Ісус спасає світ — Як?

НЕЗВАЖАЮЧИ на похмурий погляд багатьох поінформованих світових провідників (навіть декотрих у Організації Об’єднаних Націй), про майбутність людства, то натхненні Писання запевняють нас, що Бог втручається, щоб спасти світ. Але, як звичайно, ми всі хочемо знати як ми є включені в цій справі й як нам скористати. Щоб зробити це, то необхідно переглянути Слово „світ” у Біблії.

Християнські Грецькі Писання вживають слово космос, яке як звичайно, 187 разів перекладають словом „світ”. Це грецьке слово має різні відтінки значення, отже його можна пристосовувати в різні способи. Коли зрозуміємо декотрі ці значення, то це допоможе нам краще оцінювати, як Ісус є „спасителем світу”. (Івана 4:42) Ми також краще зрозуміємо, що включається в спасінні людини.

На початку Євангеліє Івана ми знаходимо цей цікавий уривок: „Воно [Ісус] у світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його”. (Івана 1:10) Ясно, що цей вірш не говорить про землю, сонце, місяць, планети та зорі, які то тіла декотрі люди включають коли говорять про „світ”. Краще, Іван писав про людей, про людство взагалі. Ісус народився в цьому світі, і люди взагалі не прийняли та не пізнали Його. Однак, це також є правда, що „світ через Нього [Ісуса] повстав”. А як це? Тому, що давно перед тим коли Ісус став людиною на землі, то Він співпрацював у небі з Його Отцем, Богом Єговою. Бувши первородженим Сином у Його Отця, то Ісус мав участь у чудовому створінні першої людської пари, яка стала батьками всього людства, а навіть нашими.— 1 Мойсеєва 1:26; Приповістей 8:22, 30, 31; Колосян 1:15—17.

Для інакшого, більш обмеженого значення того слова „світ”, то зауважте, що Ісус сказав Своїм учням відносно того, що мало статись у часі Його смерті, „Ви будете плакати та голосити, а світ буде радіти”.— Івана 16:20.

У цьому вірші відрізняється між Ісусовими учнями а „світом”. Очевидно, що тут слово „світ” стосується тільки до тих людей, відчужених від Бога. На цій самій основі ми можемо зрозуміти те, що Ісус мав на думці коли сказав, що Його послідовники „не є частиною світу”. (Івана 17:14, 16, НС) Тоді як християни певно є частиною „світу” людства взагалі, то згідно з Ісусовими словами в цьому вірші вони не можуть бути „частиною світу” відчуженого від Бога. Не забуваючи, що прийняти Ісуса є необхідним для спасіння, то нам слід переглянути, що це може значити для нас не бути „частиною світу”.

„Що треба робити мені, щоб спастися?”

„Добродії! Що треба робити мені, щоб спастися?” запитав наляканий тюремник у першому столітті коли побачив, що всіх його в’язнів, а навіть апостола Павла з його другом Силою, чудесно випустилось на волю. Відповідь була така, „Віруй в Господа Ісуса,— і будеш спасений ти сам та твій дім”. (Дії 16:30, 31) А що є включено в тому вислові ,віруй в Господа Ісуса і будеш спасений’? Чи це значить тільки висказувати переконання, вірити, що Ісус є „спаситель світу”? Ми можемо довідатись, що в цьому включається коли подивимось на біблійну історію тих тисячів осіб спасених у першому столітті н. е.

Деякі необхідні кроки, яких мусили брати ті, які тоді спасались показує натхненна книга Дії Апостолів. Там читаємо: „[Вони] слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є”. „Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися... І вони перебували в науці апостольській”.— Дії 17:11; 2:41, 42.

З цієї божественної історії стає очевидно, що для спасіння, то потрібно навчитись правди з Божого Слова, регулярно студіювати Писання й пристосовувати його до нашого життя. І ті, які тоді спасались не думали, що щоденно студіювати Біблію значитиме, що вони були фанатиками або неврівноваженими. Краще, через студіювання Біблії, вони цілком змінили їхній погляд життя, свої обичаї, а навіть звички. Це значило цілком нове життя, дуже щасливе життя.

Пізніше апостол Павло висловив це так: „Позбудьтеся старої особистості, яка підкоряється вашій колишній поведінці і... щоб ви обновлювались силою, яка спонукує ваш розум, і вдягнулись у нову особистість, створену згідно з Божою волею в вірній праведності та вірності”. (Ефесян 4:22—24, НС) Люди будуть зауважувати зміну в житті християнина, так як апостол Петро був написав: „Бо досить минулого часу, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у піяцтві, у гулянках, у піятиках, у беззаконних ідолослужбах. Вони з того дивуються, що ви разом із ними не берете участи... та зневажають”. (1 Петра 4:3, 4) У цей же спосіб ранніх християн визволилось від злого ладу в якому вони тоді жили.

Такі спасені мусили брати ще додаткові кроки. Вони знали, що „ввесь світ лежить у силі злого”, Сатани Диявола, „бога цього ладу”. (1 Івана 5:19; 2 Коринтян 4:4, НС) Вони відчували бажання допомагати людям виходити з-під його володарювання. Отже, що вони робили? „І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа”. Вони „ходили тоді розпорошенці, та Боже Слово благовістили”. „І щоденно до Церкви [збору, НС] Господь [Єгова, НС] додавав тих, що спасалися”.— Дії 5:42; 8:4; 2:47.

,Не бути частиною світу’ мало велике значення для тих ранніх християн. У різних історичних книгах знаходимо наступні рапорти про поведінку ранніх християн: „Вони проживали тихе, моральне, справді зразкове життя... У всякому значенні, крім цієї одної справи [патріотичного ідолопоклонства] спалювати ладан, вони були зразкові громадяни”. „Християни не брали участі в деяких обов’язках римського громадянства... Вони не приймали політичної посади”. „Запопадливі християни не служили при війську і не приймали політичної посади”.

Пояснюючи причину на цю велику зміну в житті тих, які ставали християнами, апостол Павло написав: „Що [Він] визволив нас із влади темряви і переставив нас до Царства Свого улюбленого Сина”. (Колосян 1:13) Це стає очевидним з Писання, а також з прикладу поставленого нам ранніми християнами, що спасіння від теперішнього ладу значить, що християнин стає цілком нейтральний відносно політичних та військових справ. Ісус сказав, „Моє Царство не є частиною світу цього”. (Івана 18:36, НС) Чи це є те, що ви бачите між мільйонами людей сьогодні, які претендують на те, що вони вже є спасені? З цього чи ви бачите, що будете мусили зробити деякі зміни в вашому власному житті?

Ісусова роль у вашому спасінні

Спасена особа має нові надії й прагнення. Замість надіятись на завершення цього ладу, то вона тепер з довір’ям надіється на здійснення того, що Спаситель, Ісус Христос, обіцяв їй. Вона знає з Біблії, що ввесь світ людства, як потомки добровільного грішника Адама, є під засудом гріха та смерті. Коли Адам прогрішився, то він „продав” всіх своїх потомків у рабство гріха й смерті.— Римлян 3:23, 24; 5:12.

Проте, Ісус Христос віддав Своє досконале людське життя в жертву на дереві страстей, як ціна, щоб відкупити те, що Адам був загубив, і таким чином відкупив людство. Ісус заплатив точно те, чого вимагалось — досконалого людського життя за досконале людське життя — не більше і не менше. Павло сказав: „Один бо є Бог, і один Посередник між Богом та людьми,— людина, Христос Ісус, що дав Самого Себе на викуп за всіх”. (1 Тимофія 2:5, 6) Отже ви маєте причину через яку надіятись. Якщо приймете Ісусів викуп, то можете ,визволитись від закону гріха і смерті’. (Римлян 8:2) Таким чином спасене людство має нову надію на життя. Це є надія на вічне життя, так як Адам спочатку мав надію жити вічно на райській землі.

Але чудові користі бути спасеним через Ісуса Христа ніколи не приходять автоматично. До Євреїв 7:25 Павло показує, що Ісус ,може спасати приступаючих до Бога через Нього’. Згідно з цим, щоб спастись, то людина мусить оцінювати різницю між Богом а Христом. Вони не є рівня в триєдиному божестві, але відмінні особи. Бог Єгова є Всевишній. Він зробив розпорядок для Його Сина постачити викуп. Отже, ясно що коли людина дійсно хоче спастись, то вона мусить відлучитись від релігій так званого Християнства, які фальшиво навчають, що Ісус і Бог є одна й та сама особа. Ісус Сам сказав: „Це значить вічне життя, вчитись про Тебе, єдиного правдивого Бога і того, якого Ти послав, Ісуса Христа”.— Івана 17:3, НС.

Проте, щоб ви спаслись, то цього не вистачає. Апостол Павло написав: „А вдосконалившися, Він [Ісус] для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння”. (Євреїв 5:9) Бути слухняним у світі відчуженому від Бога не є легко. Ісус сказав: „Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!” (Івана 13:34) Очевидно, це значить що ті, які мають спастись не крадуть від інших людей, не проживають неморальним життям, не говорять неправди й не обманюють один одного. Наше вічне спасіння залежить від слухняності Богові в таких справах.

Спасені в Новий Лад

Є ще один аспект (точка зору) спасіння, який зокрема включає теперішнє покоління. Писання звертають нам увагу на раннє знищення теперішнього ладу у тім, якого Ісус описав як „скорбота велика настане тоді, якої не було з первопочину світу аж досі й не буде”. (Матвія 24:21) Це станеться у „війні великого дня Вседержителя Бога”. (Об’явлення 16:14—16) У той же час Ісус буде діяти, не як Великий Проповідник і Вчитель, але як Цар Єгови й Його Оправдуючий. Він знищить Божих ворогів, але збереже живими Його спасених, які, згідно з Об’явленням 7:9, будуть „великий натовп”. І ті особи, які завзято добивались спасіння, яких пораховано гідними збереження через те „велике горе”, вигукнуть гучним голосом: „Спасінням ми зобов’язані нашому Богові... і Агнцеві”. (Об’явлення 7:10, НС) Вони були спасені від знищення і перед ними буде надія на вічне життя на райській землі.— Порівняйте Об’явлення 7:16, 17; 21:1—5.

Чи ж ви не любили б мати участь у тому чудовому спасінні? Ви можете спастись набиранням правильного знання про те, чого дійсно вимагається для спасіння. Набираючи такого знання, то наслідуйте приклад ранніх християн, яких заохочувалось ,зо страхом і тремтінням виконувати своє спасіння’. (Филип’ян 2:12) Навчіться як Ісус тепер спасає. Це не є якийсь короткий, хвилюючий досвід, але це значить прийняти Ісуса, а потім проживати новим способом життя, виконуючи Божу волю. Навіть коли зазнаєте труднощі й деколи вам будуть противитись тому, що ви ходите тим вузьким шляхом до життя, то пам’ятайте Ісусові слова, „Хто витерпить аж до кінця,— той буде спасений”.— Матвія 10:22; 7:13, 14.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Филип’янський тюремник запитав Павла, „Що треба робити мені, щоб спастися?”

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ісус приніс „подібний викуп”