Тепер прийшов час привітати всесвітнього Суверена
1, 2. Так, як показує 7-ий розділ Даниїла, то до кого приступив прославлений „Син Людський”, і що Йому дано?
ВСЕСВІТНІЙ СУВЕРЕН — це „Старий днями”, Єгова. До Нього приступав прославлений „Син Людський”, Ісус Христос, у 1914 р. З.Д., щоб мати участь у владі „царства світу”.
2 Пророк Даниїл передбачив це, кажучи: „Аж ось, разом з небесними хмарами йшов ніби Син Людський, і прийшов аж до Старого днями, і Його підвели перед Нього. І Йому було дане панування й слава та царство, і всі народи, племена та язики будуть служити Йому. Панування його — панування вічне, яке не спиниться, а царство Його не буде зруйноване”.— Дан. 7:13, 14.
3. Згідно з Даниїлом 7:27, кого іншого приймається у те вічне царство?
3 Пізніше у цьому „часі кінця” 144.000 духом-породжених учнів Христових було взято у те царство. Так, як Даниїл 7:27 передсказав: „А царство, і панування і велич царств під усім небом буде дане народові святих Всевишнього. Його царство буде царство вічне, а всі панування — Йому будуть служити й будуть слухняні”.— Дан. 12:4; Об. 14:1—3; 20:4, 6.
4. Сьогоднішній „великий натовп” є підданці якого небесного уряду?
4 Тому, що Старий днями бере Свого помазаного Сина, Ісуса Христа спілкувати з Ним у „царстві світу”, то воно стається „царство нашого Господа та Його Христа”. (Об. 11:15) Таким чином усе людство стає земними підданцями всесвітнього суверенітету Єгови та Його Христа. Ці земні підданці тепер включають „великий натовп”, якого бачимо у видінні в Об’явленні 7:9—17. Це видіння перший раз стало зрозуміле у 1935 р. З.Д.
5. Згідно з Об’явленням 3:21, то 63 років після П’ятдесятииці 33 р. З.Д., на що Ісус заохочував Своїх духом-породжених учнів чекати?
5 Сьогодні той „великий натовп” добре розуміє, що „царство нашого Господа та Його Христа” поміщає в собі дві головні особи, тобто Господа Єгову та Його Сина, Ісуса Христа; також, що цей особливий уряд, якому вони є підданцями, почався не в дні П’ятдесятниці, 33 р. З.Д., але в 1914 р. З.Д. Згідно з цим, той „великий натовп” зауважує, що 63 років після П’ятдесятниці, Ісус Христос далі заохочував Своїх духом-породжених учнів, щоб вони надіялися і чекали на те царство, кажучи: „Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною, як і Я переміг був, і з Отцем Своїм сів на престолі Його”. (Об. 3:21) Вони ще мали вспадкувати те надходяче небесне царство, як „спадкоємці ж Божі, співспадкоємці Христові”. (Рим. 8:17) Ісус Христос є головний Спадкоємець Божий, а Його учні є менші спадкоємці.— Євр. 1:1, 2.
6. Згідно з 2 Петра 1:10, 11, то чи духом-породжені учні вже були в тому царстві, або чи вони ще мали входити в нього?
6 Отже, Царство, якого ті духом-породжені учні на землі стаються „співспадкоємці” з Христом, не є щось в якому вони перебували ще від вилиття святого духа в день П’ятдесятниці 33 р. З.Д. З тієї причини, апостол Петро, коли писав свого другого листа коло 64 З.Д., або 30 років після П’ятдесятниці, дав своїм співхристиянам це заохочення: „Бо, роблячи так, ви ніколи не спіткнетесь. Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа”.— 2 Пет. 1:10, 11.
7. Через що вони входять у царство приготовлене для них, і яке тимчасове споріднення з Ісусом Христом минає?
7 У Божому призначеному часі тим 144.000 співспадкоємцям з Христом дається вхід у те небесне царство через „перше воскресіння”. Тоді, вони вже більше не будуть духом-породжені підданці на землі під „Сином [Божої] любови”. Те тимчасове споріднення з прославленим Ісусом Христом уже на віки закінчиться, Вони будуть небесні, безсмертні нетлінні царі з Ним. (2 Тим. 2:11, 12; Об. 20:4, 6) Це значить, що тимчасовий стан в якому вони були підданці після П’ятдесятниці 33 р. З.Д. у тілі на землі, вже назавжди закінчиться. (Кол. 1:13) Через те, що на землі вони жили вірним і чистим життям вони успадкують царство Христове і Боже.— Ефес. 5:5.
8. Чи Христове тисячолітнє царювання почалося у 1914 р., і що передсказана „ознака” показує у цьому?
8 Тисячолітнє царювання Ісуса Христа з Його 144.000 співспадкоємцями не почалося у 1914 р. з установленням „царства світу . . . царства нашого Господа та Його Христа”. Те, що у тому році почалося була офіціальна, царська „присутність” або паросія Ісуса Христа, про яку апостоли запитували Його, так як читаємо у Матвія 24:3. Його „присутність” у царській силі не почалася, коли Бог ужив Його вилити святого духа у дні П’ятдесятниці 33 р. З.Д. (2 Сол. 2:2) Лише, коли Часи Поган закінчилися у 1914 р. можна було бачити передсказану „ознаку” на доказ, що Син Божий вже був невидимо присутній у царській силі, в „царстві світу”.
9. Коли та „ознака” появиться то що учні мали знати вже було близько, і чому їм тепер не слід сумувати?
9 Це царство має знищити теперішній лукавий лад. В Ісусовому пророцтві в якому поміщено чудесну „ознаку”, Він згадує про те царство, коли воно мало знищити народи, кажучи Своїм апостолам: „Так і ви, як побачити, що діється це, то знайте, що Боже царство вже близько!” (Луки 21:31) Виконуючи свою призначену працю, це царство визволить Христових вірних учнів, що є ще на землі від дальшого гноблення поганськими народами. Це пояснює чому Ісус був сказав Своїм учням: „Коли ж стане збуватись це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови,— бо зближається ваше визволення!”— Луки 21:28.
10. Коли „визволення” духом-породженого останку відбувається, і що це поміщає?
10 Останок духом-породжених учнів Христа ще на землі бачили „як все це почалося” ще у 1914 р. З.Д. Їхнє визволення від теперішнього лукавого ладу сталося тоді, коли царський „камінь” був вирізаний з гори Божого суверенітету, щоб ударити „образ” світового політичного володіння землі й щоб знищити його у „війні великого дня Бога Вседержителя”, Армагеддоні. (Дан. 2:44, 45; Об. 16:14, 16) Їхнє визволення також значить, що пізніше вони будуть забрані від землі і переставлені у „вічне царство Господа нашого і Спасителя, Ісуса Христа” через „перше воскресіння” з мертвих. (2 Пет. 1:11; Об. 20:4, 6) Через це вони зможуть царювати з Христом Ісусом на протязі тисячоліття, коли Сатана Диявол з його демонами будуть зв’язані й вкинені до безодні, щоб більше не могли панувати над людськими справами.— Об. 20:1—3.
11. Хто ще інший буде визволений, але поганські народи не будуть визволені за те, що відкидають який „декрет”?
11 Визволення також зближається для „великого натовпу” покірних людей, які тепер стоять з духом-породженим останком, стаючись прихильні до „царства Господа нашого та Його Христа”. Але поганські народи відкинули „декрет” Царства про який їх повідомлялося, так як показує Псалом 2:1—9. „Чого то племена бунтують [після 1914 р. З.Д.], а народи задумують марне? Земні царі повстають, і князі нараджаються разом на Господа [Єгову], та на Його Помазанця [Його Христа], . . . Я хочу звістити постанову: Промовив до Мене Господь Єгова; Він сказав [Христові]: ,Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Жадай Ти від Мене, і дам Я народи Тобі, як спадщину Твою, володіння ж Твоє — аж по кінці землі! Ти їх повбиваєш залізним жезлом, потовчеш їх, як посуд ганчарський’ ”.— Об. 7:9, 10; 11:15.
НЕЙТРАЛЬНІСТЬ ЗВ’ЯЗАНА З ПРОПОВІДУВАННЯМ ПРО ЦАРСТВО
12. Хоч Часи Поган закінчилися у 1914 р., то який стан Свідки Єгови вибирають до світської політики?
12 Після 1914 р., „царство Господа нашого та Його Христа” мало право перешкоджати поганським народам. Чи це значить, що християнські Свідки Єгови тепер мають право мішатися у світську політику? Чи вони можуть ставати, так як роблять католики і протестанти, по стороні цієї або тієї політичної партії, а навіть змовлятися проти заснованих політичних урядів, або підбурювати революції? Цілком ні! Непохитно, вони наслідували приклад Агнця, Ісуса Христа, і не ставались „частиною світу”. Вони строго тримаються царства, яке народилося на небі 1914 р. (Ів. 17:14, 16; Об. 12:1—12) Незважаючи на жорстоке переслідування за їхній християнський нейтралітет у світських суперечностях, вони сповняють пророче слово їхнього небесного провідника, Ісуса Христа, коли Він сказав: „Ця добра новина царства буде проповідуватися по всій залюдненій землі, на свідоцтво всім народам; а тоді прийде кінець”.— Мат. 24:14, НС, (анг.); Марка 13:10.
13. Чому закінчення Часів Поган і початок Христового тисячолітнього царювання не почалися одночасно?
13 Про це царство треба проповідувати перед знищенням цього ладу і початком Христового тисячолітнього царювання. Отже, народження Божого царства на небі у 1914 р. не було початком Христового тисячолітнього царювання. Згідно з біблійними пророцтвами, ще мусить сповнитися багато подій перед закінченням цього ладу, щоб приготовити дорогу для Христового тисячолітнього царювання з Його 144.000 духом-породженими учнями.— Об. 20:4, 6.
14. Що Сатана постановив зробити з народами перед його вкиненням у безодню, і чому?
14 Сатана Диявол постановив, перед тим ніж він та його демони будуть вкинені в безодню на тисячу років, потягнути всі народи до знищення, щоб вони не ставалися Христовими підданцями на протязі Його тисячолітнього царювання. З цим наміром він веде всі світські народи до битви Армагеддону, щоб воювати проти Бога Єгови та Його Христа. (Об. 16:13—16) Таким чином, Сатана Диявол буде відповідальний за вічне „горе”, яке вдарить поганські народи в Армагеддоні. (Об. 12:12; 19:11—21) А як ми можемо уникнути те страшне знищення з тими народами?
15. Тому, що Свідки Єгови відмовляються марширувати з поганськими народами під Сатаною, то що вони переносять, і чому?
15 Ми не можемо прилучатися до них у їхньому марші до війни з Всемогутнім Богом Єговою в Армагеддоні. Тому, що християнські Свідки Єгови не прилучуються до них, то дуже терплять за це. А головно від часу, коли Сатана Диявол з його демонськими ангелами були скинені з неба, то розгніваний Сатана Диявол дуже гнобив останок Христових майбутніх співспадкоємців. (Об. 12:13—17) Його ціль є зламати їхню вірність до Бога. У такому стані вони не були б здібні царювати з Христом на протязі десять століть, коли всі демони будуть ув’язнені у безодні. Сатана Диявол постановив, щоб Христос не мав повного числа 144.000 співдіючих царів в небесному світовому уряді. Чи Сатана Диявол буде мати успіх у цьому? Ніколи!
16. Як прийде тисячоліття в якому вже не буде демонів, і як вираз чого Божий світовий уряд через Христа буде царювати?
16 Зусилля Сатани, з усіма земними народами, над якими він є невидимий провідник, зіпсувати і відвернути Божий надходячий світовий уряд, є подібне до того, як би дощовий черв’як старався відвернути трактора, щоб він не переїхав через нього! Зазнавши вже поразку в ранішній війні на небі, Сатана побачить поразку ним зведжених народів в Армагеддоні. Він побачить, як Христос буде вживати Своє „жезло”, щоб розбити всі зібрані народи, немов би вони були глиняні посудини. (Пс. 2:8, 9; Об. 12:5) Тоді, переможний Христос схопить Сатану з його демонами і зв’яже та вкине їх у безодню. Безодня буде запечатана на 1.000 років. На протязі того спокійного тисячоліття, Божий світовий уряд через Христа буде царювати на доказ Його правильного всесвітнього суверенітету.— Об. 20:1—6.
ВІТАЙТЕ „СЛАВЕТНОГО ЦАРЯ”!
17. Щоб показати, що ми справді віримо у певність світового уряду, то що нам тепер слід робити, наслідуючи чий приклад?
17 Божественний світовий уряд на полегшення і благословенство пригніченого та вмираючого людства є певний. Чи ми віримо цей факт? Коли повіримо у цей потішаючий факт, то мусимо зараз щось робити! А що ж? Ми мусимо робити те саме, що посвячений, охрещений „великий натовп”, який почав формуватися 20 років по народженню Божого царства у 1914 р. робить. Він вітає „царство Господа нашого та Його Христа”, як єдину надію на вічне визволення! Згідно з пророчим видінням в Об’явленні 7:9—17, то „великий натовп” очищає своє життя і служить Богові Єгові в Його духовному храмі тепер! Коли будемо йти тою самою дорогою, то станемо по переможній стороні у „війні великого дня Бога Всемогутнього” в Армагеддоні. (Об. 16:14, 16; 19:11—21) Перед нами тоді розкриється дорога до раю на землі під найкращим урядом, яким людство ще ніколи не втішалося. Наше бажання найкращого спонукує нас тепер приготовлятися до його приходу!
18. Що суверенний Господь Бог тепер приводить зі Собою, і що нам слід признати належить до Нього?
18 Уявіть собі переможний марш суверенного Господа всього всесвіту. Він приводить зі Собою світовий уряд через Христа на благословення всіх родин світу, живих і мертвих. Признаймо Його правильний суверенітет і висловім словами Псалми 24:1, 2: „Господня [Єгови] земля, і все, що на ній, вселенна і мешканці її, бо заклав Він її на морях і на річках її встановив”. Підземні води вже ніколи не будуть випливати, щоб затоплювати землю, бо Творець обмежує всі моря.
19, 20. У гармонії з 24-Псалмом, ми тепер маємо нагоду бути подібні до горожанів стародавнього Єрусалиму на якій оказії?
19 У нас тепер є добра причина ставатись подібними до горожанів стародавнього Єрусалиму в 1070 р. перед З.Д. У тому році цар Давид постарався, щоб левітські священики перенесли святий ковчег заповіту до міських брам. Коли веселе місто дивилося на зближаючу процесію, несучу символ Божої присутности, то почуло крик:
20 „Піднесіть верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні,— і ввійде Цар слави!”
21. (а) Чому є сказано, щоб брами і стародавні входи Єрусалиму піднеслися? (б) Чому тоді було потрібно сказати, що Єгова був „могутній у битві”?
21 Щоб широко звістити про цього Царя, то сторожа при брамах відповіла: „Хто ж то Він, той Цар слави?” Зараз і без сорому священики відповіли: „Господь [Єгова] сильний й могутній Господь [Єгова], що потужний в бою”. (Пс. 24:7, 8) О, тут не говориться про якусь унижаючу особу, що просить увійти у царське місто. Це є найбільша Особа всесвіту, Єгова „славетний цар”. З цієї причини брами і довготривалі або стародавні входи здається були занизькі. Отже, вони повинні піднестися, щоб крізь них перейшов такий дуже великий цар. Він є багато більший від царя Давида, який сидів на „престолі Єгови” в Єрусалимі. (1 Хрон. 29:23) За ранніх часів, інші царі правдоподібно переходили через ці стародавні входи до міста, але жоден з них не був такий славетний або сильний, як Єгова, Всевишній Бог. Він Сам воював і дав перемогу цареві Давидові над колишніми поганскими мешканцями того міста, євусеянами. Він також був дав цареві Давидові перемогу над филистимлянами, коли вони два рази старались усунути Давида з його престолу у новозабраному місті Єрусалимі.— 2 Сам. 5:4—25.
22. Як Єгову Саваота тоді символізувалося, і ради якої місії Він тепер приближався до входів Єрусалиму?
22 У тому 1070 р. перед З.Д., воїн — Цар, Єгова, так як Його символізував ковчег заповіту, спокійно приближався до міста. З поваги до Його величности, можна чути крик наближаючихся маршируючих: „Піднесіть верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні,— і ввійде Цар слави!” Знову ставлять запитання: „Хто ж то Цар слави?” А відповідь є така: „Господь [Єгова] Саваот,— Він цар слави”.— Пс. 24:7—10.
23. (а) Чому, після 1914 р., Єгова Саваот спеціально стався славетний Цар? (б) Що Він триматиме в Армагеддоні, і після того, що Він зробить для людства?
23 Сьогодні у цьому 1979 р. З.Д., війна великого дня Бога Всемогутнього, в Армагеддоні вже близько. Тепер особливо, після закінчення Часів Поган у 1914 р., „Єгова Саваот” став славетний цар”. А чому? Тому, що так, як передсказує Псалом 47:9: „Бог зацарював над народами”, щоб знову стати всесвітнім Сувереном над землею. Він виявить Свою могутність, коли в Армагеддоні затримає „царство світу . . . царство Господа нашого та Його Христа”. (Об. 11:15—18) Єгова поставив Свого Сина, більшого за царя Давида на престол, щоб Він репрезентував Його у світовому уряді. Перше, Єгова Саваот, з Його Сином Ісусом Христом та небесними ангелами, викорінить з всесвіту сьогоднішній лукавий лад. Тоді Він поблагословить людство праведним світовим володінням через Свого Сина, Ісуса Христа. Ця чудова надія приходить ближче та ближче до свого здійснення!
24. Отже, що Цьому Єгові Саваотові тепер належиться від нас?
24 Чи ж цьому „славетному Цареві”, Єгові Саваотові, не належиться наш сердечний привіт? Певно, що так! Прийди, наш славетний Царю!