Чому взнати хто Бог є?

ЧИ ДІЙСНО існує правдивий і живий Бог? Якщо так, то чи ми повинні турбуватися який Він є, або тим, що Він думає? Чи нам треба знати чи Він дбає про людство, або мішається в людські справи?

Деякі священики кажуть, що “Бог є мертвий”,— що Він не має участи в сучасній історії. Але, що якщо такі особи помиляються? Що ж, якщо Бог цікавиться людськими справами і виконуванням Свого наміру для людства? Чи таке мислення не кладе тих, які вірять, що “Бог є мертвий” в небезпеку?

Якщо ми, маючи нагоду дізнатися хто Він є, докажимося бути тими, що не дбають про Бога, то чи це не може вийти нам на наше власне нещастя?

ХТО САМ БОГ КАЖЕ ВІН Є

Якщо особа відкладала або обминала робити рішення відносно того чи Бог існує і дбає про людей, то вже прийшов час для неї вислідити своє власне серце і мислення. Чи така особа відкладає рішення, щоб обминути відповідальність? Факт, що зі всіх земних живих речей, лише людина посідає інтелігентність і сили розсуджувати не значить, що людина є незалежна від ще вищої інтелігенції і що вона може розпорядковувати землею своїм власним способом. Історичні факти доказують, що вона не може робити цього. Людина дістала інтелігентність, щоб могла наслідувати закони свого Творця, і це на її власний добробут.

Бог говорить до тих, що повинні знати Його, тих, що мають Його Слово правди, так як люди по християнських країнах мають його. Він каже: “Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув? Бог [Єгова], Відвічний — Господь, що кінці землі Він створив?”— Іс. 40:28.

Тому що Він є Творець, Єгова є Бог. Він сказав Авраамові: “Я Бог Всемогутній”. (1 Мойс. 17:1) Псалмоспівець писав: “І в Господа [Єгови] Владики виходи смерти”. (Пс. 68:21) Християнські апостоли признавали, що Він був Таким, кажучи: “Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив”.— Дії 4:24.

Отже біблійна історія свідчить, що Бог існує. Вона показує, що Він не є “мертвий”, але має багато спільного з людськими справами.

СВІТОВА СИЛА МУСІЛА ЗНАТИ

Хтось може казати: ‘Якщо Він є Всемогутній і Бог добра, то чому Він сьогодні не чинить щось, щоб ми могли бачити?’ Ми мусимо признати, що, бувши Сувереном, Бог має право діяти коли й як Йому хочеться І ми мусимо розуміти, що, бувши Богом порядку, Він має призначений час для розвиття Своїх намірів.— 1 Кор. 14:33; Гал. 4:4.

Ми можемо думати, що сімдесят років нашого життя є довгий час, або що кілька століть є майже вічний час. Для Бога, який сидить високо над землею, мешканці землі, які противляться Йому є мов сарана. А як довго живе сарана? Про Єгову є написано: “Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній”. (Пс. 90:4; Іс. 40:22) Отже подія, яка відбулася ще в 1513 р. перед нашою Загальною Добою, або майже три і пів тисячоліть тому, є мов пів тижня в Божих очах.

Дійсно ця подія, що відбулася цього “пів тижня” тому показує нам причини чому ми повинні дізнатися хто Бог є. І ми не хочемо відкидати ту подію вірячи, що вона є собі неважна річ. Вона сильно пошкодила світовій силі в тому часі. Той могутній народ дізнався хто Бог є, але дуже неохочо і в нещасний спосіб, якого він міг відвернути коли б був уживав здоровий розсудок взнати хто Бог є в спокійний, приязний спосіб.

Те, що тоді сталося є частина історії, яка повторяється в цьому дні, але на багато більший масштаб. Сила, яка панувала над землею в тому шістнадцятому столітті перед З.Д. була одна з трьох великих галузок людської родини від Ноя, а саме, через Ноєвого сина Хама. Також у тій країні, в Єгипті, жив народ, що походив із Ноєвого сина Сима. Цей люд, хоч був численний, не був народ, який спонукував політичний бунт. Вони були спокійні мешканці тієї країни. Одначе, так як ми бачили по деяких народах за нашого часу, той хаматський уряд почав вести кампанію проти симетів, кампанію вигубити ввесь народ.

Чи це, так як часто буває, була расова справа, яка спричинила цю кампанію? Ні. Справа була РЕЛІГІЙНА. Симети, хоч були невільниками в Єгипті, відмовилися поклонятися численним богам тієї країни. Це тому, що вони знали і поклонялися одному Богові всієї землі, суверенному Господу Єгові.

Єгова дав чудові обітниці Авраамові, Ісакові й Якові, предкам тих симетів. Але до того часу Він ще не сповнив більшість тих обітниць. Ці предки знали Бога та Його ім’я Єгова, але правдоподібно деякі з синів Якова, або Ізраїля, не знали, хто Бог був, або хто Він дійсно є. Одначе, Єгова дав пророцтво Авраамові, їхньому предкові показуючи в якому часі Він закінчить їхнє невільництво в цій країні. Тоді вони дізнаються хто Бог є. Нарешті у тому шістнадцятому столітті перед З.Д. прийшов той призначений час — 1 Мойс. 15:12—14.

Через Боже визволення тих пригнічених симетів, то потужна військова сила Єгипет також дізналася хто Єгова є.

ЯК БОГ ВЧИНИВ ЦЕ?

Щоб переконати той могутній поневолюючий народ, що Він є Бог, Суверен, який діє між людством, як Йому хочеться, Єгова мусів ужити Свою надлюдську чудову силу. Цим способом, Він не лише докаже Своє існування; але придбає пошани Своєму імені, щоб не лише ця велика світова сила боялася Його, але також інші народи з якими Його люди будуть пізніше мати до діла. Такими виявами сили та інтелігентности поза все, що людина посідає, Він насправді доказав, що Він є БОГ.

В Єгипті було багато богів і чарівницьких священиків. Отже, як буде можливо розпізнавати котрі то чудеса були від Бога, а котрі ні, щоб єгиптяни не приписували їх своїм власним богам, або священикам? У легкий і дуже ефективний спосіб. Бог буде вживати людину за Свого промовця або пророка, проголошувати ці чудеса наперед. Тоді, коли чудеса будуть сповнятися, а особливо коли вони будуть разити єгипетських богів, то ці люди будуть змушені пізнати, що їхні боги не мали сили перед вищою могутністю Єгови.

У виконуванні цього наміру, Бог ужив кваліфіковану людину. Ця людина була Мойсей, роджений в Єгипті й вихований своєю матір’ю в знанню правдивого Бога. Сорок років перед цим Мойсей старався визволити ізраїльтянів, але це не був Божий час і він був примушений утікати з Єгипту. Продовж наступних сорок років він був вишколений розвивати такі риси як терпеливість, витривалість і покірність, як пастух у Мідяні. Тоді, на горі Гореб у Сінайській пустині, Бог послав Свого ангела до Мойсея, кажучи:

“Отак скажи Ізраїлевим синам: Господь [Єгова], Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісака й Бог Якова послав мене до вас. А оце Ім’я Моє навіки, і це пам’ять про Мене з роду в рід. Іди, збери старших Ізраїлевих та й скажи їм: Господь [ЄГОВА], Бог батьків ваших, явився мені, Бог Авраама, Ісака та Якова, говорячи: Згадуючи, згадав Я про вас, та про заподіяне вам ув Єгипті. І сказав Я: ‘Я виведу вас з єгипетської біди до Краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина, до Краю, що тече молоком і медом’. І вони послухають слова твого і прийдеш ти та старші Ізраїлеві до єгипетського царя”.— 2 Мойс. 3:15—18.

ВИКЛИК ПОСТАВЛЕНИЙ Й СПОВНЕНИЙ

Що це була релігійна справа стало дуже ясно, коли Мойсей появився перед Фараоном і просив його відпустити Ізраїля, щоб вони могли піти в пустиню і святкувати свято Єгові. Фараон відповів: “Хто Господь [Єгова], що послухаючись слова Його, щоб відпустити Ізраїля?” Тоді, щоб підтримати свою відкриту зневагу до Єгови, мов він був Ніхто, цей ідол-поклоняючий Фараон додав: “Не знаю Господа [Єгови], і також Ізраїля не відпущу”.— 2 Мойс. 5:1, 2.

Тут Божий суверенітет був безсоромно поставлений на виклик. Він зустрів цей виклик у такий спосіб, щоб не було жодного сумніву в думках Божих гірких противників, як і Його власних поклонниках. Він доказав, що Він є Богом, Який не лише цікавиться, але й бере участь у людських справах. Стягнувши на Єгипет десять спустошливих кар Він привів Фараона до його занепаду.

Перших три кари, (1) перемінення води Ниль ріки в кров, (2) жаби по цілій землі, і (3) зграї комарів, були відчуті єгиптянами, як і ізраїльтянами. Але Ізраїль знав, що Єгова цим не карав їх, але, що коли вони трохи пострадають, то будуть відчувати, який дійсний цей удар був проти гноблячих єгиптянів. Правдоподібно, багато з них, які також сумнівалися дізналися у цей спосіб хто Єгова був.

Через такі обставини, може бути, що Фараон і його священики сумнівалися, що Єгова міг хоронити Своїх власних людей. Крім цього, здавалося, що чарівницькі священики могли повторити перших дві кари. Але не могли повторити третьої, кара комарів, і мусіли признати: “Це палець Божий!” Цікаво зауважити, що вони не хотіли вжити Божого ім’я Єгова. Але факти говорили самі про себе, доказуючи хто це стягав кари на них та їхніх богів.— 2 Мойс. 8:19.

Чи якась охорона могла прийти через поклоніння правдивому Богові, цьому Богові, якого ім’я деякі не любили? Четверта кара дала безперечну відповідь до цього питання. Бо ця кара, як і всі слідуючі, не дотикнула Ізраїля. Отже в двох випадках Фараон був примушений пізнати, що правдивий Бог був Єгова: по-перше, священики не могли повторити ті кари, починаючись із третьою; а по-друге, Єгова відлучив і хоронив Своїх власних людей. Дійсно, коли сьома кара вдарила, дуже великий град, то навіть слуги Фараона, які послухали Мойсейової перестороги і охоронили свою худобу не потерпіли шкоди. Це доказало, що Єгова не є якийсь племінний або націоналістичний Бог, але Бог цілої землі і Зберігач усіх, що будуть надіятися на Нього.— 2 Мойс. 9:18—21.

У слідуючих подіях народи знаходять свою пересторогу сьогодні. Ще три інших кар прийшло, закінчуючись із смертю первородних усіх єгипетських родин. Тоді Фараон зараз відпустив Ізраїля. Певно, що Бог дав Фараонові та його підданцям багато нагод схаменутися і спасти своє життя. Він довго терпів їм. Але у Фараонові сповнився принцип: “Чоловік остережуваний, та твердощиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому”. Як? — Прип. 29:1.

Кілька днів після відпущення Ізраїля, коли Ізраїль таборував біля Червоного моря, Фараон показав, що він не був гідний дальшої ласки і терпеливости. Він так затвердив себе проти Єгови, що вже не було йому виходу. Так як Єгова сказав Мойсейові: “І скаже Фараон про Ізраїлевих синів: ‘заблудились вони в землі цій, замкнемо пустиню для них. І вчиню запеклим Фараонове серце, і він буде гонитися за вами, а Я прославлюся через Фараона та через військо його. І пізнають, що Я — Господь [Єгова]”.— 2 Мойс. 14:1—4.

Проте, ізраїльтяни не стали без виходу, а це єгиптяни впали в пастку свого знищення. Бо тієї самої ночі, під світлом пасхального місяця, сотки тисяч ізраїльтянів перейшли дно Червоного моря, якого води чудово розділилися мов мури по обох сторонах. Військо кинулося в сухе море й погналося за ними, але коли Єгова почав перешкоджати його поступові, то єгиптяни побачили небезпеку і почали відчувати, що вони воювали проти Єгови. Нарешті признавши Його по імені, вони сказали один до одного: “Утікаймо від ізраїльтянів, бо Господь [Єгова] воює за них з Єгиптом”. Але вже було запізно, бо Єгова спустив води на них і вигубив їх, а ізраїльтяни безпечно дивилися з другого берега.— 2 Мойс. 14:25.

У ЯКИЙ СПОСІБ МИ ПОВИННІ ЗНАТИ БОГА

Таким чином перед своїм знищенням, єгиптяни дізналися, що Бог є Єгова. Політичні провідники та народи, які сьогодні розвивають Фараонське відношення проти того ім’я повинні уважати. І особи по таких народах можуть, якщо вони хочуть, зауважити цей історичний приклад і відвернути від себе подібну долю. Ті, що затверділися проти Божественного Ім’я будуть знати, що Бог є Єгова, перед своїм знищенням, але це не є бажаний спосіб, яким дізнаватися про Нього. Ми повинні хотіти пізнати Його тепер, що Він є правдивий Бог і Суверен, Намірювач і Хоронитель тих, що будуть уповати на Нього. Ми повинні знати Його так, як Мойсей, і так як Ісус Христос заохочував інших пізнати Бога. Це є справа, що значить життя або смерть для нас, як то Ісус поправді сказав: “Це значить життя вічне, набирати знання про Тебе, єдиного правдивого Бога, і того, кого Ти послав, Ісуса Христа”.— Ів. 17:3, НС.

Свідки Єгови, які самі вислухали проповідування доброї новини навчилися про Єгову через студіювання Його Слова. Вони є раді помагати іншим, і це безплатно, прийти до цього знання. Ви можете скористати, коли будете студіювати Біблію з ними у вашому власному домі.

[Запитання для вивчення]

1-3. Хто тепер повинен цікавитися тим, що Бог думає?

4. Коли хтось не є певний чи є Бог, що дбає, то над чим він повинен застановитися?

5-7. Хто Бог і Його слуги кажуть, що Бог є?

8. Яку відповідь можна дати тим, що вимагають побачити Бога, як Він бере участь у людських справах сьогодні?

9. Порівняйте Божий погляд часу з нашим власним.

10. Де ми можемо знайти приклад показати потребу знати, хто Бог є?

11. Який був стан в Єгипті в шістнадцятому столітті перед З.Д.?

12. Через яку справу симети в Єгипті були пригнічені? Поясніть.

13, 14. Які мали бути наслідки з того, що Бог вчинить у тому шістнадцятому столітті перед З.Д.?

15. Як Бог почав доказувати Своє існування і силу в Єгипті?

16. Як Бог присилував єгиптянів напевно зрозуміти джерело кар в Єгипті?

17. (а) Як Мойсей став кваліфікований бути вжитий за Божого представника визволяти Ізраїля? (б) Що Бог наказав Мойсейові сказати старшим в Ізраїлі на пояснення його місії?

18. Як Фараонові слова показали, що справа між Єгиптом, а Ізраїлем була релігійна?

19. Як Єгова зустрів цей виклик?

20. Як перших три кари вплинули на ізраїльтянів?

21. Що присилувалося єгипетських священиків признати коли третя кара вдарила їх?

22. Від четвертої кари, з яких двох причин Фараона присилувалося пізнати, що Єгова є правдивий Бог?

23, 24. Як довго Єгова терпів Фараонові, але як Фараон доказався бути подібний до особи про яку говориться в Приповістках 29:1.

25. Чи єгиптяни нарешті признали Єгову, і чи це було на їхнє спасіння? Чому?

26, 27. (а) Яку пересторогу досвід Єгипту постачає народам сьогодні? (б) В який спосіб ми повинні хотіти пізнати Єгову? Як хтось може дістати цього потрібного знання?

[Вставка на сторінці 159]

“Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха. Надутий пихою — насмішник ім’я йому, він робить усе із бундючним зухвальством. Жертва безбожних — огидна, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься. Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою”.— Прип. 21:23, 24, 27, 29.