Так зване Християнство — борець проти Бога

ЧИ ТАК зване Християнство, себто народи, які називають себе християнами, дійсно воює проти Бога? Це виглядає недоречно,— щоб ті самі організації, які носять ім’я Христа й які заявляють бути в угоді з Богом вчать і ведуть своїх послідовників в непослух до Бога!

Воно не є таке дивне, одначе, коли подумаємо про те, що християнський апостол Павло сказав декотрим у християнському зборі за його дня, які, він сказав, були “фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів. І не диво”, продовжає Павло, “бо сам Сатана прикидається ангелом світла”.— 2 Кор. 11:13, 14.

Крім того, Павло і апостол Петро перестерігали про велике відступництво, яке мало відбутися по смерті апостолів. Наслідком того, багато так званих християнів, вони сказали, будуть наслідувати “наук демонів” і будуть лицемірно говорити неправду. Вони будуть мати “вигляд благочестя, але сили його відреклися”. Вони будуть “казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою”. Вони будуть “ловити [християнських учнів] словами облесними”, зрікаючись навіть “Владики, що викупив їх”.— 1 Тим. 4:1, 2; 2 Тим. 3:5; Дії 20:30; 2 Пет. 2:1—3, НС; 2 Сол. 2:3—12.

Також, коли подивимося на те, що сталося з Ізраїлем, народом, що був під угодою з Богом, то можна бачити велике порівняння, так, взірець стану так званого Християнства сьогодні. Між речами, які становлять “пересторогу нам на яких кінець систем прийшов”, було те, що Бог спричинив Свого пророка Єзекіїля бачити.— 1 Кор. 10:11, НС.

Єзекіїль, хоч був у Вавилоні 500 миль далеко, був узятий через видіння до храму Єгови в Єрусалимі. Перше, він бачив ідольський “символ заздрости” при внутрішній брамі. Тоді сімдесят ізраїльських провідників у таємних кімнатах, які кадили різьбленням огидних звірин та плазунів. Це було досить огидне, але Єгова дальше промовив до Єзекіїля, кажучи: “Ти знову побачиш ще більші гидоти, які вони роблять”.— Єзек. 8:13.

Тоді, у внутрішньому подвір’і, Єзекіїль каже: “Ось там сидять жінки, що оплакували Таммуза”.— Єзек. 8:14.

А хто був цей Таммуз? Згідно наукою вавилонців та сирійців, він був бог рослини. У південнозахідній Азії, рослина росте в часі мокрої пори з її потопами і завмирає в сухій порі. Вони вірили, що смерть рослини представляла смерть Таммуза, і щороку в часі найбільшої спеки ідольські поклонники оплакували його смерть. Коли мокра пора верталася, то кажуть, що це представляло поворот Таммуза з підземного світу, так як символізував ріст рослини.

Але як ізраїльтяни могли бути спонукані поклонятися такому ідолові? Чому вони будуть наслідувати практики такого поклоніння? Коли застановимося над історією поклоніння Таммуза, то це буде легко зрозуміти. В його книжці Два Вавилони (анг. мові) д-р Александер Гіслоп, показує, що Таммуз є Німрод, засновник міста Вавилон, коло 180 років по потопі Ноєвого дня.

Німрод був правнук Ноя. Так як показує Перша книга Мойсея 10:1, 6, 8—12. Німрод став “могутній мисливець проти Єгови”.a Він брав провід у будуванні релігійної Вавилонської Башти проти Божого наказу, щоб люди поширилися і наповняли цілу землю. Послух цього наказу заснував би твердині правдивого поклоніння по цілій землі. (1 Мойс. 9:1) Але своїм послідовникам Німрод був великий герой. Так як каже жидівський історик Джосіфус: “ [Німрод] поступово перемінив уряд у тиранство,— не бачучи жодного іншого способу відвернути людей від страху Бога, але завести їх у стан де вони будуть постійно надіятися на його силу. Він також казав, що помститься на Богові, коли б Він знов мав намір витопити світ; бо збудує таку високу башту, що води не зможуть досягнути її вершка! . . . Тепер товпи були готові наслідувати постанову Німрода, і вважали покору до Бога бути боягузтвом; отже вони будували башту”.— Старовини Жидів, І-ша Книга, розділ 4, пар. 2, 3.

Релігійна традиція пригадує, що Німрода вбили за його бунт проти Єгови, Бога Ноя. Німродові послідовники вважали його буйну смерть за велику трагедію або нещастя, і обожали його. Щороку вони пам’ятали його смерть першого і другого дня місяця таммуза, коли ідолосужителі жінки плакали над його ідолом. Тепер можна зрозуміти чому вавилонці плакали над ним. Також, факт, що науковці сполучують Німрода з Мардуком, головним богом вавилонців, помагає нам зрозуміти чому жиди, які були невільниками Вавилону, тодішньої світової сили, могли бути спонукані прийняти поклоніння Таммуза.

Таммуза представляли першою буквою його ім’я, що є стародавня тау, або хрест. “Знак хреста” був релігійний символ Таммуза. Отже тут було старання внести поклоніння поганського хреста в храм Єгови в Єрусалимі.

Але, що це має до діла з так званим Християнством? Чи в ньому також поклоняються Таммузові, в опозиції до Бога? Перше, що можна сказати про “знак хреста” в так званому Християнстві? Хрест, на якому релігії так званого Християнства заявляють розп’яли Христа (хоч його розп’яли на звичайному стовпі), вважають бути головним символом Християнства. Релігійні прихильники навіть припадають перед ним та цілують його. Між жидами, після їхнього повороту з Вавилону, стовп на якому розпинали чоловіка була огидна річ, яку вони мусіли ховати. Каже жидівський авторитет, Мойсей Маїмонідес, з дванадцятого століття: “Дерево на якому хтось був розп’ятий ховають, щоб його лукаве ім’я не лишалося з ним і щоб люди потім не казали, ‘Це є дерево на якому такий-то був розп’ятий’ ”. Але так зване Християнство дійсно шанує цю саму річ, яка так, як вони кажуть, було знаряддя на якому Ісуса замучили на смерть.

Але, так як Єгова сказав буде Єзекіїлів досвід, ми також побачимо ще більші гидоти від цих у поклонінні Таммуза або Німрода в так званому Християнстві. Біблія каже про Німрода, що “початком царства його були: Вавилон, і Ерех, і Аккад, і Калне в землі Шінеар. З того краю вийшов Ашшур, та й збудував Ніневію, і Реховот-Ір, і Калах, і Ресен поміж Ніневією та поміж Калахом,— він оте місто велике”. (1 Мойс. 10:10—12) Отже Німрод був засновником міст і політичних систем, проти волі Бога Єгови. Всі фальшиві релігії походять із Вавилону після потопу за днів Ноя. 1 Книга Мойсея 10:8, 9, НС каже, що “він [Німрод] був дужий мисливець проти Єгови”.

Слово “мисливець” за звичаєм стародавніх вавилонців та асирійців, пристосовувалося до полювання не лише диких звірів, але також до військових походів проти інших людей. Отже Німрод проливав людську кров у війні.

Як добре ці всі детялі про Німрода сходяться з так званим Християнством! Так як Німрод, воно також заснувало свої власні релігійні лади. Люди переважно вірять, що це є в гармонії з Святою Біблією, але в дійсності, вони є в гармонії з релігійними науками стародавнього Вавилону. Імператор Константин був провідник, який зробив так зване Християнство державною релігією Римської Імперії. Згідно з церковним істориком єпископом Есбесіюс з Кесарії, Константин сказав, що “в полудні, коли сонце почало зменшатися він бачив своїми власними очима знак освіченого хреста на небесах, верх сонця, на якому було написано [по-грецьки] “ЦИМ ПОБОРЮЙ”. Певно, що це мало дати “святий” дозвіл його політичним намірам. Цей знак, хрест, тоді був вживаний по щитах його вояків, військо поклонників бога сонця, які виходили вбивати і поборювати.

Подібно до Німрода, так зване Християнство не обмежувало себе лише до релігійних справ; воно мішалося в світську політику, заводячи, де можливо, з’єднання церкви з державою, щоб розказувати державі, що вона має робити. Воно заявляло, що її політичні імператори і царі царювали “за ласкою Бога”. Історик Г. Ґ. Велс пише про укороновання Чарлса Великого на імператора “Святої Римської Імперії” через Папу Лева: “Лев III-ий (795 до 816 р.), який запросив Чарлса Великого стати Кесарем і сам вкоронував його”. (Кишенькова Історія Світу (анг. мові), видана в березні 1944 р., ст. 233)

Так зване Християнство не лише коронувало і скидало провідників, але навіть його єпископи, архиєпископи і папи приймали матеріяльні “престоли” і кажуть, що і досі “царюють” над своїми єпархіями та папськими престолами. Порівняйте це з словами християнського апостола в 1 Коринтян 4:8.

По церковних ладах політиканам цього світу дають визначні позиції. Як протилежно це все є прикладові Ісуса Христа, який не дозволив людям зробити його царем на землі! Римському губернаторові Понтійському Пилатові, він сказав: “Моє царство не із світу цього. Якби з цього світу було Моє царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє царство не звідси”. (Ів. 18:36) Протилежно цьому, так зване Християнство наполягає, що це є обов’язок його церковних членів брати участь у політиці. Часами, і по деяких місцях, воно старається наказувати людям на якого політичного кандидата вони повинні голосувати. Члени його священства навіть ставали такими політичними провідниками, як президент, або як прем’єр, і так далі.

А що сказати про ‘Німродове, могутнього мисливця проти Єгови’, безглузде пролиття крови? Те, що Німрод зробив було лише маленьким прообразом так званого Християнства! У багато більшому масштабі, воно також брало участь як “мисливець” у військових походах із світською зброєю. Найбільш криваві війни за цілої людської історії вели члени так званого Християнства, між собою і з так званими відступниками та поганами. Все це не є подібне до Христа. Воно є вавилонське і подібне до Німрода.

Через таку втрату людського життя в цих війнах багато жінок так званого Християнства пострадали і дуже плакали. Щороку вони мають пам’ятничі дні коли ходять до могил мертвих вояків прикрашати їх квітами. Патріотичні, націоналістичні члени так званого Християнства оплакують смерть могутніх військових генералів та інших славних воєнних диктаторів, і вихвалюють їх по церквах по яких відбувають їхні похоронні служби. Все це цілком годиться з знаним фактом, що церкви вживалися за центри вербувати вояків до війни і для пропаганди в часі війни. Таке сполучення всіх цих політичних і військових вчинків з “домом Божим” (церквою) у так званому Християнстві добре пригадує нам тих ізраїльських жінок, які сиділи та плакали над Таммузом у внутрішньому подвір’і храма Суверена Господа Бога за часу Єзекіїля.

Чи вчинки так званого Християнства вихвалювали ім’я Бога Біблії Єгова? Ні, навпаки вони стягнули докір, ненависть і ворогування людей нехристиянських країн проти Християнства. Перекручення Бога Біблії так званим Християнством і його нехристиянські вчинки, приготовило землю для засіяння комунізму.

Крім цього, у самому так званому Християнстві еволюція знаходить своїх найсильніших прихильників. А чому? Тому що через свої власні безглузді, фальшиві та нерозсудливі науки такі, як Трійця, пекло, призначення долі й його науки відносно війни, своїм замішанням у політиці і зверненням до вищої критики воно дало вигляд, що Біблія перечить сама собі, є сміховищем і недокладна. Багато з його знаних священиків поступили так далеко, що дійсно підтримують теорію про еволюцію.

Релігійні організації так званого Християнства, по всіх його націях, противилися проголошенню доброї новини про Боже месіянське царство. Релігійні священики єднаються присилувати політичних провідників заборонити роботу і підбурювали арештування та наскок проти свідків Єгови, які заохочують усіх студіювати Біблію і взнати, що вона дійсно вчить. Так зване Християнство, беручи участь у поклонінні Німрода, дійсно є частиною Вавилона Великого, світової імперії фальшивої релігії, і всім, що мають зв’язок з нею, Божий наказ є: “Вийдіть із нього, . . . щоб не сталися ви спільниками гріхів його, і щоб не потрапили в карання його”.— Об. 18:4.

Довга історія воювання так званого Християнства проти Бога вже кінчається. Воно насміхалося з Бога приймаючи його ім’я і ім’я Його Сина на себе, а тоді стягало найбільший наклеп на них. Але “Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне”. (Гал. 6:7) Так зване Християнство буде мусіло заплатити своїм власним існуванням за те, що воює проти Бога.

Чи ви є членом якоїсь церкви так званого Християнства? Коли так, то дослідіть Писання самі при помочі правдивих християнів, і покиньте криваве так зване Християнство. За життям поверніться до правдивого Бога та Його Месіянського царства.

[Примітки]

[Запитання для вивчення]

1-3. (а) Чому багатьом дивно повірити, що так зване Християнство воює проти Бога? (б) Чому воно не повинно дивувати нас, коли ми застановимося над пересторогами апостолів Павла і Петра?

4, 5. Які є деякі точки, що Бог відкрив Єзекіїльові у видінні, і чому ми повинні цікавитися ними?

6, 7. Хто був бог Таммуз, над яким ізраїльські жінки так дуже плакали?

8, 9. Яке сполучення робить книжка Два Вавилони між Таммузом, а Німродом, і що Німрод зробив?

10. Чому вавилонці плакали над Німродом (Таммузом)?

11, 12. (а) Яке було зусилля внести поклоніння поганського хреста в храм, і як його внеслося в релігії так званого Християнства? (б) Чому ця практика є така огидна?

13, 14. (а) Яких речей Німрод був засновником? (б) Що значило слово “мисливець” так як вавилонці прикладали його до Німрода?

15. Як ми бачимо сполучення між Німродом, а так званим Християнством у хресті й в Німродовім полюванні?

16, 17. До якої міри релігії так званого Християнства наслідували Німродів приклад, коли мішалися в релігію і в політику?

18. Протиставте приклад Ісуса з прикладом священиків так званого Християнства.

19. Чи так зване Християнство наслідувало Німродів приклад у пролитті крови?

20. Яка є сучасна подібність між стародавнім оплакуванням за Таммузом, а вчинками прихильників так званого Християнства?

21, 22. Як шлях так званого Християнства витворив ворогів Християнства і дійсно приготовив землю на засіяння комунізму та теорії про еволюцію?

23. Яке було відношення так званого Християнства до тих, що проголошують добру новину Божого Месіянського Царства, і де воно стоїть у Божому суді?

24, 25. Що станеться з так званим Християнством через його шлях, і що особа, яка є членом якоїсь з його церков повинна робити?