Яка рідина найцінніша?

«Кров така ж важлива для людського організму, як бензин для автомобіля». (Артур Каплан, керівник біоетичного центру при Пенсільванському університеті)

СЬОГОДНІ дехто вважає, що найцінніша рідина — нафта, адже вона постійно дорожчає. Проте в організмі кожного з нас міститься кілька літрів значно ціннішої рідини. Задумайтесь над такими фактами. Щороку, аби задовольнити потреби людства в пальному, з надр землі викачують мільярди барелів нафти. А щоб рятувати людські життя, кожен рік донори здають 90 мільйонів доз кровіa, а це складає загальний об’єм крові майже восьми мільйонів осіб.

Щоправда, запаси як донорської крові, так і нафти рано чи пізно можуть вичерпатися. Саме про такі тенденції дедалі частіше говорять медики по цілому світі. (Дивіться інформацію в рамці «Донорської крові не вистачає!»). Тож чому кров настільки цінна?

Унікальний орган

Кров має складну будову і виконує ряд функцій, тому її іноді називають органом. Д-р Брюс Ленес сказав кореспондентові «Пробудись!»: «Кров, мабуть, найунікальніший орган людського організму». В одному підручнику кров описано як «єдиний рідинний орган людини». Далі у ньому говориться, що вона є «живою транспортною системою». Що це означає?

«Кровоносну систему людини можна прирівняти до мережі каналів у Венеції,— зазначає науковець Лі Андерсон.— Кров транспортує судинами і корисні продукти, і відходи». Загальна довжина судин дорослої людини становить 100 000 кілометрів. Кров, яка рухається по них, досягає всіх життєво важливих органів, приміром: серця, нирок, печінки і легень.

До кожної клітини людського тіла кров доносить такі «корисні продукти», як кисень та різні поживні речовини. Крім того, кров відіграє важливу роль у захисних реакціях організму. Також вона виводить з організму «відходи»: вуглекислий газ, фрагменти пошкоджених та відмерлих клітин, шлаки й токсини. Оскільки кров транспортує стільки шкідливих речовин, стає зрозумілим, чому використання донорської крові дуже небезпечне. Адже ніхто не гарантує, що вона повністю очищена від усіх шкідливих речовин, багато з яких на сьогодні навіть неможливо виявити.

Немає сумніву, кров надзвичайно цінна, бо від неї залежить життя людини. Отож медики почали переливати кров. А втім, нині в цій галузі науки з’явились нові підходи й тепер чимало лікарів вдаються до переливання лише в рідкісних випадках. Чому?

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 4]

Донорської крові не вистачає!

Згідно зі статистикою, річна потреба в донорській крові по цілому світі становить 200 мільйонів доз. Хоча 82 відсотки населення нашої планети проживає в країнах, що розвиваються, однак звідти надходить лише 40 відсотків наявної донорської крові. Тому там багато лікарень часто змушені відмовитись від переливання. Як повідомляється в кенійській газеті «Нейшн», «кожного дня медикам доводиться відкладати чи скасовувати половину всіх процедур, які передбачають трансфузію».

Проте крові не вистачає і в багатих країнах. Тут із розвитком медичних технологій та збільшенням середньої тривалості життя населення значно зросла кількість хірургічних операцій. До того ж чимало мешканців тих країн не ведуть здорового способу життя або багато подорожують, через що ризикують захворіти чи заразитися небезпечними інфекціями. І саме тому ці люди не можуть бути донорами.

Такі тривожні тенденції викликають занепокоєння у багатьох фахівців. Отже основними донорами стають підлітки, що в загальному провадять здоровий спосіб життя. Скажімо, в Зімбабве 70 відсотків усієї донорської крові становить кров, взята в школярів. Аби хоч якось зарадити цій ситуації, в деяких центрах заготовки крові збільшують робочий день або ж донорам виплачують компенсацію. Наприклад, в Чеській Республіці під час однієї кампанії донорам видавали пиво. А в Індії нещодавно представники влади у пошуках донорів ходили по домах.