Стихійні лиха — ознака часів?

«ПОВСТАНЕ народ на народ, і царство на царство», і голод, мор та землетруси настануть місцями. А все це — початок терпінь породільних». Цими словами 19 сторіч тому Ісус Христос пояснив своїм учням, що такі катастрофічні події разом з розростом беззаконня і всесвітнім проповідуванням доброї новини про Царство становитимуть збірний знак, який позначатиме «кінець віку» (Матвія 24:3—14).

З огляду на все це постає питання, чи ми є свідками катастрофічніших землетрусів, ураганів, повеней, посух та голоду, ніж ті, що їх бачили покоління у минулому? І чи, незважаючи на прогрес науки і техніки, страждає внаслідок них більше людей?

Багато хто відповість «так». Наприклад, журнал «Новий вчений» (англ.) попереджає, що «світ може сподіватися у 90-х роках більше стихійних лих порівняно з минулими десятиріччями». А у виданні «Хроніка ООН» (англ.) за червень 1991 року директор Всесвітньої метеорологічної організації повідомив: «Тенденція є досить очевидною. Від 60 до 80-х років... частота великих стихійних лих збільшилась у п’ять разів, а економічні втрати зросли втроє». Журнал «Здоров’я світу» (англ.), що видається Всесвітньою організацією охорони здоров’я, до деякої міри проливає світло на це питання, відмічаючи наступне: «Приклади стихійних лих та їхніх спустошливих наслідків можна простежити протягом усієї історії. Проте з наближенням XXI століття ми стикаємося з порушенням рівноваги демографічних, екологічних та технологічних умов, що робить величезну частину населення Землі вразливішою як до стихійних, так і до зумовлених людиною катастроф».

Жодна особа, яка завжди в курсі останніх подій, не буде здивована такими твердженнями. Засобам масової інформації ніколи не бракувало сенсаційних історій, чи то про виверження вулкана на Філіппінах, землетрус у Каліфорнії, повінь у Бангладеш, голод у Сомалі, ураган на Гавайях, чи припливну хвилю в Нікарагуа. Мало не щомісяця надходять повідомлення про лиха то в одному кінці світу, то в іншому.

Декотрі люди відмахуються від цього, як від чогось незначного. Вони доводять, що явне почастішання випадків стихійних лих нібито пояснюється просто-напросто розвинутішою системою зв’язку чи ліпшим фіксуванням інформації. А те, що внаслідок стихійних лих страждає більше людей, вони пояснюють лише тим, що людей тепер більше, ніж колись. Чи можна на цьому поставити крапку?

Зверніть увагу на те, що сказано в «Новому вченому», цитованому вище. «У 60-х роках було зафіксовано 523 стихійні лиха, а у 70-х — 767. До 80-х років цифра підскочила до 1387». Далі там пояснюється, що «частину цього явного росту за минуле десятиріччя можна віднести на рахунок того, що про стихійні лиха в Китаї та в Радянському Союзі стали повідомляти відвертіше». Потім там додається: «Все рівно число росте». У поясненні стрімкого зростання кількості стихійних лих неможливо обмежитися аргументами про розвинутішу систему зв’язку або ліпше фіксування інформації.

Крім того, «Хроніка ООН» за березень 1992 року повідомляє: «За два минулих десятиріччя приблизно 3 мільйони чоловік загинули і 800 мільйонів зазнали «спустошення, нестатків і страждань», викликаних стихійними лихами». Це означає, що майже кожен сьомий житель Землі потерпів від якогось стихійного лиха чи трагедії. Ці дані вражаючі, вони не дають підстави вагатися у тому, що наша доба є добою драматичних змін та неспокою.

Оскільки Біблія передрекла такий час великого горя, то чи це означає, що Бог винний у цих лихах і стражданнях, завданих ними? Багато людей дотримуються такої думки. Але що показують факти? І ще важливішим є питання, що говорить з цього приводу Біблія?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 2]

Cover: W. Faidley/Weatherstock

[Відомості про ілюстрації, сторінка 3]

Фотографія всередині: Mark Peters/Sipa Press

WHO/League of Red Cross