“Добра Новина Про Спасення Його”

“Кожного дня, розказуй добру новину про спасення його.”— Пс. 96:2, НС.

1. Крізь які дивні події ми переходили в часі Першої світової війни?

ВІД 1914 року ми люди переходили крізь дивні події, події первісні у своїм роді, події, що були новиною. В тому році вибухла перша війна, що була в розмірі “світовою”. Шістнацять держав і імперій, які взяли участь у війні, побачили потребу тотальної мобілізації населення для спільної ґлобальної боротьби. Перший раз в історії впроваджено війну з неба при помочі літаків. Чим та війна розпалювалася в лютості, почали уживати і ґазів у боротьбі, і тому вояки на фронті мусіли уживати ґазові маски, щоб могли дихати й жити в часі хемічного нападу. Баражи — загорожи проти гарматного вогню і баражи з балонів проти повітряних нападів і баражи з мінів на морю — сталися новим средством. Із величезних гармат Німці почали випускати далекосяглі стріли на Париж, трицять миль далеко. А тоді у вересні, 1916 році, перші рухомі залізні твердині, т.є, британські збройні танки катерпілляри, здивували цілий світ, коли вони почали скоро посуватися по найбільш нерівних місцевостях, неначе надприродні потвори які по дикунськи випльовували свій вогонь і немилосердно рощавлювали все в їх дорозі. Опріч цієї жертви настали великі браки поживи й голоднечі, смертельні зарази і пошесті, бездомні люди, і запалення великої ненависти і переслідування малих гуртків людей, що були вірними до їх реліґійного вірування, і установлення першої комуністично-большевицької держави. Від тоді цей світ чує тільки лихі вісті.

2. Як про це пише Енциклопедія Американа, як світ вже не прийшов до себе від того часу?

² Це послідне твердження не може бути заперечене. Люди, котрі жили в часах того 1914 року знають, що цей світ вже ніколи не був таким, як перед тим роком. Відносно цього року Енциклопедія Американа описує цю світову війну в 1914 році, а далі каже: “Та велика боротьба, що закінчилась в 1918 році, змінила не тільки гряниці держав, але також майже всяке зайняття і характер людського життя. Вона витворила величезний переворот між тодішніми основними принципами відносно урядів, закону, міжнароднього споріднення, демократії, свободи, комерції, промислу, фінансів, праці, і тим подібне. Більше ніж двацять престолів завалилося, а ті, що на них сиділи, шукали сховку на вигнанні. Виринула потреба перецінення й перетворення на всіх полях зусиль. Ця пожежа в 1918 році охопила 93 проценти з усього світового населення, а краї невтральні містили тільки населення із 130,000,000 осіб, коли ж краї, що брали участь у війні, мали сполучене населення ізвиш 1,700,000,000 душ.” Справді це була перша світова війна в історії людства! Вона мусила принести неповоротні зміни для цього світу. Помимо зусиль з боку політиків, комерції та реліґії, щоб поліпшити цей стан речей, то однак від 1914 року цей стан чим раз погіршається. Нема потреби тут наводити визначних мужів цього світу, які висловлювалися про погіршаючий стан у світі. Читачі Вартової Башти уже перечитували їх похмурі висловлення на цих сторінках і деінде.

3. Безнастанні лихі вісті у світі заставляють запитувати важливі питання, і як ми можемо відповісти на них?

³ Людські серця унивають з причини безнастанних злих вістей які доходять до них, не подаючи ніякої твердої надії для їх будучності. Зростаючі случаї самогубства ясно свідкують про це. Також про це говорить зріст в умовій недузі у лічницях і поза лічницями; також шалений і дурний розшук за збоченими приємностями. Отже, чи нема сьогодні доброї вісті, не тільки для одиниць або родини якої групи зацікавлених людей, але доброї вісті для всього людства? Чи нема так важної новини, шоб вона затьмила цілу масу злих новинок? Чи нема ніякого джерела для такої доброї новини? Чи нема такого каналу, щоб міг передати нам цю добру новину? Відповідь: Є! І через той канал те джерело звільняє нам добру новину про спасення від усіх тих страшних обставин і їх наслідків. Найважнішим є джерело тієї новини. І хто або що є тим джерелом? Тим джерелом є Бог! Але їх є багато, сотки міліони в самі Індії, що їх називають “Богом.” Котрий Бог з між них є божественним джерелом єдиної доброї новини? Яке його імя?

4. На кого ми покликуємося дати відповідь про Боже імя? Чому?

⁴ Коли б Вартова Башта відповідала на це важливе питання на підставі свого власного авторітету, то це можливо не було б дуже важним між людьми поза її трьома міліонами читачів. Отже ми покличимося на чоловіка, котрий дасть відповідь, чоловік якого імя було звісне по всьому світі через девятнацять століть і котрого життя й вість дотикнули безчисленні товпи на вічне добро, Ісус Христос. Нехай Він, а не так зване христіянство, дасть відповідь.

5, 6. (а) Як той чоловік відповів на те питання? (б) Як свідки Єгови на землі дістають справдішню добру новину?

⁵ В початках його проповідування цієї вістки про “царство небесне” цей чоловік Ісус Христос устав на реліґійному зібранні суботнього дня зі своїми односелянами, між котрими він перебув трицять літ свого життя. У своїй руці він тримав книжку пророка Ісаїї 700 років стару, і з неї він читав вірші перший і другий в розділі шістьдесять першім. Ось що він читав: “Дух Єгови спочив на мені, бо він помазав мене звіщати добру новину убогим, післав мене проповідувати визвол невольникам і привернення зору сліпим, щоб увільнити пригноблених і проповідувати рік примирення Єгови.” Після того Ісус сказав до своїх слухачів: “Сьогодні це писання сповнилося у вашому слуху.”— Луки 4:16—21, НС; побач також Ісаїї 61:1, 2, АС.

⁶ Цим Ісус сказав, що Єгова був джерелом доброї новини і що Єгова помазав Ісуса святим духом проповідувати цю добру новину убогим людям, сліпим людям і пригнобленим людям, смирним, розбитим серцем і сумуючим людям. Чи ви є один з таких людей? Як піддержку своєї проповіді, Ісус часто наводив слова з Святої Біблії, бож Біблія є надхнене Слово Бога Єгови. В тій книжці ми знаходимо в написаній формі ту добру новину від Єгови, Бога і Отця Ісуса Христа. Коли б Ісус був звернувся назад у книжці Ісаїї 43:10, 12, тоді він був би читав оці слова: “ви свідки мої, говорить Єгова, ви й слуга мій, котрого я вибрав; щоб ви знали й вірували мені, і зрозуміли, що я є той: передо мною не було Бога, ані не буде після мене. . . тим то ви свідки мої, каже Єгова, що я — Бог.” (АС) Самий Ісус сказав нам, що він був і є “вірним і правдивим свідком” Бога Єгови, і що це тільки від самого Бога Єгови його свідки на землі дістають справдішню добру новину. Вони дістають її йдучи до його книги, Святої Біблії. Ця Книжка є єдиним Джерелом доброї новини. Бог Єгова не приписує ані не признає ніякої книжки або реліґійного писання на землі. Його правдиві свідки мусять так робити як Ісус Христос робив: базувати їх вість на Святій Біблії, Божому Слові.— Одкр. 1:5; 3:14.

7. Яку добру новину Ісус проголошував, і як люди викликували в часі його приїзду в Єрусалим?

⁷ Докладно сказати, яка була та добра вість, що її Ісус голосив, і чи вона може бути доброю для нас сьогодні? Біблійна історія про його життя каже нам: “Він ходив від городу до городу і від села до села, проповідуючи й проголошуючи добру новину про царство Боже.” (Луки 8:1, НС) При кінці його людського життя на землі, Ісус стояв перед римським управителем Понтійським Пилатом, в його судній кімнаті в Єрусалимі. На питання Пилата, “Чи ти цар?” він відказав: “Ти кажеш, що я цар. Для цієї цілі я народився і для цієї цілі я прийшов у світ, щоб свідкувати правді. Всякий, що по стороні правди, слухає голосу мого.” (Йоана 18:37, НС) Кілька годин пізніще того ж дня, Ісус Назарей висів прибитий до дерева тортур, з титулом над його головою: “Ісус Назарей Цар Жидівський.” (Йоана 19:19, НС) Тільки чотири дні перед тим Ісус вїхав у Єрусалим, як колись їхали старинні царі Ізраїльської держави в часі їх коронації, а радісні люди, що бажали незалежності від Риму і котрі бажали царя з покоління Юдиного і з царської родини Давидивої, вибухли такими викликами, як, “Благословенний Цар, що приходить в імя Єгови; впокій на небі і слава на висоті.” “Спаси, ми благаємо: Благословен грядущий в імя Єгови! Благословенне царство отця нашого Давида. Спаси, ми благаємо, на висотах!” “Спаси, ми молимо, сину Давидів! Благословен грядущий в імя Єгови! Спаси, ми молимо, на висотах!”— Луки 19:38; Марка 11:9, 10 і Мат. 21:9, НС.

8. Як Єгова відповів на їх молитву?

⁸ Бог Єгова відповів на цю молитву людей. Він спас свого царського Сина Ісуса Христа, та не від зневаг і жорстокостей на дереві тортур, але від смерті, яку він перетерпів на тому дереві. Третього дня після Ісусової смерті, Бог Єгова підніс його з мертвих і за пядесять день після того Єгова посадив Ісуса по своїй правиці в небі, щоб він ожидав на Божий призначений час установити те Царство і поставити всі вороги в небі й на землі під ноги свого Сина як Царя.— Діяння 2:32—36, НС; Пс. 110:1, 2.

СТАРА НОВИНА СТАЛА КРАЩОЮ

9. Як ця добра новина була розширена сьогодні, і що Ісус запевнив, що його ученики будуть мати сьогодні?

⁹ Девятьнацять століть тому та вість про Царство, яке проголошував Ісус і його послідовники, була найкраща новина. Це була безплатна новина для вбогих. Вона підносила понижених. Вона скріпляла розбитих серцем. Вона давала зір для засліплених реліґією. Вона увільняла покрушених гнетом цього світу і неволею, і вона потішала всіх сумуючих через лихі обставини в реліґії. Перехід тих девятнацяти століть не зменшив доброти тієї вістки про Царство; воно ще є доброю новиною. Але доброта тієї новини є розширена сьогодні. Чому? Тому що те довго ожидане царство Боже вже установлене руками Його Сина Ісуса Христа. Воно було установлене при пристолі Божому в небі, де його Син Ісус Христос сидів девятнацять століть по його правиці. Воно було установлене в 1914 році, в тім самім році, коли світова зміна почалась через ґлобальну війну. Ісус казав нам молитися про те царство Боже через Його Христа, щоб його сила поширилась до цієї землі і поторощила злі обставини тут. Він навчив нас ось так молитися: “Отче наш, що на небі, нехай святиться імя твоє. Нехай прийде царство твоє. Нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі.” (Мат. 6:9, 10, НС) Девятьнацять століть тому свідки Єгови на землі, іменно, Ісус і його послідовники, відважно проголошували новину про надходяче царство. Сьогодні, від 1914 року, що правдиві послідовники Ісуса, що є також свідками Єгови, мусять робити? Чи й вони мають якусь Божу вість сповістити людям усіх народів, поколінь, родам і язикам? Ісус Христос запевнив, що його ученики сьогодні будуть мати це.

10. У якім звязку Ісус предсказав роботу своїх послідувателів сьогодні, і як?

¹⁰ Дивлячись наперед з таким видінням надхненого пророка, Ісус предбачив і предсказав події нашої ґенерації від 1914 року. Він предсказав першу світову війну з її голоднечою, пошестями і землетрусами і реліґійним переслідуванням, а це все разом становить видимий земний доказ, що Боже царство нарешті прийняло власть і управляє землею. Далі Ісус предсказав роботу своїх послідовників в нашому часі. Чи їх робота мала помножити терпіння людства, через спричинення смутку і злочинів у світовій війні і через переслідування інших реліґійних людей? Ні! Указуючи наперед на радісну, потішаючу роботу для його послідовників, Ісус сказав: “І (після першої Світової Війни) проповідувати меться ця добра новина про царство по всій залюдненій землі на свідкування всім народам, і тоді прийде остаточний кінець (цьому ладові).” (Мат. 24:7—14, НС) Це свідоцтво про установлене Боже царство мусить даватися нім ця війною зламана система закінчиться цілком у битві Армаґедон.

ПСАЛЬМА КОРОНАЦІЇ

11. На що заслугує установлене Боже царство, і чому?

¹¹ Установлення Божого небесного царства над цією збунтованою землею заслуговує на пісню Коронації, на пісню, щоб прославити окороновання його любого Сина Ісуса Христа, як його призначеного Царя над усім людством. Коли Ісус їхав у царському стилю в місто Єрусалим, тоді реліґійна старшина стратила нагоду в храмі предложити йому корону. Вони не пізнали його обітованого Сина від славного царя Давида, котрий давно тому сидів на ‘престолі Єгови’ в Єрусалимі. (1 Паралип. 29:23, АС) Вони не були радісного духа, якого мала товпа, котра ішла за Ісусом у царське місто, викликуючи, “Спаси, молимо, Сину Давидів!”

12. Як це сталося, що цар Давид зложив пісню коронації для нас, і чому ми мусимо тепер співати її?

¹² Старинний цар Давид показав властивість коронації піснею що неначе це Єгова перебирав власть над землею. Давид мав видимий знак Божої присутності, золотий ковчег завіту, котрий він приніс у царське місто Єрусалим і поставив його у шатрі недалеко своєї царської палати. Отже Давид зложив і співав пісню коронації, котра сягнула свого вершка у темі: “Нехай небеса радіють, нехай земля веселиться, і нехай скажуть між народами: ‘Сам Єгова стався царем.’” (1 Паралип. 16:23—33, НС) Під провідництвом святого духа Єгови, цар Давид пристосував ту саму тему й зложив нову Псальму. Ця псальма показує, що цю пісню коронації муситься співати на велику скалю в нашому часі після установлення Божого царства і посадження свого вірного, воскресшого Сина, на небесному престолі в 1914 році. У Псалтирі ця Псальма є 96, і вона відома як псальма Коронації. Те велике посадження на престолі й славне окороновання взяло місце у славних дворах небесних, про котрий то факт ми маємо всі потрібні докази від 1914 року. Отже всі призначені речи в цій Псальмі Коронації муситься виконати. Сьогодні Свідки Єгови очима віри виконують все те. Виконують що?

НОВА ПІСНЯ

13. Про що Псальма 96:1—3 згадує, і котрі найновіщі наукові винаходи є нічим новим, щоб про них співати Єгові?

¹³ “Заспівайте Єгові нову пісню, співайте Єгові, вся земле! Співайте Єгові, благословіть його імя. Із дня на день звіщайте добру новину про спасення його. Проголошуйте між народами славу його, між усіма людьми — чудові діла його.” (Пс. 96:1—3, НС) Водневі бомби із смертним вибуховим порохом міліони тон звичайного вибуху, хоч є між найновіщими винаходами новочасної науки, то вони не є нічим, про котре б можна співати Єгові. Біліони літ тому, як це науковці самі твердять, Бог Єгова спричинив термоядровий вибух водня у сонці, щоб цим чином постачити світла й тепла для нашої землі й людства, щоб ми могли жити на цій планеті. Бомби, далекосяглі стріли, атомні субмарини і інші воєнні винаходи й комерційні продукта наукового двацятого століття не є тими “чудними ділами”, які Єгова скермував і просвітив науковців виконати, і за котрі співати б хвалу йому. Науковці глузують з Єгови і воліють уживати розум з яким він сотворив чоловіка і служити злющому ворогові Бога й чоловіка, Сатані Дияволові.

14. Що постачає нам теми для “нової пісні” і чому?

¹⁴ Ні, ці новочасні наукові винаходи й розвої не дають нам теми для нової пісні радості. Від 1914 року, одна велика й незміренна річ, яка постачає людям Єгови предмету для нової пісні на його славу, є народження його царського правительства, яке він положив на раменах свого довго-ожиданого Сина Ісуса Христа. Хоч воно було обіцяне шість тисяч років тому в першому земному домі чоловіка, у райському Едені, то до 1914 року не було ні в небі ані на землі царства Божого через його обітоване Насіння, Ісуса Христа. (1 Мойс. 3:15) Ніколи перед 1914 роком не було столичної орґанізації над цілим живучим всесвітом, з Христом як Головою і з Всевишнім Богом Єговою, що живе в ньому і оперує через нього, щоб його воля була виконана по всій вселенній. (Флп. 2:5—11) Це справді щось нове, щось славне і новітне, бо це значить благословення для всіх людей доброї волі як і для святих ангелів. Здійснення цього заставляє людину вибухнути співом. Воно вимагає нової пісні, цілком відмінної! Єгова, увівши своє царство, зробив це можливим. Йому і в його честь ця нова пісня повинна співатися.

15. До кого є звернені слова “всі (ви люди) землі,” і що вони роблять у сповнення тієї псальми?

¹⁵ Сказано, щоб “вся земля (ви люди)” співали йому і благословили його імя. Інакше сказати, ви, котрих Єгова зробив духовими Ізраїльтянами у своїй орґанізації, будете його свідками між усіма народами. Ви були ті, що їм Бог найперше обявив ці правди і котрих він найперше навчив співати цю нову пісню. Він наперед призначив, що ви маєте становити 144,000 духових Ізраїльтянів бути супутниками з Ісусом Христом в його небесному царстві, не на земній горі Сион, звідки колись цар Давид володів, але на небесній горі Сион, де є престіл царського правління. Через девятьнацять століть Ісус був у небі, прославлений по правиці його Отця. Але від часу установлення Божого царства, більша часть з вірних христіянських свідків Єгови, духові Ізраїльтяни, були прославлені з коронованим Христом на горі Сион. Як? Через воскресення їх з мертвих до життя як безсмертні духові сотворіння в небі, давши їм “божественну натуру.” Тільки малий останок із 144,000 наслідників Божого небесного царства є ще на землі. Але всі 144,000, як останок на землі так і тріумфальні воскресші наслідники Царства, всі спільно разом видимо й невидимо звіщають чудові нові факти всесвітньої історії. Одкриття, розділ чотирнацятий, вірші від 1 до 4, розкривають наше видіння чудового виду.

16. Яке видіння Йоан дав про них у виконанні цього?

¹⁶ Апостол Йоан, котрий перший бачив те видіння, пише: “І поглянув я і ось Агнець (колись пожертвований Ісус Христос) стоїть на горі Сион, а з ним сто сорок і чотири тисячі, маючи його імя й імя його Отця написане на чолах їх. І чув я голос з неба, як шум многих вод і як гук голосного грому; і чув я голос кобзарів, що грали на кобзах своїх. І співають вони як би нову пісню перед престолом (Божим) і перед чотирма животними і старцями; і ніхто не міг навчитися тієї пісні тільки сто сорок чотири тисячі, що викуплені від землі. Оці не опоганили себе жінками, вони бо непорочні. Вони ступають слідами Агнця (Ісуса Христа) куди б він не йшов. Вони викуплені з людей як первенці Богу й Агнцеві.”— НС.

17. Від кого люди землі мусять довідатися про цю “нову пісню,” і чому?

¹⁷ “У послушенстві до приказу Псальми 96:1—3, духовий останок на землі, що навчилися тієї пісні, поступають як “вірний і розумний раб кляса співаючи “нову пісню.” (Мат. 24:45—47, НС) Всі інші на землі, що бажають прилучитися до них, мусять навчитися цієї цілком нової і відмінної пісні, тому що тієї пісні не знають ні політики, ні фінанцісти ані промисловці цього світу, а навіть номінальне христіянське духовенство у так званих христіянських державах не знають тієї пісні нової і не можуть навчити її інших. Тільки Ісус Христос і його 144,000 співнаслідників навчилися тієї нової пісні від Бога Єгови і вони єдині проводять у співанні її. (Іса. 54:13; Йоана 6:44, 45, АС) Оцих людей Бог через минулих девятьнацять століть вибирав, звернувши свою увагу, щоб “взяти собі людей для свого імя,” Єгова. (Діяння 15:14, НС) Продовж століть ріжні реліґійні системи Христіянства мали своїх місіонарів внутрі Христіянства і між всіма народами поза Христіянством, однак всі ви осадники цієї кулі земної знаєте, що це не реліґійне духовенство, ані Жиди, що повідомили вас про імя Єгови або навчили вас благословити його імя, як це Псальма 96:2 (АС) каже, що правдиві христіяни роблять.

18. Хто сьогодні звернув світові увагу про імя Єгови, а особливо від котрого часу?

¹⁸ Трицять років тому на 1 січня, 1926 року, у журналі Вартова Башта поміщено перший і головний артикул під титулом “Хто шануватиме Єгову?” Головно від того часу вірні прихильники цього журналу показали свою гідність бути ототожними із тим імям, як Свідки Єгови, котре то імя вони радісно прийняли в 1931 році. Від 1931 року всі люди землі знають, що це христіянський останок носить імя Єгови і звертають увагу на те імя і показують велику причину чому треба шанувати те імя і благословити його. Одначе, духовники, католицькі, протестанські й жидвіські не наслідують Ісуса, котрий сказав був до Бога Єгови: “Я обявив імя твоє людям що дав мені їх із цього світу.” Замість того, вони глузувалися із Свідків Єгови і старалися усяким способом перешкодити їм у несенні свідоцтва про те Боже святе імя. Але всі їх зусилля були даремні! Свідки Єгови йшли прямо вперед, наслідуючи Ісуса Христа. (Йоана 17:6, НС) Вони обявили імя Єгови, сповняючи заповідь: “Проголосіть між народами його славу, між всіма людьми чудні діла його.” (Пс. 96:3, НС) Навіть комуністичні краї не змогли перешкодити Свідкам Єгови у сповненні цієї Божої заповіді. Навіть у тих краях вони (Свідки) милозвучно розголосили добру новину, що царство Єгови під Христом було в операції від 1914 року.

ЧИ БУЛО ТАМ ЯКЕ-НЕБУДЬ СПАСЕННЯ?

19. Чому Боже царство не спасло народи від тих лякливих світових подій?

¹⁹ Але, коли божественний уряд почав оперувати від першого року Світової Війни, то чи там було яке-небудь спасення від нього? Чи була тоді якась добра новина від Єгови для проголошення? Чому народи, навіть у Христіянстві, наближилися до краю самознищення і старалися спасти себе від неминучих наслідків їх зростаючого розколу і їх надужиття винаходів новочасної науки? Чому Єгова при помочі свого царства не збавив їх від тих лякливих обставин у світі? Факти відказують, що це тому, бо ті народи не хотять царства Єгови під Христом. Супроти погляду, що це найбільше щастя яке може прийти до людства, вони не мали віри в його. В дійсності, вони бояться його, як найгіршої речи, що може статися людству. Вони відчувають самодовіря в незалежність до Божого небесного царства і не бажають мати участи в ньому і не хотять спасення його. Це, що вони відкинули вість царства проголошену Свідками Єгови, і їх переслідування й перешкодження тим Свідкам, зраджує їх, що вони є проти того Царства. Їх світові войни і їх Ліґа Народів і їх Обєднані Народи для цілі, щоб верховодити світом, також доказують це. Отже для них не було ніякого спасення, і їх справи погіршалися чимраз більше.

20. Як святі ангели в небі зазнали спасення через те Царство?

²⁰ Але ми, що спаслися знаємо, що тоді було “спасення його” про яке треба було розказувати з дня на день як добру новину. Ми знаємо, що “бог ладу цього” є Сатана Диявол, Божий найлютіший противник, і що “ввесь світ лежить у силі лукавого.” (1 Йоана 5:19 і 2 Кор. 4:4, НС) Ми знаємо, що в 1914 році ще лютійша війна чим на землі Перша світова війна, відбулася в небі. Не війна з цепилінами з повітря або літаками,— ні, ані війна суперлюдей, ані це не була війна з байочними “людьми з Марса,” але це була війна в невидимих небесах, новокоронованого Царя, проти демонських ангелів. Та небесна війна установила Боже новонароджене царство твердо у силі, бо всі сатанські сили були побиті й скинуті з неба на області нашої землі. О, як ті небесні сили оціняли це спасення Божою силою! Голосним голосом вони викликували: “Тепер прийшло спасення і сила і царство нашого Бога і власть його Христа, тому що скинуто винувателя братів наших. . . Тим то радуйтеся небеса і що домуєте в них! Горе ж землі й морю, бо Диявол зійшов до вас, маючи великий гнів, знаючи, що його короткий час.” (Одкр. 12:7—12; 11:15—18, НС) Навіть опріч світової війни між його народами, то ця пораза в небесній війні принесла страшне горе для Сатани і його світової орґанізації.

21, 22. Хто на землі перший зазнав спасення через те Царство, і як?

²¹ Але Сатана знав, що це був тільки почин горя на його орґанізацію. Він знав, що “по короткому часі” прийде великий кінець того горя, а це буде Арамаґедон для нього, цілковите покрушення його через знищення всієї його орґанізації у “війні великого дня Бога Вседержителя.” (Одкр. 16:13—16; 19:11 до 20:3, НС) Цим “коротким часом” те горе на його орґанізацію з руки новонародженого царства було вкорочене. Це був наче час віддиху для нього і його демонів. Але це не ради нього ті дні горя були вкорочені. Це сталося ради виконання Божого спасення для останка із 144,000 тисяч співнаслідників Ісуса Христа, “останка з її насіння, що держать заповіди Божі, і мають свідчення Ісуса Христа.” (Одкр. 12:17) В часі Першої світової війни, останок був злюще переслідуваний у Сполучених Державах Америки і в інших краях у війні, у змаганні, щоб розбити їх, стримати їх роботу свідоцтва, відстрашити їх на віки від неї й знищити їх добре імя й славу на всі часи в будучності. Їх зустрічала не фізична смерть, але духова смерть, коли б вони були перебували в стані поневолення цьому світу у війні проти Божого царства. Коли б Армаґедон був прийшов на народи, тоді останок, будучи в Божій неласці за їх недостачі в задачі Єгови, могли були пропасти з світськими народами.

²² Такий серйозний стан останка з Божих вибраних потребував милосердного спасення. Тільки Єгова міг постачити його через його переможного Христа; і це він зробив, укоротивши горе на сатанську орґанізацію і стримавши Армаґедон аж до після того “короткого часу.” Це Ісус предскав словами: “В ті дні настане горе якого не було від почину, коли Бог сотворив аж до того часу, і більше не буде. І справді, коли б Бог не вкоротив тих днів, то жадне тіло не спаслося б, але задля вибраних будуть укорочені дні тії.”— Марка 13:19, 20, НС.

23. Як це відкрито було їм в 1920 році, чому останок спасся на землі?

²³ Новочасна історія указує на факт, що на весну в 1919 році, або вскорі після Першої світової війни, Бог Єгова здивував навіть христіянство через увільнення останка з його свідків від їх підлого поневолення в цьому світі. Зараз на другий рік він відчинив їх очі і вони побачили, що вони “спаслися” і були визволені й збавлені живими на землі для сповнення пророчого приказу їх Господа: “Хто видержить до останку, той спасеться. І проповідувати меться добра новина царства на свідкування всім народам, і тоді прийде доконаний кінець.” (Мат. 24:13, 14, НС) Вони єдині посідали цю “добру новину” царства, котре було установлене в небесах при кінці “призначених часів для поган” в 1914 році. Це була добра новина спасення. Те царство воювало в небі ради спасення святих ангелів від опоганення, від грозячих зазіхань Сатани і його демонів. Воно спасло останок з вибраних людей на землі від духової небезпеки і увільнило й заохотило їх відновити службу Єгови і його царства.

24. Хто ще інший спасся на землі, отже який привілей вони мають тепер для виконування?

²⁴ Сьогодні, роки опісля, більшість з людей цього покоління відкинули це свідоцтво, яке останок дав перед повним закінченням цього ладу в Армаґедоні. Однак проповідування “цієї доброї новини” про царство спасення уже принесло спасення для “великої громади” доброї волі людей з усіх народів і поколінь і людей і язиків.” Це напевно сталося, бо так було предсказано. (Одкр. 7:9—17, НС) В Армаґедоні те теократичне царство переможе і увільнить всесвіт від орґанізації Сатани і спасе “велику громаду” доброї волі людей крізь погубне горе Армагедону і введе її у новий світ, праведний новий лад, який верховодитиме над землею. Після Армаґедону, уживаючи своєї спасаючої сили ще далі, те царство принесе спасення навіть помершим людям в памятних гробах через воскресення їх до життя на землі протягом тисяча років Христового царювання. Коли застановитися над усіма тими речами, то від 1919 року настало “спасення його” і ця добра новина заслугу є, щоб про неї розказувати “з дня на день.” Це є чудовий привілей розказувати про неї спільно із спасенними одиницями.