Належне місце поклоніння Єгові в нашому житті
«Я кожного дня Тебе благословлятиму, і хвалитиму Ймення Твоє повік-віку!» (ПСАЛОМ 145:2).
1. Чого вимагає в поклонінні Єгова?
«Я — ЄГОВА, твій Бог, Бог, що вимагає виключної відданості» (Вихід 20:5, НС). Мойсей чув це проголошення Єгови і пізніше повторив його, звертаючись до ізраїльського народу (Повторення Закону 5:9). У Мойсея не було жодного сумніву, що Бог Єгова вимагав від Своїх слуг поклонятися виключно Йому.
2, 3. а) Яка надзвичайна подія, що відбулася біля гори Сінай, справила велике враження на ізраїльтян? б) Які питання ми переглянемо стосовно поклоніння як ізраїльтян, так і сьогоднішніх Божих слуг?
2 Розташовані табором біля гори Сінай, ізраїльтяни і «багато різного люду», що покинув з ними Єгипет, стали свідками чогось надзвичайного (Вихід 12:38). Це не мало нічого спільного з поклонінням єгипетським богам, які тепер вже були зневажені десятьма ударами, або карами. Коли Єгова виявляв свою присутність Мойсеєві, відбувалися грізні явища: грім, блискавки, їх супроводжували оглушливі звуки рогу, і все це примусило тремтіти цілий табір. Потім з’явився дим з вогнем і задрижала уся гора (Вихід 19:16—20; Євреїв 12:18—21). Якщо комусь із ізраїльтян потрібно було ще одного доказу, що сталася надзвичайна подія, то цей доказ був попереду. Незабаром Мойсей зійшов з гори, отримавши другу копію Божих законів. Згідно з натхненою розповіддю, «лице його [Мойсеєве] променіло, і вони [люди] боялися підійти до нього!» Дійсно, яка ж незабутня, дивовижна подія! (Вихід 34:30).
3 Цей прообразний Божий народ не мав жодного сумніву в тому, яке місце повинно займати поклоніння Єгові. Він був їхнім Визволителем. Вони завдячували йому своїм життям. Він був також їхнім Законодавцем. Але чи завжди вони ставили поклоніння Єгові на перше місце? А що можна сказати про Божих сучасних слуг? Яке місце займає поклоніння Єгові в їхньому житті? (Римлян 15:4).
Поклоніння ізраїльтян Єгові
4. Яким був план табору ізраїльтян під час їхнього тимчасового перебування в пустелі і що було в центрі цього табору?
4 Коли б ви подивилися з висоти пташиного польоту на ізраїльський табір у пустелі, то що б ви могли побачити? Безконечну, але впорядковану низку наметів, в яких живе, можливо, три або й більше мільйонів людей, що згруповані по три племені — на північ, південь, схід і на захід. Придивившись, ви змогли б також побачити поблизу центральної частини цього табору ще одне скупчення наметів. У чотирьох менших групах наметів жили родини племені Левія. У самому центрі табору, на ділянці, відмежованій перегородкою із тканини, стояла дивна споруда. Це був «намет зборів», або скинія, побудована «мудросердими» ізраїльтянами згідно з планом Єгови (Числа 1:52, 53; 2:3, 10, 17, 18, 25, Хоменко; Вихід 35:10).
5. Якій цілі служила скинія для ізраїльського народу?
5 На кожному з майже 40 місць їхньої зупинки під час походу по пустелі ізраїльтяни зводили скинію і отаборювалися навколо неї (Числа, розділ 33). Відповідно у Біблії описується, що Єгова пробува́в поміж своїх людей у самому центрі їхнього табору. Його слава наповнювала цю скинію (Вихід 29:43—46; 40:34; Числа 5:3; 11:20; 16:3). У книжці «Наша жива Біблія» (англ.) говориться: «Цій переноснı́й святині приділялось найбільше уваги, бо вона була релігійним зборовим центром для племен. Таким чином вона об’єднувала їх впродовж довгих років блукання по пустині та уможливлювала узгодженість дій». А над усе скинія постійно нагадувала, що поклоніння ізраїльтян Творцю є найголовнішим в їхньому житті.
6, 7. Якою спорудою для поклоніння було замінено скинію і як ця споруда служила ізраїльському народу?
6 Після того як ізраїльтяни прибули в Обітовану землю, скинія все ще залишалася центром їхнього поклоніння (Ісуса Навина 18:1; 1 Самуїла 1:3). З часом цар Давид запропонував звести постійну споруду. Нею став храм, побудований пізніше його сином Соломоном (2 Самуїла 7:1—10). Під час присвячення цього храму на нього зійшла хмара, що було ознакою того, що Єгова прийняв цю будівлю. «Будуючи, я збудував оцей храм, на оселю Тобі,— молився Соломон,— місце Твого пробування навіки!» (1 Царів 8:12, 13; 2 Хронік 6:2). Новозбудований храм став тепер центром поклоніння цього народу.
7 Тричі на рік усі ізраїльські чоловіки сходили до Єрусалима, щоб побувати у храмі на радісному торжестві з приводу Божого благословення. Відповідно ці зустрічі були призначеними «Святами Господніми», під час яких в центрі уваги було поклоніння Богові (Левит 23:2, 4). Сюди приходили також і побожні жінки з іншими членами своїх сімей (1 Самуїла 1:3—7; Луки 2:41—44).
8. Як Псалом 84:2—13 засвідчує про важливість поклоніння Єгові?
8 Натхнені псалмоспівці красномовно описували, яким важливим було поклоніння в їхньому житті. «Які любі оселі Твої, Господи Саваоте!» — співали Кореєві сини. Вони, звичайно, не вихваляли споруди. Але вони здіймали свої голоси на хвалу Богу Єгові, проголошуючи: «Моє серце та тіло моє линуть до Бога Живого!» Служіння приносило левитам велику радість. «Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм,— звіщали вони,— вони будуть повіки хвалити Тебе!» По суті, усі ізраїльтяни могли заспівати: «Блаженна людина, що в Тобі має силу свою, блаженні, що в їхньому серці дороги до Тебе... Вони ходять від сили до сили, і показуються перед Богом у Сіоні». Хоча подорож ізраїльтянина до Єрусалима, можливо, була довгою та виснажливою, але коли він прибував у столицю, сили його відновлювалися. Його серце сповнювалося радістю, коли він згадував про свій привілей поклонятися Єгові: «Ліпший бо день на подвір’ях Твоїх, аніж тисяча в іншому місці,— я б вибрав сидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожности! [...] Господи Саваоте,— блаженна людина, що на Тебе надіється». Такі слова виявляють, що для ізраїльтян поклоніння Єгові мало пріоритет (Псалом 84:2—13).
9. Що сталося з ізраїльським народом, коли він не зміг утримати правдивого поклоніння на першому місці?
9 На жаль, ізраїльтяни не змогли утримати правдиве поклоніння на першому місці. Вони дозволили захопленню фальшивими богами підірвати свою ревність до Єгови. У результаті Єгова віддав цих людей їхнім ворогам, дозволивши забрати їх у вавилонську неволю. Коли Божий народ через 70 років повернувся на свою батьківщину, Єгова невпинно давав протверезні перестороги через вірних пророків Огія, Захарія і Малахію. Священик Ездра і намісник Неемія спонукали їх відбудувати храм і відновити в ньому правдиве поклоніння. Але з бігом сторіч правдиве поклоніння знову для цього народу втратило пріоритет.
Ревність у правдивому поклонінні в першому сторіччі
10, 11. Яке місце займало поклоніння Єгові в житті вірних людей за часів Ісусового перебування на землі?
10 У призначений Єговою час з’явився Месія. Вірні люди вже довго чекали на спасіння від Єгови (Луки 2:25; 3:15). В Євангелії від Луки виразно описується про 84-річну вдову Анну, «що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами» (Луки 2:37).
11 «Пожива Моя,— сказав Ісус,— чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити» (Івана 4:34). Пригадайте, як діяв Ісус, коли виступив проти міняйлів у храмі. Він поперекидав їхні столи, а також ослони продавців голубів. Марко розповідає: «Він [Ісус] не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм. І Він їх навчав і казав їм: «Хіба не написано: «Дім Мій — буде домом молитви в народів усіх», ви ж із нього зробили «печеру розбійників!» (Марка 11:15—17). Так, Ісус навіть не дозволяв людині скоротити собі шлях через двір храму, коли вона переносила якісь речі в іншу частину міста. Ісусові дії також підсилили його попередню пораду: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його [Божої]» (Матвія 6:33). Ісус залишив нам чудовий приклад виключної відданості Єгові. Він справді чинив те, що проповідував (1 Петра 2:21).
12. Як Ісусові учні показали те, що вони відводили перше місце поклонінню Єгові?
12 Ісус також залишив зразок своїм учням, виконуючи своє доручення звільняти пригноблених, але вірних євреїв від тягаря звичаїв фальшивої релігії (Луки 4:18). Слухаючись Ісусового наказу робити учнів і хрестити їх, ранні християни відважно проголошували волю Єгови стосовно їхнього воскреслого Господа. Єгові дуже подобалось те, що вони відводили перше місце Його поклонінню. Тому Божий ангел у надприродний спосіб звільнив із в’язниці апостолів Петра та Івана і дав їм вказівку: «Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя». Відновлені силою, вони послухалися. Тому щодня «[вони] безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа» як в єрусалимському храмі, так і від дому до дому (Дії 1:8; 4:29, 30; 5:20, 42; Матвія 28:19, 20).
13, 14. а) Що Сатана намагався робити Божим слугам ще від часу ранніх християн? б) Що не припиняли робити Божі вірні слуги?
13 Опір проповідуванню зростав, і Бог скерував своїх вірних слуг, щоб вони записали своєчасні поради. «Покладіть на Нього [Єгову] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! — написав Петро після 60 року н. е.— Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник — диявол — ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого. Противтесь йому, тверді в вірі, знавши, що ті самі муки трапляються й вашому братству по світі». Безумовно, ранні християни знайшли заспокоєння в цих словах. Вони знали, що після недовгого страждання Бог завершить їхню підготовку (1 Петра 5:7—10). У ті останні дні Юдейської системи речей правдиві християни підняли поклоніння Єгові, що характеризувалося любов’ю, на нові висоти (Колосян 1:23).
14 Як і передрік колись апостол Павло, постало відступництво, тобто відхід від правдивого поклоніння (Дії 20:29, 30; 2 Солунян 2:3). Про це було засвідчено під кінець другої половини першого сторіччя (1 Івана 2:18, 19). Сатана успішно посіяв удаваних християн серед справжніх, і через те стало важко розрізняти «кукіль» і пшеницеподібних християн. Проте впродовж сторіч деякі люди таки ставили поклоніння Богові на перше місце, навіть якщо це загрожувало їхньому життю. Але в останніх десятиліттях ‘часів поган’ Бог знову зібрав своїх слуг, щоб піднести правдиве поклоніння (Матвія 13:24—30, 36—43; Луки 21:24).
Поклоніння Єгові піднесене сьогодні
15. Як з 1919 року сповняються пророцтва з Ісаї 2:2—4 та Михея 4:1—4?
15 У 1919 році Єгова дав сили помазаному останку розпочати кампанію відважного всесвітнього свідчення, яка піднесла величне поклоніння правдивому Богові. З напливом від 1935 року символічних «інших овець» потік людей, які в духовному розумінні сходять на «гору дому Господнього», дедалі зростає. У 1993 службовому році 4 709 889 Свідків Єгови вихваляло Бога, запрошуючи інших долучитися до них у піднесеному поклонінні. Який же це разючий контраст до зіпсутого духовного стану сектантських «узгір’їв» світової імперії фальшивої релігії, зокрема загальновизнаного християнства! (Івана 10:16; Ісаї 2:2—4; Михея 4:1—4).
16. Що потрібно зробити всім Божим слугам з огляду на передречене в Ісаї 2:10—22?
16 Прихильники фальшивої релігії вважають свої церкви, кафедральні собори, а навіть своїх представників духівництва «високими», наділяючи їх пишними титулами й удостоюючи їх великої пошани. Але візьміть до уваги те, що передрік Ісая: «Горді очі людини поникнуть, і буде обнижена людська високість,— і буде високим Сам тільки Господь того дня!» Коли це станеться? Протягом великої скорботи, яка швидко наближається, коли «божища зовсім минуться!» Через невідворотність цього грізного часу усім Божим слугам слід серйозно перевірити, яке місце в їхньому житті займає поклоніння Єгові (Ісаї 2:10—22).
17. Як сьогодні слуги Єгови виявляють те, що дають перевагу поклонінню Єгові?
17 Як міжнародне братство, Свідки Єгови широковідомі своєю ревністю в праці проповідування про Царство. Їхнє поклоніння не є лише показною релігійністю, яка приберігається для одної-двох годин на тиждень. Ні, це спосіб їхнього цілого життя (Псалом 145:2). Дійсно, за останній рік понад 620 000 Свідків змогли влаштувати свої справи так, щоб брати участь у християнському служінні повночасно. Решта, звичайно, також не занедбує поклоніння Єгові. Воно яскраво виявляється в їхніх щоденних розмовах та в їхньому привселюдному проповідуванні, навіть якщо через сімейні обов’язки їм потрібно важко працювати на світській роботі.
18, 19. Наведіть приклади, як вас підбадьорили життєписи різних Свідків.
18 Життєписи Свідків, опубліковані у «Вартовій башті», допомагають зрозуміти, як різні брати і сестри утримують поклоніння Єгові на першому місці у своєму житті. Одна молода сестра, яка присвятила своє життя Єгові в шість років, постановила стати місіонеркою. Яку ціль, що допоможе передусім зосереджуватися на поклонінні Єгові, можете вибрати ви, молоді брати і сестри? (Дивіться статтю «Я мала мету, поставлену перед собою у шестилітньому віці» з «Вартової башти» за 1 березня 1992 року, сторінки 26—30).
19 Одна овдовіла старша сестра дає інший добрий приклад, ставлячи поклоніння Єгові на належне місце. Її дуже підбадьорили зносити усе ті, кому вона сама колись допомогла пізнати правду. Вони стали її «сім’єю» (Марка 3:31—35). Якщо ви потрапили в подібну ситуацію, то чи погодитесь на підтримку і допомогу від молодших у зборі? (Розгляньте, будь ласка, оповідь сестри Вінфріди Реммі в статті «Я відгукнулася під час жнив», опублікованій у «Вартовій башті» за 1 липня 1992 року, сторінки 21—23). Повночасні служителі, покажіть, що поклоніння Єгові справді займає перше місце у вашому житті, смиренно служачи на місці свого призначення й охоче підкоряючись теократичному керівництву. (Зверніть, будь ласка, увагу на приклад Роя Райна, про якого розповідається в статті «Тримайтеся близько Божої організації» з «Вартової башти» за 1 грудня 1991 року, сторінки 24—27). Пам’ятаймо, якщо поклоніння Єгові матиме пріоритет у нашому житті, ми можемо бути певні, що він дбатиме про нас. Нам не потрібно журитися про те, звідки візьметься необхідне для життя. Приклади з життя сестер Олівії і Соні Спрінґейт можуть підтвердити це. (Дивіться статтю «Ми перш за все шукали Царства» з «Вартової башти» за 1 лютого 1994 року, сторінки 20—25).
20. Які доречні запитання ми повинні поставити собі тепер?
20 Чи ж кожен з нас зокрема не повинен поставити собі деякі проникливі запитання? Яке місце в моєму житті займає поклоніння Єгові? Чи я живу згідно з тим, що присвятився виконувати Божу волю якнайкраще? В яких сферах життя я можу поліпшитись? Глибокий розгляд наступної статті допоможе нам задуматись над тим, як ми використовуємо свої засоби, зважаючи на вибраний нами пріоритет у житті — поклоніння Суверенному Господу Єгові, нашому люблячому Отцю (Екклезіяста 12:13; 2 Коринтян 13:5).
Для повторення
◻ Чого Єгова вимагає стосовно поклоніння?
◻ Про що нагадувала скинія?
◻ Ким були ті, що в першому сторіччі н. е. дали видатні приклади ревності в правдивому поклонінні, і як вони це зробили?
◻ Яким чином було піднесене поклоніння Єгові з 1919 року?