Молоді люди запитують
Як бути, коли більше не хочеться жити?
Щороку мільйони молодих людей намагаються покінчити з собою. Тисячам це вдається. Через надзвичайне поширення самогубств серед підлітків видавці «Пробудись!» вирішили приділити увагу цій темі.
«КРАЩЕ мені смерть від мого життя». Кому належать ці слова? Людині, яка не вірить у Бога? Людині, яка покинула Бога? А може, людині, яку покинув Бог? Зовсім ні. Ці слова належать відданому Божому поклонникові Йоні, котрий зазнав сильного розчаруванняa (Йони 4:3). Біблія не каже, що Йона збирався відібрати собі життя. Втім його розпачливі слова виявляють гірку правду — іноді Божих служителів може охоплювати нестерпний душевний біль (Псалом 34:20).
Деякі молоді люди настільки пригнічені, що не бачать змісту в житті. Вони можуть почуватись подібно до 16-річної Лориb, яка сказала: «Багато років я страждала від приступів депресії і нерідко думаю про самогубство». Чи ти знаєш когось, хто хотів покінчити таким чином з усіма своїми стражданнями? А може, ти сам думав про це. Що тоді робити? Розгляньмо спочатку, звідки беруться такі думки.
Причини розпачу
Чому дехто думає про самогубство? Причин може бути багато. Наприклад, сьогодні, в «скрутні часи, коли жити... дуже важко», багатьом молодим людям нелегко справлятися з неймовірним тиском сучасного життя (2 Тимофія 3:1). Крім того, людська недосконалість сприяє тому, що підлітки розвивають негативне ставлення до себе і до навколишнього світу (Римлян 7:22—24). Ще однією причиною можуть бути знущання з боку інших. Крім того, до самогубства нерідко доводять проблеми зі здоров’ям. Приміром, в одній країні понад 90 відсотків людей, котрі відібрали собі життя, страждало від різних психічних розладівc.
Звичайно, ніхто з нас не захищений від зла. Біблія підтверджує це, говорячи, що «все створіння разом стогне й мучиться» (Римлян 8:22). Молоді люди не є винятком. Вони навіть більш вразливі до різних життєвих лих і негараздів, ніж дорослі. Ось кілька проблем, які можуть пригнічувати:
◼ смерть родича, друга чи домашнього улюбленця;
◼ сімейні конфлікти;
◼ погані оцінки;
◼ нещасливе кохання;
◼ наруга (як фізична, так і сексуальна).
Рано чи пізно практично всі молоді люди стикаються з однією або кількома подібними ситуаціями. Чому ж дехто в стані їх подолати, а дехто ні? За словами фахівців, хлопці й дівчата, які прагнуть покінчити з собою, почуваються абсолютно безпорадними і не бачать виходу. Вони думають, що вже нічого не можна змінити і що їхнє життя безпросвітне. Але, як сказала кореспонденту «Пробудись!» д-р Кетлін Мак-Кой, «досить часто молоді не хочуть помирати. Вони лише прагнуть позбутися болю».
Невже немає виходу?
Можливо, хтось серед твоїх знайомих так сильно прагне позбутися душевного болю, що навіть висловлює бажання покінчити з собою. Що ти міг би зробити в такій ситуації?
Якщо твій друг настільки пригнічений, що не хоче жити, спонукай його звернутися по допомогу. Потім поговори з кимось із дорослих, незалежно від того, як це сприйме твій друг. Не бійся, що зіпсуєш з ним стосунки. Розповівши все дорослим, ти станеш «правдивим другом», який «в недолі... робиться братом» (Приповістей 17:17). Ти можеш навіть врятувати йому життя!
А що, коли ти сам думав покінчити зі своїми стражданнями? Д-р Мак-Кой радить: «Не замикайся в собі. Розкажи про свої почуття мамі чи татові, родичу, другу, вчителю або духовному наставнику — людині, якій ти не байдужий, яка серйозно до тебе ставиться і готова вислухати. Ця людина спонукає інших звернути увагу на твій біль».
Ти нічого не втратиш, виливши комусь своє серце. Навпаки, це принесе полегшення. Розглянь біблійний приклад. Якось у скрутний період свого життя праведний чоловік Йов сказав: «Життя моє мені набридло!» Але потім він додав: «Дам волю смуткові моєму, і говоритиму в гіркоті душі моєї» (Йова 10:1, Хом.). Йов був у розпачі і прагнув розповісти про своє горе. Ти теж відчуєш полегшення, коли довіришся зрілому другові.
Крім того, для пригнічених християн великою допомогою можуть стати старійшини збору (Якова 5:14, 15). Звичайно, твої проблеми не зникнуть після того, як ти розповісиш про них. Однак завдяки розмові з іншими ти зможеш правильно оцінити свою ситуацію. А підтримка співчутливої людини допоможе знайти практичне вирішення твоєї проблеми.
Обставини змінюються
У часи пригнічення пам’ятай: хоч би якою безвихідною здавалась ситуація, з плином часу усе змінюється. Псалмописьменник Давид, який не раз зносив тяжкі випробування, звірявся Богові у молитві: «Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє» (Псалом 6:7). Але іншого разу він сказав: «Ти перемінив мені плач мій на радість» (Псалом 30:12).
З власного досвіду Давид побачив, що труднощі з’являються і зникають. Щоправда, деякі з них можуть здаватись непереборними, принаймні в якийсь момент. Однак запасися терпінням. Обставини змінюються, і нерідко на краще. Інколи проблеми можуть вирішитися цілком несподівано для тебе. Або ж ти навчишся давати собі з ними раду, про що раніше навіть і не думав. Знай: гнітючі проблеми не будуть тривати вічно (2 Коринфян 4:17).
Цінність молитви
Найважливішою особою, якій ти міг би розповісти про свої почуття, є Бог. Ти можеш молитися до нього подібно до Давида, який сказав: «Випробуй, Боже, мене,— і пізнай моє серце, досліди Ти мене,— і пізнай мої задуми, і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь» (Псалом 139:23, 24).
Молитва — це не якийсь заспокійливий ритуал, а щира розмова з твоїм небесним Батьком, який хоче, щоб ти виливав йому своє серце (Псалом 62:9). Пороздумуй над наведеними нижче думками з Біблії. Вони допоможуть тобі наблизитись до Бога.
◼ Бог бачить твої скрутні обставини (Псалом 103:14).
◼ Він знає тебе краще, ніж ти сам (1 Івана 3:20).
◼ Він дбає про тебе (1 Петра 5:7).
◼ У новому світі Бог «витре кожну сльозу» з твоїх очей (Об’явлення 21:4).
Якщо причиною є хвороба
Як вже говорилося раніше, думки про самогубство нерідко пов’язані з якоюсь хворобою. Якщо це стосується і тебе, не соромся звернутись по допомогу. Навіть Ісус казав, що хворі потребують лікаря (Матвія 9:12). На щастя, багато недуг піддається лікуванню. Отримавши медичну допомогу, ти почуватимешся набагато краще.
Біблія обіцяє, що в Божому новому світі «не скаже мешканець “Я хворий”» (Ісаї 33:24). Поки цей час не настав, роби все залежне від тебе, щоб долати життєві труднощі. Саме так робила Гайді, яка живе в Німеччині. Вона каже: «Іноді я почувалась настільки пригніченою, що хотіла померти. Але тепер, завдяки лікуванню і наполегливим молитвам, я повернулась до нормального життя». Ти можеш відчути таке ж полегшення!d
Наступна стаття з рубрики «Молоді люди запитують» розповість про те, як давати собі раду, коли твій брат чи сестра вчинили самогубство.
[Примітки]
a Подібний розпач висловлювали Ревека, Мойсей, Ілля та Йов (Буття 25:22, Хом.; 27:46; Числа 11:15; 1 Царів 19:4; Йова 3:21; 14:13).
b Імена в статті змінено.
c Варто зазначити, що більшість молодих людей з розладами психіки не вдаються до самогубства.
d Більше інформації на тему, як долати пригнічення, ти можеш знайти в серії статей «Допомога пригніченим підліткам» у «Пробудись!» за 8 вересня 2001 року і в серії статей «Емоційні розлади. Що за цим криється» у «Пробудись!» за 8 січня 2004 року.
ПОДУМАЙ
◼ Самогубство не вирішує проблем, а тільки перекладає їх на плечі інших. Що ти про це думаєш?
◼ З ким ти міг би поговорити, якщо відчуваєш сильне пригнічення?
[Рамка/Ілюстрація на сторінці 29]
ПОРАДИ БАТЬКАМ
У деяких країнах самогубство серед молоді — надзвичайно поширене явище. Наприклад, в США воно займає третє місце серед причин смертності молодих людей віком від 15 до 25 років. У цій же країні протягом останніх двох десятиліть діти віком від 10 до 14 років позбавляли себе життя вдвічі частіше. До групи ризику належать ті юнаки й дівчата, які мають психічні розлади, які вже робили спроби покінчити з собою або ті, в чиїх сім’ях були випадки самогубства. Ось кілька ознак, котрі можуть свідчити про намір дитини відібрати собі життя:
◼ небажання спілкуватися з рідними і друзями;
◼ порушення режиму сну та звичок харчування;
◼ втрата інтересу до улюблених занять;
◼ суттєві зміни характеру;
◼ вживання алкоголю чи наркотиків;
◼ роздавання дорогих серцю речей;
◼ розмови про смерть або нездоровий інтерес до тем, пов’язаних зі смертю.
Д-р Кетлін Мак-Кой пояснила журналу «Пробудись!», що, ігноруючи ці ознаки, батьки роблять найбільшу помилку. Вона каже: «Ніхто не хоче думати, що з їхніми дітьми щось не так. Тому деякі батьки схильні заперечувати проблему. Вони заспокоюють себе: “Це тимчасово”, “Це минеться”, “Моя дитина завжди була надто чутливою”. Таке мислення небезпечне. До будь-яких тривожних сигналів слід ставитись з усією серйозністю».
Не соромтеся шукати допомоги для вашого сина чи дочки, які страждають від депресії або іншого емоційного розладу. Запідозривши, що ваша дитина думає відібрати собі життя, поговоріть з нею про це. Дехто помилково вважає, що розмова про самогубство може підштовхнути людину до такого кроку. Однак більшість дітей відчуває полегшення, коли батьки самі піднімають цю тему. Тож якщо ваша дитина зізнає́ться, що думала про самогубство, тактовно вивідайте, чи вона продумувала, як буде це робити. Дійте негайно, побачивши, що дитина має досить конкретний планe.
Не думайте, що депресія мине сама по собі. І навіть коли здається, що вона відступила, проблема залишається. Деякі фахівці вважають таку ситуацію найнебезпечнішою. Чому? Д-р Мак-Кой пояснює: «Підліток у стані важкої депресії не має сил вчинити самогубство. А коли депресія відступає, він може втілити свій задум».
Сумно, що деякі пригнічені підлітки вирішують позбавити себе життя. Батьки та інші дорослі повинні бути уважними до найменших тривожних ознак і реагувати на них. Тоді вони зможуть «втішати пригнічені душі» і стануть для молодих справжнім захистом (1 Фессалонікійців 5:14).
[Примітка]
e Фахівці застерігають, що ймовірність втілити план самогубства зростає в домах, де є потенційно небезпечні ліки або заряджена зброя, яку тримають у доступних місцях. Американське товариство із запобігання самогубств зазначає, що «більшість власників вогнепальної зброї володіють нею для самозахисту або для охорони своєї власності. Однак 83 відсотки усіх смертей, спричинених вогнепальною зброєю в їхніх домах, були самогубствами. І часто до самогубства вдається не власник зброї, а хтось інший».
[Ілюстрація на сторінці 28]
Найважливішою особою, якій ти міг би розповісти про свої почуття, є Бог