Вісники Царства сповіщають
Проповідування у неспокійний час
АПОСТОЛ Павло передрік, що «останніми днями настануть тяжкі часи» (2 Тимофія 3:1). Наскільки ж точними виявилися ці слова! Жителі Сальвадору, що у Центральній Америці, вже давно відчувають на собі їхню гірку дійсність. Більше десяти років країну тримала в полоні громадянська війна, приносячи страждання і смерть тисячам людей. Зараз війна вже закінчилась, але нещастя залишилися. Після війни різко зросла злочинність. Недавно один телевізійний коментатор сказав: «Насилля та пограбування стали для нас буденним явищем».
Хвиля злочинності не оминула і Свідків Єгови. В багатьох Залах Царства звукове обладнання викрали зломщики. Було декілька випадків, коли в Зали Царства під час зібрань вривалися групи озброєних молодиків і відбирали в присутніх гроші, годинники та інші цінності. Декілька Свідків були навіть вбиті грабіжниками, коли займалися своїми щоденними справами.
Незважаючи на ці перешкоди, Свідки Єгови в Сальвадорі продовжують важку працю проповідування доброї новини. Вони роблять це, виконуючи біблійний наказ: «Перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана» (Марка 13:10). В країні є ще багато людей, що прагнуть довідатися про біблійну надію на Царство, і Свідки Єгови намагаються досягти кожного з них. Дуже ефективним методом проповідування стає неформальне свідчення.
Один Свідок, коли був у лікарні, використовував кожну нагоду поговорити з іншими хворими про Божу обіцянку щодо майбутнього, яка міститься в Біблії. Одного разу важко хворий сумно поскаржився: «Я скоро помру!» Але похмуре мислення хворого не знеохотило Свідка ділитися доброю новиною про Боже Царство. Навпаки, Свідок читав тому чоловікові вголос книжку «Ви можете жити вічно в Раю на землі», видану Свідками Єгови. Через декілька днів Свідок пішов з лікарні із сумною думкою, що лишає того хворого на смертному ложі.
Через чотири роки Свідкові довелося лікуватися в іншій лікарні. Там до нього підійшов чоловік і запитав: «Чи ви мене пам’ятаєте?» Це був той самий чоловік, з яким вони зустрілися чотири роки тому і який тоді очікував смерті! Яким радісним сюрпризом було, коли він стиснув Свідка в обіймах і сказав: «Я тепер також є Свідком Єгови!» Цей чоловік сприйняв біблійну надію на майбутнє, вивчав Біблію зі Свідками Єгови і тоді присвятив Єгові своє життя. До того ж він не тільки став Свідком, але вже два роки служить повночасно як сталий піонер.
У цьому випадку насіння правди, посіяне за неформальних обставин, знайшло відгук у серці. Привілей допомагати іншим людям пізнавати правду спонукує правдивих християн продовжувати працю проповідування у ці «тяжкі часи».