Поступаймо вперед у новий порядок під Теократією

“Сповістіть між народами: ‘Царює Господь [Єгова]’ ”.— Пс. 96:10.

1. Щоб людина була збережена на Райській землі, то який уряд є потрібний?

ДЛЯ вічного спасіння людської раси на гарній райській землі стійкий уряд є потрібний. Це значить, що цей стійкий уряд мусить бути праведний. Такий уряд мусить прийти! Він навіть був передсказаний — найкращим авторитетом.

2. (а) Якщо б пропонували демократію за потрібний уряд, то яке запевнення є для його стійкости? (б) Що можна сказати про Світових Федералістів і уряд під одним чоловіком?

² А який же уряд це буде? Це все залежить від сили, особистої або загальної, яка заснує його. Чи це люди заснують його і установлять його форму? Якщо б це було так, то уряд був би демократичний. Чи ж з таким урядом можна надіятися на кращу майбутність? Згідно з тим, що демократії досягнули продовж історії людства аж дотепер, то відповідь є ні. Сьогодні, незважаючи на військову потугу деяких демократій або людських республік, навіть їхня стійкість є під сумнівом. Їхнє виживання у темній майбутності не є більше запевнене, як виживання інших урядів. Ті особи, які називаються Світові Федералісти мають свої теорії, але не можуть витворити задовільний світовий уряд. І ніхто не хоче світового уряду під одним чоловіком, світового диктаторства в якому одна недосконала особа є єдиним правителем.

3, 4. (а) Хто має право рішати і наказувати під яким урядом земля буде керована? (б) Про що двоє питань Ісаї аргумент прихильників еволюції нагадує нам, і яка є відповідь до них?

³ А що ж сказати, тоді, про уряд, якого Творець землі заснував? Так, Сам Творець людини? Чи хтось має більше правило рішати і наказувати під яким правительством ця земля й її мешканці будуть керовані? Відповідь до цього питання є дуже ясна.

⁴ О, прихильники еволюції можуть насміхатися і казати, що нема ніякого особистого інтелігентного Творця землі і людини; але ті, що насміхаються самі не могли постачити задовільний уряд, навіть після мільйони років, які вони заявляють, що людина розвивалася на землі заки досягла теперішньої хвалебної розумової або Дотепної Доби. Ті прихильники еволюції є створені зі звичайної глини так, як ми всі і вони нагадують нам кілька питань, які були представлені ще дві тисячі сімсот років перед цими дотепними еволюціонерами: “Чи зроблене скаже про майстра свого: ‘Він мене не зробив’, а твір про свого творця говоритиме: ‘Він не розуміє цього’?” (Іс. 29:16) Ніхто не може успішно заперечити, що Творець землі і людини показував розуміння. І уряд, якого Він може завести над людиною буде теократія.

5, 6. (а) Що було перше на землі, демократія чи теократія, і що Біблія показує про це? (б) Перша людська пара могла б була жити до якої точки сповнення Божого наказу до них?

⁵ Вірогідна історія доказує, що теократія була перед демократію на землі. Навіть науковці є змушені признати, що наша людська раса походить від першої людської одруженої пари. Той перший чоловік і жінка мусіли бути під теократією, або Божим урядом, бо Бог був їхнім Творцем і також Володарем, їхнім Законодавцем та Головою. Вони не були печерними людьми. Вони були особи, що жили в Раю, бо Бог створив їх у такому земному Раю. (1 Мойс. 2:7—25) Так як рибам, пташкам і тваринам, Бог дав цій досконалій парі силу множитися: і який кращий намір у житті міг Він поставити перед ними від цього теократичного наказа: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, оволодійте нею, і пануйте над морськими рибами, і над птаством небесним, і над кожним плазуючим живим на землі”? — 1 Мойс. 1:26—28.

⁶ З Божим благословенством ця досконала людська пара могла жити і побачити сповнення цього божественного наказу — де ціла земля була б покорена і перемінена в всесвітній рай, вигідно наповнена їхніми дітьми і внуками в досконалості.

7. (а) Чому й як вони могли б жити побачити землю наповнена їхніми потомками? (б) Чому ми, їхні потомки, родилися під засудом смерти?

⁷ Навіть якби це вимагало тисячу років життя, то та перша одружена пара таки могла жити і побачити повне число їхніх потомків, які мали жити в всесвітньому раю вічно, бо їм не треба було вмирати. Якщо б вони були вірні Теократії, Божому невидимому правлінню, і навчили всіх своїх потомків бути вірними йому, то вони могли бути живими сьогодні і з надією жити щасливо в Раю зі всіма своїми потомками на віки вічні. Це лише тоді коли наші перші родичі відкинули Теократію і вибрали людський уряд або демократію, то вони впали під засуд смерти. Тому що ми родилися від них після того як вони вибрали людський уряд і були вигнані з Еденського Раю умерти, ми вспадкували гріх і засуд смерти від них. (1 Мойс. 2:16, 17; 3:1 до 4:2; Рим. 5:12) З цього можна бачити, що демократія не обіцяє вічного життя. А теократія дає таку обітницю.

8. (а) Коли і де почала демократія існувати, і як? (б) Що можна сказати про теократію в тому часі?

⁸ Усі знаки того загубленого Рая були затерті всесвітнім потопом за днів Ноя, десятого чоловіка в ряді від першого чоловіка, Адама. Десь шістнадцять століть пізніше, або у восьмому столітті перед нашою Загальною Добою, Греція почала існувати. Кажуть, що вона була місцем народження демократії. Перше коло 700 р. перед З.Д. почали заводити демократичний уряд по грецьких міських штатах. З цього розвилися людські форми уряду і люди почали набувати сили, а головно коли висока кіннота дворянин була усунена і фаланга компанії піхотних вояків започаткована.a Але більше як вісімсот років перед тим Небесний Теократ заснував теократію на землі. А де?

9, 10. (а) Де ця теократія була заснована, і з яким поклонінням? (б) Як Мойсей, в своїй прощальній промові, показав, що Ізраїль мав царський теократичний уряд?

⁹ На Півострові Сінай. Там на горі Гореб, Він проголосив Десять Заповідей. У першій з тих Десятьох Заповідей Він сказав: “Я Єгова, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною”. (2 Мойс. 20:1—3, НС) Та перша заповідь показала, що Він говорив і поводився як Теократ або Божественний володар і говорив до людей, яких Він визволив і з якими заснував Теократію. Це сталося ще весною 1513 р. Вживаючи пророка Мойсея за посередника, Єгова заснував не лише уряд, але також форму релігійного поклоніння для Його визволених людей, як зорганізований народ. Отже той народ мав теократичний уряд і теократичне поклоніння. Десь сорок років пізніше старий Мойсей попрощався з тим теократичним народом. Назвавши його Єшурун, що значить “Праведний”, Мойсей сказав:

¹⁰ “Єгова від Сінаю прибув, . . . І був Він царем в Єшуруні, як народнії голови разом збирались, племена Ізраїлеві”.— 5 Мойс. 33:1—5, НС.

11, 12. (а) В якій землі Теократія була нарешті заснована, і як? (б) Як суддя Гедеон доказався вірний до Теократії, і за його дня, яке місцеве урядове тіло існувало в Суккоті?

¹¹ По смерті Мойсея весною 1473 р., Єгова, їхній Цар привів Свій теократичний народ через Йордан ріку в Обіцяну Землю. Після років воювання з поганами, нетеократичними мешканцями, Теократія була заснована над більшістю з Обіцяної Землі. Там було багато спокус для ізраїльтянів відступити від теократичного володіння.

¹² В одному випадку, щоб привести Своїх відступних людей назад до теократичного порядку. Єгова назначив суддю Гедеона за визволителя. Після того як він вигнав гноблячих ворогів, ізраїльтяни хотіли зробити Гедеона своїм видимим царем, головою династії царів. Але Гедеон був вірний Теократії. Отже він сказав тим так званим виборцям царів: “Не буду панувати над вами я, і не буде панувати над вами син мій, Господь [Єгова] буде панувати над вами”. (Суд. 8:22, 23) Під тим теократичним володінням по містах далі служило кілька старших як місцеве урядове тіло. За часу Гедеона у місті Суккоті служило сімдесят сім старших, включаючи і місцевих князів. (Суд. 8:6, 14—16) Як офіціальні старші вони представляли місто Суккот.

ВІД ЄВРЕЙСЬКОЇ ТЕОКРАТІЇ ДО МЕСІЯНСЬКОЇ ТЕОКРАТІЇ

13, 14. (а) Яка зміна в уряді зайшла за днів пророка Самуїла, і як? (б) Як Давид став царем над усім Ізраїлем, і на чийому троні він сидів?

¹³ У 1117 р. перед З.Д. Теократія в Обіцяній Землі змінилася; до неї була додана ще одна точка. Старші над людьми попросили пророка Єгови Самуїла дати видимого людського царя над народом. Єгова не був задоволений цим і сказав Самуїлові: “Вони Мене відкинули за царя над ними”. (1 Сам. 8:4—7, НС) Однак, Єгова дав розказ Самуїлові помазати Саула, сина Кішового з племені Веніяминового за царя над усім Ізраїлем. Бувши помазаний на царя пророком Єгови, Саул став “Помазанець Єгови”.— 1 Сам. 12:3, 5; 24:6, 10, НС.

¹⁴ Через повторну неслухняність царя Саула, Єгова наказав Самуїлові помазати пастушка Давида з Віфлеєму на майбутнього царя в Ізраїлі. Отже по смерті Саула і смерті його сина та наступника, що сталося? Ми читаємо: “І прийшли всі Ізраїлеві старші в Хеврон, а цар Давид склав із ними умову в Хевроні перед Господнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем. (2 Сам. 5:1—3) Таким чином Давид став ‘помазанцем [Месія] Єгови’, і сів на “троні Єгови”, як видимий представник великого Теократа”.— 1 Хрон. 29:23.

15. Чиє царювання над Ізраїлем Давид признавав, і відносно цього, що він сказав коли Ковчег був перенесений до Єрусалиму?

¹⁵ Цар Давид признавав великого Теократа, кажучи: “Твоє, Єгово, царство, і Ти піднесений над усім за Голову”. (1 Хрон. 29:10, 11, НС) У той час коли Давид наказав перенести святий Ковчег Заповіту до намету біля його палацу в Єрусалимі, Давид склав пам’ятничу псалму в якій сказав: “Хай серед народів говорять: ‘Царює Господь [Єгова]!’” (1 Хрон. 16:31; Пс. 96:10) Це було коло 1070 р. перед З.Д.

16. (а) Коли Єрусалим і його храм були знищені і коли земля лежала спустошена продовж сімдесят років, то що сталося з Теократією? (б) Що відновлення Месіянського царства принесло зі собою, і до того часу в якому стані були люди Бога Єгови?

¹⁶ Чотириста і шістдесят три роки пізніше вавилонці знищили храм для поклоніння Єгови в Єрусалимі, і Єрусалим та Юдейська земля були спустошені на сімдесят років, як усіх їх мешканців забрали в Вавилон. Чи це значило, що Єговова теократія над Його вибраними людьми перестала існувати? Ні! Бо це Сам Він пізніше вернув народ до його Богом-даної землі. Те, що перестало існувати було царство в царській родині Давида, і в цей спосіб Месіянське царство Бога в маленький спосіб або маленьку міру перестало існувати. У призначеному часі те Месіянське царство Боже мало бути відновлене. Відновлення цього царства доведе до заснування нового праведного порядка. (Єзек. 21:25—27; Дії 3:20, 21; 2 Пет. 3:13) Тим часом народ Єгови для Його ім’я далі буде відносно підкорений поганським народам та їхнім царствам.— Неем. 9:36, 37; Луки 21:24; Рим. 13:1.

17. (а) Згідно з Ісаєю 52:7, коли Єгова повернув своїх людей до їхньої країни, то що Єгова очевидно відновив? (б) Як Єгова звістив Своє царювання через Малахію?

¹⁷ Згідно з цим, коли в 537 р. перед З.Д., Єгова завів Своїх людей назад у їхню країну, то це було мов Єгова знов віддновив Своє царювання над ними. Нібито, Єгова післав Свого посланця наперед до Своєї спустошеної земної організації, на сповнення Ісаї 52:7, де є сказано: “Які гарні на горах ноги благовісника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що спасіння звіщає, що говорить Сіонові: ‘Царює твій Бог!’ ” На доказ цього храм був відбудований в Єрусалимі. Кілька десятиліть пізніше, коли Єгова назначив Свого пророка Малахію і пояснив чому ізраїльтяни повинні поклонятися правильно Йому в храмі, Він сказав: “ ‘Я Цар великий! говорить Господь [Єгова], ‘і серед народів грізне Моє Ймення’ ”.— Мал. 1:14.

18. (а) В своїй Проповіді на Горі, як Ісус признав царювання Єгови над Ізраїлем? (б) Як він показав, що воно мало перестати існувати?

¹⁸ Навіть у першому столітті нашої Загальної Доби, коли правдивий Месія, Ісус Христос, був на землі, він признав, що Єгова царював над Ізраїлем, бо сказав своїм учням у проповіді на Горі: “А я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого”. (Мат. 5:34, 35) Проте, в 33 р. З.Д., він показав, що теократія Єгови над Ізраїлем мала закінчитися. Це було в Єрусалимі, коли Ісус сказав тому містові про його храм: “Ось ваш дім залишається порожній для вас”. Зараз по цім, він передсказав знищення того дому поклоніння.— Мат. 23:37 до 24:22.

19. Чи у той час жиди далі були під теократичним Законом, і що показує це?

¹⁹ У той час ті ізраїльтяни, яким Ісус Христос проповідував царство Боже ще були під Теократичною Закон-угодою, якої пророк Мойсей був посередником між їхніми предками на Горі Сінай. Слідуючого дня Пасхи, яку святкувалося в Єрусалимі під тим теократичним Законом. Ісуса Христа розп’яли як зображального Агнця і поховали. Але, тому що він не був фальшивий Христос, але правдивий Месія, він воскрес третього дня до небесного життя. Сорок днів пізніше, коли Ісус Христос зматеріалізувався і появився своїм учням останній раз, вони запитали його: “Господи, чи ти тепер відновляєш царство в Ізраїлі”? (Дії 1:1—6, НС) Тому що Ісус Христос ще не появився перед Богом у небі на користь нової угоди, то природні обрізані ізраїльтяни ще були під теократичною Закон-угодою, зроблена при горі Сінай. Це було правда навіть хоч ті ізраїльтяни ще не були під Месіянським царством з царської родини Давида. Проте, теократія Єгови над ними мала перестати існувати.

20. Коли прийшов доказ, що новий заповіт був заснований, як і з ким?

²⁰ Десять днів пізніше ізраїльтяни зійшлися в Єрусалимі святкувати свято П’ятдесятницю так, як вимагала теократична Закон-Угода на горі Сінай. Тоді, по дев’ятій годині рано 6-го сівана, за єврейським календарем, прийшов видимий, виразний доказ, що Ісус Христос уже появився в присутності Бога Єгови в небесах і приложив цінність своєї досконалої людської жертви на користь нової угоди. Це була “нова угода”, яка була обіцяна в Єремії 31:31—34 і про яку Ісус Христос згадав коли починав святкувати Господню Вечерю в часі Пасхи. (1 Кор. 11:23—26; Луки 22:14—20) Доказ цього був вилиття Божого святого духа з небес. А на кого? Не на ізраїльтянів, які святкували свято П’ятдесятницю в Єрусалимському храмі, але на сто і двадцять вірних учнів Месії, Ісуса Христа, зібрані в вищій кімнаті в Єрусалимі. Таким чином над тими учнями сповнилося пророцтво Йоіла 2:28, 29.

21, 22. (а) З яким народом нова угода була заснована? (б) Що це значило для Теократії Єгови, і в гармонії з цим фактом, що Петро сказав тисячам жидам на свято П’ятдесятниці?

²¹ Це значило, що ті учні тепер були під “новою угодою” через посередника більшого від Мойсея, а саме, Ісуса Христа. Бувши породжені через Божого духа як Його духовні діти, вони стали духовними ізраїльтянами. Це також значило, що Єговова Теократія тепер перейшла від обрізаного природного Ізраїля до цього нового “святого народу” духовного Ізраїля, “Ізраїля Божого”. (1 Пет. 2:9; Рим. 2:28, 29; 8:15—17; Гал. 6:16) Отже стара Закон-Угода з природним Ізраїлем перестала існувати. (Ефес. 2:15, 16; Кол. 2:13, 14; Рим. 7:4—6) У гармонії з Теократією Єгови, яка тепер існувала над учнями Ісуса Христа, апостол Петро сказав до тисячі жидів, яких привабило чудове вилиття Божого святого духа через Ісуса Христа:

²² “Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: ‘Промовив Єгова Господеві моєму: “Сядь праворуч Мене, доки не покладу Я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм” ’. Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом і Христом учинив Бог його, того Ісуса, що його розп’яли ви”.— Дії 2:34—36, НС.

ТЕОКРАТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ

23, 24. (а) Кого Ісус, коли був на землі, признавав бути збором Єгови? І як він показав це? (б) Коли Ісус заснував Месіянський Збір, і що Дії 5:11 каже про нього?

²³ Так як стародавній цар Давид, Ісус Христос, коли був на землі, признав, що народ природного обрізаного Ізраїля був збір Бога Єгови. (Пс. 22:23, 24; Євр. 2:12; Мат. 18:17) Отже, коли Ісус був на землі і під теократичною Закон-Угодою, він не заснував ніякого суперницького збору, церкву або еклезію. Але він мав намір заснувати месіянський збір після того як “нова угода” мала бути заснована коли він мав представити свою викупну жертву перед Богом Єговою в небі. Тому то Ісус, менше як рік перед своєю жертовною смертю і воскресенням, сказав на відповідь до апостола Петрового признання перед ним: “Ти є Христос, Син Бога живого”, ці слова: “Ти є Петро, і на цій скелі побудую я збір свій, і брами Гадесу не зможуть перемогти його”.— Мат. 16:16—18, НС.

²⁴ Слідуючого року Ісус Христос заснував свій збір у день П’ятдесятниці (сіван 6, 33 р. З.Д.) служачи як Головний Чиновник Єгови у вилиттю святого духа на своїх учнів. (Дії 2:32, 33) Після того ми вже читаємо про месіянський або християнський збір. Наприклад, у Дії 5:11, ми читаємо про Єрусалимський збір: “Великий страх найшов на цілий збір, і на всіх тих, що слухали”.— Дії 8:1, НС.

25. (а) Яку організацію мав християнський збір? (б) До кого належав стародавній Ізраїль, і чому, і до кого належав християнський збір, і чому?

²⁵ Так як стародавній збір природного Ізраїля був теократичною організацією, так і збір духовного Ізраїля повинен бути і мусить бути теократичною організацією. Це значить, що Бог, Якого ім’я є Єгова, є найвищий Володар у тій організації. Це пояснює чому те, що відбувалося в стародавньому ізраїльському зборі сталося типом або “прикладом” для Єговового християнського збору. (1 Кор. 10:6, 11) Єгова визволив стародавнього Ізраїля з неволі і смерти в Єгипті на підставі крови пасхального агнця, а тоді від смерти в Червоному морі під час їхньої втечі від єгипетського війська. Він міг сказати стародавньому Ізраїлеві: “Ти є Мій”. (Іс. 43:1) Подібно, християнський збір став Його через пролиту кров зображального і Пасхального Агнця, Ісуса Христа, “Бо наша Пасха Христос”. (Ів. 1:29, 36; 1 Кор. 5:7) Правильно християнський апостол Павло назвав свій “збір Божий, якого Він купив кров’ю Свого власного Сина”.— Дії 20:28, НС.

26. (а) Тому що “святий народ” був чиїм посіданням, то якого провідника він мав над собою, і як Ісус пророчо показав це? (б) Як угода була нова угода, і чому?

²⁶ Тому що збір є “святий народ, люди для спеціального посідання”, то він належить до Єгови й Єгова є Володар над ним. Він є Бог-Володар, Теократ. (1 Пет. 2:9; 2 Мойс. 19:5, 6) Теократична позиція Бога Єгови до збору була передсказана в словах пророка Ісаї відносячись до стародавнього Ізраїля: “Бо Єгова є Суддя наш, Єгова є Законодавець наш, Єгова є наш Цар; Він спасе нас”. (Іс. 33:22, НС) Володіючи цима всіма позиціями, Він заснував Закон-угоду з стародавнім Ізраїлем через пророка Мойсея як посередника. Через Посередника більший від Мойсея, а саме, через Ісуса Христа, Єгова заснував нову угоду з християнським збором духовного Ізраїля. (1 Тим. 2:5, 6) Як теократичний Володар, Єгова каже в тій новій угоді: “Дам Закона Свого в середину їхню, і на їхньому серці його напишу, і Я стану їм Богом, вони ж Мені будуть народом”. (Єрем. 31:33; Євр. 8:7—10) Отже та нова угода була теократична.

27. Як Єгова показав свою теократичну силу і право над християнським збором, і яку відповідальність те провідництво мало зі собою?

²⁷ Звертаючи увагу на теократичну силу і право Єгови призначати осіб в Його організації, апостол Павло пише: “І все впокорив Він [себто Єгова] під ноги йому [себто, Христові ноги], і його дав найвище за все, за голову збору, а він — його тіло”, “Христос голова збору, сам спаситель тіла”. “Збір кориться Христові”. (Ефес. 1:22, 23, НС; 5:23, 24, НС) Отже, Ісус Христос має відповідальність під Богом вибирати і призначати осіб, в зборі.

28. Як Ісус виконав відповідальність щодо заснування збору, і як він у чудовий спосіб збільшився у день його заснування?

²⁸ Чекаючи на заснування збору духовного Ізраїля, Ісус перебув цілу ніч у молитві з Богом і тоді вибрав дванадцять апостолів. (Луки 6:12—16; Марка 3:13—19) Він сказав своїм вірним апостолам: “Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався”. (Ів. 15:16) Ісус знав, що стародавній Ізраїль, складаючись із дванадцятьох племен, був потомком дванадцятьох синів Якова, який був названий Ізраїль. (1 Мойс. 49:28, 33; Дії 7:8) Сходячись із тим пророчим образом, по смерті Ісуса Христа та його воскресення і вознесення на небо, збір духовного Ізраїля почався в день П’ятдесятниці з дванадцятьма видимими фундаментами, а саме, дванадцятьма апостолами. (Дії 1:13, 24—26; 2:1, 37) У той день збір почався з приблизно сто і двадцятьма членами і чудовим способом збільшився до коло три тисяч членів.— Дії 1:15; 2:37—41.

29. (а) Як збір признав, що дванадцять апостолів були його основні члени? (б) Яке видіння Іван бачив про споріднення апостолів із цілим збором?

²⁹ Усі ті члени збору, перші і додані, признали, що дванадцять апостолів були основні члени духовного Ізраїля. Це можна бачити з того, що ми читаємо, в Дії Апостолів 2:42, 43: “І вони перебували в науці апостольській і . . . був страх у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен”. Споріднення тих апостолів до цілого збору духовного Ізраїля представляється у видінні, якого апостол Іван мав про Христову “невісту”, Новий Єрусалим так, як ми читаємо: “Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять ангелів та ймення написані, а вони — ймення дванадцятьох племен синів Ізраїля... І міський мир мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцятьох апостолів Агнця”.— Об. 21:1, 2, 12—14.

[Примітки]