Сучасне сповнення притчи про “динарія”

1. Через те, що сталося в день свята П’ятидесятниці 33 р. З.Д., то чому ще мусить бути останнє сповнення причти про “динарія”?

ЩОСЬ подібного до того, що сталося з робітниками в “виноградникові”, стародавньому Ізраїльові дев’ятнадцять століть тому відбулося і в цих останніх днях із так званим Християнством. Той стародавній “виноградник”, ізраїльський народ під Мойсейовим Законом, був прообразом; багато з його досвідів були пророчими “тіннями” майбутніх речей. (1 Кор. 10:1—6, 11; Кол. 2:16, 17; Євр. 10:1) Більше цього, пророцтво в Йоїла 2:28—32, якого апостол Петро наводив у день свята П’ятидесятниці, тоді коли робітники дістали символічного “динарія”, не було цілковито сповнене дев’ятнадцять століть тому. Отже більше й останнє сповнення Йоїла 2:28—32 мусить ще сповнитися. Це значить, що останнє та дальше сповнення Ісусової притчи про “динарія” мусить бути в цих “останніх днях” цієї системи. (Дії 2:17, 18; 1 Тим. 3:1—5) Ми маємо факти доказати це.

2, 3. (а) Коли вживання “динарія” почало відпадати? (б) Чим так зване Християнство заявляло бути, і в якій службі його священики вважали себе брати участь, і чому так?

² Так як було передсказано в пророцтві Ісаї 5:1—7, Бог Єгова відкинув Свого типічного “виноградинка”, природного, обрізаного Ізраїля дев’ятнадцять століть тому. Відтоді Він розвивав духовного “виноградинка” в якому Ісус Христос є Виноградиною, а його правдиві послідовники є галуззями. (Ів. 15:1—8) Тепер Він має духовного “Ізраїля Божого”, не під стародавнім Законом, скасований в часі Ісусової смерти, але під новою угодою, якої Ісус Христос є небесним Посередником. (Мат. 26:26—28; Луки 22:19, 20; 1 Тим. 2:5, 6) Після смерти всіх апостолів Ісуса Христа при кінці першого століття З.Д., вживання символічного “динарія”, якого заплатилося в часі свята П’ятидесятниці, почало зникати. У першій половині четвертого століття З.Д. релігійна організація так званого Християнства була заснована. Відтоді ця організація поширилася по цілому світі, розмножуючи багато релігійних сект, яких релігійні провідники або священики наглядають, католицькі, православні та протестантські.

³ Так зване Християнство має священиків та мирянів і є поділене в релігійні секти, так як були релігійні організації в Ізраїлі за днів Ісуса Христа й його апостолів. Так зване Християнство заявляло бути духовним Ізраїлем Божим і бути під новою угодою, яку Бог зробив через Свого Посередника Ісуса Христа. Воно також заявляє бути духовним “виноградником” Божим, в якому її багато релігійні церкви служать як “галуззя” Виноградини Ісуса Христа. Отже релігійні священики так званого Християнства, складаючись із висвячених священиків та вісників, заявляють працювати в “виноградникові” Всевишнього Бога. Через їхні різні релігійні секти вони сталися висвячені до своїх формальних священицьких посад над релігійними стадами мирянів. Вони зробили свої посади та священицькі відповідальності своїм фахом, повночасною роботою, так що вони вважають себе бути у повночасній Божій службі. І ставшись висвященими вони тоді вважають себе бути священиками ціле їхнє життя, навіть коли вони відступають від дієвої служби.

4. Своїм заявленням, де священики так званого Християнства поставили себе щодо найняття в Божім виноградникові, і де вони поставили посвячених, хрещених християнів, які не були з священицького становища?

⁴ Своїм релігійним заявленням священики були найняті “першими” до роботи в Божому “виноградникові” духовного Ізраїля, працювати повний день. Осіб, які працювали частково по релігійних колах, вони вважали меншими від себе, яким належалося менше платні. Ці священики першого становища зневажають всіх посвячених, охрещених християнів, які проповідують про Боже Царство, тому що вони не були вишколені по їхніх семінаріях, або висвячені ними і не дістали від них титул, посаду або призначення. Не розуміючи, що всі особисті посвячені, охрещені християни є галуззями Виноградини Ісуса Христа й мають родити овоч як духовні “священики” Божі, ці висвячені священики так званого Християнства зневажають їх. Вони вважають їх бути “останніми” й не здібні мати призначення в Божій службі, працювати в Божім духовнім “виноградникові”. Цим посвяченим Божим вісникам, яких вони вважали бути невченими, невишколеними “мирянами”, не було дозволено проповідувати з кафедрів так званого Християнства.

5. Між тими з такого погляду, яка християнська група була недавно зорганізована, і що священики мали успіх зробити для них протягом першої світової війни?

⁵ Між тими, яких висвячені священики так званого Християнства зневажали, був посвячений християнський гурток, який тримав себе відмінним від так званого Християнства, але однак стався дуже славний в цьому двадцятому столітті. Цей гурток зорганізувався в другій половині дев’ятнадцятого століття, бувши малим спочатку. У 1884 р. вони заснували те, що тепер є Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур Пенсільванії за своє агенство друкувати та розпорядковувати їхньою роботою. Вони були знані яко Міжнародні Студенти Біблії. Священики так званого Християнства зневажали цих студентів Біблії яко вісників, які пояснювали Слово Боже, і противилися та перешкоджали їхньому ревному проповідуванню про Боже царство. Їх переслідували аж до шаленства першої світової війни, коли священики набули успіху й постаралися, щоб заарештувати президента та секретаря-скарбника Товариства Вартової Башти з кількома іншими їхніми редакторами забираючи їх до федеральної в’язниці Сполучених Штат Америки. Вони також заборонили розповсюдження їхньої релігійної літератури, цілком або частково, по різних місцях.

НЕ Є “ДИНАРІЙ”

6. Чому виглядало, що ці християни були найняті “останніми”, і що вони самі вірили про “одинадцяту годину”?

⁶ Тому що вони так пізно появилися на світовій сцені релігійних подій, то виглядає, що ці посвячені християнські студенти Біблії були “останні”, яких великий Господар, Бог Єгова, найняв до роботи в Його духовному “виноградникові” правдивого, дійсного зорганізованого Християнства. Головно це є так, тому що ‘Часи Поган’ закінчилися в 1914 р., в якому то році почалася перша світова війна. (Луки 21:24) У гармонії з їхнім розумінням пророцтва про закінчення цієї системи, і з погіршаючих світових обставин між людством протягом першої світової війни, то цим християнським міжнародним студентам Біблії виглядало, що остання година, “одинадцята” година, праці в духовному “виноградникові” Бога Єгови вже кінчалася. Вони вже довший час цікавилися Ісусовою притчою про виноградинка й динарія, пишучи про неї та “одинадцяту годину” в числі Сіонської Вартової Башти ще в квітні 1881 р., на 7-ій сторінці під заголовком “Треба 1,000 Вісників”, покличуючи робітників.

7. Яку книжку Товариство надрукувало в липні 1917 р., і яке споріднення вона мала мати до символічного “динарія”?

⁷ Отже в липні серед воєнного 1917 р. Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур видало (лише в англійській мові)a книжку називаючись “Закінчена Таємниця”. Ця книга була сьома й остання з серії сімох томів Студії Писання. Тому що небесне прославлення вірного останка християнської церкви вже наближалося, то вірили, що цей біблійний підручник “Закінчена Таємниця”, разом із привілеями служби був тим символічним “динарійом”, яко нагорода вірним робітникам за їхню працю перед тим ніж вони лишать цю землю. Дійсно, на другій сторінці, редакторській сторінці цієї книги, було надруковане збільшення монети, подібна до динарія. Надпис на ній казав: “Для Царя Царів і Пана Панів, посвячується цей твір на користь Його Посвячених Святих, чекаючи на усиновлення всіх тих, які кличать Господа, ‘дім віри’ і страждаюче сотворіння; що трудяться та чекають на об’явлення синів Божих”. Також, того самого року, в числі 1-го жовтня 1917 р., Вартова Башта (анг.), на сторінці 293, містила заголовок “Динарій” і говорила про твір “Закінчена Таємниця” і сполучену “славу” символічного “динарія”.b

8. (а) Але, коли це значення було дане “динарійові”, то чого Видавці не передбачили? (б) Які події стали відбуватися в Канаді й в Сполучених Штатах після видання цієї книжки?

⁸ Але, коли книжці “Закінчена Таємниця”, Сьомому Томові, дали таке значення про “динарія”, то ніхто не сподівався, що перша світова війна закінчиться слідуючого року (1918 р.) і що після війни прийде час миру з помазаним останком тут на землі, замість у небесній славі. Організація з 7,000 студентів Біблії була зорганізована розповсюджувати твір “Закінчена Таємниця” від дому до дому.c До весни 1918 р., розповсюдження цієї книжки в Сполучених Штатах і в Канаді було заборонено. Так, через цю книгу уряд Сполучених Штат, який тоді воював із Німеччиною, заслав провідників Міжнародних Студентів Біблії до федеральної в’язниці в Атланта, Джорджії.

9. Після першої світової війни, що сталося з твором “Закінчена Таємниця”, і нарешті, що сталося явним про нього в зв’язку з “динарійом”?

⁹ Таким чином уряд, священицький опір, релігійне переслідування й війна, страшно перешкодили роботі цих християнських студентів Біблії. Весною 1919 р. ув’язнені представники Товариства Вартової Башти були звільнені з федеральної в’язниці, зв’язки з відділами Товариства Вартової Башти були знову відновлені, і в 1920 р. заборона з Сьомого Тома була знесена й цим чином твір “Закінчена Таємниця” знову можна було розповсюджувати по Сполучених Штатах Америки. Але в 1927 р. цей твір перестали друкувати разом із іншими шістьома томами “Студії Писання”, заступаючи їх новими, після-воєнними біблійними підручниками. Отже за десять років сталося відомо, що Сьомий Том і шановна служба, яка приходила з ним дійсно не була динарійом.

10. До 1925 р., що почали оціняти про ім’я Єгови, і як це оцінення досягнуло своєї найвищої точки в 1931 р.?

¹⁰ Тимчасом, у 1925 р. ці християнські студенти Біблії стали оціняти, що Божий головний намір був оправдати Своє ім’я через Його ново-народжене Месійське царство. По суті, від 1922 р. вони постійно відносилися до Ісаї 43:10—12 доказати, що вони мусять бути свідками Господа Бога під час цих останніх днів на землі.d Робота поширювати свідоцтво про Його ім’я стала поширюватися між ними. Ця робота досягнула свою найвищу точку у 1931 р., коли на міжнародній конвенції в Колюмбусі, Охайо, ці дуже обмовлені студенти Біблії перепустили резолюцію прийняти ім’я про яке говориться в Ісаї 43:10—12 (АС), а саме, “Свідки Єгови”.

11. Тому що твір “Закінчена Таємниця” не була тим “динарійом”, то що тепер почали думати про прийняття ім’я свідків Єгови, і чому?

¹¹ Здавалося, що збирання помазаного останку спадкоємців Божого небесного царства вже кінчалося. Отже, привілей носити біблійне ім’я від 1931 р. виглядало бути нагородою за те, що вони так тяжко працювали в цій християнській роботі дванадцять років, від 1919 р. Книжка “Закінчена Таємниця” й честь розповсюджувати її не була “динарійом”. Тож, чи прийняття цього нового ім’я могло бути тим “динарійом?”

12. При закінченні 1933 р., що Вартова Башта сказала про “динарія”?

¹² У числі Вартової Башти і Вісник Христової Присутности з 15-го листопада й грудня 1933 р. появилися дві головні статті (в двох частинах) під заголовком “Заробітна Платня”. Тут говорилося про Ісусову притчу про виноградника. Другий параграф Першої Частини цієї статті містив слідуюче: “Робітники є ті в храмі, що стоять на суді, і які беруть участь у службі царства; платня або динарій — це честь, яка приходить із новим ім’ям, яке Єгова дав Своїм людям”. (Сторінка 339) Параграф 21, на сторінці 344, каже: “Більшої платні на землі не можна заплатити людям ніж одержання ім’я з уст Бога Єгови, яке то ім’я показує близьке і довірливе споріднення між Єговою а Його вірними людьми. Ніколи раніше Він не дав такої платні сотворінням”.

13. У 1937 р. що почали оціняти про назву свідки Єгови, і з ким книжка “Новий Світ”, видана в 1942 р., класувала сьогоднішній “великий натовп” “інших овець”?

¹³ Але, в 1937 р. студенти Біблії почали більш оціняти, що вірні пророки й вірні люди від Івана Хрестителя назад до першого мученика Авеля також були Свідками Єгови, “така велика хмара свідків”. (Євр. 11:1 до 12:1, ІВ) Пізніше книжка “Новий Світ”, видана у 1942 р., показала, що “натовп великий” “інших овець” передсказаний в Об’явленні 7:9, 10 також були Свідками Єгови. (Сторінки 368, 369, 375) Сьогодні “великий натовп” цих “інших овець”, який збирається в товаристві з помазаним останком регулярно включається між Свідками Єгови. Якщо, від 1935 р., вони не доказали себе бути Свідками Єгови, то усіма фактами історії чим вони доказують бути? Хто вони є, якщо не Свідками Єгови за сучасних часів?

14. Отже, що можна було бачити про назву “Свідки Єгови”, і що можна сказати про таке “нове ім’я” на святі П’ятидесятниці 33 р. З.Д.?

¹⁴ Отже тепер можна бачити, що назва “Свідки Єгови” не прикладається лише до помазаного останку, і тому це нове ім’я для християнів не може бути символічним “динарійом” Ісусової притчи. Те “нове ім’я” не було “динарійом” у 33 р. у день свята П’ятидесятниці, тому що ті єврейські учні Ісуса Христа вже були свідками Єгови по народженню як члени вибраних людей Бога Єгови про яких говориться в Ісаї 43:1—12.

15. (а) Як сьогодні можна залагодити наше розуміння про “динарія”? (б) У сучасному часі, коли прийшов “вечір” і кінець робочого дня в винограднику, і як?

¹⁵ Тепер уже перейшло тридцять чотири роки від 1933 р. й страшного переслідування Свідків Єгови під урядом Адольфа Гітлєра. Сьогодні ми можемо краще зрозуміти значення “динарія” коли знову вернемося до першого сповнення Ісусової притчи про виноградника за днів його апостолів дев’ятнадцять століть тому. У сучасному сповненні тієї притчи, “вечір” і кінець робочого дня прийшов протягом першої світової війни, яка то війна закінчила “Час Поган” в осени 1914 р. Повночасні робітники, ті найняті “перші”, а це священики так званого Християнства, звернули своє зусилля до воєнних справ народів, які воювали у тій війні. Робота тих, що були найняті “останніми” була перервана й майже цілком знищена в 1918 р., коли наложили заборону на літературу Товариства Вартової Башти й коли ув’язнили представників Міжнародних Студентів Біблії. Цей опір сходиться зі смертю Ісуса та розпорошенням його учнів.

ВЖИВАННЯ “ДИНАРІЯ” АЖ ДОТЕПЕР

16. (а) Отже, коли можна було сподіватися платні? (б) Як весна 1919 р. була подібна до свята П’ятидесятниці для “найнятих”?

¹⁶ Перша світова війна закінчилася 11-го листопада 1918 р., і тепер світ звернув увагу на мир та зорганізовання. Ліга Націй була пропонована яко інструмент для збереження світового миру та безпечности. А щодо релігійних справ, то очевидно прийшов час платити тим, хто заявляли або дійсно працювали в духовному виноградникові Бога Єгови! А що це буде за “динарій”, якого вони дістануть у цій після-воєнній добі? Весна 1919 р. була неначе день свята П’ятидесятниці для тих, що були найняті “останніми” працювати в “виноградникові”. Для християнських міжнародних студентів Біблії це було немов воскресіння з мертвих. Їхні редакторські та офіціяльні представники були звільнені з в’язниці 26-го березня 1919 р., і плани відновити після-воєнну роботу зараз були засновані, робітники у “виноградникові” зараз наново були зорганізовані по цілому світі, і перша конвенція в Сідер Пойнт, Охайо, відбулася 1 до 9 вересня 1919 р., на яку то конвенцію прибуло 7,000 вислухати публічний виклад, і крім “Вартової Башти” новий журнал “Золотий Вік” (який сьогодні називається Пробудись!) почався друкувати 1-го жовтня 1919 р. Таке відродження студентів Біблії на релігійному полі стало чудувати та лякати так зване Християнство.

17. Отже, що “динарій” доказався бути для робітників, що були найняті “останніми”?

¹⁷ Отже, тоді, так як сталося в день свята П’ятидесятниці, дев’ятнадцять століть тому, був час заплатити “динарія” тим, що були найняті останніми працювати в духовному “виноградникові” Бога Єгови. Боже Месійське царство народилося в небі при кінці “Часів Поган” 1914 р., і “динарій”, яким платилося робітникам у виноградникові був привілей й честь служити за помазаних посланців того Божого новонародженого Месійського царства відтоді аж до приходу “війни великого дня Бога Всемогучого” в Армагеддоні. Ця посольська служба виконувалася при помочі Божого святого духа. У гармонії з цим, вони приймають привілей сповняти Матвія 24:14, а це проповідувати добру новину про Боже новонароджене Месійське царство по всій залюдненій землі на свідоцтво всім народам перед кінцем цієї системи. (Об. 16:14—16; Марка 13:10) О, яку дорогоцінну вартість має цей “динарій” для них!

18. Під час того розвиття, хто став нарікати, і нарешті до якого розміру?

¹⁸ Священики так званого Християнства, які заявляють бути Божим виноградником, стали нарікати проти цього способу заплати духовної платні, і їхнє нарікання взяло форму переслідування цих вісників Царства. Священики могли прилучитися до цього проповідування, Царства, але вони відкинули Боже новонароджене царство й стали проповідувати на добро Ліги Націй називаючи її бути “політичним виразом Божого царства на землі”. Вони тримали приязне споріднення зі світовими політиканами.

19. Хто доказується бути “останніми” прийняти “динарія”?

¹⁹ Помазаний останок спадкоємців Царства, включаючи й тих, яких Бог Єгова додавав від 1919 р., є вдячні, що вони отримали таку платню “динарія”. Від того часу коли вони дістали таку заплату ще в 1919 р. вони вживали її з збільшаючим оціненням її вартости. Священики так званого Християнства доказуються бути тими “останніми”, прийняти дорогоцінного “динарія”, якщо вони взагалі приймуть його перед знищенням Вавилону Великого (включаючи й так зване Християнство) в тому великому та страшному дні Бога Єгови, який уже близько.— Йоїла 2:31, 32; Дії 2:20, 21.

20. Як ці заплачені робітники вже були нагороджені за їхнє вдячне вживання “динарія” дотепер?

²⁰ Головно від 1935 р. цей “динарій” вживався збирати “великий натовп” покірних осіб так як було передсказано в Об’явленні 7:9—17. Вони прийняли вістку про Царство так як її проповідували помазані посланці Царства, і до цього дня около мільйон таких осіб по цілому світі уже відлучили себе від Вавилону Великого й прилучилися до помазаного останку хвалити Бога Єгову й Його Месійського Царя, Ісуса Христа. О, яка нагорода це була для цих посланців Царства за те, що вони вдячно прийняли й вживали “динарія” з рук Єгови!

[Примітки]

“Багато літ нам було обіцяно Сьомий Том. Усі чекали на нього, сподіваючись, що останні, які будуть приходити до правди будуть мати місце разом із першими. Притча показує, що деякі будуть нарікати. У гармонії з цією притчою, ми бачимо, що декотрі дійсно нарікають і не приймають Сьомий Том. Отже вони не є задоволені динарійом — честю, яку Господь дає тим, що мають участь у цій гарній закінчуючій роботі жнив. Такі нарікаючі не беруть участи в жнивах, але все більше і більше нарікають, знаходячи ваду і стараються перешкоджати роботі”.

“Як поступати

“Організація, яка випустила Сьомий Том доказалася бути дуже успішною. Сім тисяч вісників беруть участь у тій спеціяльній роботі. Ми просимо всіх клас відновити ту організацію й добре зорганізувати її”.

“Пощо приносити вістку тим, що не розуміють її? Чи хто почує? Господній пророк відповідає: ‘Приведи ти народа сліпого, хоч очі він має, і глухих, хоч вуха в них є! Нехай разом зберуться всі люди і народи згромадяться: хто поміж ними розкаже про це, і хто розповість про минуле? Нехай дадуть свідків своїх і —оправдані будуть, і хай вони чують та скажуть: Це правда! Ви свідки Мої, говорить Господь, і раб Мій, якого Я вибрав; . . . ви ж свідки Мої, говорить Господь,— а я Бог’.— Ісая 43:8—12.

“Отже ми можемо бачити, що ті з храмної класи є Господні свідки в цьому часі, які приносять людям вістку потіхи, що царство небесне вже є тут, і що мільйони, які тепер живуть ніколи не вмруть. З цього можна бачити, що Божий намір є прославити Своє ім’я, і щоб люди знали, що Він є Господь. З цього можна бачити, що Божий намір також є мати людей на землі в цьому часі напруги, які будуть відмінні й інші від інших людей, стоячи як Його свідки, відважно благовіствуючи вістку: ‘Царство небесне вже близько!’ ”