Як наші гроші можуть прославляти Бога
“Добрі Надії” скріпляють фінансові мязи в роботі розширення
СЬОГОДНІ Єгова має велику роботу до виконання на землі. Це робота проповідування доброї новини про Його установлене царство, так щоб люди доброї волі, що стогнуть і плачуть задля гидоти, яку вони бачуть діється на землі, змогли утікти від новочасного Вавилону й знайти охорону в розпорядку Єгови, новочасному ковчезі. (Езек. 9:4; Мат. 24:14—16, 37—39; Одкр. 18:4, НВ) Роботу проголошення остороги про надходяче знищення в битві Армаґедон. (Езек. 3:17; Одкр. 16:14—16, НВ) А понад усе, роботу прославлення Бога через виправдання Його імя із зневаг, звіщаючи правду хто Він є і який Його замір.— 2 Мойсея 9:16; Пс. 83:18; Іса. 43:10—12.
Протягом минулого року понад 456,000 осіб мали співучасть цій роботі, з котрих то осіб більше ніж 18,000 присвятили від 100 до звиш 200 годин щомісяця. Ця робота виконувалась у більше ніж сотні ріжних мовах і говірках і в 127 ріжних краях і острівах морських.
Свідки Єгови віддали приближно 70 міліонів годин в цій роботі протягом 1952 року. Це ні силою ані потугою людською, а тільки духом Єгови вони змогли виконати те все. (Зах. 4:6, АС) Той дух приходить до них у наслідок досліджування Божого Слова і їх співтоваришення з Його орґанізацією, і це він заставляє їх давати свідоцтво при кожній нагоді: відвідувачам дому, знайомим бизнесовцям, супутникам в подорожі, і т.п. А щоб виробити нагоду для себе, вони стоять на вулицях і предложують біблійні журнали й запрошення на біблійні лєкції для переходячих мимо. Вони йшли від дому до дому й предложували всім, кого вони зустрічали, ті чудові правди відносно Єгови і Його царства. Вони зробили 22 міліони поновних відвідинів, і що місяця перепроваджували коло 280,000 біблійних студій в домах зацікавлених одиниць, промовляли в понад 240, 000 публичних зібраннях, не кажучи нічого про ті многі, многі міліони штуки літератури, які вони роздали.
РОЗШИРЕННЯ СПРИЧИНЯЄ КОШТА
Воно ледви чи потрібно згадувати, що виконання такої величезної роботи, і виконати її гармонійно й систематично, спричиняє великі видатки. Відділові бюра одержується в многих краях, інструкції подається міністрам друком як і подорожуючими предствниками Товариства. Окружні, дистріктові, народні та міжнародні асамблеї влаштовуються для інструкції й заохочення міністрів, і щоб дати свідоцтво про правду відносно Єгови. Повночасним міністрам, місіонарам і тим, що є знані як “піоніри”, доставляється літературу по ціні далеко нижчій чим кошт друкування її; і справді, часом кошт висилки перевисшає ту суму яку вони платять за біблійну літературу, яку вони дістають для розміщання між людьми. Понад 2,000 міністрів покликано з відусіх частей землі для напружного вишколу в Біблійній Школі Гілеад Товариства Вартової Башти, більшість з котрих тепер служать вдома і закордоном у ріжних спеціяльних здатностях, а головно в місійних домах, які заснувало й піддержує Товариство. У всіх частях світа провадиться боротьба в судах, щоб законно установити й обороняти добру новину.
Дальше, у многих далеких краях слуги Єгови є в дуже бідних обставинах відносно матеріяльного добра, неможучи оплатити фінансового тягару, який виринає з розширення вістки Царства в їх краї. В інших частях землі є тільки жменька Свідків, із великим противенством до поконання. У ріжних краях уживається радіо, та й в головній кватирі в Брукліні, Ню Йорк, є радіостанція, що всеціло присвячена для проповідування правди із Божого Слова.
Це нам годі оминути; виконування такої величезної роботи свідоцтва спричиняє великі кошта. І так воно завжди було. Будування ковчегу й нагромадження в нього покарму й інші конечности для вісьмох осіб і всіх тих многих тваринів на більше чим один рік, вимагало чималого кошту з боку тих чотирох подружених пар, які несли важливий тягар, щоб виконати Божі заповіди в тому часі. Одначе ми не можемо уявити, що вони відказувалися це робити, неначе вони воліли накопичувати багаства в тодішньому ладі, бо ж вони добре знали, що він наближався до кінця, і то скоро.
Коли прийшов час на збудування намету в пустині й на викінчення потрібних знарядів для нього і для тих, що служили в ньому, Мойсей проголосив оцей наказ від Єгови: “Принесіте від свого собору данину Господеві; Кожний охочого серця нехай принесе Господеві принос.” (2 Мойс. 35:5, АТ) Коли прийшов час на будування Соломонового храму, найперше цар Давид поставив приклад подаючи данину з 81,000,000 доларів золотом, а тоді він сказав: “А тепер хто зробить добровільну данину сьогодні як той, що присвячує себе священству?”— 1 Паралип. 29:5, АТ.
Коли Ісус був на землі ця справа покриття коштів відносно розширення правдивого почитання також прийшла під увагу, і тому ми читаємо, що деякі жінки “послугували їм з добра свого”. (Луки 8:2, 3; гляди також Йоана 12:6, НВ) Та й апостол Павло часто відносився до тієї части, як приноси помагали в його служенні.— 2 Кор. 11:8; 12:13, 14; Филип. 4:10, 15, 17, НВ.
БІБЛІЙНИЙ СПОСІБ
Як же набути потрібні средства для піддержки праці в нашому часі? Чи вимагати плати за ріжні реліґійні обслуження? Чи подавати тацю на гроші? Чи може установляти ігру в бінґо, лютерію, базари і веселі учти? Чи може через домагання порук-обітниць і тоді щомісяця висилати рахунки скільки ще довжні платити?
Чи такі приклади Біблія подає? Цілком ні! Коли Мойсей дав до відома, що таких приносів було потрібно, люди так охотно відповіли, що їм треба було казати, щоб вони перестали приносити ті подарунки. (2 Мойс. 36:5—7) Подібна щиросердечність була показана в Давидовім часі, що заставила його воскликнути: “Бо хто я й хто народ мій, що ми спромоглись, так охотно, приноси давати?” (1 Паралип. 29:14, АС) Тоді не потрібно було підкуплювати, вимагати плати, непокоїти або соромити слуг Єгови, щоб вони робили приноси для Божої справи. Все, що потрібно було, то звернути їх увагу на нагоду приносити подарунки, а вони свобідно відповіли до міри їх особистої можливости.— 2 Корин. 8:12, НВ.
Так і сьогодні. Як Товариство звертає нашу увагу на наші привілеї брати участь в розширенні правдивого почитання через віддання нашого часу й енерґії на це, так раз врік, на сторінках Вартової Башти ми пригадуємо про наш привілей пошанувати Єгову нашим маєтком, як це ми й робимо силою нашого голосу, і звідомити Товариство скільки ми надіємося зробити в цім згляді.— Прип. 3:9.
Це в ніякім значінні слова не становить застави, бож Товариство не робить порівнання при кінці року скільки кожний обіцяв а скільки отримано. Чому ж воно просить такої інформації? Чи може це робить ради психольоґіяного впливу на даючого? Ні, Товариство не руководиться такою світською мудрістю. Воно прохає тієї інформації тільки тому, щоб воно могло плянувати свою роботу на біжучий рік, знаючи що воно може сподіватися, бож до великої міри розширення роботи залежить від суми грошей отриманих.
І як місіонер або піонір міністер мусить розумно робити розклад свого часу, якщо він має зустрінути квоту годин кожного місяця, так і ті, що не мають нагоди віддати свій час на полі служби, але мають спромогу зробити принос із свого добра на службу Єгови, самі роблять розклад дотично їх фінансів. Це погоджується із Павловою порадою, яка знаходиться в 1 Коринтян 16:2 (НВ): “Першого дня в тижні нехай кожний із вас у своїм домі складає із скарбу набік оскільки йому ведеться.”
Цей привілей не є тільки для тих, що є поблагословенні достатками майна з цього світу, але й для тих із вдовиною лептою дуже малої вартости, як і поле служення не є тільки для тих, що можуть віддати увесь свій час, але й також для тих, що можуть присвятити одну або дві годині на місяць. (Марка 12:41—44, НВ) І так, як ми не позволяємо вирішувати нашу службу на полі тим, що інші можуть думати, так і в нашім приносі матеріяльних річей, “нехай кожний дає, як він постановить у своїм серці, без жалю або примусу; веселого бо дателя любить Бог.” (2 Кор. 9:7, НВ) При помочи властивого уживання нашого матеріяльного добра, “скарбу неправедности”, ми можемо зробити приязнь з Богом Єговою і Ісусом Христом і дістати запевнення осель, коли цей старий лад пропаде. Ані тут не треба оминути уваги, що “це більше щастя давати чим приймати”.— Діяння 20:35, НВ.
Ті що живуть в Зєдинених Державах, і бажають співдіяти в цій справі, можуть написати картку або лист до Товариства Вартової Башти, адресуючи: Watch Tower Bible and Tract Society, Treasurer’s Office, 124 Columbia Heights, Brooklyn 1, New York. Пишучи про ці “Добрі Надії” можна писати щось подібного, як оце: “Це є моя надія, що протягом наступних дванацять місяців я зможу пожертвувати на працю хвалення Єгови суму . . . . . . . . дол., котру то данину я зашлю в таких сумах і в такому часі, що покажуться бути відповідними для мене і оскільки пощаститься мені за незаслуженою ласкою Єгови Бога через Христа Ісуса. (Підпис)” Воно добре затримати копію вашого листа або картки, як нагадування вам. На стороні 114 знаходиться список адрес інших відділів, а повна ліста знаходиться в Річній Книжці (в анґ. мові лише) на останній стороні.
Оціняючи, що все залежить від кермування й благословення Єгови, Його слуги суспільно будуть молитися для тієї цілі.— Пс. 127:1, АС.
“Щоб у всьому збагатились на всяку щирість, котра через нас висловлює подяку Богу; бо служення цієї прилюдної служби не тільки сповняє недостатки святих, але також достаткує многими подяками Богу.”— 2 Кор. 9:11, 12, НВ.