“Паси Мої Вівці Малі”
1, 2. Як факт про Ісусове воскресення був установлений для проводу Петра і інших вірних апостолів?
ГОСПОДЬ був живий. Великий Провідник царства Єгови був на березі. Ісус Христос розпалив був вогонь і припік рибу на йому; мав він і хліб для учеників, щоб перервати їх піст. Петро, як звичайно, поривний, одягнувся (бо був нагий) і вискочив з човна і приплив до берега. Інші причалили до берега у малому човні. До них Ісус заговорив в такий самий спосіб як перед воскресенням. До цих голодних учеників він сказав: “Ідіть обідайте.” Ніхто із них не мав ні відваги ані потреби запитувати: “Хто ти єси?” Вони знали, що це був їх Господь.
2 “Приходить тоді Ісус й бере хліб та й дає їм, і риби так само!” Перед цим явленням після воскресення Ісуса Христа, він являвсь шість разів: раз Марії Магдалині, опісля кільком жінкам, потім двом подорожним до Еммауса, і раз Петрові. Йоан пише: “Це вже втретє Ісус явився ученикам своїм (апостолам у групі) після того, як він устав з мертвих.” Памятайте, що це “зі страху перед жидами ученики замкнули двері, прийшов Ісус та й став посередині”; також як “ученики його були в середині, і Фома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посередині їх.” (Йоана 21:12—14; 20:19, 26, НС) Тут було досить доказів, що Відкупитель людства був знову живий!
3, 4. (а) Перед своєю смертю, як і чому Ісус предсказав, що його ученики будуть розкинуті? (б) Після його воскресення, де і як Ісус дав важні інструкції й котрим сімом ученикам?
3 Йоан, описуючи яскраво цю сцену обіду, додає повну вражень розмову між Ісусом і Петром, сину Йони, чи любиш ти мене більше ніж оці? Каже йому: Так, Господи, ти знаєш, що я люблю котра нестерто осталась в памяти Петра. Ось Ісус прямо говорить до Сімона Петра: “Сімони тебе.” Коли Ісус перший раз запитав це питання, він можливо мав на умі те, що він перед тим сказав був до своїх учеників на відповідь Петрову. Про ту раньшу розмову Марко так писав: “І сказав їм Ісус: Ви всі поблазнетесь мною ночи цієї, бо написано: Поражу пастиря і розсиплються вівці. Тільки ж по воскресенню моїм попереджу вас у Галилею. Петро ж сказав йому: Хоч і всі поблазняться тільки не я.” Проте всякий у світі, хто читав життя Ісуса Христа, знає, як Петро три рази відрікся Христа, і як правдиве було Ісусове пророцтво, коли він сказав: “Що сьогодні, цієї ночі, перше ніж півень запіє двіче, ти тричі відречешся мене.” Всі інші ученики казали те саме.— Марка 14:27—31, НС.
4 Ісус був чудовим навчителем. Уживаючи зображення, він також нестерто витиснув на умі своїх слухачів те, що він бажав уложити в їх уми й серця. Отже при обіді на морському березі, маючи на умі трокротнє Перове заперечення, він звернувшись прямо до Петра, і вдруге запитав: “Сімони, сину Йони, чи любиш ти мене?” Відказав Петро: “Так, Господи, ти знаєш, що я люблю тебе.” Тоді сказав Ісус до нього: “Паси малі вівці мої.” Тоді втретє Ісус (уживаючи Петрового виразу любов) запитав: “Сімони сину Йони, чи любиш ти мене?” Засумувавшись, Петро з натиском відказав: “Господи, ти все знаєше; ти знаєш, що я маю любов до тебе.” Тоді сказав: “Корми вівці мої малі.” Що за тьма ріжних думок мусіло перебігти крізь ум Петра, коли Ісус говорив до нього, повторяючи те саме питання три рази і кажучи йому: “Паси ягнята мої; паси малі вівці мої!” Це найбільший Навчитель післаний Єговою знав, що незабаром мав настало зійти на небо, і ввесь тягар відповідальності мав упасти на тих, що пішли його слідами; він знав, що вони стануться надзирателями його овець. Він розумів, що вони будуть відповідальні за догляд всіх тих, що почали вірувати в Нього, як помазаного Провідника Єгови, і в науку нову, і мусіли мати пастиря. Але чи буде він мати таких вірогідних мужів, котрі б ніколи не звернули з дороги? Він жадібно запевняв, що цей один, Петро, буде пильнувати своєї роботи. Цим чином він поучив також кожного іншого із шести учеників, що були присутні з Господом на тому обіді (тут він ужив Петра як прикладу). Для тих інших шість учеників Ісус також зручно підкреслив важливість їх особистої відповідальності, як любимців його, і як любих пастирів та опікунів його овець. Отже це через повторення, через три правдиві зізнання або “свідчення,” що Ісус підкреслив важливість кормлення й пастирської опіки над його вівцями.— Йоана 21:15—17, НС.
“ПИЛЬНУЮТЬ ВЛАСТИВО”
5. Яку провізію Єгови є конечним признати в сьогоднішнім житті послушних христіянів, і чому?
5 Сьогодні, хоч віддалені більш ніж 1900 роками від того величного поранку на березі Галилейського моря, вірні христіяни ревно відчувають цю лєкцію, яку вони мусять ясно мати на увазі. Хоч кожний посвячений слуга Єгови Бога є обовязаний проповідувати добру новину про Його царство, то всі вони, поодинці, мусять також признати орґанізацію, те велике, сполучене товариство, із цих кваліфікованих міністрів. Вони всі мусять ясно бачити, що вони разом зібрані у собор, згромаджені в армію по всьому світі або в товариство нового світу Єгови! Справді вони можуть бачити між собою, що Єгова постачив уздібнених надзирателів, що є відповідні доглядати їх добра і руководити їх спільною, упорядкованою, завждизростаючою та радісною активністю в послушенстві до Єгови і Ісуса Христа.
6, 7. Що “властиве пильнування” надзирателів включає, і для якої цілі?
6 У товаристві Нового Світу головним надзирателем у місцевому соборі є соборний слуга. Павло, вірний дванацятий апостол Агнця, глибоко інтересувався цими слугами також; отже він наполягав: “Хто старшинує, нехай це робить з пильностю.” (Рим. 12:8, НС) До Тимотея і Тита Павло писав подрібні інструкції для надзирателів і євангельських слуг. Він поінформував їх, як з обрізаним серцем вони мусять ходити. Природна річ, люди у правді й познайомлені з Божим Словом через довший час, повинні бути дозирателями собору за їх уздібності й вірність. Тому то Павло напоминав Тимотея: “Нехай же старші, що пильнують властиво, удостояться подвійної чести, а найбільше ті, що трудяться в слові й науці.” (1 Тим. 5:17, НС) Павло ясно бачив, що інші вірні апостоли, котрі в дійсності ходили з Ісусом, були уважно вибрані. Павло бачив, що треба було бути дуже добірним в наділенні позиції відповідальності. Вони мусять бути мужами праведних діл — люди важко трудящі для царства. Про це не було сумніву. Старші або досвідчені люди були також відповідні старшувати у властивий спосіб, бо вони мали промовляти й навчати всіх інших благородних людей.
7 У Біблії многі тексти указують, що правдиві христіяни повинні йти від дому до дому; що вони повинні робити поновні одвідини; і що вони повинні помагати людям в їх домах досліджувати Біблію. Направду, кожний чоловік, що називає себе справдішним послідовником Христа, мусить уміти навчати, як Ісус, їх Провідник, навчав — поставивши взірець. Але між усіма тими навчителями, мусять бути старші або досвідчені мужі, що можуть старшувати у властивий спосіб по волі Єгови, указуючи правдиве провідництво, даючи властивий приклад для кожного менш досвідченого.
8. (а) Як Ісусові інструкції дані Петрові про кормлення Господніх овець відноситься до сьогодні? (б) Чому ревність є першою конечністю тепер кожного відповідного надзирателя?
8 Мудра порада Ісусова зробила постійне враження на Петра під час того памятного обіду. Роки пізніше Петро писав: “Старших між вами напоминаю, . . . Пасіть стадо Боже під вашою опікою, а не пануйте над Божим насліддям, але будьте прикладом для стада.” (1 Пет. 5:1—3, НС) Так, Петро був рибалком. (Марка 1:17; Мат. 4:18—20, НС) Але тепер він стався, під Ісусовим чудовим і терпеливим вишколом, не лише ‘риболовцем людей,’ але й справдішним пастиром над людьми схожими до овець — не тільки щоб ловити їх (як рибу ловлять), але щоб пасти їх і властиво провадити їх праведною та життя-піддержуючою дорогою Великого Пастиря, Єгови, ради імя Його. (Пс. 23:3, НС) Тепер, як пастир добрий, Петро був досвідчений як кормити і обслугувати молодих Христових агнців і малих овець. Він привів многих з них до зрілості, як це робили і інші вірні Христові апостоли. А тепер, коли Петрові роки проминали, він давав поради старшим людям, щоб і вони могли ясно бачити їх відповідальність бути правдивими пастирями і властиво дозирати стада і бути справдішними взірцями для стада. Сьогодні, більше ніж коли, надзиратель мусить бути ревним. Чому? Тому що сьогодні ревність самого Єгови є активна до визначної міри для успіху його ново-започаткованого уряду в руках Ісуса Христа. (Іса. 9:6, 7, АС) Сьогодні ревний надзиратель мусить бути уздібнений научати. Він повинен уміти давати властиві інструкції іншим у соборі, щоб вони були утверджені й осталися вірними і правдивими. Він мусить провадити інших правим шляхом і самий мусить радісно ступати слідами Ісуса Христа.
“ДОСТЕРЕГАЙТЕ СЕБЕ”
9. Як інструкції дані надзирателям Павлом є відповідні сьогодні?
9 Павло, як досвідчений надзиратель, напоминав своїх братів надзирателів, кажучи: “Достерегайте себе й все стадо, в котрому вас дух святий настановив надзирателями, щоб пасли собор Божий, котрий він купив кровю своєю (Сина).” (Діяння 20:28, НС) Тут також підкреслено єсть, що надзиратель мусить бути пастиром, і що він має дуже відповідальну позицію. Він мусить виконувати заповідь “корми мої вівці”. Сьогодні ті надзирателі включають не тільки поєдинчі собори, але є надзирателі назначені обслугувати многі собори. Після річного звіту зі всеї землі про активність Свідків Єгови (побач начеркнену карту про активність кожного краю, у цьому числі) їх можна бачити, що вони зорґанізовані у 16,240 собори. Під розпорядком Товариства, 1,107 окружних слугів дозирають ті собори. Ще інші досвідчені і вишколені мужі, дістриктові слуги, надзирають над окружними слугами і над соборними слугами. Із цих, 52 були назначені обслугувати в ріжних частях світу. Сьогодні ті назначені надзирателі — відділові слуги, зонів слуги, дістриктові слуги, окружні слуги, соборні слуги — не можуть глядіти на їх відповідальності злегка.— 2 Мойс. 18:25, 26; 5 Мойс. 1:9—15; Ефес. 4:11—16, НС; Мих. 5:2—5, АС.
10, 11. Як за велика є відповідальність бути пастиром тепер, про яку Ісус вияснив Петрові, і чому?
10 І справді такі надзирателі можуть уявити себе на березі Галилейського моря, де Петро колись ловив рибу з своїм отцем, і де, пізніше, Петро з увагою слухав, як Ісус сказав йому:
“Паси ягнята мої.”
“Паси малі вівці мої.”
“Паси малі вівці мої.”
Тут Ісус поклав цілий тягар відповідальності на Петра, на одного із своїх помазаних надзирателів, щоб він виконував щось дуже потрібне. Але чи ті інші шість вибраних “рибаків людей”, котрі чули в той самий час Ісусову важливу інструкцію дану Петрові,— були виключені це робити? Чи Ісус сподівався, що ті інші вірні апостоли мали робити від того часу після свого приватного й особистого бажання? Власна відповідь Ісусова указує ясно: “Ви далі наслідуйте мене.”— Йоана 21:22; 17:15—21; Діяння 1:6—8; Одкр. 14:1—5, НС.
11 Чим те спільне діло апостолів росло і люди, котрі любили правду й праведність були зібрані в цю чудову реліґію, яку запровадив найбільший пророк Єгови, Ісус, тим більше воно вимагало дозрілих людей. Тоді треба було назначити більше надзирателів. Так і тепер, в цім найвищому часі жнив, особливо, коли ми бачимо, що з товариством Нового Світу Єгови спілкує 591,556 міністрів, всі посвячені Богу Єгові, то потреба є стокротня. Коли ті міністри тепер збираються у тисячі місцевих соборів з їх відповідними надзирателями і євангелськими слугами, всі спільно проголошуючи Царство Єгови, то кожний один із них мусить дати виключну свою присвяту Єгові. Ті надзирателі своїми вчинками і ділами є признані як гідні подвійної честі. Ті ж, що внутрі орґанізації Єгови “трудяться в слові й науці”— вони є ті, що мусять “пасти мої вівці.”— Йоана 4:21—24; 1 Тим. 5:17, НС.
12. Чому і як людина може властиво бажати бути надзирателем?
12 Для кожного одного ця справа повинна бути ясною, що “Коли хто хоче уряду надзирателя, той доброго діла бажає.” (1 Тим. 3:1, НС) Одначе, коли він сягає по таку позицію, то він повинен бути певний, що він посідає уздібнення сповнити такі вимоги і нести відповідальність, яка йде з такою позицією. Він мусить рости до зрілості. Це може забрати роки в орґанізації товариства Нового Світу. Щоб уздібнити себе на надзирателя, будьто на дістриктового слугу, окружного слугу, або тим подібної надзирательної роботи, то найперше він повинен сповнити позицію піоніра або спеціяльного піоніра, поступаючи до більшої відповідальності в службі округу або дістрикту, або можливо до задачі відділового слуги надзираючи над активностями Царства по цілому краї.
ЗДАТНІСТЬ ПОБІЛЬШАЄТЬСЯ
13. Як спеціяльні піоніри помагали в пастирській роботі протягом минулого року?
13 Це справді приносить дійсну радість у серця всіх міністрів Божих бачити чудову роботу, яку виконано в минулому році. Одно з найкращих свідоцтв про Царство, яке коли дали Свідки Єгови, виконано протягом служебного року 1956. Протягом цілого року, Товариство старалося пильно додати більше людей до спеціяльної роботи піонірів для обслуги потребуючих людей у відокромлених областях землі, із місіонарами, щоб там проповідувати добру новину про установлене Царство. Число спеціяльних піонірів побільшилося через 519 звиш минулого року; 2,637 тепер працюють у відокромлених територіях, де вони орґанізують нові собори і беруть відповідальності надзору, коли місцеві ґрупи зберуться. По мірі людського життя, то декотрі із тих піонірів можуть бути молодими, але відносно інших христіянів серед них, вони є старшими і досвідченими мужами, що можуть старшувати правильно; і ті молоді міністри, що посвятили себе Богові дозирають, щоб ті спеціяльні піоніри працювали важко в їх промовах і їх науці, і вони раді мати їх пастирську поміч.
14. Що було включене в розмірі й якості між міністрами Царства в протязі минулого року?
14 Тепер можна бачити гарний зріст в орґанізації Свідків Єгови за минулих дванацяти місяців. Кожного місяця по всьому світі проповідували пересічно по 591,556 вістників Царства. Це є побільшення о 3.6 процент над 1955 служебним роком. Хоч цей зріст числом або великостю не є так великий як іншими роками, то зріст в якості таки побільшився в товаристві братів, а це є дуже здоровий і визначний зріст. Свідомість по всьому світі про зєдинений, мирний рух членів товариства Нового Світу розширується й заглиблюється між ними всіма. Вони бачать ясніше, що їх радісна робота збирає інших овець, що звеселяє серця наші. Один міліон з половиною більше годин віддано в радісній службі на полю активності протягом минулих дванацять місяців ніж в минулому році. Це включає збирання 136,000 нових передплатників на Вартову Башту і Пробудись! Свідки Єгови не тільки йдуть від дому до дому і проповідують короткі проповіді людям, заінтересовуючи їх досліджуванням Біблії по домам, промовляючи і читаючи їм прямо з Біблії, але вони стараються оставити проповіді у друці тим, що бажають, так що коли міністер Царства відійде, щоб послужити кому іншому, тоді цей відвіданий господар може приватно застановлятися над такими проповідями, що є описані в ширшій мірі. Протягом служебного року поміщено між людьми 19,326,817 книжок, книжечок і Біблії. Опріч того, Вартову Башту і Пробудись! — два головні журнали Свідків Єгови помагають людям в досліджуванні Біблії — були розповсюднені до числа 55,735,715 примірників. Розповсюднення журналів, від дому до дому і по вулицях, побільшилося на звиш 19,000,000 штук. Розуміється, що є многі сотки тисяч переплатників на Вартову Башту і Пробудись! Оці потрібно реґулярно доручувати при помочі многих відділів Товариства й друкарнів міліонами примірників. Щоб постачати потреби Свідків Єгови у більше ніж сто мовах, Товариство видрукувало 130,992,362 Бібліїв, книжок і книжечок і журналів — всі котрі помагали їм проповідувати по всьому світі добру новину про установлене Царство Єгови.
“РОЗКАЗУЙТЕ ДОБРУ НОВИНУ”
15, 16. (а) Чому це важне тепер “звіщати добру новину з дня на день”? (б) Як інші звісні наслідки з минулого року активності свідків Єгови по всьому світі ми тепер можемо розглядати, і чому?
15 У всім цім ми радіємо. Це справді звеселяє наше серце маючи участь в поширенні цієї потішаючої вісті до країв землі. Свідки Єгови мають завжди на увазі в їх роботі з дня на день, слова Ісуса: “Ця добра новина царства буде проповідуватися по всій залюдненій землі на свідкування всім народам, і тоді прийде доконаний кінець.” (Мат. 24:14, НС) Ось чому вони вибрали на цей рік дуже оживляючий текст, сповнений життям і відповідальністю: “Звіщайте з дня на день добру новину про спасення його.” (Пс. 96:2, НС) Товариство Нового Світу надіється, що в 1957 році постане незвичайна сила, снага та жвавість у розказуванні цієї вістки потіхи всякому охочому слухачеві по всьому світі. Минулого року міністри Божого царства виробили 87,353,772 годин в проповідуванні від дому до дому, розказуючи людям про чудову надію перед ними. Вони не тільки йшли від дому до дому з благовістям, але вони зробили много, много поновних одвідин (бек-калс). В дійсності, минулого року вони зробили 27,746,348 поновних одвідин. Із цих поновних одвідин вони могли установити 333,330 студій Біблії у домах. Що за радість бачити міністрів, не наймитів у казальницях, але щирих проповідників, що йдуть до всіх народів у світі й помагають людям бачити правду!
16 Свідки Єгови вповні оціняють, що є ще багато роботи до виконання, многі місця відвідати, многі серця потішити. Вони знають також, що многим людям треба дати поміч, щоб вони могли доспіти, дістати акуратно знання й ясне вирозуміння Біблії. Минулого року в часі обходження Спомину із Свідками Єгови зійшлось 919,994 осіб. Із цього числа 16,302 осіб визнали себе за помазаників, змагаючись до позиції співнасліддя з Ісусом Христом у небесній славі. Всі інші сотки тисяч, ми віримо, бажають жити на землі в новому світі праведності, згідно з волею Єгови. Але оці потребують помочи. Не всі оці 919,994 осіб є міністрами, бо тільки 591,556 із них ототожнили себе як міністри і оці мають велику роботу виконати. Чомусь вони провели 4,000 біблійних студій в домах менше ніж у попередньому році. Не так багато з них виходили проповідувати в протязі року. Оцих було тільки 640,347. Та хоч 2,582 менше вістників рапортувало про діяльність протягом року, то це непокоїть Свідків Єгови. Вони постановили опікуватися іншими вівцями. І маючи на увазі тексти подані в цім огляді, а особливо слова Ісуса, “Паси вівці мої,” кожний один Свідок Єгови, не тільки надзирає, але кожний вістник у соборі, з незаслуженої ласки Єгови приложить ще більше зусилля, щоб розказувати цю добру новину з дня на день. Чому вони будуть це робити? Тому що вони бачать, що деякі не беруть відповідальності, яку положено на Петрові. Такі одиниці не відчувають серйозности цієї справи. Отже потрібно, щоб всі Свідки Єгови відвідували більше людей, віддавали більше часу із тими, що у правді і з тими, що не є ще у правді, щоб їх можна привести до зрілості.
17, 18. Як розглянення тепер звіту про хрещення за минулих сім років помагає нам побачити нагоду й відповідальність для року напереді?
17 Є ще одна інтересна річ: За минулих сім років охрестилося 394,024 осіб. Кожна одна із них заявила себе перед Богом Єговою, що вона рішилась виконувати волю Єгови. Сьогодні Його воля є, щоб Його слуги проповідували добру новину Його царства. Але коли ми поглянемо назад на наші рапорти сім років тому, ми знаходимо, що при кінці служебного 1949 року було тільки 279,421 реґулярних міністрів на полі. Додайте оці до тих, що охрестилися за минулих сім років і будете мати 673,445 осіб, що повинні бути вістниками Царства. Але ж звіт показує, що є тільки 591,556 трудящих міністрів. Тут легко можна запитати: Де є ті інші 80,000? Чи вони умерли? Ні, не всі померли, бодай не тілесно. Вони не є у гробах. Але докотрі з них захворіли духово і потребують помочі від тих, що прийшли до зрілості.
18 Памятайте, що Ісус сказав: “Паси малі вівці мої.” Ця відповідальність паде на кожного Свідка Єгови по цілому світі виконувати це. Чи ви робите це? Чи ви будете робити це? Чи 1957 рік буде визначним відносно вас у виконанні волі Бога Єгови? Чи ви чуєте, що Ісус каже до вас: “Паси малі вівці мої”? І чи це принесе дійсну радість у ваше серце, щоб памятати й жити згідно з текстом Свідків Єгови перед ними на 1957 рік: “Звіщайте з дня на день добру новину про спасення його”? Чи ви оціняєте вашу відповідальність як надзиратель, як євангелський слуга, як міністер у великому соборі Божому? Ісусові слова, “Паси малі вівці мої,” відносяться до тебе, христіянине.
[Таблиця на сторінках 60—62]
РАПОРТ СВІДКІВ ЄГОВИ ЗІ ВСЬОГО СВІТУ ЗА СЛУЖЕБНИЙ 1956 РІК
(Дивіться підшивку)