Оголошення “Слова життя” в умираючому світі

1. Як проголошується вість про пережиття (Армагедону), і де її можна знайти?

СЬОГОДНІ є сумніви чи рід людський останеться живим, якщо розглянути ріжні заяви мілітаристів, науковців та економістів. Але без ріжниці як непокоючі й лякаючі їх заяви є, то авторітетна вість про пережиття тепер оголошується. Виходить, що є люди сьогодні, які вірують, що рід людський останеться при життю. Голос цього малого числа, що мають таке чудове вірування, можна почути широко сьогодні. Вони оголошують всюди те “слово життя”. Те життєдаюче слово знаходиться у Святій Біблії, що є Слово від Джерела життя, Бога Єгови.

2. (а) Із яким іншим виданням “слово життя” повинно співтоваришити? (б) Як вступ до Якового листа і час коли він писав його, указує на таке розповсюднення?

² Тому що “слово життя” міститься на сторінках Святої Біблії, то оголошення того “слова життя” мало б спілкувати із оголошенням й розповсюдненням Біблії. Та Книжка мала бути розповсюднена всюди. Ріжні пророцтва в неї показують це. Вступи до кількох листів у Біблії указують на це. Наприклад, ученик Яків, пишучи свій лист до символічних “дванадцяти поколінь” христіянського Ізраїля, з самого початку каже: “Яков, раб Божий і Господа Ісуса Христа, дванадцяти родам, що розсіяні: Витайте!” (Якова 1:1) Як широко були розкинуті по світі ті “покоління”, а головно коли Яков писав цей лист около 60 р. по Хр., або коло двадцять сім років після того, як святий дух був вилитий в Єрусалимі в день Пятидесятниці? Того дня около три тисячі Жидів і прозелітів (новонавернених) прийняли Ісуса як Господа і Пана і Месію або Христа, Сина Божого; і в Діяннях 2:5—11 сказано нам, що вони “з усякого роду під небом,” Перфини, й Мидяни, й Елямити, і з Месопотамії, і з Юдеї, і Каппадокії, і Понтії, і Азиї, і Фригії, і Памфилії, і Єгипту і Либії, Риму, і Криту і Арабії. Коли вони розійшлись з Єрусалиму після празнику Пятидесятниці, вони повернули до тих далеких країв. Щоб досягнути всі ті віруючі з духових “дванадцяти родів” Ізраїля, то лист Якова мусів бути переписуваний і широко рознесений.

3. (а) Чому лист до Жидів мав бути так широко розповсюднений як і Якова? (б) Чому перший лист Петра мав бути розповсюднений?

³ Також, пятдесят восьма книга Біблії звернена до Жидів, тобто, до жидівських христіян; і щоб цей лист дістався до них, то треба було широко розповсюднювати як і лист Якова. (Жид. 1:1) Вступ до першого листа Петра звучить: “Петро, апостол Ісуса Христа, вибраним захожанам розсіяння по Понту, Галатії, Кападокиї, Азиї і Витинії, по провидінню Бога Отця.” (1 Пет. 1:1, 2) Ось так лист Петрів потребував розповсюднення, і щоб його первісний лист повільно не переходив від одного збору до другого, то копії мусіли бути зроблені і рознесені до всіх соборів, що згадані в вступному слові.

4. (а) Чому послідня книжка Біблії також потребувала бути розповсюдненою? (б) Як Павло заохочував розповсюднення своїх листів, і хто у Вавилоні був познайомлений з його листами?

⁴ Остання книжка Біблії, Одкриття Йоана, написана Йоаном до “сім соборів, що в Азиї,” в Ефесії, Смирні, Пергамі, Тиятірі, Сардах, Філядельфії і Лавдокиї. Отже і ця остання книжка “слова життя” потребувала розповсюднення також. Апостол Павло був великим писателем листів. Він написав чотирнадцять листів, що знаходяться в Христіянсько-Грецьких Писаннях Святої Біблії. Павло особливше заохочував розповсюднювання свого листа, коли він писав до Римлян, Коринтян, Галатів, Ефесян, Филипян, Колосян, Солунян та до Жидів взагалі. У своїм листі до христіян в Колосії він сказав при заключенню: “І як прочитається це послання між вами, постарайтесь щоб і в Лаодикийській церкві прочитане було, а написане з Лаодикиї, щоб і ви прочитали.” (Колос. 4:16) Навіть апостол Петро, коли він писав з Вавилону в Месопотамії, говорив про свою знайомість з листами Павла. (2 Пет. 3:15; 1 Пет. 5:13) Все це доказує, що ті христіяни з першого століття ділилися “словом життя” із іншими в цім умираючім світі.

5. (а) Які рукописи із Христіянсько-Грецьких Писань іще існують? (б) Кого христіянські переписувачі мали за приклад для переписування Писань, і як вони могли видати повну Біблію?

⁵ Сьогодні існує іще около 4,000 копій рукописей із двадцяти семи книг, які знаходяться в Христіянсько-Грецьких Писаннях, але жодні не є із першого століття. Опріч цих є ще около 8,000 копій рукописей в латинському перекладі, і около 1,000 рукописей переклали в інших мовах. Відносно роблення копій, ті ранні христіяни, перші з котрих були Жиди або Євреї, мали приклад із жидівських письменників або Соферимів, котрі іще від часу Ездри, що був писателем або копіїстом,— він то переписував надхнені Єврейські Писання для жидівських синагог. Такі синагоги установлялись всюди, внутрі й на зовні римської імперії, де б не були Жиди розкинуті. Отже тоді можна було зайти в синагогу в Антіохії в Пісідії, Мала Азия, і почути читання Єврейських Писань; або в Верею, Македонія; або в Римі, Італія. (Діян. 13:14, 15; 17:10, 11; 28:16—23) Отже Євреські Писання мали всесвітне розповсюднення. Таким чином, опріч Христіянсько-Грецьких Писань, христіянин копіїст міг зробити копію із надхнених Єврейських Писань або із грецького перекладу Септуагінти, якщо вони не могли купити собі від жидівських продавців. Ось їм можливо було переписати цілу Біблію із шістьдесять і шість надхнених книг.

6. (а) Як христіяни були під іншим приказом чим Жиди відносно оголошення? (б) Те “слово життя” є яким словом, як це показав Ісус в часі спокус?

⁶ Під законом Мойсея, то Жидам дано приказ тримати себе відділеними від Язичників, поганів. Однак, христіянські собори були під наказом Більшого Мойсея, Ісуса Христа, і його апостолів, щоб вони вийшли і зєдинилися в найбільшу публичну організацію на землі, в христіянську організацію для оголошення “слова життя” для всього умираючого світу, і цю добру новину про Боже царство. Це “слово життя” не є собі тільки устне передання, вість передана від роду до роду при помочі устного слова. Це є написане Слово, що остається незмінним із бігом часу або обставин, і його можна читати, розбирати і порівнювати із сповненням біблійного пророцтва. Тому то самий Ісус Христос, що є названий “Словом Божим” і “словом життя”, міг відперти спокуси Диявола, кажучи повторно: “Написано єсть,” і тоді він наводив Писання із написаної Біблії.— Мат. 4:1—10.

7. (а) Що Ісус предсказав відносно доброї новини в нашому часі? (б) Щоб виконати, то чого потрібно, і до якої міри це виконано тепер?

⁷ Відносячись до нашого часу, який був зазначений світовою війною, голоднечами, пошестями, землетрусами і заколотом народів, тому що вони наближаються до кінця у всесвітній війні Армагедон, Ісус сказав: “І між усіма народами мусить перше проповідуватися Євангелия (добра новина)”. Щоб добра новина про вічне життя через Боже царство під Христом могла проповідуватись й бути зрозумілою для всіх народів, то її муситься перетлумачити на язики тих народів. Для цієї причини, тому що Свята Біблія є книжка з вісткою від Бога для цілого світу, і вона була переложена на більше язиків чим яка інша книжка в людській історії. Вже в цьому 1961 році вона була переложена ціла або почасти на 1,165 мов або діялекти, так щоб коли всякий був навчений читати свою власну мову, то Біблію або частину її могло б читати 90 процентів зі всього світового населення.— Марка 13:8—13.

8. Що звіт каже про переклад Біблії для людей в Азиї і Африці й на островах?

⁸ Після звіту, то в цім часі є 1,000 перекладачів в майже 100 ріжних релігійних товариствах, що представляють 40 ріжних народностей, що приготовляють для своїх людей, що вони надіються буде авторітетний переклад Писання, то є, Уповажнена Версія, для Африки, Азиї і людей на островах. Щоб постачити науковість і технічну поміч для товмачення Святих Писань для людей, то кажуть, що те Біблійне Товариство “тепер входить у ступінь розвитку й кооперації, якого ніколи не було в його довгій історії.”

9. Коли головно було установлені Біблійні Товариства, і що пани римські казали про такі товариства?

⁹ Головно з початку минулого століття, що ті Біблійні товарситва були установлені. Ті товариства не мали одобрення від папів з Ватикану ані від Римо Католицької Гієрархії. В папській буллі до римо-католицьких священиків в Ірландії, в 1825 р., по Хр., папа Лев XII сказав: “Певне товариство, по простацькі назване Біблійне Товариство, відважно розширує себе по цілому світі. Відкинувши традиції святих отців і супроти добре відомого декрету Тридентського  собору, це товариство зібрало всі свої сили, і скермувало всякі средства для одної цілі:—щоб перекладати або радше перевертати Біблію на звичайні мови всіх народів.” Пізніший папа, Пій IX, показав своє відношення до “слова життя”, кажучи: “Нехай будуть прокляті ті так звані Біблійні Товариства, які віддають Біблію в руки недосвідченої молоді.”a

10. Помимо спротиву від католиків, то яка робота поступала вперед, і що було засноване в Европі й Америці?

¹⁰ Та помимо опозиції й осуду римо-католиками, діло перекладу й видання “слова життя” поступало вперед. Італійська Біблія була друкована зо десяток разів перед 1,500 роком, і зо вісімнадцять разів німецька Біблія була видана заки бувший священик Мартин Лютер появився. В 1804 році Біблійне Базельське Товариство було засноване в Нюрнберзі. В тому самому році Британське й Чужинецьке Товариство Біблії було засноване в Лондоні, і воно помагало фінансово біблійним товариствам на континенті в Европі. В Америці найраніше біблійне товариство було установлене у Філядельфії в 1808 році; Нюйорське Біблійне Товариство було засноване в 1809 р., а Американське Біблійне Товариство засновано в 1816 р. Данське Біблійне Товариство в Копенгазі і Шведське Товариство Біблійне започатковано в 1814 році. Гамбург-Алтона Біблійне Товариство появилось в тому самому році, і також Нідерландське Біблійне Товариство в Амстердамі. Парижське Біблійне Товариство було уповажнене французьким урядом в 1818. Численні біблійні товариства наступали в Европі, але, каже енциклопедія Британіка (Том 3, вид. 11), на стороні 907: “Деякі з них остаточно були розпущені або здушені через політичну або церковну опозицію, Римо католицька церква показалась бути особливше ворожою.”

11. Яке товариство було засноване в 1884 році, і що воно видавало аж дотепер?

¹¹ Дещо пізніше, але в Богом назначеному часі, в 1884 році зареєстровано в Пітсбургу, Пенсильванія, відоме сьогодні Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур. Хоч воно було особлившим предметом опозиції через Римо-Католицьку Ієрархію і протестанське духовенство, це Товариство Вартової Башти далі друкувало Біблії аж до тепер і є видавничим агентом для свідків Єгови.

12. Відколи сформовано біблійні товариства, то скільки Біблій видано, і як це тримається із зростом світового населення?

¹² Від часу установлення всіх тих біблійних товариств, то видання й розповсюднення Святої Біблії було страшенно велике, бо більше ніж дві тисячі міліонів копій видано, в частині або вповні. Оцього минулого року рознесено 30 міліонів копій всіма біблійними товариствами, многі із цих були Нові Завіти, або Христіянсько-Грецькі Писання. Однак, світове населення побільшилось на 45 міліонів осіб річно, або в два рази більше, ніж число копій Святих Писань. Отже продукція копій Писань не тримається із зростом світового населення. Однак, ми мусимо памятати, що багато із цього населення побільшається в комуністичній Росії і Червонім Китаю, що знаходяться поза Залізною й Бамбуковою куртинами, так що їх людей неможливо легко досягнути.

13. Як велика потреба про більше Біблій показана в досвіді одного біблійного товариства минулого року?

¹³ Є великий попит за розповсюдненням більше Біблій. Одно біблійне товариство повідомило, що прийшло “дивовижне побільшення в циркуляції Святого Письма в областях політичного напруження й революції;” що в Кубі і Африканському Конго товариства запаси були вичерпані, що свіжі видання й нових книжок мусілося поспішити, часами літаком, щоб постачити попит релігійної організації в тих областях перевороту; спільно з іншими біблійними товариствами, в сімдесять пять краях, та організація видала більше ніж 23 міліони копій Писання минулого року, що значить зріст на 32 проценти що рознесено в 1959 році.— Ню Йорк Таймс, 12 травня, 1961 р.

Діло його не намарно

14. Чому це велике розповсюдення могло бути намарно, і як тільки Біблію можна зрозуміти?

¹⁴ Ось тут на місці поставити кілька питань: Кілько із цього великого розповсюднення Біблій було намарно? Недавно тому постало, що називають “вибух запалу до читання”, то певно, що більше людей читають Біблію. Але чи саме читання Біблії запустить життя в читача? Чи таке читання Біблії, почате якоюсь особою із великим запалом оцінення, з часом остигне і ця книжка станеться тільки додатком його бібліотеки? Чи Біблію може згармонізувати й зрозуміти читач самий без помочі? Бог дав Біблію, не одиниці, але народові, перший раз єврейському народові, а потім, що Петро називає Божому “святому народові”, що є “Ізраїль Божий”, котрого обрізання не є тілесне, але в серці. Отже це є книжка організаційна. Її можна зрозуміти тільки в товаристві з Божою правдивою й видимою організацією, що є сповнена святим духом.— 1 Пет. 2:9; Галат 6:12—16.

15. Як Етіоп, що читав Біблію, зображує, що Біблію не можна зрозуміти без помочі від когось іншого?

¹⁵ Памятайте про Етіопа, що читав Біблію. Він повертав з храму в Єрусалимі і читав вголос пророцтво Ісаї, їдучи шляхом. Будучи скермований Божим ангелом, христіянський євангелист Филип приступив до колесниці й запитав Етіопа урядника, чи він розумів що він читав. Чесно Етіоп відповів: “Як бо можу, коли ніхто не наведе мене?” Він попросив Филипа щоб сів із ним і тоді слухав як Филип вияснював те пророцтво йому із христіянської точки погляду. Тепер він зрозумів до точки, що він забажав статися послідовником Ісуса Христа, “Слова Божого.” Прибувши близше до води, він запитав: “Що боронить мені охреститись,” Після охрещення його Филип лившився, а Етіоп новонавернений поїхав далі радіючи.— Діян. 8:26—39.

16. Через кого Біблія має бути вияснена, як це показано в справі Жидів, що читали Біблію в Вереї?

¹⁶ Памятайте також, як Жиди читали Біблію в Вереї, Македонія. Вони чули читання про Закон і Пророків в їх синагогах і також студіювали ті Писання приватно, але ніколи не розуміли їх. Тоді прийшов апостол Павло і він зайшов в їх синагогу. Що він розказав їм, то це було нове й відмінне для них. Та вони були благородні про це. В який спосіб? “Вони прийняли слово з великою охотою, щодня розбираючи, чи так воно є. Многі з них увірували, і з Єленських жінок поважних і з чоловіків не мало.” (Діян. 17:10—12) Щоб розуміти Біблію для їх спасення, вони мусіли мати вияснення через Божу організацію.

17. Які питання муситься запитати відносно читання Біблії в жидівських синагогах і в церквах Христіянства і домах?

¹⁷ Відтоді й через ті девятьнацять століть аж до тепер, Закон і Пророки і Псальми були читані в жидівських синагогах, разом із виясненням їх равінами. Але чи це спасло Жидів? А щодо читання цілої Біблії, що має Єврейську й Христіянсько-грецьку часть по церквах і по домах не-Жидівських, чи те читання Біблії, як членів многих сект в Христіястві, спасає ті сотки міліони слухачів і читачів Біблії?

18. Що доказує, що все таке читання Біблії є даремне?

¹⁸ В цім часі заколоту, кілько помагає це релігійне читання Біблії читачам, щоб вони зробили властиве рішення про важні спори цих часів, тепер, коли ми живемо при “закіченню цього ладу” і коли народи є на суді перед Богом відносно найвищого спору про всесвітну суверенність Бога Єгови чи Сатани Диявола? Помимо читання Біблії, яке люди чують або самі читають у стичності релігійних систем Христіянства, люди далі підкоряються цьому старому світу так само як атеїсти, агностики, скептики та погани. Вони не приготовляють себе зустрінути “війну великого Бога Вседержителя,” через пристосування себе до Божого царства, про котре добра новина проповідується по всій залюдненій землі на свідоцтво всім народам. (Мат. 24:14) Очевидно, що їх особисте читання Біблії надармо. Чого ж потрібно?

19. (а) Чи можна похвалити видання самої Біблії? (б) З чим іншим Біблія мусить спілкувати, як це показано в справі Етіопа і читачів Біблії в Вереї?

¹⁹ Як от в случаю Етіопа і Веринських читачів Біблії, потрібно інструктора, провідника або навчителя, того що сповнений Божим святим духом й є під Божим керовництвом, як от Филип та Павло були. Филип і Павло вже не були більше членами відкинутої жидівської релігійної церкви, але тепер вони належали до Божої ново-вибраної організації, до його “вибраного роду”, його “святого народу”, до його “людей особливше прибраних”, що сповнені його духом. Ми годимося, що переложення Біблії й видання й розповсюднення є похвальним ділом. Нема бо іншої кращої книжки, щоб до неї відноситись як Свята Біблія. Вона символічно називається “меч духовий”; і певна річ, що воно лучше виробляти й розносити цей “меч духовий” ніж займатися перегонами у виробленню зброї й амуніції для тілесної війни, що приносить тільки шкоду, каліцтво й смерть. Але до Біблії треба додати щось інше. Не традиції людські, що були релігійними провідниками Христіянства й Юдаїзму. Біблію мусять справляти посвячені, охрещені люди з Божої організації, яких він висилає проповідувати й навчати.

20. Які прощальні слова Ісуса до його учеників є іще в силі, і чого потрібно відносно розповсюднення Біблії?

²⁰ Девятьнадцять століть часу не вичерпали сили й влучности Ісусових прощальних слів до його послідовників: “Йдіть же й робіть учеників з людей усіх народів, хрестячи їх в імя Отця й Сина й святого духа, навчаючи їх додержувати все, що я заповідав вам. Ось я з вами по всі дні, до кінця цього ладу.” (Мат. 28:19, 20) Аж до теперішнього “закічення ладу” потрібно навчення від післанців для Святої Біблії, написаного Божого Слова.

21. Що показують слова Павла й Якова відносно тих, що тільки читають і слухають Слова життя й тих, що чинять його?

²¹ Пригадайте Павлові слова: “Нема в Бога вважання на лиця. Скільки бо без закону згрішило, стільки їх без закону погине; а скільки в законі згрішило, стільки законом суд приймуть. Не слухателі бо закону праведні перед Богом, а чинителі закону оправдяться.” (Рим. 2:11—13) Також Яків писав: “Бувайте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих. Бо коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подібний чоловікові, що дивиться на природне лице своє в зеркалі. Подививсь бо на себе, та й одійшов і зараз забув, який він був. Хто ж дивиться на звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель діла; такий буде щасливий в діяннях своїх.” (Якова 1:22—25) Отже це не собі звичайні читачі Біблії, ані тільки слухачі Біблії, але чинителі Слова життя, що є одобрені й котрі будуть винагороджені життям.

22. (а) Що ж ми повинні робити опріч видавати й розповсюднювати Біблії? (б) Також опріч видання книжок і вияснення Біблії?

²² Що ж тоді? Ми не тільки мусимо оголошувати й розносити Біблії, але також жити по Біблії. Ми мусимо не тільки доручувати Біблії в домах людських, але мусимо поновно відвідувати помагати їм зрозуміти Біблію, яку ми уможливили їм читати. Ми мусимо постаратись для них студіювати Біблію в їх домах, щоб вони могли побачити правду з Біблії після обявленого писання і після сповненого пророцтва в цім “закінченню цього ладу”. Ми мусимо помогти їм побачити правду згідно з Божим діянням з видимою організацією, яку він вибрав і уживає для оголошення “слова життя”. Ми не тільки мусимо видавати книжки про вияснення Біблії; але ми мусимо помагати читачам Біблії розуміти ті книжки, що вияснюють Біблію, і доказати ті речі на підставі їх власної Біблії.

23. (а) В якому змислі ми всі повинні наслідувати найбільшого навчителя Біблії, який коли жив на землі? (б) Чинячи це, що ми всі оголошуємо?

²³ В цій діяльності ми мусимо особливше наслідувати найбільшого навчителя Біблії на землі, Ісуса Христа, що уособлює Боже Слово. Коли Бог вилляв свого духа на нього, цим Ісус дістав доручення проповідувати. (Іса. 61:1—3; Луки 4:16—21) Те діло припоручене йому, він виконував його, хоч нема ніде записано, що Ісус видав хоч  одну копію Святих Писань. Він оставив видання св. Письма і розповсюднення його жидівським письменникам в його часі. Він особливше спеціалізувався не переписувати або видавати Біблії, але навчати про те, що вже було записане в Біблії. Він уживав власну Біблію в руках людей, або ті, що знаходилися в синагогах. (Луки 4:17, 20) Не всі ми можемо бути видавцями Біблії, але ми можемо доручувати їх, і головно бути навчителями Біблії. Ось так головно ми всі оголошуємо “слово життя” сьогодні.

24. Які є факти відносно свідків Єгови в уживанню перекладів Біблії в їх роботі від дому до дому?

²⁴ “Але ж свідки Єгови мають і уживають свій власний переклад Біблії,” так говорять деякі критики, щоб упередити або спотикнути інших відносно навчання Біблії свідками Єгови. Але ж сама Біблія показує, що вона в оригіналі була написана мовами (Єврейською, Арамейською та Грецькою) свідками Єгови, від Мойсея до апостола Йоана, котрий написав останню книжку Біблії. Але ж хто зробив ті многі теперішні переклади Біблії з первісних мов? Чи люди, що називали себе свідками Єгови? Ні, але люди, що побільшости були членами сектанських церков державного Христіянства. Сьогодні Свідки Єгови виконують приказане діло навчати на 158 мовах, уживаючи, не свого власного перекладу, але ті 1,165 перекладів, що вже готові для уживання. Коли Біблії є вже в домах, які свідки Єгови відвідують проповідуючи від дому до дому, вони уживають ті Біблії або дозволяють, щоб господарі дому уживали ті Біблії при студії в їх домі “слова життя.” Із такими Бібліями свідки Єгови можуть навчати ту саму добру новину про Боже установлене царство через Христа.

25, 26. (а) Що свідки Єгови уживають за свого лєгального слугу, і яка є історія їх відносно видання Біблій? (б) В проповідуванню вістки Царства, який переклад Біблії свідки Єгови уживають?

²⁵ Свідки Єгови уживають свого адміністраційного, видавничого та законного слугу — Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур. Воно видає англійські Біблії, що друкуються на його власній пресі в Бруклині, Ню Йорк. Перший раз, після установлення цього Товариства сорок два роки, воно почало друкувати на своїй власній пресі Грецько-Англійський Новий Завіт званий Емфатичний Діяґлот, котрий видали Христадельфіяни двадцять років перед установленням того Товариства. Пятдесять вісім років опісля, як воно було установлене, це Товариство почало друкувати Уповажнену Версію Короля Якова Біблію із 1611 року. Шістьдесять років після його установлення, це товариство почало друкувати Американську Стандард Версію Біблії із 1901 року. А тепер сімдесять і сім років після його інкорпорації, Товариство Вартової Башти видало перший раз, в цім 1961 році, Переклад Святих Писань в одному томі, в одній обкладенці, переклад Біблії, який вийшов із шість відмінних частей від 1950 року до 1960 року. Це тільки в англійській мові і якого не вживають свідки Єгови в 157 інших мовах, в котрих ми проповідуємо й навчаємо сьогодні в 181 краях.

²⁶ Отже ми не потребуємо мати наш власний переклад Біблії, щоб проповідувати й навчати цю славну вість якою свідки Єгови відріжняються від усіх сект державного Христіянства — добра новина про установлене царство Бога Єгови через Його Христа. Ми уживаємо які Біблії можемо дістати в інших мовах.

27. (а) Якщо не про переклад Біблії, то яке є питання сьогодні? (б) ІЦо ж тоді обєднані вісники повинні зробити відносно “слова життя”?

²⁷ Сьогоднішне питання, не про переклад Біблії, але про навчання правдивої вістки про Царство з Біблії. Отже йдіть дальше, ви зєдинені вісники “слова життя”! Тримайте сильно його, але в той самий час діліться “словом життя” з іншими  в умираючому світі. Те слово життя є для всього світу, для всіх народів. “Веселіться, народи з його народом!” каже самий Бог Єгова. (5 Мойс. 32:43; Рим. 15:10) Отже всі ви потішайте життя-шукаючих зі всіх народів через спільне оголошення їм Божого славного “слова життя.”

[Примітки]