Хто може спасти світ?
НА ВІДПОВІДЬ до цього запитання, хтось може сказати, ,Ніхто’. І ніхто з нас не можемо заперечити, що світові проблеми дуже скоро розмножуються, і що вони вже стали такі складні, що здається збереження цього світу є поза спроможністю теперішніх людських урядів, а навіть Організації Об’єднаних Націй.
Але тому, що в цьому включається наше життя й майбутність, то ми маємо добру причину знати відповідь до того запитання, Чи якимсь способом можна спасти світ? Якщо так, то хто може спасти його?
Провідники світу похмуро дивляться на майбутність. У рапорті з 26-ох сторінок про міжнародний стан у світі, колишній генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй, Курт Вальдгайм сказав: „З минулим роком появились нові кризи й мало підбадьорення... Хід світових подій несподівано змінився і деколи в зловісні способи,.. погіршуючи багато існуючих проблем”. Він додав, що люди правильно відносяться коли „турбуються цим становищем”.
При кінці 1981 р., в Латиноамериканському Щоденна пошта гостро запиталось наступне: „Чи ви прокинулись цього ранку, прочитали заголовки в газеті й чи вам несподівано спало на думку, що здається світ є дуже небезпечний, не-стійкий цими днями?” Маючи на увазі кілька виглядів міжнародних проблем, у редакторській статті зробилось висновок: „Ми любили б прокинутись завтра рано, переглянути заголовки в газеті й відчути, що обставини вже поліпшаються. Але ми не віремо, що так станеться”.
Зокрема молодь негативно дивиться на стан світових обставин. Кажуть, що Західна Німеччина турбується „зростаючою кількістю безцільних, деколи насильних, невиразних, як звичайно безробітних і часто нездатних до роботи молодиків”. Один громадський діяч описав їх і сказав, що в них немає „ні світогляду, ні сподівання, ані надії”. Один з цих молодиків сказав: „У серці моїм я вірю, що світ не витримає наступних п’ять або десять років. Але ми мусимо робити щось про існуюче нещастя. Ми вже відмовляємось прийняти відповідальність за лад, якого ми не схвалюємо”.
Що ви особисто думаєте про це? Чи ви можете подивитись на ваше коротке життя й сказати, що сьогодні світ є кращим місцем в якому жити? Більшість людей відразу відповідають, Ні. Замість цього, стало ясно, що світ прямує до загибелі. Чи його можна спасти? Немає сумніву, що ви погодитесь на те, що цей світ є гарним місцем в якому жити, і ви стараєтесь щосили, щоб продовжити ваше життя так довго як можливо. У чому ж проблема? Чи ви зауважили слова того молодика, згаданого в попередньому параграфі? Він говорив про „лад”, якого він не схвалював. Цікаво, апостоли Ісуса Христа випитували Його про „закінчення ладу”. (Матвія 24:3—14) У відповіді на те запитання Ісус висловив далекосяжне пророцтво, яке сповняється в нашому часі. Отже, коли ми говоримо про збереження світу, то ми не повинні думати про збереження цієї земної кулі. І ми не повинні думати про збереження теперішнього ладу, який Боже Слово каже є приречений на знищення. Краще, запитання стосується до людей — світу людства.
Хто ж має спасти світ людства? Нам не потрібно сумніватись, бо Боже Слово каже: „Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся”. (Івана 3:17; 12:47) Так, це Творець людини взяв крок, щоб спасти світ через Свого Сина, Ісуса Христа. Навіть гурток самарян, який колись ненавидів євреїв, сказав про Ісуса, „Ми знаємо, що цей чоловік напевно є Спаситель світу”.— Івана 4:42, НС.
Релігійне явище нашого часу є з’явлення багатьох так званих Ісус-груп. Ми бачимо як Ісусове ім’я наліплюють на автомашини та будинки, вимальовують його по скелях сільських околиць. Ми читаємо про великі масові зібрання на вільному повітрі „Ісус” людей. Взагалі це є ті люди, які вже покинули традиційні релігії. Голосно вони проголошують, що надія людства лежить з Ісусом Христом. Багато вірять, що, коли б Ісус був живим сьогодні, то Він пристав би до них у їхній особливій революції й, що Він воював би проти зіпсованості та несправедливості цього „ладу”.
Одну групу таких осіб у Бразілії запросили списати те, що вони думали про Ісуса. Всі погодились, що Ісус був добромисна людина, який проповідував любов у жорстокому й нелюбовному світі. Вони казали, що Він навчав рівноправність людини й був добрим прикладом відваги, віри та надії. Однак, вони думали, що Ісусова місія не була успішна. Так, як сказав один католицький священик, „Подивіться на Ісуса. Він завжди проводив дискусії з священиками, щоб тільки померти на хресті”.
Як ви дивитесь на Ісуса Христа? Як на явного революціонера? Як на великого філософа й розумного чоловіка, а навіть пророка? Немає сумніву, що Його навчання дуже вплинуло на людство протягом минулих 1.950 років. По суті, мільйони людей сьогодні претендують на те, що вони вже є особливо спасені Ісусом.
Ніхто не може заперечити, що Ісус є тим способом, яким дехто з людства спасеться, так як зауважуємо в Івана 3:17. Апостол Петро підтвердив це, кажучи: „Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали”. (Дії 4:12) Але як же Ісус спасе світ? Якщо не всі люди приймуть Ісуса і не будуть слухатись Божих вимог для спасіння, то дійсно як особа спасається? Якщо та особа була б ви, то від чого ви мусите спасатись, і в що? Давайте обговоримо ці дуже доречні запитання.