Є таке мистецтво: оздоблення ціпків

Від нашого кореспондента у Великобританії

«МЕНЕ завжди дивує, що на Британських островах є цілі області, де люди не розуміють вас, коли ви говорите, що вашим хобі є оздоблення ціпків». Так висловився один майстер по оздобленню ціпків.

Що таке ціпок для опори при ходьбі та палиця пастуха відомо всім. Завдяки оздобленню ці звичайні знаряддя перетворюються у прекрасні витвори мистецтва. Це давнє ремесло пастухів і селян вимагає чималої вправності та надто багато терпіння. Що ж значить оздоблювати ціпки?

По-перше — вибрати дерево

Спочатку вибирають деревину. Підходить гілка або стовбув відповідних розмірів будь-якого дерева: терену, яблуні або груші. Часто в діло йде гостролист, бо він має товсті виразні сучки. Але багато майстрів більш радо беруться за горіхове дерево. Деколи дерево випускає гілочку під невеликим кутом до грубшої гілки або кореня. У такому випадку палиця вийде суцільною: в неї вже є своя ручка.

Коли зрізати палицю? Звичайно, коли дерево спить, і рух соку припинився, але майстри кажуть, що найліпше — якнайшвидше, поки хтось не випередив! Так чи інакше, якщо добрий матеріал для роботи вже є, майстер змащує або фарбує кінці палиці, аби вона не розтріскалась. Потім палицю слід висушити, на що може піти два або й більше років. Тільки тоді можна починати різьблення.

Вирізування держака

Якщо палиця не має природної ручки, її роблять з коров’ячого, баранячого або козлячого рогу. Так само як і палицю, ріг сушать, переважно протягом року. Потім майстер за допомогою лещат надає рогові потрібну форму. Аби ріг став податливим, пастухи, як це робили ще їхні діди, нагрівають його за допомогою ковальського горна, окропу, торфяних жарин, часом навіть гасової лампи. Тоді вправний пастух робить з рогом все, що йому підказує фантазія. Наприклад, вирізують ручки у вигляді вівчарки, птаха, форелі, фазанячої голови або якоїсь маленької тваринки.

В процесі вирізування держака майстер ретельно виконує найдрібніші деталі. Якщо, скажімо, майстер обрав форель, то розігрітим лезом він гравіює хвіст та плавці, а заокругленим різцем вирізує кожну лусочку окремо. Очі робить, наприклад, з рогу чорного бика. Тулуб фарбують переважно не фарбою, а чорнилом. Його треба наносити в декілька шарів, до того ж на гладку поверхню, а це робота досить нудна. Нарешті пофарбовану поверхню рогу вкривають захисним шаром лаку.

Викінчений виріб

Ріг прикріплюють до палиці сталевим болтом, цвяхом або дерев’яним штифтом. Потім майстер вправно шліфує свій витвір тонкою сталевою стружкою, а відтак полірує та лакує палицю. «На виготовлення гідної призу на конкурсі форелі — вирізування плавців, луски, фарбування та лакування — в мене йде приблизно 100 годин»,— написав один досвідчений майстер оздоблення ціпків.

Оздоблення ціпків, безперечно, копітка праця. Але майже завжди плід її — справжні витвори мистецтва, деякі з них навіть займають призові місця на конкурсах. В усякому разі, для майстра ремесло оздоблення ціпків — це спадщина від тих часів, коли жилося спокійніше, а також спосіб протистояти стресам нашого сучасного життя.