Розділ 4

Чому тато з мамою розлучилися?

«Я пам’ятаю, як тато залишив нас. Ми не розуміли, що відбувається. Мама мусила піти працювати, і їй доводилося лишати нас самих удома. Часом ми сиділи біля вікна і переживали, чи й вона не пішла від нас...» (Дівчинка, батьки якої розлучилися).

РОЗЛУЧЕННЯ батьків може стати для дитини справжньою трагедією, непоправним горем. Часто воно викликає у дітей різні емоції: сором, гнів, відчай, пригнічення, страх перед самотністю, відчуття втрати і провини, а навіть бажання помститися.

Якщо твої батьки нещодавно розлучилися, у тебе могли виникнути подібні почуття. Зрештою, наш Творець мав на меті, щоб ти виростав у сім’ї, в якій є тато і мама (Ефесян 6:1—3). Однак тепер ти позбавлений щоденного спілкування з одним з батьків, котрого любиш. «Я дуже поважав свого батька і тому хотів бути з ним,— з жалем розповідає Павло, котрому було сім років, коли розлучилися його батьки.— Але суд вирішив, що ми залишимося з мамою».

Чому батьки розлучаються

Нерідко батьки приховують від дітей свої проблеми. «Я не пам’ятаю, щоб тато і мама сварились,— каже Ліна, батьки якої розлучилися, коли вона була маленькою.— Мені здавалося, у них все гаразд». І навіть якщо батьки сваряться, все одно дитина може пережити шок, коли доходить до розлучення!

Часто батьки розлучаються, коли хтось з них винен у подружній зраді. Бог дозволяє невинному партнеру розлучитися (Матвія 19:9). В інших випадках «лютість, і крик, і лайка» переросли в насилля, що стало причиною побоювань одного з батьків за власне здоров’я, а також за здоров’я своїх дітей (Ефесян 4:31).

Слід визнати, що деколи люди розлучаються, не маючи на те серйозних підстав. Одні виявляють егоїзм, і, замість того щоб долати труднощі, розходяться. Вони кажуть, що «нещасливі в шлюбі» або «не кохають одне одного». Це не подобається Богові, який ‘ненавидить розвід’ (Малахії 2:16). Інші, як передбачив Ісус, розлучаються з подружніми партнерами через те, що ті стали християнами (Матвія 10:34—36).

Хоч би як там було, але якщо батьки не відповідають на твої запитання про розлучення або дають невиразні відповіді, то це не означає, що вони не люблять тебеa. Мабуть, батькам, які поринули у власне горе, важко говорити на цю тему (Приповістей 24:10). Також, можливо, їм незручно і соромно визнати свої невдачі.

Що ти можеш зробити

Спробуй вибрати зручний час, щоб спокійно обговорити з батьками свої тривоги (Приповістей 25:11). Розкажи їм про те, як тебе засмучує та непокоїть їхнє розлучення. Можливо, вони пояснять тобі все детальніше. Якщо ні, не впадай у розпач. Хіба Ісус не замовчував тої інформації, якої його учні не були готові збагнути? (Івана 16:12). І хіба твої батьки не мають права мати свої таємниці?

Зрештою зрозумій, що, хоч би яка була причина розлучення, це наслідок конфлікту між батьками, а не між ними і тобою! Валлерштайн та Келлі, опитуючи 60 розлучених пар, виявили, що колишні подружні партнери звинувачують в розвалі сім’ї одне одного, роботодавців, родичів та друзів. Однак «цікаво, що ніхто не звинувачував у цьому своїх дітей», сказали дослідники. Отже, почуття батьків до тебе не змінилися.

Цілющий вплив часу

Є «час лікувати» (Екклезіяста 3:3). У випадку буквальної травми, наприклад перелому, потрібно, щоб минуло кілька тижнів, а то й місяців до повного одужання. Подібно й у випадку емоційної травми треба, щоб пройшов певний час.

Валлерштайн та Келлі, які вивчають причини розлучень, виявили, що через кілька років після розпаду шлюбу «страх, горе та глибока зневіра... зменшуються або ж зникають взагалі». Деякі фахівці дотримуються думки, що найважчими є перші три роки. Тобі може здаватися, що це дуже довго, але поки твоє життя ввійде у звичну колію, багато що має змінитися.

Перш за все після розлучення треба наново розподілити домашні обов’язки. Також пройде якийсь час, поки батьки оговтаються від потрясіння. Лише тоді вони зможуть надати тобі необхідну підтримку. Коли до певної міри твоє життя внормується, ти почуватимешся ліпше.

Однак Соломон попередив: «Не кажи: «Що це сталось, що перші дні були кращі за ці?», бо не з мудрости ти запитався про це» (Екклезіяста 7:10). Постійні спогади про минуле заважають правильно сприймати теперішнє. Яка атмосфера панувала у вашій сім’ї до розлучення? «Постійні сварки, крики та взаємні образи»,— визнає Ганна. Можливо, тепер у вашому домі нарешті запанував мир і спокій?

«Я можу звести їх разом»

Деякі підлітки плекають надію об’єднати батьків і мріють про це навіть тоді, коли їхні батьки одружилися вдруге!

Однак те, що ти не погоджуєшся з розлученням, нічого не змінює. Мабуть, ніщо не змусить твоїх батьків жити разом: ані твої гіркі сльози, ані благання, ані хитромудрі плани. Тож навіщо мучити себе, постійно мріючи про те, що навряд чи збудеться? (Приповістей 13:12). Соломон сказав, що є «час губити» (Екклезіяста 3:6, Хом.). Тож змирися з тим, чого неможливо змінити. Так тобі буде легше пережити це.

Як порозумітися з батьками

Ти маєш право гніватися на батьків за те, що вони поламали тобі життя. Один молодий чоловік з гіркотою сказав: «Мої батьки були егоїстами. Вони попросту не думали, як їхні вчинки вплинуть на нас. Вони робили те, що хотіли». Іноді таке стається. Але чи можливо все життя нести тягар образи та озлобленості?

Біблія радить: «Усяке подратування, і гнів, і лютість... нехай буде взято від вас... А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному» (Ефесян 4:31, 32). Як же можна пробачити тим, хто завдав тобі такого сильного болю? Спробуй подивитися на своїх батьків об’єктивно, адже вони недосконалі люди, яким властиво помилятися. Авжеж, навіть батьки ‘грішать і позбавлені Божої слави’ (Римлян 3:23). Якщо ти усвідомиш це, тобі буде легше порозумітися з ними.

Говори про свої почуття

«Я ніколи не розповідав про те, як ставлюся до розлучення своїх батьків»,— сказав один юнак, у котрого ми взяли інтерв’ю. Під час розмови хлопець спочатку поводився стримано, але потім розхвилювався і навіть не міг стримати сліз. Назовні вийшли почуття, які він довго придушував. Він із здивуванням сказав: «Мені стало легше, коли я виговорився».

Тобі також може стати легше, якщо ти з кимсь поговориш, а не шукатимеш розради в самотності. Розкажи батькам про свої почуття, страхи та переживання. (Порівняй Приповістей 23:26). Зрілі християни теж можуть допомогти. Приміром, Олег майже не отримав підтримки від своєї сім’ї, яка розпалася через розлучення. Однак він знайшов підтримку в іншому місці. Олег каже: «Християнській збір став моєю сім’єю».

А головне, тебе завжди уважно вислухає наш небесний Батько, ‘Той, що молитви вислуховує’ (Псалом 65:3). Хлопець, на ім’я Павло, пригадує, що допомогло йому пережити розлучення батьків: «Я постійно молився до Єгови і завжди відчував його підтримку».

Життя продовжується

Мабуть, після розлучення батьків життя вже ніколи не стане таким, як було. А втім, це не означає, що воно не може бути цікавим і щасливим. Біблія радить, щоб ми були «у роботі не ліниві» (Римлян 12:11, Кул.). Не дозволяй, аби горе, образа та злість ввели тебе у стан заціпеніння, адже життя продовжується! Серйозно займися навчанням. Знайди собі хобі. ‘Збагачуйся в Господньому ділі’ (1 Коринтян 15:58).

Авжеж, все це вимагає зусиль, рішучості і часу. Лише тоді розвал шлюбу твоїх батьків перестане бути головною проблемою твого життя.

[Примітки]

Запитання для обговорення

◻ Чому деякі батьки розлучаються?

◻ Чому батькам може бути тяжко говорити про своє розлучення? Що ти можеш зробити, якщо вони не хочуть розмовляти на цю тему?

◻ Чому недоцільно жити минулим або мріяти, що батьки знову будуть разом?

◻ Чим можна зайнятись, щоб було легше пережити розлучення батьків?

◻ Як долати почуття образи на батьків?

[Рамка на сторінках 36, 37]

«Чи розлучення зламає мені життя?»

Внаслідок розлучення батьків багато молодих осіб фактично ламають собі життя. Дехто робить квапливі рішення, наприклад, кидає школу. Інші дають вихід розчаруванню і гніву та починають погано поводитися, немов намагаючись покарати батьків за розлучення. Дмитро згадує: «Коли батьки розлучилися, я почував себе дуже пригніченим і нещасним. Почалися проблеми в школі, тож мене залишили на другий рік. ...Я зривав уроки, смішачи клас, і часто встрявав у бійки».

Скандальна поведінка справді може привернути увагу батьків. Але ти нічого не досягнеш, лише погіршиш і без того складну ситуацію. Адже своїми неправильними вчинками людина карає лише себе (Галатів 6:7). Спробуй зрозуміти, що батьки також страждають, і не приписуй їм поганих мотивів, якщо тобі здається, ніби вони не цікавляться тобою. Матір Дмитра зізнається: «Я зовсім занедбала дітей. Після розлучення я ніяк не могла відновити душевну рівновагу, тому була не в стані допомогти їм».

Біблія радить у Євреїв 12:13: «Чиніть прості стежки ногам вашим», щоб кульгаве не збочило». Навіть коли батьки не приділяють належної уваги твоєму вихованню, то це не означає, що можна поводитись, як хочеш (Якова 4:17). Відповідай за свої вчинки і дисциплінуй себе сам (1 Коринтян 9:27).

Не роби поспішних рішень, приміром, про втечу з дому. «Розумний добре обдумує дороги свої» (Приповістей 14:15, Дерк.). Якщо тобі здається, що батькам не до тебе, поговори зі старшим другом про те, як жити далі?

І все ж, можливо, ти хвилюєшся, що станеться з тобою в майбутньому. Оскільки шлюб твоїх батьків виявився невдалим, тебе може турбувати, чи буде успішним твій шлюб. На щастя, сімейні невдачі — це не веснянки, які передаються по спадковості. У тебе своє, неповторне життя, тому твій майбутній шлюб залежатиме не від батьківських невдач, а від того, чи будете ви з подружнім партнером дотримуватися порад з Божого Слова.

Можливо, тепер тебе почали непокоїти питання, пов’язані з їжею, одягом, житлом і грошима — про що ти раніше навіть не думав. Однак після розлучення батьки зазвичай знаходять можливості, щоб забезпечити своїх дітей матеріально, навіть якщо це означає, що мама мусить піти на роботу. Проте у книжці «Як пережити розпад сім’ї» (англ.) реалістично зауважується: «Кошти, які колись йшли на забезпечення однієї сім’ї, тепер витрачаються на дві, а це означає зниження життєвого рівня для кожного члена сім’ї».

Тому тобі, мабуть, доведеться обходитися без того, до чого звик, наприклад, без нового одягу. Але Біблія нагадує нам: «Ми не принесли в світ нічого, то нічого не можемо й винести. А як маєм поживу та одяг, то ми задоволені будьмо з того» (1 Тимофія 6:7, 8). Ти навіть можеш допомогти у плануванні нового сімейного бюджету. Також пам’ятай, що Єгова є «сиротам батько» (Псалом 68:6). Будь упевнений, що йому не байдужі твої потреби.

Єремія зауважив: «Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості» (Плач Єремії 3:27). А втім, у розлученні батьків мало «доброго». Все ж навіть з таких прикрих подій можна багато чого навчитися.

Дослідниця Джудіт Валлерштайн сказала: «Я вражена, наскільки швидко [діти розлучених батьків] розвиваються емоційно і розумово. Вони... серйозно аналізують те, що сталося з їхніми батьками, і роблять правильні висновки щодо власного майбутнього. Діти вчаться, як не повторювати помилок батьків».

Поза всякими сумнівами, розлучення батьків залишить слід у твоєму житті. Але чи буде він лише подряпиною чи незагойною раною великою мірою залежить від тебе.

[Ілюстрація на сторінці 35]

Надзвичайно болісно спостерігати, як розпадається шлюб батьків.

[Ілюстрація на сторінці 38]

Постійні спогади про минуле будуть тебе гнітити.