Чи Може Бог Писати На Вашому Серці?
“Говорить Єгова: вложу закон мій у внутро їм, і напишу його на серці їх, і буду Богом їм, а вони будуть людьми моїми.”— Ерем. 31:33, АС.
1. На якому серці Єгова буде писати?
НІЩО, що Єгова вибере робити, не є неможливим для нього. Тисячі років тому він написав свій закон на двох камяних таблицях, коли він робив закон-угоду з народом Ізраїля на горі Синай. Він і тепер буде писати свої заповіді тільки на серцях, котрі є сприйнятливі й чутливі до нього і що отверті для нього в смирності й покорі, що є податні й охочі на зміну під силою його слів. Тому це не питання, чи Бог годен писати на вашому серці або ні. Але питання є, Чи ви дозволите на це охоче? Він не інтересується, щоб його правда досягнула навіть уш гіпокритичних й брудних людей, тим меньше їх серць. Отже, чи ваше серце визначається як відповідне для написання принципів й установ Єгови? — Мат. 7:6.
2. Де замір Єгови писати на серцях виявлений, й чиї серця мусять бути придатні?
2 Навіть коли закон-угода, з її основними приказами вириті на камені, була ще в силі, Єгова виявив свій замір перенести свій закон в людські серця при помочі нової угоди: “Ось надходить час, говорить Єгова, що вчиню нову вмову з домом Ізраїлевим і з домом Юдиним. Ні ось, який завіт учиню я в той час з домом Ізраїлевим, говорить Єгова: вложу закон мій у внутро їм; і напишу його на серці їх, і буду Богом їм, а вони будуть людьми моїми.” Вкоротці після смерті й воскресення Ісуса Христа, старий закон угода була замінена новою угодою, котра принесла з собою внутрішню, щиру любов праведності й побільшення знання про Єгову. [Ерем. 31:31, 33, АС; Галат 3:24, 25; Колос. 2:14; Жид. 8:6—13] Тільки ті помазані духом Єгови, що мають бути з небесної кляси, є взяті в цю нову угоду, але всі ті, котрі набудуть життя вічне на землі, будуть мати участь в благословеннях із неї, й навіть їх серця мусять бути сприйнятливі до приказів Єгови, як це перед існуванням нової угоди вірні мужі могли писати: “І закон твій у глибині серця мого,” і “Слово твоє заховав я в серці моїм.”— Пс. 40:8; 119:11, ПС.
ЧОМУ НА СЕРЦІ?
3. Де Єгова дивиться, коли він бере міру чоловіка?
3 Коли Єгова бере міру чоловіка, то вона основана не на поверховнім доказі; він глибоко розглядає справи самого серця: “Чоловік бо дивиться на лице, Єгова же дивиться на серце.” Він не дасться обманути зовнішним виглядом: “Знай Бога — отця твого, й служи йому щирим серцем і всією душею, бо Єгова вивідує всі серця й знає усі нахили думок.” Суд Єгови не підлягає впливові гарного лиця або повабою тіла або пречудною красою, але він вирішується через внутрішню особу заховану під поверховністю: “Ваша окраса нехай не буде зовнішне заплітання волосся і убирання в золото, або зодягнення в одежу; а потайний серця чоловік, у нетлінню лагідного й тихого духа, що перед Богом многоцінне.”— 1 Сам. 16:7; 1 Паралип. 28:9; 1 Петр. 3:3, 4, НС.
4 Що символічно представляє серце?
4 Що ж представляє серце? Єврейське слово переложене на “серце” часто ужите образово, щоб позначити місце любови й мотиви, сумління й моральну поведінку. Про пароплави говорено, що вони на серці моря, й Йона був кинутий в серце моря, що значить в середину його, й в цім сенсі слово відноситься до внутра в нас, або чим в дійсності ми є внутрі, як внутрішня особа. А це — дійсна особа: “Бо які мисли в його, такий і він.”— Прип. 23:7, 34; 30:19; Йон. 2:3.
5. Як дехто може практикувати обман, але що остаточно буде обявлено, й чому?
5 Зовнішний вигляд може бути звідним, тому що слова можна виповідати ради впливу або діяти ради показу, як це роблять деяки гіпокритичні реліґіоністи. До фарисеїв Ісус пристосував слова Єгови через Ісаїю: “Народ цей приближується до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.” (Мат. 15:8; 23:5, НС) Тай Ісус сказав до них: “Усі діла свої роблять, щоб бачили їх люди.” Але дійсного стану серця не можна на все затаїти через уважно обдумані слова й діла, бо це з переповні серця ви остаточно говорите й робите: “Або посадите дерево добре, то й овощ його добрий; або посадите дерево пусте, то й овощ його пустий; бо дерево познається по овощу. Кодло гадюче, як можете промовляти добрі речі, бувши лихими? бо від переповні серця уста промовляють. Добрий чоловік із доброго скарбу серця виносить добре, а лихий чоловік із лихого скарбу виносить лихе.” “Бо з серця беруться ледачі думки, душегубство, перелюбки, блуд, крадіж, криве свідкування, хула.”— Мат. 12:33—35; 15:19, НС.
6. Як Єгова обнажує стан серця?
6 Часами внутрішні думки й почування не є виявлені аж приведені на отвір через спробні досвідчення. Єгова пробував Ізраїля, щоб обнажити його серце: “Водив тебе Єгова, Бог твій, усі сорок роки, по степу, щоб впокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатись, що в тебе в серці, чи додержувати меш заповіді його, чи ні.” Століття пізніше він сказав до своїх людей: “Ось, я розплавив тебе . . . в печі страдання.” Признані христіяни подібно так випробовані. “Смуткуючи у всяких напастях, щоб випробована віра ваша, геть дорожча золота пропадаючого, хоч і вогнем випробованого, знайшлись на похвалу і честь і славу в одкриттю Ісус-Христовому.” (5 Мойс. 8:2, НС; Іса. 48:10, ПС; 1 Петр. 1:6, 7, НС) Ціль цих спроб є серце, щоб побачити чи мотиви для служення Єгові є чисті, щоб міряти глибину посвяти й любови, щоб відкрити чи людини невинність має слабку точку відношення: “У горні й в вогні очищаєсь золото й срібло, Єгова же випробовує серце.”— Прип. 17:3, АС.
7. Яку правду про літеральне серце виявлено в Приповістях 4:23?
7 Головна роля серця з підкресленням зазначена в Приповістях 4:23 (НС): “Бережи твоє серце, мій сину, над усе, що бережеться, бо з нього виходить усе, чим живемо.” Життя є в крові, й від биття серця кров булькотить як чисте джерело, щоб течи до всіх частей тіла, несучи кисень й живлення до клітинок й забирає непотрібне з них. Так й літеральне серце муситься тримати здоровим оскільки можливо, щоб воно підтримувало джерело життя пливучим. Не тільки наш фізичний стан, але також і наш умовий й хвилюючий стан муситься берегти, бо це впливає на діяльність серця. Хоч медичні науковці не знали ясно про циркуляцію крови, аж др. Гарвін вияснив його, а роки пізніше видав книжку в 1628 року по Хр., то однак писатель цієї біблійної приповісті знав про це тисяча років перед Христом й дав пересторогу, щоб берегти серця пильно, так щоб воно тримало кров з життям в циркуляції.
8. Чому образове серце мусить бути охоронене, як про це навчено в Приповістях 4:23?
8 Але цей біблійний писатель уживав літерального серця тільки як ілюстрацію, щоб підкреслити потребу тримати символічне серце чистим, щоб воно давало властиві речі. Якщо ми сповнимо наш ум законом Єгови й тримаємо його установи в нашій памятті, і якщо ми намітемо наші бажання й любов на нього й на його обітоване благословення, так що наші слова й діла виринають із чистої мотиви в нас, тоді наше фіґуральне серце має духове здоровля й буде працювати для нашого вічного життя. Воно дасть нам духову поживу й порушить нас говорити й діяти в гармонії з волею Єгови, що буде джерелом життя зробить нас перебувати вічно в новому світі Єгови. Ніколи в гіпокрицтві, але із серця ми повинні думати й говорити й працювати і жити в спосіб одобрений Єговою. Тому ми мусимо бути пильні, щоб тримати наше серце щоб воно приймало закон Єгови, щоб по нашому серцю ми могли поводитися в спосіб, який принесе життя для нас.
ЗАКОН НА СЕРЦІ ПЕРЕВИЩУЄ ЗАКОН НА КАМЕНІ
9. Як новочасні держави указали доброту закону Єгови на камені?
9 Закон Єгови написаний на камяних таблицях був добрий, так добрий, що він стався основою законів новочасних держав. Книжка Біблікал Ла, яку написав Кларк, каже на стороні 22: “Хоч закон Мойсея був проголошений для особливших людей, то багато із його стало універсальним законом для роду людського.” В секції 411 та сама книжка наводить слідуюче з судового вироку в справі Мур в. Стрікланд (1899): “Мораль нашого закону це мораль Мойсеєвого тлумачення Десять Заповідей, змінений тільки щодо ступня або якости кари наложеної.” Але як старинний Ізраїль не корився закону на камяних таблицях, так народи сьогодні не стосуються до всіх законів у книгах. Хіба що люди знають закон, памятають його, і годяться з ним, ї мають внутрішне бажання коритись йому, інакше вони будуть переступати його, коли можуть це робити без приловлення. Іншими словами, якщо вони не мають закону в їх серцях, то вони нарушують його, коли вони бажають й думають, що вони можуть оминути його кару.
10. Які божественні навчення вважається за непримусові, як це показано в Конституційнім Ограниченні Кулея?
10 Є деякі правила закону Єгови, що вважаються за непримушені, як от: “А мусиш любити ближнього твого, як себе самого.” (3 Мойс. 19:18, НС) Цей і інші накрислення Божого старинного закону були привернені в Христіянстві і були побільшені, так що Христіянство має многі принципи для поведінки, що люди називають незмушені через написані статути й не підлягають карі приписаній законом. Ось так Конституційне Обмеження кулея каже на сторонах 975,976: “Часто сказано, що Христіянство є частю закону краю. В певнім змислі й для певної цілі це є правдою. . . . Деякі із цих установ, хоч признаємо їх за дальше універсальне зобовязання, однак мусимо признати, що їх неможливо присилувати сповняти людськими законами. Той рівень моралі, котрий вимагає любити свого ближнього як самого себе, ми мусимо признати, що він надто високий, щоб його прийняли людські трібунали як властиву спробу через котру б судити поведення громадянина; й людина заледви чи може бути відвічальною до кримінальних законів, якщо в доброті серця й самовільності вона занепаде бути добрим Самарітанином. Тимбільше, навчення христіянства, дотикають серце, й відносяться до сумління: коли ж закони Держави можуть відноситися до зовнішного поведення тільки.”
11. Що показує вищість мати закон на вашому серці радше чим написаний у книжках?
11 Тут признається, що багато важливих принципів й високих моральних установ мусять бути написані, не в книзі законів, але на серцях людських, якщо вони мають бути наслідувані. Інакше сказати, вони є непримушені. Ви можете сказати чоловікові, щоб він любив свого ближнього, але як примусити його? Ви можете примусити його поводитись в певний спосіб до його ближнього, але ви не можете заставити любити його. Таке почуття мусить походити від його власного серця, і від люблячого серця він буде поводитися уважно й несамолюбно до свого ближнього. І якщо закон любови до ближнього є в його серці, тоді написані закони, які вимагають й забороняють особливші поведіння будуть непотрібні. Послушенство до так-званого непримусового закону мусить походити із серця, а це є правдива спроба моралі. Ню Йорк Таймс Журнал, 3 липня, 1955 року, видав артикул під заголовком “Спроба: Послушенство до Непримусу,” й так він каже: “Коли ми стоїмо віч-на-віч з лукавим, то ми Американці схильні казати, ‘на це повинен бути закон.’ Але многі лукавства цього світу є поза досягненням закону. От закон не може перешкодити поговіркам. Він не може спинити чоловіка від пожадливості або зажерливості, або від зрадження товариша. . . . Тепле людське споріднення не виникає із . . . законів, котрі приписують пристойність й добрі звичаї в подробицях. Вони можуть прийти тільки через сотворення послушенства до непримусу.”
12. Чому це більше як розумової угоди потрібно з законом, й чото потрібно для поступу на правому шляху?
12 При помочі ума ми можемо знати що є добре й мати добрий намір робити так, але коли почування у нашому серці бажають робити щось інакше, то це ми будемо робити. Ми можемо присилувати себе робити добре й з часом серце згодиться з цим, але коли воно не згодиться, тоді у війні між серцем а умом серце остаточно виграє й ум буде поневолений видумати виправдання для такого напряму серця. Ми любимо думати, що ми поступаємо лоґічно, хоч і зворушення тягає нас за комір шиї. Розум руководиться фактом, але це зворушення що робить вибір. Якщо наші серця є властиво спрямовані фактами, тоді розум й зворушення співдіють властиво. Отже ради триваючого послушенства до непримушених принципів, ми мусимо знати що є властиве й бажати робити що є праве. Але й тоді ми можемо занепасти, бо упавше тіло часами спричиняє нас робити те, чого ми не бажаємо робити, але такі переривні невдачі будуть виняткові радше чим навичкові, й будуть ставатися рідше чим добрі звичаї стають більше й більше навичкою. Але єдиний спосіб до поступу в цей напрям є прийняти Божий закон і написати його глибше й глибше на наших серцях.
13, 14. (а) Як Єгови закон на нашім серцю хоронить нас від гіпокрицтва, гріха й відступлення? (б) Чому добре серце є більше важне як гарний розум?
13 Христос підсумовував закон Єгови як слідує: “Люби Єгову Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю,” і, “Люби ближнього твого як себе самого.” (Марка 12:30, 31, НС) Якщо ми дістанемо любов до Єгови й любов до ближнього в нашім серці, що є гніздо мотиви й любови, тоді із того серця ми говоримо й робимо те, що вгодне Єгові. Але коли ми не маємо любови в нашім серці, тоді праві слова й діла не будуть прийняті, а будуть гіпокритичні й двоїстого серця. (Пс. 12:2; Рим. 13:8—10; 1 Корин. 13:1—3; 2 Корин. 9:7) Коли ж закон Єгови про любов написаний в нашім серці, то це часть нас, часть нашої персональності, ціла часть нашого гнізда мотив й томуто воно буде джерелом наших мотив й все буде порушувати нас до властивого діяння.
14 “Закон Бога його в серці його.” Ноги, справлені від серця виритого законом Єгови вважно, ступають певно й сильно по твердій основі й там не буде спотикнення або відступлення, не буде упадку від стежки невинності. Цей світ коливається від гріху, тому що він має слово Боже тільки в книжці, а не на його серці: “Слово твоє заховав я в серці моїм, щоб не согрішити проти тебе.”(Пс. 37:31; 119:11, НС) Отже серце сповнене законом Єгови є охороною проти гріха й відступлення. Цей світ підкреслює умову яскравість, але Єгова дивиться на серце. Яке ж добро з світової мудрості, коли із лукавого серця виходить її надуживання і робить її дурнотою в очах Єгови? Чи не краще мати пересічний ум справлений для доброго діла серцем, ніж мати яскравий проте лихосправлений в шкідливий канал лукавим серцем? Чи ж світові провідники навіть тепер не признають, що це світова мораль радше ніж його розум, що кричить за поліпшенням? Але ця лукава система відмовляється змінити серце, якого вона потребує для пережитку битви Єгови в Армаґедоні, хоч багато людей відмовляються цього, щоб змінити серця вимоги для схоронення, іменно, стерти лихі науки з фігурального серця й отримати закон Єгови написаний на його місці. Як же це зробити? Просимо читати наступний артикул за відповіддю.