Батьки, підтримуйте своїх дітей

БАТЬКИ бажають своїм дітям найкращих успіхів. Християнський апостол Павло напучував батьків, щоб вони виховували своїх дітей у Божому напоминанні (Ефесян 6:4). Стародавній цар Соломон радив молодим: «Слухайся того, що тобі говорять батько та матір. Їхнє навчання поліпшить твій характер» (Приповістей 1:8, 9 «Сучасний англійський переклад»).

Коли школа відповідає батьківським вимогам щодо освіти? І які повинні бути стосунки батьків з вчителями?

Роль батьків та вчителів

«Батьки... є найважливішими просвітителями своїх дітей»,— заявляє Дорін Ґрант, авторка досліджень впливу школи на домашнє середовище. Але вам, батьки, либонь, нелегко погодитися з цим.

Мабуть, ви помітили, що методи навчання дуже змінилися з того часу, коли ви ходили до школи. До програм сьогоденних шкіл входять дисципліни, яких донедавна не навчали, як, скажімо, вивчення засобів масової інформації, освіта в галузі охорони здоров’я та мікроелектроніка. Це змушує деяких батьків зводити свої контакти зі школою до мінімуму. «Інколи навіть найбільш впевнений у собі батько, розмовляючи з вчителем своєї дитини, може почуватися п’ятирічним хлопчиком висотою чотири фути,— пише доктор Дейвід Луїс у книжці «Допомогти вашій дитині протягом шкільного віку» (англ.).— Замість обговорювати труднощі та побоювання з учителями як дорослий з дорослим, дехто впадає в дитинство».

Насправді, деякі батьки контактують з учителями лише тоді, коли у дітей виринають серйозні проблеми. І тоді дуже часто можна чути батьківське нарікання. А втім, батьки можуть внести значну лепту в освіту своїх дітей, і багато хто так робить, співпрацюючи з вчителями.

Батьківська відповідальність вимагає від вас перевіряти те, чого дитина вчиться в школі, і цікавитися цим. Чому? Бо вчителі за своїм фахом справляють моральний вплив на дітей. Цінності, котрі вони мають, передаються їхнім учням, бо діти беруть з них приклад. Зі свого боку, більшість вчителів вітають співпрацю з батьками своїх учнів.

Один директор школи у Південній Німеччині написав батькам: «Нам, вчителям, зараз очевидніше як ніколи, що учні усіх вікових груп, особливо першокласники [в Німеччині шестирічного віку], у нинішній час здебільшого безсердечні, черстві і зовсім невиховані. Багато з них цілком неприборкані, не знають меж своїй поведінці, не мають відчуття провини, надзвичайно егоцентричні, некомпанійські і стають агресивними без особливої на це причини, душать і копають [один одного]».

Цей педагог продовжує: «Ми, вчителі, не хочемо скаржитись, хоча й зустрічаємося з набагато більшими труднощами. Проте мусимо визнати, що, незважаючи на усі зусилля, школа не може навчати і виховувати учнів самостійно. Ми закликаємо вас, дорогі батьки, відважтесь докласти більше особистих зусиль у вихованні своїх дітей, а не віддавати їх на поталу телебаченню чи вулиці, адже, по суті, ви [відповідаєте] за розвиток їхньої особистості, навчаючи їх норм поведінки» (курсив наш).

Навіть і тоді, коли вчителі благають про таку співпрацю, багато батьків і далі неохоче ставляться до цього. «І це не тому, що вони байдужі, надто зайняті чи їм не вистачає впевненості в собі,— твердить Дейвід Луїс,— а тому, що вони непохитно переконані, що добра чи погана успішність дитини в школі майже нічого не має спільного з вихованням, а повністю залежить від її генетичного коду». Але така концепція просто хибна.

Власне кажучи, як домашні проблеми можуть негативно відбиватися на успішності дитини в школі, так і добре домашнє середовище може сприяти успіху. «Родинне середовище має значно сильніший вплив на успіх чи відставання в навчанні, ніж школа» — таким був підсумок одного освітнього опиту. Книжка «Як допомогти вашій дитині протягом шкільного віку» (англ.) погоджується: «Навіть найзайнятішим батькам слід зрозуміти, що їхнє ставлення, а саме: зацікавленість дітьми, заохота і підтримка дітей, не обов’язково безпосередня, має вирішальний вплив на шкільну успішність дітей».

Але як вам досягти доброї співпраці з вчителями вашої дитини?

Підтримуйте свою дитину

1) Активно цікавтесь тим, чого навчається ваша дитина в школі. Найліпший час почати цікавитися тим, коли ваша дитина пішла в школу. Діти у загальному швидше приймають батьківську допомогу, ніж підлітки.

Читайте разом з дитиною. «Близько 75 відсотків формального навчання,— за Дейвідом Луїсом,— припадає на читання». Таким чином, ви можете відігравати керівну роль щоб навчити свою дитину вільно читати. Дослідження виявляють, що прогрес дитини, якій допомагали навчатися вдома, часто перевищує поступи тих, хто отримує допомогу від фахових вчителів у школі.

Так само ви можете допомогти дітям у письмі і навіть в арифметиці. «Вам не обов’язково бути математиками, щоб допомогти їм у математичних основах»,— говорить педагог Тед Реґґ. Звичайно, якщо вам самим потрібно допомоги у цій галузі, не дозволяйте, щоб брак уміння стримував вас од щирого зацікавлення тим, чого навчається ваша дитина.

2) Довідуйтесь у вчителя про програму навчання. Ознайомившись зі шкільною програмою, проаналізуйте курс навчання вашої дитини. Якщо ви це зробите перед початком чверті, вам буде легше побачити, де можуть виникати проблеми. Тоді ваші відвідини вчителя з метою обговорити те, як можна було б вволити ваші батьківські бажання, усунуть перешкоди доброму обміну думками. Відвідуйте батьківські збори. Під час відкритих дверей відвідайте школу і порозмовляйте з вчителями вашої дитини. Такий контакт виявляється просто безцінним, коли виникають проблеми.

3) Допоможіть дитині самій вибрати факультативні уроки. Довідайтесь, що ваша дитина любить, а що ні. Розмовляйте про майбутні цілі. Порадьтеся з вчителями стосовно можливих факультативів. Вони вам розкажуть про ймовірні неузгодження у розкладі обов’язкових уроків та факультативних.

Непорозуміння можна уникнути завдяки прямому обміну думками. У багатьох школах на відмінників створюють тиск, щоб вони готувалися до вступу у вищі навчальні заклади. Але учні, котрі вибрали своєю професією християнське служіння, загалом не погоджуються на довгі роки освіти в університеті. Замість цього, якщо вони бачать потребу у додатковій освіті, то віддають перевагу вивченню тих дисциплін, які допоможуть їм потім знайти роботу і підтримувати себе фінансово. Сумлінні вчителі інколи помилково сприймають це як відмову від усього того, чого вони хотіли б навчити. Ваше терпеливе пояснення про можливості додаткової освіти у тій галузі, котра дитині до душі, запевнить учителів, що християнські батьки таки бажають, щоб їхні діти продовжували свою освітуa.

Належний підхід

Ви уникнете багатьох клопотів та душевного болю, пов’язаних з освітою вашої дитини, якщо пам’ятатимете, що успішна співпраця ґрунтується на доброму обміні думок. (Будь ласка, прочитайте інформацію в рамці під заголовком «Кроки до поліпшення обміну думками батьків з вчителями»).

Замість скаржитись і критикувати, підтримуйте свою дитину, консультуючись у вчителів та співпрацюючи з ними. Роблячи так, ви допоможете своїй дитині взяти зі шкільного навчання якомога більше корисного.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 10]

Кроки до поліпшення обміну думками батьків з вчителями

1. Познайомтеся з вчителями вашої дитини.

2. Перш ніж нарікати, добре розберіться у справі.

3. Якщо ви розстроєні чи злі, то завжди перед розмовою з вчителем постарайтеся заспокоїтись.

4. Перед зустріччю з вчителем занотуйте собі запитання, які ви бажали б поставити, а також занотуйте те, чого ви бажали б досягти розмовою.

5. Виразіть свою позицію чітко і ясно, відтак співпрацюйте з вчителем, щоб простежити, яких можна було б докласти зусиль для подолання певних проблем.

6. Подивіться на справу очима вчителя. Запитайте себе, що б ви робили на його місці. Це допоможе вам досягти задовільних результатів.

7. Слухайте, а також говоріть. Не бійтеся ставити запитання, якщо ви чогось не розумієте. Якщо ви не погоджуєтеся з тим, що було сказано, то висловіть це і потім люб’язно поясніть причину.

(Дані порад базуються на книжці доктора Дейвіда Луїза «Допомогти вашій дитині протягом шкільного віку»).

[Ілюстрація на сторінці 9]

Читайте разом з дитиною.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Відвідуйте вчителів, щоб обговорювати з ними програму шкільного навчання.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Допоможіть дитині самій вибрати факультативні уроки.