Поганські свята на календарі так званого Християнства

ПЕРШІ християни старалися як могли, щоб не мати нічого до діла з поганськими практиками. “Певно”, ви можете казати, “моя церква робить те саме”.

Але чи це дійсно є так?

Вас може здивувати довідатися скільки релігійних свят походять, не від правдивого Християнства, але від поганських звичаїв. Відносно того, воно є цікаво зауважити, що Луї Рео, член славного Французького Інституту, який є предсідником середньовічного мистецтва в Сорбоні, головний університет у Франції, писав кілька років тому:

“Хоч воно не є приємно теологам признати, що християнські обряди походять від поганства, то однак більшість із них мусять признати, що ми мусимо звернутися до земельних і похоронних обрядів [поганських] римлян, щоб віднайти джерело та пояснення багатьох християнських свят”.a

Але чому так зване Християнство включило поганські свята на своєму календарі? “Щоб не вразити або відвернути загальне вірування”, каже Рео, провідники так званого Християнства далі “затримують дні [поганських] релігійних свят”. Він пояснює, що прийняття поганських свят і продовження їх під іншими назвами “дуже поспішає навернення поганського світу до Християнства”.

Але чутливі особи може будуть цікавитися знати, чи це також не доводить до опоганення Християнства. Наприклад, застановіться над декотрими звичайними святами на календарі так званого Християнства, порівнюючи їх із вашою власною вірою й з звичаями та вірою перших християнів.

ДНІ ДЛЯ МЕРТВИХ, ВЕЛИКДЕНЬ, РІЗДВО

Через поширення віри в успадковану безсмертність людської душі, то так зване Християнство обходить різні дні для мертвих. Наприклад, Рео каже: “День Всіх Святих, який святкують на початку листопада, є церковне прийняття поганського свята мертвих”.

Що тепер сказати про День Усіх Душ, який припадає 2-го листопада, і якого ціль є помагати душам у чистилищі молитвами та милостинями? Знову це є прийняття поганського звичаю. Каже один підручник: “Основно, [День] Усіх Душ є прийняттям майже всесвітнього звичая, який відкладає частину року (переважно останню частину) для мертвих. Вавилонці обходили місячне свято всіх душ під час якого священики приносили жертви”.b Греки й римляни також обходили свято для мертвих, і це є засноване на вавилонськім поганстві.

А що сказати про час посту, якого обходять члени Англіканської, Грецької та Римо-Католицької Церкви приготовляючися до Великодня? Підручник про поганське почитання каже нам: “Сорок днів посту прямо позичили від поклонників вавилонської богині”.c

Отже воно не повинно дивувати нас, що Великдень також знайшов своє місце на календарі так званого Християнства й це не через наказ Ісуса Христа або його апостолів, але через прийняття поганських обрядів. Священик Александер Гіслоп пише:

“Що це значить саме слово Великдень? Воно не є християнською назвою. Воно носить на самому своєму чолі свій халдейський початок. Великдень походить від нікого іншого як Астарте . . . цариці небес, якої ім’я вимовлялося в Ніневії дуже подібно до ім’я, що вживають у цій країні [Англії]. Те ім’я, яке Лайард знайшов на асирійських пам’ятниках є Іштар. Почитання бога Бел та богині Астарте було внесене до Британії за дуже раннього часу. . . . Така є історія Великодня. Славні обряди, якими далі обходять цей час святкування потверджує свідоцтво історії щодо його вавилонської особливості. Калачі і писанки, яких посвячують у Велику П’ятницю займали важну участь у халдейських обрядах так як і сьогодні”.d

Тому що Великдень має такі поганські початки, то ви можете бажати знати про те інше головне свято в так званому Християнстві — Різдво. Переглядаючи різні підручники, ви знайдете, що перші християни не святкували його, але, що в п’ятому столітті З.Д. Римо-Католицька церква започаткувала свято на пам’ять народження Ісуса в день мітраїських (від староіранського бога сонця) обрядів при народженню сонця й при закінченню Сатурналії, римське свято на честь бога Сатурна. Той поганський час святкування з подякою та дарунками, поставив взірець багатьом звичаям, яких обходять на Різдво.e Тому то на якийсь час по Реформації, протестанти не приймали ні Різдва, ні Великодня, бо ці походили з поганства,f але пізніше вони також почали прилучуватися до цього поганського бенкетування.

Хоч церковні провідники не є охочі признавати, що багато свят на календарі так званого Християнства мають поганське джерело, то однак доказів не бракує, що вони почалися в поганстві й цей доказ можна знайти в яких-небудь енциклопедіях або інших творах у якій-небудь бібліотеці. Так зване Християнство не наслідувало приклада вірних християнів за перших століть З.Д.

ПЕРШІ ХРИСТИЯНИ ВІДКИДАЛИ ПОГАНСЬКЕ СВЯТКУВАННЯ

Воно є правда, що від другого до четвертого століття З.Д., а головно по часі Константина, все більше і більше число так званих християнів почали обходити поганські свята. Але ті християни, які далі трималися правдивої віри, як її навчав Ісус Христос не приймали ніяких поганських свят. Короткий перегляд доказів покаже, що вони не приймали їх.

Вони не мали ніякого свята для “душ” мертвих, бо перші християни не навчали поганської науки про безсмертність людської душі; радше, вони знали так як Біблія ясно показує, що “душа, яка грішить — мусить умерти”.— Єзек. 18:4, НС.

І довідавшись, що великий піст також походить від поганства, то вас не буде дивувати, що Кассіанус, монах з Марселес, пишучи в п’ятому столітті З.Д. порівнюючи християнів першого століття з церквою за його дня, сказав: “Воно повинно бути всім відомо, що сорок днів посту не існував, так довго як не нарушували досконалости первісної церкви”.g

А про Великдень: “У Новому Заповіті, або в писанні апостольських отців нема ніякого натяку про обхід Великодня. Святість цього спеціяльного часу не була в думках перших християнів. . . . Церковний історик Сократ [не грецький філософ] пише, з досконалою правдою, що ні Господь, ні його апостоли не наказували обходити цей або якийсь інший день свята. Він каже: ‘Апостолам і на думку не приходило призначати свята, але вони цікавилися провадити чисте й побожне життя. . . . Нема сумніву, що це є правда в цій справі”.h

Більше цього перші християни не святкували народження Ісуса, бо Ісус наказував своїм послідовникам обходити його смерть, а не його народження. (1 Кор. 11:24—26) Зрозуміло Енциклопедія Американа каже нам: “ [Різдво] не святкувалося в першому столітті християнської церкви”.— Том 6-ий, ст. 622, видання 1956 р.

Отже багато свят, яких додали до календаря так званого Християнства в минулих роках не були засновані Ісусом Христом, ані його апостолами, але були наслідком християнського відступлення.

НЕСУМІСНІ ІЗ СЛОВОМ БОЖИМ

Але ж на якій основі ті перші християни відкидали такі поганські свята? Вони відкидали їх на основі Слова Божого. Багато християнів за першого століття вийшли з-під жидівського або Мойсейового закона, з його святами та обрядами. Воно не було б правильно їм заступати той Богом-заснований розпорядок, який вже так довго відслужив свій намір і якого Бог скасував через Ісуса Христа зіпсутими поганськими обрядами та святами, засновані на почитанню фальшивих богів. І навіть до єврейських християнів, що обходили жидівські свята, яких Бог колись вимагав за релігійний обов’язок, Павло, апостол Ісуса Христа, писав:

“Ви вибагливо обходите дні, місяці і пори та роки. Я боюся за вас, чи не дармо працював коло вас?”— Гал. 4:10, 11, НС.

Певно, що ми не можемо уявити собі, щоб апостол Павло давав християнські назви поганським святам, які шанували поганських богів. Замість цього, він ревно заохочував поклонників Зуса й Гермія “відвернутися від цих марних речей до живучого Бога, який сотворив небо, землю, море й все, що в них”.— Дії 14:12—15, НС.

Отже Павло не прийняв би жодних із цих “марних речей”, як-от поганських свят, лише, щоб навертати більше поганів до Християнства. Ні, але християни за першого століття трималися Божого Слова й божественного наказу:

“Що спільного між праведністю та беззаконням? Або, яка спільність у світла з темрявою? Дальше, яка згода між Христом а белійяаром? Або, яку частку вірна особа має з невірною? І яка згода між Божим храмом та ідолами? Бо ми є храмом Бога живого; так як Бог прорік: ‘Поселюсь серед них. . .’ ‘ “Отже вийдіть з-поміж них та й відлучіться від них”, каже Єгова, “не торкайтеся нечистого” ’; “і тоді я прийму вас”.— 2 Кор. 6:14—17, НС.

Отже доказів не бракує, що свята так званого Християнства походять із поганства. Додатком до цього, ми маємо дуже багато ясних доказів, що перші християни обминали такі поганські звичаї й що Біблія перестерігає християнів не приймати їх. Отже, з щирости запитайте себе тепер: Яку сторону ви будете брати про такі поганські свята? Як ваша церква дивиться на них? Чи ви й ваша церква є подібні до перших християнів? Хоч, коли б і ваша релігійна організація не відкидала таких обрядів, то чи ви можете, знаючи це, не покинути їх?

[Примітки]

[Вставка на сторінці 159]

У своїй проповіді на горі, Ісус Христос виразно сказав: “Не кожен, хто каже до мене: ‘Господи, Господи’, увійде в царство небесне, але той, хто виконує волю мого Отця, що на небі. Багато хто скажуть мені того дня: ‘Господи, Господи, хіба ми не ім’ям твоїм пророкували. . .?’ І їм оголошу я тоді: ‘Я ніколи не знав вас! Відійдіть від мене, ви робітники беззаконня’ ”.— Матт. 7:21—23, НС.