнити любителів екзотичної їжі.

На щастя, глибоке занепокоєння малайзійського уряду зменшенням кількості черепах відкрило у 1951 році шлях Черепашачому закону. Було заборонено приватне колекціонування яєць. А втім, пожадливі на зиск індивідууми іґнорують цей закон, бо прибутки надто спокусливі. Але, попри все, зусилля зберегти черепах не пішли надармо.

На пляжі Рантау-Абанґ цікаво бачити на піску рядки невеличких табличок. Кожна з них зазначає місце, де закопана купка яєць шкірястої черепахи. На табличці написано кількість яєць, дату відкладення і номер ямки з яйцями. Приблизно через 45 днів кожна табличка обгороджується дротяним парканчиком, що не дає змоги виводку розбігтись. Період інкубації триває від 52 до 61 дня. Виводок вилуплюється переважно ввечері по заході сонця, і тоді реєструється їхня кількість. Потім їх кладуть у контейнери, а далі випускають на березі моря.

Ця програма збереження дала змогу успішно виростити тисячі черепашок і повернути їх у рідні води. Але низький відсоток їх виживання, а також дедалі менша кількість шкірястих черепах, що прибувають на Рантау-Абанґ, усе ще непокоять людей.

[Ілюстрації на сторінці 25]

Шкіряста черепаха завдовжки одного цілого і восьми десятих метра від голови до хвоста відкладає десятки яєць. Через якихось вісім тижнів з них вилупляться черепашки.

[Відомості про джерела]

Leathery turtle. Lydekker

C. Allen Morgan/Peter Arnold

David Harvey/SUPERSTOCK

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

C. Allen Morgan/Peter Arnold