Що мудрий чоловік мав на думці?
Нема звільнення від боротьби з смертю
Є одна війна від якої по-людському ніяк не можливо звільнитись. Цар Соломон писав про це, кажучи: „Нема людини, щоб мала силу над духом [життєва сила], щоб стримала духа; і нема влади над днем смерті, ані звільнення від війни. І практикуючі лукавство не втечуть від нього”.— Екклезіястова 8:8, НС (анг.).
Коли людина вмирає, то стає безсильна. Нехай старається, як може, то ніяк не затримає духа, життєву силу в її тілесних клітинах, щоб вона далі жила. Вмираючі не мають жодного контролю над днем смерті. Тому то людське зусилля не може звільнити когось від безжалісної війни, якої ворог „смерть” веде проти всіх. (Римлян 5:14) Навіть немає можливості постачити заступника, щоб відпустив нас від смерті. Натхненний псалмописьменник сказав: „Але жодна людина не викупить брата, не дасть за нього викупу Богові,— бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!” (Псалом 49:8—10) На протязі їхнього життя лукаві особи своїми хитрими та неправильними способами, можуть уникнути кари. Проте, жодні хитрощі, жодні плани, жодні підступи не можуть відвернути смерть від них.
Борячись з тим, що бачимо в недосконалому світі
У цьому недосконалому ладі, бачимо багато речей, що турбують нас. Лукаві можуть збагачуватися, а праведні страждають. Що нам робити, щоб не ставати жовчними під такими обставинами?
Засновано на уважному дослідженні, цар Соломон дає деяке помічне спостереження. Він писав: „Що скоро не чиниться присуд за вчинок лихий, тому серце людських синів повне ними, щоб чинити лихе. Хоч сто раз чинить грішний лихе, а Бог суд відкладає йому, однако я знаю, що тим буде добре, хто Бога боїться, хто перед обличчям Його має страх! А безбожному добре не буде, і мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем страху не має!”— Екклезіястова 8:11—13.
Так як Соломон тут показав, людське правосуддя може бути слабе, а судді можуть дуже баритись, або навіть не виконувати вироку за погані вчинки. Тому що злочинців не карають негайно за таке беззаконня, то лукаві думають, що не будуть покарані, отже затверджуються в їхньому злочині. Але їхній поганий шлях не має нагороди. Їхнє життя скоро минається, „мов тінь”, і жодні підступи не можуть продовжити його. З другого боку, любителів праведності не ставиться в вічно невигідне становище. Правда, вони можливо мусять постраждати. Одначе, коли хтось щиро „боїться” Творця, то таки матиме користь. Праведна особа зберігає чисте сумління, знаходить задоволення, бо знає, що поводиться праведно, і якщо помре як схвалений Божий слуга, то має надію воскреснути. Таким чином, все „добре вийде” для тих, хто боїться Бога Єгови.
Коли хтось вірить, що Всевишній нагородить тих, хто боїться Його, то не стає жовчний, коли побачить те, про що Соломон тепер говорить: „Є марнота, яка на землі діється,— що є справедливі, що лихо спадає на них, мов за вчинок безбожних, а є безбожні, що добро спадає на них, мов за чин справедливих! Я сказав, що марнота й оце!” (Екклезіястова 8:14) Бога Єгову не можна винити за таку несправедливість. Це є „марнота, яка на землі діється”, за яку недосконалі люди є відповідальні. Часами така марнота трапляється через зіпсуття службовців, часами тому що бракує знання, або не оцінюється Божих гарних рівнів, які знаходяться в Його Слові.
Людина, яка боїться Бога, не дозволяє світським несправедливостям відбирати їй радість у житті. Вона знає, що не може змінити того, чого Бог дозволяє між людьми, отже поводиться згідно з Соломоновими словами: „І радість я похваляв: що немає людині під сонцем добра, хіба тільки, щоб їсти, та пити та тішитися, і оце супроводить її в її праці за часу життя її, що під сонцем Бог дав був їй”. (Екклезіястова 8:15) Так, найкращий шлях життя є боятись Творця, знаходячи задоволення в праці і втішатися здоровою поживою та напоєм. Журитись та турбуватись всіма несправедливостями цього ладу, буде лише розстроюючим і відбере втіху від життя. Це може зруйнувати їй духовність і щастя. Турбуватись і нарікати не приспішить полегшення, яке прийде лише тоді, коли Бог знищить теперішній лад і заступить його новим, праведним.— Псалом 37:5—7.
Крім цього, ми не користаємо, коли стараємось віднайти якесь правило або формулу, щоб докладно пояснити чому так діється в цьому світі. Мудрий цар Соломон, а також інші вже дуже уважно досліджували людські справи. Однак, вони також не могли віднайти такого правила, щоб за ним установити, що можна сподіватися в кожному разі. Соломон сказав: „Коли я поклав своє серце, щоб мудрість пізнати і побачити чин, що діється він на землі, бо ні вдень ні вночі сну не бачить людина своїми очима, і коли я побачив усякий чин Бога, тоді я пізнав, що не може людина збагнути чину, під сонцем учиненого! Тому скільки людина не трудиться, щоб дошукатись цього, то не знайде, і коли й мудрий скаже, що знає — не зможе знайти”.— Екклезіястова 8:16, 17.
Зауважте, Соломон каже те, що діється між людьми, є „чин правдивого Бога”. Це тому що все відбувається за Його дозволом або тому, що Він терпить цьому, а не тому, що Бог починає, підтримує або похвалює все те, що діється. Коли б хтось і не спав, то ніяк не міг би зрозуміти повноти того, чого Бог чинить і чому терпить у сповненні Свого гарного наміру. Таку думку передає переклад Моффата (анг.) слів Соломона: „Коли я віддався досліджувати мудрість, досліджувати все зайняте життя світу, то знайшов, що людина не може зрозуміти правди всього того, що Бог чинить у цьому світі; вона може трудитись, щоб добитись такого знання, безсонно шукати його день та ніч, але ніколи не знайде: мудрий чоловік можливо думає, що дошукається таємниці, але навіть він ніколи не знайде її”.— Екклезіястова 8:16, 17.