Розділ 15

Уряд, який поборить ворога людства — смерть

БОЖИЙ первісний намір для людини був, щоб вона втішалася життям на райській землі. Ми можемо бути певні, що цей намір здійсниться. Його підтримує Божа надійна обітниця, що ворог людства, смерть, буде переможена, знищена. — 1 Коринтян 15:26.

Життя, яке триває сімдесят, або вісімдесят років не є все, що є. Якщо б любимці Бога не могли жити довше від цього, то їхній стан не був би інший від тих, що зневажають Бога або Його Слово. Але то не є так. Біблія говорить: “Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім’я його ви“. — Євреїв 6:10; 11:6.

А яка є нагорода тим, що служать Богові Єгові з глибокою любов’ю до Нього та Його справедливих способів? Вони мають теперішню, як і майбутню нагороду. Апостол Павло писав: “Благочестя корисне на все, бо має обітницю життя теперішнього та майбутнього“. (1 Тимофія 4:8) Навіть тепер підкорення Божому законові доводить до щасливого життя. А про “майбутнє життя“ Римлян 6:23 говорить: “Дар Божий — вічне життя“.

Під теперішніми обставинами, безперечно, вічне життя можливо не є бажане. Але Бог обіцяв вічне життя під праведним урядом. Щоб та обітниця здійснилася, то перше треба визволити людей від причини смерти. А яка є та причина? Надхнений апостол Павло відповідає: “Жало ж смерти — то гріх“.— 1 Коринтян 15:56.

Ще в часі проголошення суду на бунтівничу пару, Адама й Єву, і на підбурювача того бунту, Бог Єгова виявив, яким способом людство буде звільнене від гріха і смерти. Бог промовив Свої слова, не до некмітливого змія, але до самого Сатани, як ’первісного змія’, кажучи: “Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту“. Цей суд, записаний в книзі Першого Мойсея 3:15, (НС) постачив основу надії для майбутніх потомків Адама й Єви. Він показує, що ворог людства буде знищений. — Об’явлення 12:9.

Безперечно, що лише вбити “первісного змія“, Сатану Диявола, не вистачить розв’язати всю шкоду, яку він вчинив своїм впливом на перших людей збунтуватися проти Бога. Яким способом це все буде розв’язано лишилося таємницею аж до такого часу в якому Бог вибрав виявити її. — 1 Івана 3:8.

При помочі цілої Біблії, ми сьогодні можемо зрозуміти ту святу таємницю. “Жінка“ про яку згадується в 1 Мойсея 3:15 не могла бути Єва. Через свій бунт, Єва стала по стороні “первісного змія“, роблячи себе частиною його “насіння“. І жодна жінка походячи з Адама й Єви не могла бути тією жінкою. А чому ні? Тому що ’насіння жінки’ мало мати багато більшу силу від звичайної людини, щоб розчавити “первісного змія“, невидиму духовну особу, Сатану Диявола. Щоб породити таке могутнє “насіння“ та “жінка“ мусіла бути, не людська, але духовна.

Книга до Галат 4:26 показує, що та “жінка“ є “вишній Єрусалим“. Це має велике значення. А чому?

Стародавнє місто Єрусалим було столицею Юдейського царства. Тому що перший юдейський цар, Давид, заснував свій уряд у тому місті, то від того часу Єрусалим постачав царів для народа. Тому було б лише натурально сподіватися, що “вишній Єрусалим“ також постачить царя. Цей фактор звертав увагу на небесний уряд, з небесним царем, який має принести кінець гріху і смерті.

“Вишній Єрусалим“ не є дійсна жінка або місто. Це є символічне, духовне місто. Бувши небесне, воно складається з могутніх духовних осіб, ангелів. Отже, щоб призначити одного з цих духовних осіб на царя значить, що “вишній Єрусалим“ мусів постачити спадкоємця того царства. Чи так сталося?

ЦАР НАРОДИВСЯ

Так точно сталося в 29 р. З.Д. У тому році чоловік Ісус був помазаний на Царя Божим святим духом. Це сталося, коли Він приступив до Івана Хрестителя, щоб охреститися в воді. Про те, що там сталося, Біблія повідомляє: “І охрестившись Ісус, зараз вийшов із води. І ось небо розкрилось, і побачив Іван духа Божого, що спускався, як голуб, і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: ’Це Син Мій улюблений, що його Я вподобав’ “. — Матвія 3:16, 17.

Кілька місяців пізніше Ісус почав проголошувати: “Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне“. (Матвія 4:17) Так, царство вже було близько в особі Царя.

Хоч Ісус народився на землі, як людина, то Він уже існував перед тим. Він Сам сказав: “І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, людський Син“. (Івана 3:13) Звертаючи увагу на Ісусів визначний приклад покірности, надхнений апостол Павло писав: “Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини“. (Филип’ян 2:5-7) А саме як Його життя було перенесено від небесного до земного, ми читаємо записану розмову між ангелом Гавриїлом, а дівою Марією:

“А ангел промовив до неї: ’Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла! І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус. Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида. І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця’.

“А Марія озвалась до ангела: ’Як же станеться це, коли мужа не знаю?’ І ангел промовив у відповідь їй: ’Дух святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий’ “. — Луки 1:30-35.

Таким способом, як один із Божих синів складаючи “Вишній Єрусалим“, Ісусове життя було перенесене з неба в утробу діви Марії і Він народився, як досконала тілесна дитина. Таке чудо може здаватися неможливим для деяких, однак, це не кидає сумніву, що воно дійсно сталося. Справді, що Той, Який міг розвити цілу особу з клітини яйця, яка є менша від крапки при кінці цього речення, міг через Свого духа або активну силу передати життя з неба до землі. Тому що Ісусове життя було передане в такий спосіб, щоб Він міг статися постійним спадкоємцем царя Давида, то Він дійсно прийшов із “вишнього Єрусалиму“.

Так як було передсказано в Божому пророцтві в 1 Мойсея 3:15, “первісний змій“ ’покалічив’ Ісусові п’яту, коли Його прибили до мученицького дерева 14 нісана 33 р. З.Д. Не так як розчавлення голови з якої то рани є неможливо видужати, це ’поранення в п’яту’ було лише тимчасове. Третього дня Бог воскресив Ісуса з мертвих, даючи Йому ’силу незнищального життя’. (Дії 10:40; Євреїв 7:16) Як безсмертна духовна особа, Цар Ісус Христос тепер є в позиції роздушити голову “первісного змія“ і розв’язати всю шкоду, яку він спричинив.

СПІЛЬНІ ПРОВІДНИКИ

Ісус Христос є головний в тому складному “насінню“. Через Нього Всемогутній Бог покрушить Сатану Диявола під ногами Ісусових спільників у небесному царстві. (Об’явлення 20:1-3) Пишучи до тих, що були в ряді володіти, християнський апостол Павло сказав: “А Бог миру потопче незабаром Сатану під ваші ноги“. (Римлян 16:20) Хто є ті спільні володарі?

Остання книга Біблії, Об’явлення, показує, що їх буде 144.000. Описуючи, що він бачив у видінні, писатель Об’явлення, апостол Іван говорить: “І я глянув, — і ось Агнець [Ісус Христос, Який вмер, як жертовне ягня] стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім’я Його й Ім’я Отця Його, написане на своїх чолах. . . . Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони викуплені від людей [не лише з одної нації, як ізраїльтяни], первістки Богові й Агнцеві“. — Об’явлення 14:1-4.

Це справді відповідно для 144.000 стояти разом із Агнцем на горі Сіон. Це на горі Сіон у стародавньому місті Єрусалимі царювали юдейські царі у царських палатах. Це було також на горі Сіон, що Давид поставив свій намет де помістив святий ковчег заповіту, в якому було дві кам’яні таблиці, маючи на собі Десять Заповідей. Пізніше той ковчег перенесли до внутрішньої кімнати храму, якого Давидів син Соломон збудував недалеко гори Морії. Сіон, з часом, включав в себе гору Морію. Таким чином Сіон був зв’язаний з царюванням, як і священством. — 2 Самуїла 6:12, 17; 1 Царів 8:1; Ісаї 8:18.

Це є в згоді з фактом, що Ісус є Цар, як і Священик, єднаючи обидві посади так, як Мелхиседек у стародавньому Салимі. Тому книга до Євреїв 6:20 говорить, що Ісус стався “навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим“. Як Цар-Священик Ісус володіє з небесного Сіону.

Його співправителі також є священики. Як тіло або група їх називають “священство царське“. (1 Петра 2:9) Про їхню роботу, Об’явлення 5:10, НС говорить нам: “Ти [Христос] їх зробив для нашого Бога царями, і священиками, і вони царюватимуть над землею“.

ЦІЛЬ АДМІНІСТРАЦІЇ

Цар-Священик Ісус Христос і Його співсвященицькі володарі головно цікавляться привести все людство в єдність із Богом Єговою. Це значить, що буде треба усунути всі сліди гріха і недосконалість, бо тільки ті, що досконало відбивають Божий образ зможуть устояти на своїй власній заслузі перед Ним. Що урядове царство є частина Божої адміністрації справ, щоб завести цей стан показує Ефесян 1:9-12.

“[Бог] об’явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі, що на небі, і що на землі. У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, щоб на хвалу Його слави були ми“.

Тому що Ісус Христос є безгрішний і цілком у гармонії з Богом Єговою, то все об’єднання із Ним заведе людство в єдність із Богом Єговою. Це стається ясно з факту, що після закінчення цього завдання Царства, Біблія говорить, що Ісус Христос “передасть царство Богові й Отцеві“. — 1 Коринтян 15:24.

Щоб виконати цю величезну роботу приведження людства до досконалости, небесні правителі будуть також уживати земних представників, осіб, що є дуже посвячені праведності. (Псальма 44[45]:16; Ісаї 32:1, 2) Ці особи будуть мусіли зустріти кваліфікації, яких Цар Ісус Христос шукає в тих, яким Він доручає відповідальність. Дві основні кваліфікації є покірність і саможертвуюча любов. Ісус сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть. Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба“. (Матвія 20:25-27) Він також сказав: “Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив! Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх“. — Івана 15:12, 13.

Чи ж ви не почувалися б безпечні під представниками Царства, що відбивають таку любов і покірність, які дійсно дбали б про вас?

Там не буде проблеми мати сполучення між небесним урядом, а земними представниками Царя Ісуса Христа. У минулих часах Бог Єгова передавав вістки Своїм слугам на землі через ангелів і Його невидиму дієву силу. (Даниїла 10:12-14; 2 Петра 1:21) Навіть люди могли передавати й отримувати вістки з капсуль і простірних станцій, які кружляли навколо землі. Якщо недосконалі люди можуть робити такі речі, то чому думати, що це буде затяжко для досконалих небесних провідників?

Проте, перед тим ніж царська адміністрація Ісуса Христа та Його співпровідників зможе привести людей в єдність з Богом, то треба буде знищити всі ворожі сили. Нема найменшої ознаки, що сьогодні людські уряди добровільно схочуть передати свій суверенітет Ісусові Христу та Його співпровідникам. Вони насміхаються з ідеї, що небесний уряд перебере повну контролю над земними справами. Тому вони будуть примушені признати владу Божого царства через Його Христа. За це вони загублять свої володіючі позиції, як і власне життя. Так як Біблія говорить нам: “А за днів тих царів небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче і покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки “ — Даниїла 2:44.

Після викорінення всієї опозиції, царська адміністрація зачне визволяти людей від хвороби і смерти. А як це буде досягнено?