Послідне Зупинення — Британська Гвіана
ДУЖЕ схожа до Сурінам, Британська Гвіана дещо скромно залюднена і її населення помішане зі Сходу і Заходу. Там ви побачите ориґінальних мешканців звані Амеріндіани. Там є Східні Індіяни (або Британські Індіяни), Сиріяни, Европейці, Хіни і Кроелі — всі живуть разом в краї плянтації і цукрових млинів та копальнів. Сурінам в Британській Гвіані продуктують боксит, (алюмінова руда), якого уживають у виробі алюмінум. Інші мінеральні багацтва також можна здобувати, котрі не були розвинуті до великої міри.
Тільки пару місяців тому ця густо заселена Британська кольонія постачала заголовки для часописей довкола світу. Воєнні кораблі й війська були поспішно вислані сюди, щоб підтримати порядок. Це було тому, що недавно перевибраний уряд був розвязаний, бо боялися можливого комуністичного розруху. Суперечаючі проблєми прискорювали цю крізу і над відложенням конституції ще гарячо дискусують, що принесло ріжні обмеження в публичнім житті. Зогляду на це все, чи Асамблея товариства Нового Світу відбудеться?
Від червня минулого року брати виглядали відвідин президента Товариства і його секретаря. В дійсності, ще від попередніх відвідин в 1949 році вони виглядали його. Часто в роботі від дому до дому люди запитували: “Коли пан Нор буде тут знову?” Тепер коли те питання можна відповісти, справа оголошення сталась першої ваги, том що більшість з людей тут цікавляться реліґійним питанням. Хоч обєм реліґійних поглядів включає ізлам, гіндуси, католики і протестанти, і ті передні свобідно критикують гіпокрицтво Христіянства, однак тисячі отвертого ума люди зі всіх реліґій мають повагу до тих, котрі щиро наслідують правдиве почитання Біблії. Безріжниці якої вони реліґії, більшість людей приймають охочо літературу, якщо мають спромогу зробити це, і щодо Вартової Башти і Пробудись! то багато висказують оцінення цих журналів. В роботі від дому до дому людина може зужити цілий ранок на вісім або десять відвідин, задля многих нагод дискусувати правду з Біблії. Піоніри мають трудність виключати студії радше чим розпочати їх. Особливше, коли свідкуючи в околиці ви можете бути прийняті в домі гіндуса або мусульмана і вашу вість вони радо приймають. В дійсності Гвіани зі всіх кляс є дуже гостинні, а головно до іноземців. Вони мають все прохолодний напиток, щоб привітати навіть незапрошеного гостя. Тримати когось говорячи при дверях вважається за простацтво. Та й стояти на жаркім сонці є також дуже невигідно. Сказати комусь “я не інтересуюся” або інше прямо відмовленняся — це дуже рідко трапляється в свідоцтві від дому до дому. Ви можете більше почути, як це случилось після конвенції з нової студії Біблії заінтересовання: “Я розумію, що у вашій орґанізації вони називають тебе братом Г . . . отже чи можу я називати тебе брат Г—?”
Тепер будучи представлені до цього краю і його пів міліона населення, ви будете розуміти, чому зроблено всякі зусилля, щоб запросити всіх заінтересованих осіб на Асамблею Товариства Нового Світу, на 21—24 січня. Спів-кооперація публики не дала ніякої трудності, хоч теперішні обмеження забороняють всяке публичне зібрання надворі, і також зливні дощі перешкоджають. Одначе, в Джорґітовнс найновіщий театер, Де Ґлоб, що приміщує 1,400 осіб, був відпущений даром його Мусулманським власником для публичного викладу брата Нора, “Після Армаґедону — Божий Новий Світ.” Як би не було, він міг примістити більше людей, як прибуло на лєкції дані президентом в 1948 року. Другі сесії були перепроваджені в Міському Залі, котра була ужита для мітінґів Свідків Єгови від 1911 року.
Не тільки брати, але й доброї волі люди зробили чимале старання, щоб прибути на асамблею. Дехто зробив розпорядження полишити свої кокосові й бананові хутори для інших, щоб доглядали в часі їх відсутності. Вони веслували рікою милями в маленьких човнах, щоб дістатись до одинокої дороги в тій дільниці краю. Тут бус перевіз їх до другої ріки, де пароплав перевіз проміж островами — крапнисте горло зо двацять миль до Демерара краю. Тепер потяг привіз їх до другої ріки і аж цим човном вони дістались до конвенції в місті Джорґітовн. Ті що ще не були в столичнім місті через три роки, побачили многі нові і модерні з цементу магазини й офіси, хоч більшість з комерційної секції є ще з дерева. Проте свіжий подих ніжного легіту із моря на місто більшу часть у році робить його тропічний жар більше зносимим.
Багато приготування потрібно для людей старого світу, щоб вони стримались, подивились і послухали голосу Нового. Вчасна заміна старого через нову систему — це важлива вість, і щоб доручити її вимагає доброї орґанізації. Більше як місяць наперед 2,000 зачіпні летючки були виставлені по цілому місті запитуючі інтриґічні питання: “Після Армаґедону — Що?” Це заставило людей вгадувати, і всякого рода відповіді були зложені. Продавці котрі виставляли їх, були запитувані їх покупцями про відповідь. Вони знову запитували других вістників, котрі переходили мимо, котрі відказували, “Очікуйте дальшого оголошення.” Підчас коли всі здогади стались присловицею, а навіть кричали через вулицю, мала ґрупа братів була зайнята, щоб видати прикрасну дво-колорову напись як відповідь. Це було відбитком того, що вживали в Ню Йорку, а витворено його через вирубання два трафирати (стенсілс) і помальовано фарбою. Тисячі оцих розвішено в місті й селах, з щого виринуло нове питання: “Що це новий світ?”
Два тижні перед отворенням асамблеї, спеціяльні мітінґи були заряджені, щоб установити інші нариси оголошення. Вироблено позначки, які носили в Єнкі Стідіюм, і вістники носили їх при зайняті і кожного дня активності через два тижні перед асамблею. Це постачало для многих дискусувати про товариство Нового Світу, і, як це один сказав: “Після Армаґедону — ті речі, які ви навчаєтесь від цих свідків! Я бажав би бути одним із них також.” Спродавці запитували питання в світських парохіяльних школах, де декотрі Свідки Єгови є навчителями, і це школярі бажали знати. Кожний там їздить біциклем; отже замість написі на авті, приміщено напись з алюмінум до ручної бари, так що кожний цикліст де б він не їхав, там певно напись ішла. В дійсності, то і чужі приходили й просили написей для їх циклів також.
Але найбільше ориґінальна ідея була великий чотири-колесний поплавець (віз), що його поволі тягнув через місто спокійний осел. На нім знаходилося дві написі 12-через 5 ступні і 8 ступнів башта на середині, цілий поплавець вироблено представляти Вартову Башту. В ночі додаткові світла справлено на білі букви, котрих краї були сині на червоному полотні, а це притягало молодих і старих до зупинку і до їх вікон. Дехто зображав це, як Ноя ковчег і розмаїті другі вирази, але всі добавили до того, що один заздрісний проповідник сказав: “Шкода, що ми не бачимо більше такого рода річей.” А ще інший спостеріг: “Ви всі зробили багато оголошення.” Щоденно зорґанізовані циклісти парадували процесіями вбрані в плакети на переді й ззаду, обїзджаючи місто під час коли піхотою свідки носили плякати на тратуарах. Предсказання, що приміщення в Ґлоб театрі буде не вистачальне для такої події зростали більше числом. Ранок розвиднівся ясно, але з виглядом на зливу, і справді, пополудні вулиці були мокрі. Коли час на лєкцію о год. 5:30 пп. наближався, наближалися й чорні хмари і також товпи. Зарекордована програма музики ледви зачалась, і вже всі місця були зайняті. Перше, попрошено дітей, щоб вони поділились сидіням; пізніще, джентельмени були прошені дати їх сидіння паням. Скоро всі можливі місця для стояння були забрані і голосник був приміщений на дворі для тих, що не могли дістатися до середини. З балконі, плятформа виглядала як колоровий образець. У великих білих буквах “Свідки Єгови” були розложені через сцену а позаді знаходилися зелені тропічні вазонки, а позаді промовця маячив білий театральний екран. Промова щойно розпочалась, коли ж довго-грозячий дощ прийшов із свією лютістю, й спричинив, що товпи на дворі зникнули дуже скоро. Одначе, із тих в середині, скупий рахунок показав щонайменше 2,122 осіб присутніх. Після лєкції багато викликів було чути, такі як “Коли п. Нор знову приїде назад?” “Жадний в середині реліґійний мітінґ ніколи не мав так багато людей,” і т. п. Дехто запитував: “Як можу я статися один із Свідків Єгови?”
Але що сказати про інші сесії, котрі відбувались в Товн Залі? Першого вечора прибуло 445 присутніх, а на кінцеві завваги брата Нора 615 осіб літерально запакували зал і балконі, як рівнож й саму плятформу. Програма відбувалась подібно як в Єнкі Стадіюм, з демонстраціями пристусувані до вимог оточення. Визначна була демонстрація мови в Креолі представляючи конечність говорити згідно з вимогами обставин. В попередніх роках дуже мало із Східної Індії прийняли правду, але на цій асамблеї велике число гарного вигляду молодих чоловіків і жінок з цієї раси були дуже помітне. Дехто із них прийшли прямо з гіндуської реліґії і є не тільки дуже ревні і ентузіастичні міністри Єгови, але також показують дуже вірне і любляче відношення між їх братами.
Промови братом Нором і бр. Геншлем були вельми цінні і були зарекордовані для дальшої репродукції. Кожного вечора, коли сесія закінчилась, ніхто не був готовий йти до дому, але отягався в кафетерії і брав щось для відсвіження і втішаючись любим і приємним проведенням гвіанською мовою. Промову направду прийнято до серця. Багато було завваг, як от: “Брат Нор говорив дійсно до мене, він навіть глядів на мене.” “Як він знав, що нам потрібно такої поради?” Заохочення дано, щоб більше молодих вістників ставались піонірами і йшли до місця де мало свідоцтва дано.
Послідня точка на програмі була “Кінцеві Завваги Президентом” і там було кілька несподіванок. До тепер там був тільки один округ, але через минулих чотири роки число вістників подвоїлося і задля роботи розширення робота піонірами й вістниками там є тепер ґрупи розповсюднені по всіх трьох повітах, котрі потребують більше реґулярної вваги через окружного слугу. Отже тепер три округи зорґанізовано і будуть обслужені що найменше три рази на рік. Місцеві брати тепер возьмуть місця місіонарів, як слуги в соборах. Ці й інші суґестії були охотно прийняті, і як брати приготовилися в дорогу до дому вони дійсно відчували, що нова ера розширення була перед ними.
Перед закінченням було оголошено, що чотири-денний напружний курс вишколу буде уможливлений, після асамблеї, для всіх піонірів, котрі бажають прийти. Майже всі 45 піоніри прибули і перейшли в мінеатурі Гілеад курс ‘Місіонарів Служба і Біблійні Правди.’ Імпровізований вид на полі служби уложено й дано поради, як уживати тактики, арґументи й спростування. Доктринальні предмети були заналізовані у світлі нашого нового видання і орґанізаційні проблєми також були справлені. Кожного по полудня поради були дані про дійсну службу в полю, а у вечорі написані задачі взято як завдання до дому. Піоніри дійсно оціняли це і повернули до їх призначення з постановою ‘приносити більше овочу.’
Хоч більшу частину з їх трьох днів віддано справам відділу даючи чудові рекомендації для більше відповідної роботи і на будуче розширення, брати Нор і Геншел, таки знайшли час бути на хрещенні. Як публична промова і кафетерія, це була також найбільша подія до тепер. Бус завіз ті особи до морського берега, де значна товпа свідкувала, як пядесять пять кандидатів бродили де море було глибоке, щоб символічно зробити їх посвяту, як члени товариства Нового Світу, щоб служити Богу Єгові вічно.
Із закінченням конвенції, послідний день відвідин перебуто з дванацяти з Гілеад місіонарами, тепер призначені в ріжні часті кольонії. Були там і проблєми для застанови і досвідчення переказати. Розпитували про інші шкільні товариші, тепер призначені в других частях Полудневої Америки, котрих відвідуючі брати зустрічали протягом минулих кількох тижнів. Не було часу на це аж тепер, отже візиту приведено до дуже веселого заключення зі всіма при обіді разом. Того вечора двоє наладовані авта піонірів не зважаючи на болото на дорозі, вони подорожували двацять вісім миль до порту летнища, щоб бачити братів відлітаючи до Ню Йорк міста.
Була майже північ коли літак вознісся з Аткінсон порту для першого зупину в Трінідад. В ранці того дня дехто з місіонарів Вартової Башти подорожували від Порт Спейн і очікували на прибуття своїх приятелів, котрих вони бачили тільки тиждень тому. Вони раді були довідатися про поступ в роботі в поблизькій Гвіані і так попращалися з їх спів-міністрами, котрі знову були в літаку до міста Ню Йорк. Літак приземлився на іншому острові. Брати знайшлися на порті в Ґуаделопе, Ст. Крос, Ст. Томас і Порто Ріко, і всі висказали надію, що вони будуть мати конвенцію скоро в їх територіях. Їм обіцяно, що розпорядок буде зроблений в їх користь, в тих кількох хвилинах з ними на порті.
При останку подорожі був довгий лет понад водою від Порто Ріко до міста Ню Йорк, і так у вечорі 26 січня, 1954 року, два подорожуючі повернулися до головної кватири Товариства в Брукліні, до Бетель дому.
І так обїзд президентом Товариства Вартової Башти і його подорожуючого друга прийшов до кінця. Полуднева Америка була відвідана і заохочена до більше теократичної активності. Це було джерело великої радості поглянути взад. Поглянути взад це є інтересне зайняття, що найменше, коли хтось дивиться назад, щоб побачити проґрес зроблений в недавніх роках у зрості товариства Нового Світу. В Полудневій Америці в 1942 року було тільки 807 вістників Царства проповідуючи у вісьмох ріжних краях, але до 1953 року робота зросла до дванацяти країв із 13,174 міністрами, проповідуючи добру новину царства Божого по цілому континенті. Це є чудове розширення, і це, завдяки до великої міри роботи розпочатої в Гілеад Школі Вартової Башти, школа, яка видає місіонарів, котрі несуть свідоцтво Єгови до віддалених країв. По цілому світу люди дали щиру піддержку Школі Гілеад Вартової Башти і місійна програма є розширена по цілому світу, і ще можна бачити розширення в кожнім континенті. Подорожуючі були зайняті в Полудневій Америці і думаючи термінами Полудневої Америки, і вони були раді знати, що такий великий поступ стався за трошки більше як десять років в Полудневій Америці.