Поспішно “на гори”
1. Тепер наспів час, щоб робити що, і де тепер можна знайти сховок від небесних виконавців?
НЕМАЄ тепер часу опізнятися. Прийшов найвищий час утікати до безпеки. Божа пословиця каже: “Розумен будь сину, втішай моє серце, щоб знав я, що мені злоріці відказати. Розважливий бачить лихо й ховається, а недосвідні простаки гонять вперед, і в біду попадають.” (Прип. 27:11, 12) Де ж, тоді, мудра і розумна людина може утікати і ховатися від знищення небесними виконавцями, що виконують Божу волю над його ворогами? Певно, що не до відокремлених хутірів для прибіжища, в буквальних горах, або інших відлюдних місцях. Для Божих екзекуторів немає відлюдненого місця; і сховатись від армії “гидоти”, яка спричинить спустошення новочасного позатипічного Єрусалиму, не сховає нікого від екзекуції Божими силами Армаґедону під Його Царем Ісусом Христом. Для христіянів, що бачили війська управителя Ґаллуса і поспішно утікали з Юдеї занім Єрусалим був знищений в 70 р. (по Хр.), гори Гілеад довкола Пелла були тим місцем для продовжування теократичної орґанізації під їх тілом і вони далі проповідували добру новину Слова Божого, відвертаючи людську надію і залежність від засудженого Єрусалиму а до обітуваного царства Божого, Нового Єрусалиму. Для Христіянів і для людей поза Христіянством, котрі хочуть утікати і бути заховані від вибуху Армаґедону, гори поза засудженою Юдеєю представляли сьогодні схоронений Новий Світ, теократичну систему, яку Бог Єгова сотворив в цім часі кінця. В цій системі Бог Єгова тримає своє товариство Нового Світу безпечним, щоб вони могли виконувати їх теократичну активність, проголошуючи Царство Божого нового світу.
2. Як можуть ті в середині Христіянства утекти із нього і в якім товаристві є тепер безпечний сховок?
2 Ті з нас, що знаходимось буквально в країні Христіянства, не можемо вийти із нього у фізичний спосіб. Щоб ми пішли до країв так званого “поганства,” що поринули рівнож і вавилонську, демонську реліґію, то й там не було б більшої забезпеки в часі Армаґедону. Але ми можемо утекти з Христіянства духово через занехання його світської нетеократичної системи річей і так видістатися з його небезпечної зони, лишаючи його для його власної судьби, й не маючи ніякої участи з його перелюбними звязками з Обєднаними Народами і іншими політичними та комерційними системами цього старого світу. Тільки тоді ми можемо бути вільні проголошувати день пімсти нашого Бога проти Христіянства і всіх решта із цього вавилонського світу. Є тільки одно місце безпечного прибіжища, а це під теократичною новою системою річей Єгови в товаристві Його Нового Світу. Із Божої точки погляду ті з товариства Його Нового Світу не знаходяться в краї, що засуджений на погубу, але знаходяться в краї Його ласки. Він заснував “нову землю” до котрої б тепер утікати!
3. Як знайшлись поклонники Єгови сьогодні в новім краї, і як там настала цілковита зміна обставин для них і для тих обставин, що були при закінченні Світової Війни І?
3 Ми як поклонники Єгови знаходимося в новім краї. Новий край народився в цім “часі кінця” тай не при помочи підморського землетрусу, що витиснув новий острів або континент, але через Божого всемогучого духа давший Його людям нову позицію на землі. Він цілковито змінив ситуацію для них від тієї, яка була при кінці Світової Війни І. Тоді у наслідок акції Христіянства у відкиненні царства Єгови і Його Сина, а вибрання приязни із Кесаром і передання Христових вірних послідовників Кесарові на їх винищення державним мечем, помазаний останок Свідків Єгови увійшов у неволю ворожої сили. Через якийсь час вони були вигнані від ласки Єгови і були повздержані у ворожім краю і їм заборонено право свобідно почитати їх Бога і виконувати Його роботу. Їх обставини були представлені через жидівський останок, коли вони були вязнями у краї вавилонськім, що був далеко від їх батьківщини, яку Бог призначив на спустошення і яка мала лежати без чоловіка або домашнього скоту через сімдесять років, без головного міста і без святині, що її названо імям Єгови. Порозкидані по іноземній країні, вони вже не були народом під їх власним урядом. Їх далекий гідний край оставав пустинею без осадників, а ставсь вертепом, пересяклий всякими дикими звірями і нечистими птицями. Подібно так і в 1918 році останок Свідків Єгови були пригноблені люди, а не як нарід, і без власного краю, а в краї не Божого обітування. Як же це сталося, що сьогодні вони є відріжнені як зєдинені, зорґанізовані люди, що свобідно живуть в царській країні теократії?
4. Яку обітницю визволення Бог сповняє для них, як це Він зробив своїм стариннім людям?
4 Це тому, що Бог вчинив для них духово те, що Він зробив Його стариннім людям потім, як вони були невільниками в Вавилоні впродовж призначеного часу для неволі. Бог сповнив свою обітницю визволення, яку Він висказав через свого пророка, кажучи: “Так і тепер повертаються вибавлені Єговою, і прийдуть на Сион із піснями і радість вічна — над головами їх; вони знайдуть радощі й веселощі, а смуток і взітхання перестануть. . . . Я,— Єгова Бог твій, що бурить море, аж филі ревуть: Єгова сил — імя моє. Я вложу слова мої в уста тобі, і тінню руки моєї закрию тебе, щоб я міг знов устроїти небеса й заложити землю та сказати Сионові: Ти мій люд.” (Ісаїї 51:11—16, АС) Коли в 537 році перед Хр., Всемогучий Бог викупив своїх людей від могутної світової сили Вавилону після приближно три четвертих століття, то це викликало подив старинного світу. Так і тепер.
5. Коли почалось визволення помазаного останка, завдяки тільки кому можна приписати їх визволення, і зорґанізовання сьогодні?
5 При закінченні Світової Війни І в 1918 (по Хр.) Христіянство звернулось до Ліґи Народів задля безпеки у повоєннім світі. Помазаний останок Свідків Єгови звернувся до царства Єгови через Христа, як праведного уряду нового світу і обіцяв проголошувати його всім народам, і то відважно, коли тільки вони будуть викуплені від ворожої страшної сили. Отже в 1919 році їх звільнення з ворожої сили почалось, і це можна приписати тільки силі Єгови з допомогою Христа Його Царя. Тільки Його силі можна приписати це, що сьогодні вони є людьми названими Його імям. Як це Він сказав у своїм пророцтві: “Та щоб Я сказав. . . Сионові: ти мій люд.” Це Він динамічною силою свого духа і через визволяючі сили Його відкритого Слова правди, розламав стримуючі кайдани страху до чоловіка і пута реліґійного фальшивства, чоловіком-створених традицій і нетеократичної системи і звичаїв. Він зорґанізував їх в підданьство Його помазаного Царя. Він приказав їм жити теократично і дав їм ціль для життя, славне припоручення служби в Його імя.
6. Як народився новий край, і котре є його столичне місто?
6 Цією божественною акцією народився народ. Новий край народився, та не через Мирову Конференцію у Версалії по Світовій Війні І, через начеркнення мапи кулі земної, даючи деяким людям, як Польщі, Чехословаччині, і т. п., їхні власні території. Ні, але Творець неба і землі дав своїм визволеним Свідкам на землі становище, якого жодні інші люди не занимають, становище Його праведних людей і живучих і працюючих в теократичнім царстві. Воно має свої виразні границі поза котрі вони не підуть примирюватись і робити спілку з цим світом. Воно має столичне місто. Його столичне місто не є в Брукліні над берегом ріки проти світового головного будинку Обєднаних Народів. Воно не має земного столичного міста, бо воно є універсальне товариство з божественною небесною столицею, Новий Єрусалим.
7, 8. Як Сион мучився протягом Світової Війни І і не намарно, як світ подивляв сповнення пророцтва?
7 Муки через котрі Божа універсальна орґанізація Сион перейшла протягом Світової Війни І не були намарно, але силою її мужа Бога Єгови вона народила чистих, обілених, теократичних людей, як своїх видимих дітей на землі. На здивовання всіх, народився нарід. Якщо сьогодні ця величезна міжнародня асамблея тут в Єнкі Стадіюм в цім одинацятім році атомного віку, збуджує здивовання міста Ню Йорку, то це є тільки частина здивовання цілого світу побачивши незвичайне, несподіване народження нового краю і народу через Божу жену Сион, у виконання Його 2,700 років старого пророцтва.
8 “Ще й не мучилась, а вродила; нім ще прийшли болі, а вже привела сина. Хто коли чував таке? Хто коли видав таке диво? Чи виринув коли який край в одну днину? Чи народився де народ від разу, як от Сион, що ледви почав боліти, а вже породив синів своїх. Чи то ж я доведу до породу, та й не дам уродити? — говорить Єгова: або даючи силу родити,— чи зачиню утробу? — говорить Бог твій.”— Ісаїї 66:7—9, АС.
9. Якого дня ті дивні річи сталися, і як Бог отворив утробу Сиону і чому Він не може заперти її тепер?
9 Це одного виняткового дня, що ця нова й подивляюча річ була створена на оправдання слова Єгови. Це є день Єгови в котрім Його теократичний уряд виступить наперед. День із 2,520 років, яким втішалися нетеократичні, поганські народи ґлобального панування, закінчився. При закінченні їх дня в 1914 році Єгови день почався по цілій вселенній і Його уряд під кермою Його Помазаного Царя Ісуса Христа був народився з Його небесної орґанізації Сиону. Щоб народити царство Месії символічно представлене через хлопятко, Він отворив утробу своєї орґанізації Сион. Він не міг тепер заперти її утробу й не позволити їй приводити більше, а особливо, коли Він позволив їй переходити через період болів, переслідування вістників Царства на землі. Через полонення їх ворогами і вислання у ворожий край, вони схоронені, заховані від виду. Вони були непізнаними як представники небесного Сиону. Те переслідування їх треба було поконати силою Божою. Справи людей Єгови на землі мусіли бути згармонізовані із тріумфальним народженням Царства в небі; і це сталося. Як?
10. Як Сион породив нарід і як той край народився через Слугу Єгови, і для чого тепер той край є отворений?
10 При вершку мук і в часі народження, Єгова спричинив, що Його небесний Сион породив останка з Його духових дітей на землі як народ, підляглий Божому новонародженому царстві. Давно передтим Він сказав до Свого великого Слуги, Ісуса Христа Царя: “Я збережу тебе, й дам тебе в завіт народам, щоб обновити землю, і попустошене наслідникам вернути. Щоб вязням сказати: Виходьте на волю, а тим, що в темряві: йдіть на світло!” (Ісаїї 49:8, 9) Тепер через свого Слугу, Володаря в новонародженім царстві, Єгова підніс край тим, що привернув своїм помазаним свідкам попередно спустошене наслідство, кажучи їм виходити із неволі цього вавилонського світу і більше не баритись у вавилонській темноті, але вийти на світло Єгового дня. Ось так Він спричинив народження краю для них через привернення їх до своєї ласки і поставив їх під свою теократичну контролю, увільнив їх від неволі ворогів Царства. Як і з Ізраїльтянами при кінці сімдесяти років спустіння Єрусалиму і краю Юдеї, цей ново-народжений край сьогодні не підлягає дальше божественній забороні. Як колись було, сімдесять років здержання тепер знесено, і край широко розкрито. Це час для людей Єгови збиратися до ново-народженого теократичного краю і кожний один нехай забирає своє теократичне призначення в нім. Нехай тепер люди доброї волі пливуть мов струя в цей край!
11. Коли і як Єгова насадив небеса і заложив підвалини землі, і з чим така земля рівнається в Ісусовім пророцтві відносно гидоти?
11 Це значить засновання нової землі. Творець уже насадив нові небеса нового світу в 1914 році через народження царства Месії, бо ж то Царство стаєсь небесною правлючою силою праведного нового світу. Заложення Творцем підвалин нової землі почалось в 1919 році із викупленням останка від вавилонської неволі в тому році і наново поставлено їх у Божу ласку, службу і почитання. Народження цього краю товариства Нового Світу є направду заснованням землі, бо духовий останок буде схоронений крізь Армаґедон і їх теократична земна орґанізація остаточно зіллється в триваючу нову землю нового світу, що буде виключно заселена земними людьми доброї волі. Цей ново-народжений край тепер заселений ново-народженим народом зі Сионських духових дітей і тепер стався місцем безпеки. Він протилежний із горами до котрих Ісус перестерігав своїх послідовників утікати, коли вони побачуть гидоту, що спричиняє спустіння, а головно зловісний вид її армії спустіння окружаючи Христіянство, котре називає себе святим і незнищимим рукою чоловіка.— Луки 21:20, 21, НВ.
12. Що Єгова вложив в уста свому праведному останку, і задля якої цілі?
12 Утеча духового останка і їх правлючого тіла до цього ново-народженого краю далеко від небезпеки зону Христіянства не закінчує ще справи. Їх безпека не є повне здійснення божественної ласки і спасаючої сили в цім дні Єгови. Він виявив ціль ради якої Він захистив приверненого останка в Його приверненім краї, кажучи: “Я вложу слова мої в уста тобі, і тінню руки моєї закрию тебе, щоб я устроїв небеса й заложив фундамент землі.” (Ісаїї 51:16, АС) Ці слова в устах останка не є для того, щоб вони тримали їх для себе, але їх муситься передати молодому поколінні нового світу, що будуть занимати “нову землю” на стало. “А це завіт мій з вами, говорить Єгова: дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вложив в уста тобі, не одступлять від уст твоїх і від уст потомства твого, ані від уст синів внуків твоїх від тебе і по віки, говорить Єгова.”— Ісаїї 59:21, АС.
13. Як слова Єгови ніколи не відлучаться від їх уст?
13 Слова Єгови в устах його людей є для них, щоб вони висказували їх відважно, з авторітетом. Це, що слова Його ніколи не мали відступити від їх уст, значить, що вони ніколи не мали стримуватись служити як Його речники в проповідуванні доброї новини Царства по всьому світу на свідоцтво всім народам. Якщо вони охочі вживати їх уст в Його роботі свідоцтва, то Він все постачить їм Його вістки, щоб її доручити. Це не тільки для їх власного спасення, але й для спасення багато інших.
14. Чому ті, що вже утікли “на гори”, мусять призадуматись більше як тільки над своїм спасенням, і як вони “підносять сиґнал”?
14 Ті що вже утікли на гори безпеки з товариством Нового Світу мусять несамолюбно призадуматись більше як тільки про своє власне спасення. Є безчисленні інші загрожені знищенням в Армаґедоні, котре зачнеться із знищенням реліґії старого світу. Ми, що читаємо те пророцтво із зрозумінням, бачимо армії спустіння, що згромаджуються в їх шатра навкола новочасного позатипічного невірного Єрусалиму. Ми читаємо зловісне значіння тієї ситуації. Це знак, що світові реліґійні системи, що взяли імя Божого Сина, але котрі зневажали і накопичили наруги на імя Єгови, наближилися до їх знищення і тому ми близько початку “битви великого дня Бога Всемогучого.” Це будуть дні пімсти на оправдання Єгови і Його Месії царства. (Одкр. 16:14, 16; Луки 19:22) Це є приказ для останка, щоб вони були сторожами і голосили пересторогу людям доброї волі всіх народів, щоб вони утікали на гори. Якщо вони знаходяться в Христіянстві, вони мусять утікати з відтам. Як вони є надворі його, в поганстві, вони не повинні входити і статись частю його. Народи Західного блоку гарячково стараються схоронити Христіянство, як щось святе і неначе світова безпека спочиває в йому; але воно так не є, каже Слово Боже. Ті, що вже утекли до новонародженого краю з товариством Нового Світу, мають слова Єгови в їх устах і вони мусять проголошувати Його царство повсюди, як єдиний уряд, що нехибно побідить і впровадить всетриваючі благословення для всіх родів землі. В цей спосіб вони “підносять сиґнал для людей,” щоб ці бачили де утікати і збиратися ради безпеки під тінню Божої руки.— Ісаїї 62:10, АТ.
15. Чи повище заключення значить, що ми мусимо більше проповідувати в країнах Христіянства? І як довго ми маємо проповідувати?
15 Новочасний протилежний Єрусалим видко стає окружений армією спустіння, і тим, що знаходяться в тій засудженій системі, приказано утікати з неї, якщо вони хочуть бути послідовниками Христовими. Але це не значить, що ми мусимо залишити проповідування в Христіянстві. Це із системи Христіянства, що є союзником з цим світом проти Царства, із неї нам утікати, але це в країні того ж Христіянства ми мусимо проповідувати. Як за довго? Якщо ми сказали, “Ось я, посилай мене,” тоді Єгови відповідь у храмі до Ісаїї ми мусимо взяти як знак, як довго. Його відповідь є: “Докіль не спустіють міста й не зостануться без осадників, а доми без людей, та докіль земля отта цілком не стане пустинею і далеко займе Єгова людей в неволю, й пусто-глухо в землі стане.” (Ісаїї 6:8—12, Дя) Це значить, аж до розколу христіянських союзників з гидотою, що спричиняє спустіння, до цілковитого розколу і доки роги того звіря не обернуться проти неї і спустошать її. Це значить, докіль битва Армаґедону не пічнеться і поступатиме до цілковитого спустіння старого світу, котрого Сатана Диявол є богом. Аж до того часу не може бути стримання. Ми мусимо виповідати Божі слова, що були поставлені в устах Його останка і в устах зростаючої молодої ґенерації доброї волі. Ми мусимо проповідувати добру новину Царства всім народам на свідоцтво, що зконечности включає також і проголошення дня пімсти нашого Бога.— Ісаїї 61:2.
16. Як можемо показати, що ми вітаємо утікачів до краю товариства Нового Світу, і щоб побільшити населення краю далеко більше як воно є тепер, що ми маємо робити?
16 З любови до нашого занебезпечного сусіда і до наших спів-ближніх, робім це і помагаймо їм оскільки можемо утікати без дальшого опізнення від цілком засудженого світу Диявола. Ми мусимо йти до них. Як і ангели, котрі перестерігали Лота і його дочок в Содомі і напоминали їх не оставатись в тій околиці, але утікати з їхнім життям в область горів, так і ми мусимо брати їх за руку і помагати прискорювати їх до утечи. (1 Мойсея 19:15—17, НВ; Луки 17:28—30) Ми мусимо брати серйозно те, що ми бачимо у світлі Ісусового пророцтва і ми мусимо діяти розумно з найбільшим напрямом для добра всіх доброї волі, котрі тужать за такими річами, як щасливе життя у праведнім новім світі. Такими зусиллями ми показуємо, що ми вітаємо їх до благословенного краю товариства Нового Світу, щоб тут вони втішались розкошами Божого милосердя і забезпеки під його крилами, де вічна радість є над головами Його людей. Вже зарапортовано, що поверх пів міліона осіб служать як свідки у новонародженому краї товариства Нового Світу. Чи ми охочі робити аж докіль Бог Єгова не зробить благословенного населення теократичного краю, щоб числити, скажім, міліони, котрі за те, що утікли і вірно жили там, переживуть Армаґедон і не потребуватимуть ніколи вмирати на лиці нової землі? Якщо ми є охочі, Божа добра новина Царства і Його пересторога про пімсту над ворогами Царства мусить бути нашою вісткою аж до Армаґедону і ми не позволимо тим словам Божим відступити від наших уст аж спустіння старого світу Сатани буде довершене й земля як й небеса стануть чисті. Ця найвища подія вже близько!
17. Ми є на порозі чого, і як ми мусимо приготовитись до нього?
17 Ми тепер в порозі нового світу, який ніколи не промине ані не постаріється, але про котрий божественний Творець каже: “Бо як небо й земля нова, що я сотворив, все будуть передо мною, говорить Єгова, так буде рід ваш і імя ваше.” (Ісаїї 66:22, АС) Що за невисказаний привилей є тепер жити в краї безпеки з товариством Нового Світу і брати участь у приготованні для того світу впокою й задоволення з благородністю, де ніщо не буде шкодити нам або лякати нас! Це Бог Єгова, котрий будує правдивий новий світ через Ісуса Христа Його Царя, отже наше приготуванняся до нього є головно нас самих як товариства Нового Світу, навчаючи як працювати разом в любові, орґанізуватись теократичне і триматись так. Серед знищення протягом Армаґедону наші ріжні фізичні власності, як от доми, Зали Царства і матеріяльні посілості можуть бути знищені, але під небесною протекцією від виконавчих сил Єгови ми переживемо із тим, що нам потрібно, головно зі всього буде його признання нашої невинности до Нього і Його царства.
18. Як і з якою надією ми повинні тепер поводитись, як товариство Нового Світу, і згідно з цим, що Єгова постачає для нас через Його товариство Нового Світу?
18 Дивлячись наперед до безконечного життя разом по Армаґедоні, то це велика річ тепер знати як жити разом і служити Богові взаїмно. Нехай же дух Єгови має вільну і безперешкоди операцію між нами, щоб ми були стримані від формуванняся, по стилю людської ідеї і інтриґ, і щоб Він зробив з нас щось для Його вічнотривалого ужитку. Підчас коли товариство старого-світу ридає, галасує, мориться і відчуває реліґійну спрагу і поспішає до вогневого знищення, ми дальше радуймося, співаючи і торжествуючи разом духово, і всегда памятаймо Петрові слова: “Нових же небес і землі нової по обітниці дожидаємось, в котрих правда домує.” (2 Петра 3:13) У повній згоді з нашим сподіванням, і для нашого дальшого святкування разом і працюючи разом як товариство Нового Світу, блаженний Бог Єгова постачає для нас через своє товариство Нового Світу цю нову на 384-стороні книжку в анґлійській мові під назвою “НОВІ НЕБЕСА І НОВА ЗЕМЛЯ”.