Підкорення вищим властям
1. Як духовенство зробило себе частю цього світа, і як вони оправдують себе за це?
ДУХОВЕНСТВО Християнства сталося частю цього світа. Вони вільно бабраються в політиці цього світа і втягають політику в їх реліґійні зборища. В 1929 р., при помочи конкордату із впокійним фашистським диктатором Муссоліні, головний реліґіоніст поновно установив себе як політичний володар над політичною державою і тепер приймає у своїм дворі політичних амбасадорів, міністрів і державних мужів із ріжних країв. Духовенство не тільки молиться за політичні представники і їх плани, але в часі смертельної боротьби між народами, вони розбивають свою реліґійну єдність і моляться за воюючі сторони, кожна сторона молиться до того самого Бога в ім’я того самого Христа, щоб Він благословив їх сторону проти другої сторони, підчас коли методисти завзялись знищити методистів баптисти баптистів, католики католиків, пресвітеріани пресвітеріанів, і т. п. Духовенство і їх реліґійні стада оправдують себе таким чином, що вони мусять віддати Кесареві те, що належить до Кесаря.
2. Як вони пояснюють Римлян 13:1? З яким впливом на христіянів?
2 Духовенство також наводить Павлові слова в Римлян 13:1: “Усяка душа властям висшим нехай кориться. Нема бо власті, коли не від Бога. Які ж є власті, від Бога вони настановлені.” Це писання, вони пояснюють, заявляє, що Кесар і його політичні власті становлять політичний авторітет, що є “висшими властями” призначені Богом, і христіянські душі мусять коритися їм, віддаючи повне послушенство їм. Під таким екклезіастичним (церковним) виясненням тексту, то це легко для так званих християн бути затягнутими в політичні руки і прилучитися до нацистських, фашистських та комуністичних і інших диктаторів, що установили тоталітарну державу, брутально переслідують правдивих поклонників Єгови і вірних послідовників Його Христа і впускають на дорогу мілітарної аґресиї, щоб запанувати над світом і підчинити всіх людей під їх соціальні й політичні ідеолоґії.
3, 4. Що два часописи показують як наслідок такого вияснення Писань через духовенство?
3 Що таке клерикальне вияснення писань принесло, то це можна судити із кількох інформаційних випусків. Спеціальна депеша Нью-Йорк “Таймс” з датою “Москва, 24 квітня” каже: “Старанно опрацьоване свято Великдень російсько-православної церкви було започатковане минулої ночі із традиційною північною службою, яке перепровадив патріарх Олексій в Єлоховській катедрі в Москві. Катедра була переповнена людьми. Олексій виповів молитву за радянських людей і за схоронення мира і о благословення на провідника радянських держави, Йосифа Сталіна.— Нью-Йорк Таймс, 25 Квітня, 1949 р.
4 Другу депешу подав німецький часопис Південнонімецька Газета (Sueddeutsche Zeitung) на 7 грудня, 1945 р., і розказує про сповідь одного добре відомого пастора Німеллера вскорі по закінченню Другої Світової Війни. Під датою “Франкфурт, 6 грудня (ДАНА)”, цей артикул під заголовком “Критика Євангелської Церкви”, каже: “Пастор Німеллер проповідував тут в першу неділю Пилипівки (Різдвяний піст) до присутніх тисяч чоловіків і жінок ріжних визнань і віку. Він висказав бажання за миром і перестеріг проти тих, що кажуть, що мир не здійсниться і є неможливий. Острими словами пастор Німеллер осудив Євангелську Церкву, яка в минувших роках і через сотки літ часто посвячувала війну і благословила зброю. Він порівняв з ними відважних борців, які непохитно стояли за свої ідеї, згадавши особливо Бібельфоршер [Студенти Біблії або Свідків Єгови], які тисячами перетерпіли смерть у плінних таборах за їх віру. Мир до якого ми змагаємось, сказав Німеллер, і праця яка жде нас, не зможе виконати впливова церква, але тільки коли ми повернемо до смиренності й любові до ближнього, що є основою Християнства.”
ПОТРЕБА ПЕРЕГЛЯНУТИ ПИСАННЯ
5. Як многі чесного серця люди були дотикнені такими речами?
5 Та не тільки в Німеччині, але у всіх воюючих краях, духовенство всяких віросповідань просило Божого благословення на тілесну зброю для нищення людського життя й дорогоцінного маєтку. Їх реліґійні стада схвалювали, виславляли й піддержували такі поступки проти ворога. Але многі чесного серця люди бачили те надужиття до якого вияснення духовенством текстів св. Писань провадило на знаних послідовників Ісуса Христа, зробивши їх легкою жертвою тоталітарних диктаторів, які вимагали для “Кесаря” рабського підкорення від людей для політичної держави. Отже вони сповнилися тривогою. Вони почали добачувати потребу переглянути Святі Писання, бож певна річ, що Боже святе Слово не могло бути вияснене в такий спосіб, щоб проводило до таких нехристиянських вчинків. Як доказ такої тривоги в чесних серцях, прийшла новинка в той самий час з Американської Зони зайнятої Німеччини.
6. Як доказ цього, яка прийшла новинка з Франкфурту?
6 Зміст тієї новинки говорив ось що: “В Френкфурті повстав сильний рух в Євангелській Церкві, який прямує до перевороту в церкві в теолоґічному змислі. Ніщо не було так шкідливим для Євангелської Церкви в цих останніх 12 роках, як теолоґічні засади висловлені в цих словах: ‘Підчиняйся вищим властям, які мають власть над тобою’ — отже і гітлерівському диктаторству — і ‘Віддайте Кесареві те, що належить до Кесаря’ — і, згідно із цим,— ‘Фюрерові речі які належать до Фюрера.’ Такі навчання зробили перехід у табор Націонал-соціалізму [нацизму] надто легким й полегшили подальші кроки для благословення гармат для війни. Такі навчання, що були досить зрозумілими з Лютерової точки погляду, стали пережитими. Тут муситься зробити реформу.”
7. Коли ми поново застановилися над текстом в Римлян 13:1—7 і подали заключення? Які наслідки принесло таке заключення?
7 Як далеко Євангельська Церква в Німеччині поступила у зміні свого розуміння текстів св. Писань повище згаданих, то цього ми не можемо сказати. Але в сповіді пастора Німеллера поданої повище, він згадує про Бібельфоршер або Свідків Єгови в Німеччині і про христіянський напрям, який вони взяли під напором диктатора і Другої Світової Війни. Аж до 1928 року вони також трималися екклезіастичного пояснення слів в листі до Римлян 13:1—7 відносно “висших властей”. Але в тому році ті писання взято під розвагу, а головно з точки погляду, що “часи поган” закінчилися в 1914 р., і Боже царство під Христом було установлене в небесах, щоб впровадити новий світ з вічними благословенствами для послушних людей доброї волі. Заключення такої студії були подані в Вартовій Башті з 1 і 15 червня, 1929 р., в артикулі у двох частях, під титулом “Вища Власть”. Це, що Свідки Єгови тримаються таких заключень від того часу, коштує їм у многих випадках втрати свободи та навіть їх життя. Але ж переслідування, ув’язнення, вигнання з краю а навіть насильна смерть — все це перетерпіли вірні апостоли Ісуса, віддаючи Богові Божі речі а Кесареві тільки Кесаря речі, за їх властиве підданство правдивим “висшим властям”. Але таке терпіння є нічим в порівнянню з вічною нагородою, яку вони прйняли. Тож з приналежності цього предмету, коли тоталітарні ідеї і обряди і ідолопоклонство політичної держави і їх прапорів поширюються, ми беремо під дискусію той рішальний текст, Римлян 13:1—7.
8, 9. Як духовенство пристосувало Римлян 13:1, і як це показано в уступному слові Версії Біблії Короля Якова?
8 В Уповажненій Версії Короля Якова ми читаємо, в листі до Римлян 13:1: “Нехай кожна душа кориться вищим властям. Нема бо власти як не від Бога; які ж є власти, вони призначені Богом.” Апостол Павло писав ті слова до христіянського збору в Римі, коли кесарі володіли римською імперією. Духовенство Християнства пояснило ті слова апостола Павла, що вони, ті “вищі власти” відносяться до політичних сил цього світа. Отже вони уживали Його слів, як натхненні інструкції відносно віддання Кесареві його приналежностей. Під розумінням, що існуючі політичні власті були призначені Богом, перекладачі анґлійської Уповажненої Версії були спонукані сказати слідуюче в присвяченню їх праці, що знаходиться на першій стороні кожної версії:
9 “Всевишньому і Могутньому Князеві, Якову, з Ласки Божої, королеві Великої Британії, Франції й Ірландії, Оборонцеві Віри. Перекладачі Біблії бажають Ласки, Милосердя і Мира через Ісуса Христа, нашого Господа. Великі й многі були благословенства, вельми грізний Суверене, якими Всемогучий Бог, Отець всякої благодати, наділив нас людей Анґлії, коли Він перший раз післав Вашу Величну Царську Особу панувати і царювати над нами. . . . Господь неба й землі благословить Вашу Величність многими і щасливими днями, і Його небесна рука збагатила Вашу Величність многими надзвичайними ласками, щоб Ви були подивом світа в цім віку задля щастя і правдивого блаженства, на честь великого Бога, і на добро його церкви, через Ісуса Христа нашого і єдиного Спасителя.”
10. Римлян 13:1—7 є інструкцією, щоб віддати данину кому? Чому?
10 Але апостол замість наказувати віддати Кесареві речі приналежні до Кесаря, то від 1929 р., Свідки Єгови розуміють Римлян 13:1—7, як наказ віддати Богові речі Божі. Чому? Тому що вислів “вищі власти” тепер розуміють відноситься головно до Всевишнього Бога і Його царюючого Сина Ісуса Христа. Авжеж, що нема сил або властей вищих чим ці. Як це подано в недавному Перекладі Нового Світа Християнсько-Грецьких Писань, Римлян 13:1 звучить: “Нехай кожна душа кориться вищим властям, нема бо властей тільки від Бога; існуючі власти поставлені в їх споріднених позиціях до Бога.” Бог Єгова є Всевишний і Перший Автор. Він, будучи Творцем всіх речей, є джерелом всякої власті для чинення добра. Тому, що Він є всевишним і всі сотворіння залежать від Нього, тому ніхто не має права ставити питання Всевишньому як Він уживає своєї власті, хоч через якийсь час чоловік не розуміє цього. Він ділає по своїй вподобі, але те, що Він робить, є завжди на добро, тому що ніколи не може бути в Ньому ніякої несправедливости або неправди. “Всемогучого ми умом дослідити не можемо. Найвищий силою і багатий на справедливість, він не нарушує ніякого права.” “Раз сказав Бог, двічі чув я це, що сила належить до Бога.” (Йова 37:23 і Пс. 62:11, Мо) Непоборимий факт є, що Бог Єгова є Верховною і Найвищою Властю. Всяка душа повинна коритися Йому.
(Дальше буде)