Кінець системи

КІНЕЦЬ системи, яка існувала на протязі 1.582 років, не є малою подією. А особливо це є так, тому що Сам Бог заснував ту систему. Систему про яку ми говоримо є стародавній жидівській народ. Чому та система закінчилася і яка була причина її кінця?

Всім є відомо, що Бог заснував ту систему під Законом-угодою через законодавця Мойсея в 1513 р. перед З.Д. Ця система включала різні риси — різні свята, закони для релігійної чистоти, розпорядки спадковости, храм в Єрусалимі з його священством та жертвами та інші речі. Все це було цілком знищено в 70 р. нашої Загальної Доби. Разом з цим зникла надія жидів, що цар з родини Давидової колись знову сяде на престолі в Єрусалимі і поборить гіригнічаючі поганські сили.

Божий найбільший пророк, Ісус Христос, дав причини і спосіб знищення Єрусалиму, кілька днів перед Своєю смертю з рук тієї самої сили, що пізніше знищила жидівську систему. Але, це самі жиди видали Його тій силі і вимагали Його смерти.

ЖАХЛИВИЙ КІНЕЦЬ

Ісус дав це пророцтво, як відповідь на питання, яке Його апостоли були запитали. Вони звернули Ісусові увагу на чудові храмові будинки. Подивившись на них, Він відповів: “Чи бачите ви все оце? Поправді кажу вам: Не залишиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується”.— Мат. 24:1, 2.

Два дні перед цим, Ісус передсказав спосіб, яким місто з його храмом буде знищене. Він промовив до Єрусалиму, кажучи:

“Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх”.— Луки 19:43, 44.

Це пророцтво турбувало навіть Христових апостолів, які також були обрізаними юдеями. Вони ще не розуміли тоді, що Христос буде царювати не з земного престолу в Єрусалимі, але з неба. Ісусові слова показували, що Бог уже не буде мати справу з земним Єрусалимом, але вони ще не розуміли цього. (Дії 1:6) Також, Ісусові слова показували, що священики з Ааронового дому будуть усунені з їхніх служб. А чому?

Єгова мав намір завести кращу систему через Свого Месію і тому кінець усіх цих речей вже наближався. Тваринні жертви та інші риси Закону, з пророцтвами звертали вірних ізраїльтянів до Ісуса Христа й безсумніву виявили хто той Месія був. Але ці жертви не були тими речами, яких Єгова дійсно бажав, тому що вони не могли усунути гріхи. (Євр. 10:5—10) Вони мусіли закінчитися. Христова жертва мала скасувати їх.

Про те, що жидівське священство мало закінчитися зі знищенням жидівської системи, дальше підтримує лист ап. Павла, до Євреїв 9:26—28, який показує, що Ісус не мусів повторно жертвувати Себе, і каже: “Бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з’явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх”.— Порівняйте 1 Коринтян 10:11.

Але чому такий страшний кінець для Єрусалиму? Божий намір, щоб Христос скасував Закон не вимагав цього. (Рим. 10:4) По суті, вірні християни від свята П’ятдесятниці (після того як Бог Єгова прийняв Христову жертву на небі) не вважали за свій обов’язок розвалювати храм або місто Єрусалим. Вони розуміли, що храм був Божим інструментом, який вже сповнив свій намір. Вони не зневажали його. Але, вони знали, що Ісус Христос, Який вже вернувся на небо, був їхнім Первосвящеником, через нову угоду, і тому треба було змінити священство. (Євр. 7:11—14) Навіть багато жидівських священиків прийняли були Христа, як дійсну жертву за гріхи, зрозуміли, що їхні обов’язки в храмі вже закінчилися і що вони в очах Єгови вже не мали жодної користі. (Дії 6:7) Але чому ж, тоді, таке буйне знищення жидівського міста з його храмом?

Ісус показав чому, коли сказав до Єрусалиму:

“І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників, частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста. Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом, а жертівником! Поправді кажу вам: оце все спаде на рід цей! Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас! Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: ‘Благословенний, Хто йде у Господнє ім’я [Єгова]!’ ”— Мат. 23:34—39.

ОБСТАВИНИ, ЩО ВКАЗУВАЛИ НА КІНЕЦЬ

Звичайно, ці Ісусові слова спонукали апостолів запитати: “Коли станеться це? І яка буде ознака Твоєї присутности та кінця системи?” (Мат. 24:3, НС) У відповідь, Ісус розказав про події, які доведуть до знищення Єрусалиму:

“Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато хто прийде в ім’я Моє, кажучи: ‘Я Христос’. І зведуть багатьох. Ви ж про війни почуєте, і про воєнні чутки, глядіть, не лякайтесь, бо ‘статись належить тому’. Але це не кінець ще”.— Мат. 24:4—6.

Деякі жиди повстануть, не претендуючи бути Ісусом вернувшись у тілі, але представляючи себе за обіцяного Месію або Христа. Жидівський бунт проти римлян у 66 р. З.Д. було таке зусилля. Але жодні з цих подій не були доказами на “присутність” або паросію Христа (як то цей грецький вислів у Грецькому Писанні відноситься до Його повороту в царській силі).

Також, під час цієї доби мало бути кілька війн, які мали впливати на жидівський народ. Але Христові учні не мали лякатися і передчасно діяти. Ісус далі сказав про цю епоху:

“Бо повстане народ на народ, і царство на царство, і голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це — початок терпінь породільних”.— Мат. 24:7, 8.

Ці події будуть певним знаком для християнів, що кінець уже наближався. Також, Його учні мали терпіти, тому що проголошували правдивого Месію і наслідували Його приклад. Ісус продовжував:

“На муки тоді видаватимуть вас, і вбиватимуть вас, і вас будуть ненавидіти всі народи за Ймення Моє. І багато-хто в той час спокусяться, і видавати один одного будуть, і один одного будуть ненавидіти. Повстане багато фальшивих пророків, і зведуть багатьох. І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений! І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець”.— Мат. 24:9—14.

Це пророцтво сповнилося збільшенням загального беззаконня і через брак любови до Бога. Жиди, без різниці куди вони були розпорошені, заявляли служити Богові коли переслідували Христових учнів. Одначе, християни далі проповідували добру новину про царство по всій залюдненій землі, а особливо, у країнах по яких жиди були порозкидані.— Кол. 1:6, 23.

ДОКАЗ НЕМИНУЧОГО КІНЦЯ

Тоді Ісус згадав про ту особливу річ, яка зазначить близькість кінця жидівської системи. Він сказав:

“Тож, коли ви побачите ту гидоту спустошення, що про неї звіщав був пророк Даниїл, на місці святому, хто читає, нехай розуміє. Тоді ті, хто в Юдеї, нехай в гори втікають. . . . Бо скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде. І коли б не вкоротились ті дні, не спаслася б ніяка людина. Але через вибраних дні ті вкоротяться”.— Мат. 24:15—22.

Це буде певна пересторога для християнів втікати з Єрусалиму і юдейського району, прямим шляхом, негайно і без непотрібних тягарів.

А що була ця ‘гидота’ і як вона стояла на “святому місці”? Відповідаючи на жидівський бунт у жовтні 66 р. З.Д. римський генерал Ґалус прийшов із Сирії саме на жидівське Свято Кучок і обступив Єрусалим “військом”. Після битви, він завів своє військо в місто Єрусалим, навіть підрив частину храмового мура. Справді, що це був атак на те, що жиди вважали за святе. Але Ґалус відступив раптово і несподівано. Жиди почали виходити з міста і гнатися за його військом і виснажувати його, захоплюючи їхню зброю і вертаючись назад в Єрусалим навіть ще з більшим почуттям безпеки.

Як тільки Ґалус відступив, то християни в Єрусалимі вийшли з міста до гористої околиці на другому березі Йордан ріки в провінцію Перію. Вони спаслися від погибелі, коли, чотири роки пізніше, генерал Тита захопив силою Єрусалим.

ДЕЯКІ ‘ЛЮДИ’ СПАСЛИСЯ

Між 66, а 70-им роком З.Д., в Єрусалимі був великий переполох, в якому кілька політичних груп змагалися перебрати контролю міста. Тоді в 70 р. З.Д. генерал Тит, син імператора Веспасіяна, виступив проти міста, обступив його огородою гострими кілками, так як Ісус був передсказав, і приніс мешканцям жалюгідний голод. Виглядало, що коли б облога не закінчилася скоро, то “ніяка людина” не пережила б в місті. Але, так як Ісус був пророкував про цю “скорботу велику”, найбільша в історії Єрусалиму, “коли б Господь [Єгова] не вкоротив був тих днів, не спаслася б ніяка людина; але ради вибраних, кого вибрав, укоротив Він ті дні”.— Марка 13:19, 20.

За божественною волею облога тривала лише 142 днів. Однак, навіть тоді, через чуму, хвороби і меч 1.100.000 жидів загинуло, а 97.000 пережило страдати в неволі або були продані для гладіаторів на римську арену. Таким чином, “вибрані” Єгови втекли з’ присудженого міста. Тому Єгова не мусів продовжати час горя, але міг виконати в короткому часі караючу помсту, зберігаючи 97.000 осіб, і таким чином зберіг деяких ‘людей’.

Так закінчилася жидівська система. У них уже не було храму. Всі їхні записи і архіви були знищені, так що жоден жид сьогодні не може доказати, що походить з священицької родини, або що належить до царського поклоніння Юди. Ісус Христос є єдиний, якого походження можна доказати з поклоніння Юди через Давида. Лише Він є законний Цар. (Єзек. 21:27) Він займає посаду Первосвященика над усім людством, не через походження від Аарона, але “за чином Мелхиседека”, через пряме призначення Його Отця Бога Єгови.— Євр. 7:15—17.

Але питання апостолів, “Коли станеться це, і яка буде ознака Твоєї присутности і кінця системи?” вимагало навіть ще іншої відповіді, бо Ісусова паросія, “присутність” Ісуса, у царській силі не прийшла в часі знищення Єрусалиму. Тому, Ісус говорив про кінець більшої системи, даючи багато більше інформації про ту “ознаку”. Про це будемо дискутувати в наступному числі.

[Запитання для вивчення]

1-3. (а) Що жидівська система містила в собі? (б) Яку надію жидівських людей було розбито коли Єрусалим був знищений?

4-6. При якій оказії Христос передсказав як Єрусалим буде знищений, і що Він сказав про це?

7. Як Ісусові слова, що є записані в Луки 19:43, 44 впливали на Його апостолів?

8, 9. Чому кінець жидівської системи уже наближався?

10. (а) Чи Божий намір вимагав такого страшного знищення Єрусалиму? (б) Чому Левитські священики мали загубити свою службу?

11, 12. Які причини Ісус дав на таке буйне знищення Єрусалиму?

13-16. (а) Як Ісус почав відповідати на питання апостолів? (б) Як сповнилися Його слова в Матвія 24:4—6?

17-19. (а) Що учні мали зрозуміти коли побачили те про що було сказано і є записано в Матвія 24:7, 8? (б) Що мало прийти на Ісусових учнів на протязі того часу, а знищенням Єрусалиму?

20. Як Ісусові слова сповнилися про те, що мало статися з Його учнями?

21-23. Що мало показати неминучість кінця жидівської системи, і знаючи цю пересторогу, що учні мали робити?

24. Що була та “гидота”, і як вона стояла на “святому місці”?

25. Що християни робили, коли побачили, що військо Галуса обступило місто і раптово відступило?

26. Яка страшна була облога і знищення Єрусалиму під проводом римського генерала Тита?

27. Як деякі ‘люди’ були спасені, і як це, що ради “вибраних”?

28. (а) Як знищення Єрусалиму цілком закінчило жидівську систему? (б) Хто тільки може доказати своє право на царство і священство, і як він може зробити це?

29. Чи Ісусова відповідь на питання апостолів цілком сповнилася з знищенням Єрусалима? Поясніть.