Що загальновизнане християнство посіяло в Африці

ФРАНЦУЗЬКИЙ католик Чарльз Лавіжері 1867 року приїхав у Африку як новопризначений архієпископ Алжіру. «Бог вибрав Францію,— сказав він,— щоб зробити Алжір колискою славетного та християнського народу в Африці».

Мрія Лавіжері вийшла за межі Алжіру. Так, він вислав місіонерів по всій пустелі, поставивши собі за мету «об’єднання Центральної та Північної Африки в загальному християнському житті».

Тим часом у західній, південній та східній частинах континенту вже діяли протестантські місіонери. Вони долали багато труднощів, такі наприклад, як періодичні ураження малярією із симптомами дрижання, потіння та марення. Швидко знесилившись від тропічних хвороб, багато хто вмер невдовзі після прибуття. Але приходили інші. «Кожен хто прибуває до Африки,— заявляє Адлі Стівенсон,— бачить докази, які нагадують про героїзм місіонерів... Вони боролися з жовтою гарячкою, дизентерією, паразитами, і я бачив... їхні надгробки по всій Африці».

Місіонерські плоди

Коли місіонери проникнули в Африку, то взнали, що більшість племен були неграмотними. «Майже з восьмисот [африканських] мов,— пояснює Рам Десі в книжці «Християнство в Африці очима африканців»,— лише чотири мови володіли писемністю перед тим, як прийшли місіонери». Отже, місіонери створили писемність для цих безалфавітних мов. Потім вони видали підручники і почали вчити людей читати. Для цього по всій Африці вони побудували школи.

Місіонери також побудували лікарні. «Немає іншого агенства, яке може побити їхній рекорд щодо гуманітарної діяльності»,— визнає Рам Десі. Африканці, опріч медичного догляду, прагнули європейських товарів. Декотрі місіонери відкривали пункти мінової торгівлі, бо вважали, що це привабить навернених. Наприклад, Базельська місія зі Швейцарії заснувала в Гані торгову фірму. Вони помітили, що тут існують сприятливі умови для какаового дерева, і сьогодні Гана займає третє місце у світі за обсягом виробництва какао.

Видатним досягненням місіонерів загальновизнаного християнства було їхнє перекладання Біблії. Проте поширення біблійної звістки несе із собою інший важливий обов’язок. Християнський апостол Павло виявив це, сказавши: «Ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не красти, а сам крадеш!» Біблія попереджає, що ті, які навчають християнства, повинні самі жити згідно з добрими принципами, які встановлені в Божому Слові (Римлян 2:21, 24).

Що можна сказати про місію загальновизнаного християнства в Африці? Чи це приносить хвалу Богові Біблії, чи перекручує християнські вчення?