Що тепер відрізняє добру новину, яка мусить бути проповідувана
1, 2. (а) Що дуже важного було додано до доброї новини, яку проповідували Ісус і його апостоли? (б) Після скинення Сатани Диявола, як небеса виявили цей додаток до цієї доброї новини?
ВІД закінчення ‘Часів Поган’ у 1914 р. щось дуже важного було додано до “доброї новини Божої”, яку Ісус Христос проповідував на Середньому Сході, проповідуючи її по тих містах, яких лише було можливо, так як він сказав на одній оказії: “І іншим містам я повинен звіщати добру новину про Боже царство, бо на те мене послано”. (Луки 4:43; 8:1; 16:16) Після його смерти і воскресіння та прославлення на небі, його апостоли та вірні учні проповідували добру новину про надходяче Боже царство. (Дії 20:24, 25; 28:30, 31) А, що ж такого важного було додане до тієї доброї новини про Боже царство, яку Ісус Христос і його ревні апостоли проповідували дев’ятнадцять століть тому? Оце, народження Божого месіянського царства на небі при кінці ‘Часів Поган’ у 1914 р. І після війни у невидимих небесах і після скинення Сатани Диявола з його демонами з неба до землі, ось що було проголошене та додане до доброї новини, так як про це описується в Об’явленні 12:9—12:
2 “Тепер настало спасіння, і сила, й царство нашого Бога, і влада Христа Його, бо скинений той, хто братів наших скаржив, хто перед нашим Богом оскаржував їх день і ніч! . . . Через це звеселися ти, небо, та ті, хто на нім пробуває! Горе землі та морю, до вас бо Диявол зійшов, маючи лютість велику, знаючи, що короткий час має!”
3. (а) Відколи вся ця гарна інформація сталася фактом? (б) Отже, що є “цей рід” протягом якого добру новину муситься проповідувати перше?
3 О, що за потішаючий додаток або збільшення доброї новини, яка мусить бути проповідувана тепер! Тепер уже прийшло те славетне царство Бога нашого разом із владою Його Христа, Його Месії! А Сатана Диявол і його демони мають лише короткий час перед їхнім зв’язанням й вкиненням в безодню після “війни великого дня Бога Всемогучого в Армагеддоні. Вся ця чудова інформація була правдою ще від кінця “призначених часів народів” у 1914 р., а особливо після закінчення першої світової війни у 1918 р. Перед кінцем “призначених часів народів” у 1914 р. ця добра новина про новонароджене та засноване небесне царство Бога і його Месії не могла бути проповідувана. Отже це мусить бути добра новина, яку Ісус Христос сказав у свойому пророцтві, мусить бути перше проповідувана всім народам. (Марка 13:10) Цей рід людства, який бачив і зазнав ці світові події від закінчення ‘Часів Поган’ у 1914 р.— це є той “рід”, який не перейде аж поки все передсказане не станеться, включаючи і проповідування перше доброї новини всім народам.
4. Відколи Марка 13:10 зазнавало сповнення, і коли цей факт почали розуміти?
4 Ісусове пророцтво в Марка 13:10, НС: “Але перше добра новина мусить бути народам усім проповідувана”, не сповнялося протягом минулих дев’ятнадцять століть. Це пророцтво почало сповнятися лише в другому десятилітті нашого двадцятого століття. У другому десятилітті нашого століття, Товариство Міжнародних Студентів Біблії й Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур зрозуміло сповнення цього пророцтва. У числі 1-го липня 1920 р. журнал Вартова Башта і Вісник Христової Присутности, помістив статтю під заголовком “Євангелія Царства”, заснована на темі, “ ‘І ця добра новина царства буде проповідувана по цілому світові, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець’.— Мат. 24:14, НС”. В останніх шістьох параграфах було сказано:
5-7. Як число Вартової Башти представило де нове розуміння Матвія 24:14?
5 “Треба зауважити, що він не каже, що євангелія, яку проповідувалося покірним впродовж цілого віку Євангелії буде тепер проповідана. Отже, яку євангелію він має на думці? Євангелія — це добра новина. А добра новина, у цьому випадку значить кінець старого порядка й засновання царства Месії. Вона значить, що темна ніч гріха та смутку вже минає. Вона значить, що імперія Сатани вже падає, і ніколи більше не встане. Вона значить, що сонце праведности вже швидко сходить, його проміння проникає темряву й відпирає те, що стоїть на перепоні правді, приносячи людям те, що буде благословити, потішати, кріпити та підносити їх угору. . . .
6 “Можна зауважити, що за порядком, цю вістку треба буде проповідувати від початку великої світової війни до ‘великого горя’ про яке Господь говорив у Матвія 24:21, 22. Цієї вістки не було можливо проповідувати перед початком світової війни. Ясно є, що Господь мав намір для нас зрозуміти, що прийде час у якому церква мусить благовіствувати свідоцтво світові, що старий порядок уже кінчається й незабаром минеться навіки. . . .
7 “О, який блаженний привілей церква тепер має бути послами Господнього царства й брати участь у благовіствуванні доброї новини!”— Сторінки 199, 200.
8. (а) Що потверджує правдивість тієї “доброї новини” про Царство? (б) Хто повинен почути таку “добру новину”, і чому?
8 Від часу опублікування цього нового розуміння пророчих слів Ісуса Христа все більше і більше доказу з світових подій та обставин та досвідів Міжнародних Студентів Біблії було нагромаджено, доказати, що Боже царство Месії справді народилося на небесах у призначеному часі, а це у 1914 р., і що “ця добра новина про царство” є нова, свіжа інформація, яка розказує про Боже засноване царство. Жодна новина сьогодні не може бути краща від цієї. З цієї причини цілому світові людства належиться почути цю добру новину “цю євангелію царства”. (Мат. 24:14) І згідно з Ісусом Христом, то цілий світ людства мусить почути її. “Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана”, він сказав.— Марка 13:10.
“УСІМ НАРОДАМ”
9, 10. (а) Що виконувалося на послух того пророчого наказа? (б) Як робота поширилася після другої світової війни?
9 Корячись пророчому наказові Ісусовим учням, щире зусилля проповідувати всім народам було зроблено.
10 У середвоєнному 1943 р., в якому то році Свідки Єгови (раніше знані як Міжнародні Студенти Біблії), відкрили Гілеад, Біблійну Школу Вартової Башти для місіонерів, то Товариство Вартової Башти Біблії й Брошур із Пенсільванії отримало звіти від п’ятдесят чотирьох країн у яких ця “добра новина царства проповідувалася”. Відтоді на землі народилося багато нових політичних народів, і сьогодні в організації Об’єднаних Націй є 119 членів, включаючи Пакистан, Бірму, Індонезію, Іордан, Ізраїль, Замбію, Малаві, Ґану й так далі. Але сьогодні, при кінці 1967 р., свідки Єгови дістали звіти від 197 країн у яких “ця добра новина царства” проповідується. Це значить проповідування навіть за комуністичною Залізною Заслоною й під фашистськими диктаторствами, між релігійними переслідуванням, націоналізмом та військовою силою.
11. (а) Чому є властиво пробувати досягнути всіх народів “доброю новиною”? (б) Що можна сказати про сповнення Марка 13:10?
11 Доки ще є час, то християнські Свідки Єгови постановили щиро й відважно проникати всі інші країни цією “доброю новиною царства”. Ісус Христос не виключив жодного народа, але хотів, щоб усі почули добру новину Божого заснованого царства; він сказав “по всіх народах”. Отже це є властиво й відповідно старатися проповідувати всім народам, так як час і нагода будуть дозволяти. Але, якщо звернеться увагу на число народів та країн, які вже чули добру новину проповідана Свідками Єгови, то хто може сказати, що пророцтво Ісуса Христа не сповняється тепер, або, що воно вже швидко не приближається до кінця свого сповнення? Жодна чесна, поінформована особа не може сказати, що воно тепер не сповняється!
12. (а) Це проповідування “доброї новини” в так багатьох країнах є частиною якого доказу? (б) Яку частину терпіння ми незабаром будемо досягати?
12 Саме проповідування Христовими вірними послідовниками в 197 різних країнах є визначним “знаком” доказати, що ми живемо в “часі кінця”, коли все те, що було передсказано Ісусом має сповнитися. (Дан. 12:1—4) Ми вже напевно приближаємося до кінця цього “часу кінця”, для “всіх народів”. Світовий переполох, у якому ми мали “початок терпіння” в першій світовій війні з її наслідками голоду, пошестей, землетрусів, другої світової війни і поширення беззаконства та буйности, незабаром мусять досягнути закінчення цього терпіння. Це буде таке велике горе, якого людство ніколи досі не зазнало й ніколи знову не зазнає. Заки це горе прийде, то “добра новина мусить бути народам усім проповідувана”.
“ПЕРШЕ”— ПЕРЕД ЧИМ?
13. Що є включено в слові “перше”, і чому тепер?
13 Те слово “перше” містить велику нагальність. А чому? Тому, що від закінчення ‘Часів Поган’ у 1914 р., і від прийняття Ліґи Націй, а пізніше організацію Об’єднаних Націй для придбання світового миру та безпечности замість Божого царства, то “всі народи” марширують до “війни великого дня Бога Всемогучого”, в Армагеддоні.— Об. 16:13—17.
14. (а) Яке повідомлення треба дати народам? (б) Хто обмежив час на таке повідомлення, і чому його треба дати перед тим ніж Він зачне діяти?
14 За звичайом, якого Бог наслідує, ділаючи з стародавніми народами за біблійної історії, то світових народів перше треба повідомити про надходячу війну й про їхнє певне знищення з рук Божого помазаного Ісуса Христа. Тому перше добра новина мусить бути проповідувана всім народам. Перед народами треба поставити факт, що Боже царство, правильний уряд для правління землі вже є засноване. Народи мусять бути наперед повідомлені, не лише про надходяче знищення, але також про сторону з якої й через кого те знищення має прийти на всіх політичних народів в Армагеддоні. Великий Розкладач часу, Бог Єгова, обмежив час на це повідомлення, і тому ця робота є така дуже нагальна. Всемогутній Бог не буде діяти аж поки “перше” проповідування не виконається. Ніхто не зможе обвинувачувати Бога, кажучи, що Він використував Своїх ворогів.
15. (а) Як ми знаємо чи “добра новина” є добра для всіх осіб? (б) На чию користь, тоді, треба проповідувати “добру новину” перше?
15 Вістка про месіянське царство не є “євангелією” або “доброю новиною” для всіх людей на землі. Для тих, що відкидають Боже царство, вістка, яку проповідують Свідки Єгови, не є доброю новиною. Отже це не дивує нас, що багато не хочуть серйозно прийняти її або ігнорують нею, а інші противляться та неправильно представляють її. Якщо вони посідають політичні посади, то вони стараються придушити цю новину, щоб інші не почули її. Особам, які втратили довір’я до людських урядів і які сумують над світовими обставинами, морально, релігійно, суспільно й політично, то вістка про Боже засноване месіянське царство є доброю новиною, якої вони вже давно прагнули. Це є ті, які користають із проповідування доброї новини. Вони приймають її, слухають її й цим чином стають по стороні ласки, обминути певне знищення, яке прийде на противників Царства. Це на вічне добро тим особам, які схильні прийняти вістку за добру новину, що вістка Царства перше мусить бути проповідувана, щоб вони могли рішити тепер і обминути знищення.
ПРОПОВІДУЮЧИ Й НАВЧАЮЧИ
16. Що Ісус сказав треба робити відносно “доброї новини’’, одначе, що ми не повинні думати?
16 Але, чи ви зауважили, що Ісус Христос сказав, що “перше добра новина мусить бути народам усім проповідувана?” Він не сказав, що ‘по всіх народах добру новину муситься навчати’. А, яка це різниця? Або, яка різниця між проповідуванням а навчанням? Те слово “проповідувати” не повинно пригадувати нам священика або якогось духовника, вбраний в його ризах стоячи в церковній кафедрі даючи релігійну проповідь тим, що приходять до церкви. А чому ні?
17. (а) В оригінальній грецькій мові, що слово “проповідувати” основно значить? (б) Але, що вісники не будуть обов’язково робити?
17 Грецьке дієслово на “проповідування” є керісієн. Це грецьке дієслово, що знаходиться багато разів у надхнених Грецьких Писаннях основно значить “оголошувати; бути вісником, служити за вісника; бути провісником; сповіщати; проголошувати (як завойовник)”. А споріднений іменник є керікс і значить “вісник; публічний посланець; посол; крикун (що проголошує або затримує порядок по конвенціях, і тим подібно)”. Інший споріднений іменник є керіґма, що значить “те, що проголошується вісником; проголошення; оголошення (перемога у грі); мандат; поклик”. Отже дуже відповідно, Нова Англійська Біблія, з 1961 р., переводить Марка 13:10 у цей спосіб: “Але перед кінцем Євангелія мусить бути проголошена всім народам”. (Також Юґ; Ро) Це значить, що вісники будуть оголошувати щось. Вони не будуть обов’язково учителями, проводячи студії Біблії.
18. Отже, що так як Ісус пророкував у Марка 13:10 треба буде виконувати?
18 Цим чином Ісус пророкував, що після засновання месіянського царства добра новина буде проповідувана, проголошена, і цим способом повідомиться всіх народів. Принаймні, добра новина буде проголошена, і хто хоче, нехай слухає, або нехай відкидає її як собі хоче. Принаймні всі народи дістануть свідоцтво. Вони ніколи не зможуть сказати, що вони не мали нагоди почути “доброї новини” в цьому “часі кінця” перед Армагеддоном.
19. Отже, чому Ісус сказав у Матвія 24:14, “ця євангелія царства” буде проповідуватися?
19 Тому то Матвія 24:14, що сходиться з Марка 13:10, каже: “Ця добра новина про царство буде проповідувана [або проголошена] по всій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. (НС) “Ця Євангелія царства буде проголошена по цілому світі, на свідоцтво всім народам; і тоді прийде кінець”. (НЕБ) Відносячись до нашого дня, Ісус Христос не пророкував, що проповідування цієї доброї новини про Царство буде для того, щоб навернути їх усіх до Християнства, щоб поставити всіх народів по стороні Божого царства.
20. (а) Що можна сказати про навернення світу проповідуванням священиками і Свідками Єгови? (б) Отже, що тоді має бути значною частиною “знака” відносно “кінця”?
20 Проповідування, яке виконували всі релігійні священики так званого Християнства впродовж більше як шістнадцять століть не навернуло світ, ані воно не дало людям правильного розуміння про Боже царство. Проповідування про тепер вже засноване Боже царство, яке виконували Свідки Єгови від 1919 р. також не навернуло світ, але вони не сподівалися навернення. Ісус Христос не пророкував, що навернення світу до Християнства проповідуванням “цієї доброї новини про царство” буде головною частиною “знака”, який покаже, що цілковитий кінець цього ладу вже приходить у цьому поколінні. Він пророкував, що свідоцтво про засновання царства Месії буде значною частиною “знака” про швидко-наближаючий “кінець”.
21. Тому, що це є єдина “добра новина”, то що вісники повинні робити з нею?
21 Тому що це є єдина добра новина в тому часі, то вісники або проповідники царської вістки хочуть поділитися нею з якнайбільшим числом інших як тільки можуть “у всіх народах” так, щоб хоч декотрим особам, вона була “доброю новиною”.
22, 23. (а) Яку іншу наукову роботу Ісус передсказав, і згідно з цим, що він сам робив? (б) Перед тим ніж він лишив своїх апостолів на землі, то яку роботу він наказав їм виконувати?
22 Публічні записи потверджують, що християнські Свідки Єгови не лише проголошують, проповідують добру новину на свідоцтво, але вони також навчають всіх тих, що приймають вістку Царства за добру новину. Ісус передсказав теж і це навчання, хоч він не згадує про нього в своїм пророцтві про “закінчення ладу”. (Мат. 24:3 до 25:46) Після того як Ісус дав своє пророцтво, є написано, що “за дня ж він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна”. (Луки 21:37) Часто його називали Учителем, і він посвячував багато часу навчати інших. (Мат. 8:19; Марка 4:38; Луки 9:38; Ів. 13:13, 14) Він навчав і проповідував. (Мат. 4:23) Два тижні після того як він дав своє пророцтво про “закінчення ладу”, він появився своїм учням на горі в Галілейській провінції і дав наказ про майбутню роботу навчання, кажучи:
23 “Дана мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, хрестячи їх у Ім’я Отця, і Сина, і святого духа, навчаючи їх зберігати все те, що я вам заповів. І ото, я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!”— Мат. 28:18—20.
24. Як робота учителя відрізняється від роботи вісника?
24 Той, що навчає (дідаскеін) відрізняється від вісника, який лише оголошує. Учитель (дідасколос, по-грецьки) навчає, пояснює, доказує і дає докази, так як означає грецьке слово дідаскеін. Отже навчати значить виконувати все це, а також вживаючи вістку, яка була проповідувана. Ціль цієї роботи не є лише дати свідоцтво, так як робить вісник, але робити учнів і тоді, після їхнього хрещення, помагати їм бути учнями.
25. (а) Чому ця наукова робота була регулярною? (б) Чому ця наукова робота мусить продовжатися?
25 Впродовж століть, від днів Ісуса і апостолів, роблення учнів продовжалося аж до цього “закінчення ладу” і тепер сталося регулярним. Щоб далі робити учнів перед знищенням релігійного Вавилону Великого (включаючи прообразний Єрусалим, так зване Християнство) в “війні великого дня Бога Всемогучого” в Армагеддоні, то християнська наукова біблійна робота далі мусить продовжатися. Минулого 1967 р. Свідки Єгови провели 943,108 приватних, тижневих студій Біблії з іншими особами.
26. (а) Чому проповідування “цієї доброї новини царства” була такою значною рисою сьогоднішньої роботи? (б) Як Ісусове пророцтво в Марка 13:10 буде оправдане, і хто є щасливий сьогодні?
26 З другої сторони, проповідування або проголошення “цієї доброї новини царства” є дивною рисою лише цього двадцятого століття, тому що засноване славетне Боже царство, через Його Месію, почалося після закінчення ‘Часів Поган’ у 1914 р. Цю надію-надихаючу добру новину треба проповідувати “перше” (НС), “перед кінцем” (НЕБ; АП; Шо); Свідки Єгови проповідують її збільшаючою цілю та енергією, і вони продовжатимуть проповідувати її до самого кінця, на виправдання Ісусового пророцтва. Кінець, якого прихід це проповідування Царства є знаком, прийде вкоротці. Щасливі всі ті, що перед тим кінцем будуть брати участь у проповідуванню доброї новини!