Коли бушує стихія

Аккра (Гана), 4 липня 1995 року. Найсильніший за останні 60 років дощ призвів до великої повені. Близько 200 000 чоловік втратило все своє майно, 500 000 чоловік не можуть добратися до своїх будинків, і 22 чоловіки загинули.

Сан-Анджело (штат Техас, США), 28 травня 1995 року. Торнадо та град зруйнували місто з 90 000 мешканців, а матеріальні збитки були оцінені в 120 мільйонів американських доларів.

Кобе (Японія), 17 січня 1995 року. Внаслідок землетрусу тривалістю лише 20 секунд тисячі чоловік загинуло, десятки тисяч поранено й сотні тисяч лишилися без притулку.

МИ ЖИВЕМО у час, який можна назвати добою стихійних лих. З повідомлення Організації Об’єднаних Націй видно, що за тридцятирічний період від 1963 до 1992 року кількість людей, які загинули, були поранені або мусили переселитися внаслідок стихійного лиха, зростала в середньому на 6 відсотків щорічно. Через такий невтішний стан речей Організація Об’єднаних Націй назвала 1990-ті роки «Міжнародним десятиріччям зменшення стихійних лих».

Звісно, природні явища, наприклад, шторм, виверження вулкана або землетрус, не завжди несуть лихо. Сотні таких явищ відбуваються щороку, й вони не завдають людям шкоди. Але коли вони призводять до смерті багатьох людей та великих руйнувань, тоді їх справедливо називають стихійними лихами.

Здається, неможливо відвернути збільшення кількості стихійних лих. У книжці «Стихійні лиха. Діла Бога чи людини?» (англ.) говориться: «Люди змінюють навколишнє середовище, роблячи його приступнішим для певних стихійних лих, і внаслідок власної поведінки самі люди стають уразливішими до катастроф». У книжці наводиться уявна ситуація: «Слабкий землетрус у нетрях з масивними глинобитними будівлями, що стоять вздовж крутого яру, може набрати розмірів стихійного лиха з огляду на людські страждання та кількість смертей. Однак чи це стихійне лихо є наслідком підземних поштовхів чи того, що люди живуть у ненадійних будівлях, побудованих у такій небезпечній місцевості?»

Дослідники Біблії мають ще й іншу підставу не дивуватися, чому зростає кількість стихійних лих. Майже 2000 років тому Ісус Христос передрік, що «кінець віку» відзначатимуть, приміром, ‘голод та землетруси місцями’ (Матвія 24:3, 6—8). Біблія також передбачає, що протягом «останніх днів» люди будуть самолюбні, грошолюбні, без природної любові й ненависники добраa (2 Тимофія 3:1—5). Оскільки люди посідають такі риси, то часто шкодять навколишньому середовищу, що робить їх самих приступнішими для стихійних лих. Катастрофи, в яких винні люди, властиві безсердечному суспільству, а більшість живе саме в такому суспільстві.

Оскільки густина населення нашої планети збільшується, поведінка її мешканців все гірше відбивається на долі людства, а люди чимраз більш неправильно використовують земні ресурси, стихійні лиха й надалі завдаватимуть їм шкоди. У наступній статті ми побачимо, які труднощі долаються, коли потерпілим подається допомога.

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Вгорі: Information Services Department, Ghana; праворуч: San Angelo Standard-Times

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 2]

ОБКЛАДИНКА: Maxie Roberts/З люб’язного дозволу THE STATE