Підготовка промов для широкого загалу

ЩОТИЖНЯ у більшості зборів Свідки Єгови організовують виголошення публічної промови на біблійну тему. Якщо ти старійшина або службовий помічник, чи твої виступи свідчать, що ти вмілий оратор, тобто справжній учитель? Коли так, тобі можуть доручити промову для широкого загалу. Здобувши відповідну кваліфікацію в Школі теократичного служіння, такий привілей змогли отримати десятки тисяч братів. З чого ж почати підготовку до публічної промови?

Опрацюй план

Перш ніж братися за пошук інформації, прочитай отриманий план і осмисли його зміст. Добре запам’ятай тему; нею є назва промови. Чого саме слід навчити своїх слухачів? Яка твоя кінцева мета?

Ознайомся з підзаголовками — провідними тезами виступу. Проаналізуй їх. Як кожен із цих головних пунктів пов’язаний з темою? Під кожною тезою поміщено низку підпунктів. Думки на підтвердження цих підпунктів наведено під ними. Розглянь, як кожна частина плану розвиває попередню, провадить до наступної та допомагає осягнути кінцеву мету промови. Зрозумівши тему, мету, а також роль головних пунктів, можеш сміливо переходити до наступного етапу — підготовки детального викладу.

Спочатку свою промову варто розбити на чотири-п’ять коротеньких промов, кожна з яких має власну стрижневу думку. Готуй усі ці частини окремо.

План промови є тільки знаряддям для підготовки. Він укладений не для того, щоб служити нотатками під час виступу. План — це неначе кістяк. Твоє завдання — «почепити» на нього трохи «плоті», вкласти серце і вдихнути у все це дух життя.

Використання Біблії

Ісус Христос та його учні навчали на основі Писань (Луки 4:16—21; 24:27; Дії 17:2, 3). Ти теж можеш наслідувати їхній приклад. Святе Письмо має бути основою цілої твоєї промови. Намагайся не просто пояснювати та показувати практичну вартість тверджень з отриманого плану. Аналізуй, як суть цих думок розкрито в Біблії і будуй своє навчання саме на її основі.

Готуючись до промови, обмірковуй кожен вірш, на який робиться посилання у плані. Бери до уваги контекст. Декотрі вірші просто містять корисну додаткову інформацію. Не всіх їх потрібно зачитувати або пояснювати під час виступу. Вибери ті вірші, які будуть найдоречнішими для твоїх слухачів. Якщо зосередити увагу на біблійних посиланнях з плану, тобі, напевно, уже не знадобляться додаткові вірші.

Успіх промови залежить не від кількості наведених віршів, а від якості навчання. Коли вводиш якийсь біблійний фрагмент, показуй слухачам, чому ти це робиш. Виділи час на те, щоби продемонструвати його практичну цінність. Обговорюй зачитані вірші, тримаючи Біблію розгорненою. Слухачі переважно будуть наслідувати твої дії. А як ви́кликати зацікавлення в аудиторії і допомогти їй здобути повніший пожиток з Божого Слова? (Неем. 8:8, 12). Для цього можна вдатись до пояснення, до прикладів, а також до показу практичної вартості.

Пояснення. Коли хочеш пояснити важливий вірш, запитай себе: «Що він означає? З якою метою я наводжу його? Які запитання він може породити в моїх слухачів?» Щоб відповісти, тобі, либонь, доведеться проаналізувати контекст, історичне тло, тодішні обставини, емоційну силу сказаного, а також намір натхненого Богом автора. Все це вимагає пошуків додаткових відомостей. Велике розмаїття цінної інформації можна знайти в публікаціях «вірного і мудрого раба» (Матв. 24:45—47). Не намагайся розповісти слухачам усе, що знаєш про вірш; натомість поясни їм, навіщо ти зачитав його, і покажи зв’язок між ним та обговорюваною думкою.

Приклади. Мета прикладів — допомогти слухачам глибше зрозуміти, а також ліпше запам’ятати обговорювану думку або принцип. Приклади допомагають людям засвоїти сказане і пов’язати його з уже набутими знаннями. Власне таким прийомом скористався Ісус, коли виголошував славнозвісну Нагірну проповідь. «Птахи небесні», «польові лілеї», «тісні ворота», «дім на камені» — завдяки цим, а також багатьом іншим прикладам Ісусові повчання були промовистими, виразними та незабутніми (Матв., розд. 5—7).

Показ практичної вартості. Якщо пояснити біблійний вірш та проілюструвати його зміст якимсь прикладом, людина отримує більше знань, однак справжню користь приносить лише їх практичне застосування. Звичайно, втілювати чи не втілювати в життя почуті біблійні думки — це вже справа слухачів, але зі свого боку ти маєш змогу показати їм, що саме потрібно робити. Коли ти впевнений, що присутні розуміють наведений вірш, а також бачать його зв’язок з обговорюваною думкою, приділи достатньо часу і покажи їм, як застосувати цей уривок у сфері віри та поведінки. Наголоси на тому, які блага приносить відмова від хибних уявлень або вчинків, несумісних з обговорюваною істиною.

Коли обдумуєш, як показати присутнім цінність віршів, пам’ятай, що твої слухачі походять з різних верств суспільства і стикаються з широким колом життєвих ситуацій. Присутніми на промові можуть бути новозацікавлені, молодь, літні люди, а також ті, хто бореться з різними особистими проблемами. Зроби свій виступ практичним та реалістичним. Намагайся не давати порад, які, здавалося б, призначені лише для кількох осіб.

Рішення промовця

Декотрі рішення, що стосуються твоєї промови, вже зроблено за тебе: наприклад, чітко зазначено провідні пункти і час, який слід присвятити на розгляд кожної головної частини. Інші рішення залишено на тебе. Ти, приміром, можеш виділити більше часу на обговорення одних підпунктів і менше на виклад інших. Не думай, що кожен підпункт слід висвітлювати однаковою мірою. Існує ризик, що внаслідок цього ти промчиш крізь матеріал і лише заллєш свою аудиторію зливою інформації. Проте як визначити, котрий підпункт обговорити повніше, а котрий згадати тільки коротко, побіжно? Запитай себе: «Які пункти допоможуть мені донести провідну думку промови? З яких пунктів мої слухачі почерпнуть найбільше користі? Чи вилучення якогось біблійного посилання та пов’язаної з ним думки послабить ланцюжок моїх доказів?»

Старанно стеж за тим, щоб не висловлювати спекулятивних припущень і не пропагувати власних поглядів. Говоріння від себе уникав навіть Божий Син Ісус Христос (Ів. 14:10). Пам’ятай, що люди приходять на зібрання Свідків Єгови, аби послухати обговорення думок з Біблії. Якщо тебе вважають добрим промовцем, то, мабуть, тому, що ти маєш звичай скеровувати увагу слухачів не на себе, а на Боже Слово. Твої промови цінують саме за це (Фил. 1:10, 11, НС).

Після перетворення схематичного плану на змістовний розгляд біблійних думок потрібно повправлятися у їх виголошенні. Краще робити це вголос. При цьому важливо докласти зусиль, щоб добре запам’ятати всі пункти. Ти повинен вкласти у виступ ціле своє серце, вдихнути у матеріал життя і викласти правду з великим за́палом. Перш ніж виголошувати промову, запитай себе: «Чого я прагну досягти?» Постав собі й такі запитання: «Чи головні думки вирізняються на тлі інших? Чи мій виступ і справді ґрунтується на Біблії? Чи існує плавний перехід від одного головного пункту до наступного? Чи промова сповнює слухачів пошаною до Єгови та вдячністю за його дари? Чи закінчення має прямий зв’язок з темою, чи показує воно слухачам, що́ робити, і чи стимулює їх до дій?» Якщо ти можеш ствердно відповісти на всі ці запитання, тоді здатний ‘робити знаннями добро’ на пожиток зборові і на хвалу Єгові! (Прип. 15:2, НС).