Від незначного острівця до величезного аеропорту

Від нашого кореспондента в Гонконзі

«МИ, НАПЕВНО, збиваємо з дахів телевізійні антени!»— перелякано вигукнула одна пасажирка, глянувши у вікно літака. Той якраз заходив на посадку в Кай-Таку, гонконгівському аеропорту міжнародного значення. Унизу, в поблизькому місті Коулуні (Цзюлуні), жінка, яка розвішувала на даху прання, за звичкою затисла вуха від гуркоту літака, що пронісся в неї над головою.

«У всьому винні гори,— сказав Джон, досвідчений пілот, котрому вже багато разів доводилось проробляти карколомні маневри, заходячи на посадку.— Якщо сідати з північно-західного боку, це вимагає ризикованого повороту саме перед злітно-посадочною смугою. Через гори також утворюються небезпечні низхідні потоки повітря, які ми називаємо зсувами вітру».

Знервовані пасажири, пілоти й особливо мешканці Коулуна ніяк не могли дочекатися дня останньої посадки на Кай-Таку. Цей день наступив у липні 1998 року, коли Гонконг почав використовувати новий аеропорт.

Аеропорт на острові

Ще у 80-х роках аеропорт Кай-Так уже працював на повну потужність. Оскільки не було ніяких перспектив розширення, стали шукати місце для нового аеропорту. Але Гонконг не мав достатньо великої й абсолютно рівної ділянки землі, придатної для аеропорту. Крім того, люди не хотіли терпіти у себе під боком постійний гул літаків. Де ж знайти місце? На Чек-Лап-Коку, маленькому острівцеві, що лежить неподалік північного берега Лантау — великого, але майже незабудованого острова. І тоді почала здійснюватися мрія інженерів-будівельників.

Щоб побудувати аеропорт, потрібно було вирівняти поверхню Чек-Лап-Коку та ще меншого сусіднього острівця, а також відібрати у моря коло дев’яти з половиною квадратних кілометрів землі. Крім того, для зв’язку між аеропортом і містом Гонконгом робітники проклали 34-кілометрову залізницю й швидкісну магістраль, які, пронісшись над островами та каналами, мчать через Коулун і перетинають порт Вікторія (Сянган). Це у свою чергу вимагало спорудження мостів, тунелів та шляхопроводів. Тому створення нового аеропорту стало однією з найбільших будов в історії.

З острова на острів, не торкаючись води

Тисячі людей приїжджають до Нової території Гонконгу, щоб подивитися на сучасне чудо — сполучення Лантау, що з’єднує острів Лантау з материком. Сполучення складається з висячого кабельного мосту між островом Лантау та острівцем Ма-Ван, шляхопроводу через Ма-Ван і висячого мосту (головний його прогін — 1377 метрів), який з’єднав Ма-Ван з третім островом, Цін-Ї. Ці двоярусні мости належать до найдовших у світі мостів такого виду. Верхній ярус призначається для вуличного руху, а по нижньому, закритому, проходить залізнична колія і дві автомобільних смуги.

Здалеку кабелі, що підтримують висячий міст, виглядають досить ненадійними. У розумі одразу виникає запитання, чи правильно інженери зробили свої розрахунки чи, може, міст одного дня опиниться у воді. Проте коли придивитися ближче, стає зрозуміло, що цим кабелям можна довіряти. Усі кабелі разом (кожен завтовшки 1,1 метра) містять 160 000 кілометрів дроту, яким можна обмотати Землю чотири рази. Кабелі повинні бути такими товстими через те, що вони тримають 95 п’ятисоттонних збірних секцій мостового полотна, з яких складається міст. Коли кабелі закріпили, на баржах підвезли збірні секції й підняли їх за допомогою лебідки.

Мешканці поблизьких околиць із захопленням спостерігали встановлення опор, що тримають кабелі висячого моста. Ці опори піднялись вгору без жодних риштувань, які зазвичай є супутниками усіх будов. Опори зводилися за допомогою рухомої опалубки — форми, в які заливають бетон, рівномірно підіймають вгору, не розбираючи і не встановлюючи їх на кожному етапі. Цей передовий метод дозволив будівельникам спорудити 190-метрову опору моста лише за три місяці.

Проте оскільки Гонконг лежить у зоні тайфунів, хочеться дізнатись, як на ці мости впливатимуть сильні вітри? У 1940 році, коли на Такомський Вузький міст (Вашингтон, США) налетів вітер із швидкістю 68 кілометрів за годину, він розправився з мостом так легко, наче той був зроблений з бамбука. Відтоді конструктори мостів зробили значний поступ. Нові гонконгівські мости сконструйовані так, що можуть витримати пориви вітру швидкістю 300 кілометрів за годину.

Від аеропорту до міста за 23 хвилини!

До острова Гонконг (Сянган) швидше дістатися з нового аеропорту, ніж з колишнього в Кай-Таку, хоча відстань від нового в чотири рази довша. Чому? Поїзди мчать до ділового центру Гонконга, який відповідно називається Центральний, зі швидкістю 135 кілометрів за годину. Спочатку перед очима пасажирів відкривається чудовий вигляд на пустельні гори Лантау. Потім, після того як поїзд добрався, не торкаючись води, до континенту, він проноситься повз найбільший у світі порт для контейнерів у Квай-Чоні. Ще коло п’яти кілометрів — і поїзд дістається Монкоку, де проживає 170 000 чоловік. Після цього, проїхавши туристичний центр Цім-Ша-Цуі та тунель під портом Вікторія, він прибуває на кінцеву станцію в Центральному. І вся ця дорога від аеропорту до центру міста займає лише 23 хвилини!

Аеропорт для майбутнього

У грудні 1992 року Чек-Лап-Кок був невеличким кам’янистим островом площею 302 гектари. За час до червня 1995-го він перетворився у платформу для нового аеропорту в 1248 гектарів, і площа Гонконгу збільшилась майже на 1 процент. Насамперед поверхню острова зрівняли за допомогою 44 000 тонн вибухівки, а тоді ще й засипали піском, який видобула з морського дна група великих землечерпальних агрегатів. У найгарячіший період будови острів зростав щодня на більш як два гектари. Для нарощення його площі протягом 31 місяця кожної секунди перевозилось у середньому 10 тонн будівельних матеріалів. Щойно бригади, які займалися вирівнюванням поверхні острова, стали збиратись додому, за роботу взялися інші й розпочалась побудова самого аеропорту.

Стів, який працював на цій будові, розповідає цікаві факти: «Сучасні великі транспортні літаки можуть сильно пошкодити погано зроблену злітно-посадочну смугу. Тому, перш ніж покласти асфальт, пісок добре втрамбували масивними важкими котками. За приблизними підрахунками, поки ті котки закінчили першу злітно-посадочну смугу й місця для стоянки літаків, вони пройшли шлях у 192 000 кілометрів — п’ять разів навколо світу.

Наша компанія уклала контракт про будівництво аеровокзалу; ми змонтували й звели металеві ферми для дахового покриття. Кожна з них важить коло 150 тонн. Тож довелося використовувати велетенський підйомний кран, який помістив їх у багатоколісні тягачі. А тоді ці машини, рухаючись із швидкістю 2 кілометри за годину, доставили ферми до аеровокзалу».

Аеровокзал зовсім не нагадує бетонної коробки. Його творці, піклуючись про працівників аеропорту й пасажирів, поставили перед собою завдання побудувати споруду, в якій було б багато світла й свіжого повітря. Крім того, аеропорт сконструювали так, щоб пасажири затрачали якнайменше часу, поки доберуться до потрібного їм пункту. По суті, вони можуть сісти у літак через 30 хвилин після прибуття на реєстрацію. Щоб полегшити рух, використовуються поїзди з електронним управлінням. Пасажири можуть скористатися цими поїздами, аби дістатись із одного кінця аеровокзалу до іншого. На додаток до всього того там існують елеватори завдовжки 2,8 кілометра, які є великою допомогою для стомлених.

Стів продовжує: «Яка ж велика різниця, порівняно з Кай-Таком, пасажирами котрого у 1995 році було понад 27 мільйонів чоловік! Новий аеропорт може пропускати щороку 35 мільйонів пасажирів і три мільйони тонн вантажів. Зрештою він обслуговуватиме 87 мільйонів пасажирів і переправлятиме дев’ять мільйонів тонн вантажів!»

Гонконг витратив на цю будову колосальні кошти — коло 20 мільярдів доларів, або приблизно 3300 доларів на кожного із своїх мешканців (населення Гонконгу складає 6,3 мільйона). Сподіваються, що аеропорт Чек-Лап-Кок сприятиме процвітанню Гонконгу. Що ж, поживемо — побачимо. Але вже сьогодні можна з певністю сказати: посадка в Гонконзі й далі буде незабутньою подією.

[Карта на сторінці 12]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Залізниця аеропорту

Аеропорт на Чек-Лап-Коку

Острів Лантау

Північнолантауська швидкісна магістраль

Сполучення Лантау

Міст Кап-Шуі-Мун

Міст Цін-Ма

Західнокоулунська швидкісна магістраль

Коулун

Аеропорт Кай-Так

Острів Гонконг

[Ілюстрація на сторінці 13]

Будівництво моста Цін-Ма.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 11]

New Airport Projects Co-ordination Office