Освітній центр Товариства Вартової башти випускає місіонерів
БІБЛІЙНА школа Ґілеад Товариства Вартової башти проводила класи в різних місцях. За період 1943—1960 років у Південному Лансінгу (Нью-Йорк, США) це особливе навчання отримали 35 класів, до яких належали студенти з 95 країн. Після цього школа переїхала до всесвітнього центру в Брукліні (Нью-Йорк), де вона працювала приблизно 28 років. З 1988 до 1995 року Школа Ґілеад працювала в Уоллкіллі (Нью-Йорк).
Протягом цих років школа розширила масштаби своєї діяльності. Під її наглядом було дано десятитижневий курс трьом класам у Мексиці; п’ять таких класів було випущено в Німеччині і два в Індії. З 1987 року у 34 країнах працює допоміжна школа — Школа службового вдосконалення. Це восьмитижневий курс навчання для молодих кваліфікованих чоловіків. Але навчання 99-го класу школи Ґілеад у новозбудованому Освітньому центрі Товариства Вартової башти в Паттерсоні (Нью-Йорк) тривало 20 тижнів і включало всебічне вивчення цілої Біблії, обговорення новітньої історії та організації Свідків Єгови, а також багато порад стосовно закордонної місіонерської діяльності.
Випуск 99-го класу відбувся 2 вересня. Тригодинна випускна програма була представлена в новому залі Освітнього центру Товариства Вартової башти. Зал був цілком заповнений. Крім того, програма передавалася у приміщення Бетелю в Паттерсоні, Уоллкіллі та Брукліні. Цього дня з нетерпінням чекали не лише випускники та їхні родичі і близькі друзі, але й сотні добровольців, які допомагали будувати чудове нове приміщення школи.
У вступному слові член Керівного органу Кері Барбер звернув увагу на значення цієї події. Він сказав: «Це буде центром найбільшої освітньої програми всіх часів на землі». Він пояснив, що ми наближаємося до апогею війни між насінням жінки і насінням змія (Буття 3:15). Святі, що переживуть цю грізну сутичку під час майбутньої великої скорботи, як сказав він, це особи, котрі мають точне знання Божого Слова і слухаються його.
«Наша теперішня освітня програма,— пояснив промовець,— проводиться, щоб довести всіх людей Єгови по цілому світі до стану зрілості, описаного в Приповістей 1:1—4 (Хоменко),— пізнання мудрості і навчання, розуміння розсудних слів, засвоєння науки, справедливості, правосуддя, правоти і розсудності». Яку ж чудову охорону дають такі духовні багатства!
Порада випускникам
Після цих вступних слів ішло п’ять коротких промов, адресованих випускникам. Гарольд Джексон, колишній інструктор школи Ґілеад, а сьогодні працівник центру в Брукліні, заохотив клас «Міцно триматися побожної задоволеності». Ллойд Беррі, який багато років служив місіонером, а зараз належить до Керівного органу, говорив на тему «Служіння Єгові зі смиренням». Він пояснив, чому ця риса пригодиться випускникам, коли вони звикатимуть до нової ситуації, а також у взаєминах зі співмісіонерами, зі зборами та місцевими людьми.
Карл Адамс, викладач школи Ґілеад, промовляв до класу на тему «До чого вас вестиме віра?». Він заохотив їх не ставати такими, як ті ізраїльтяни, що нарікали на умови пустині і прагнули повернутися назад в Єгипет, а брати приклад з Авраама, який вірив, що Боже Царство, а не повернення до халдейського Ура вирішить проблеми (Вихід 16:2, 3; Євреїв 11:10, 15, 16). Реєстратор школи Юлісіс Ґласс використав досвід Асафа з 73-го псалма, щоб нагадати випускникам: «Перелічуйте свої благословення». А член Комітету навчання і Керівного органу Альберт Шредер говорив на тему «Єгова забезпечує необхідним». Як доказ такого забезпечення він навів саму школу Ґілеад і її роль у виконанні великої праці проповідування й роблення учнів.
Пізніше присутні з зацікавленням вислухали виклад президента Товариства Вартової башти Мілтона Геншеля «Члени, що належать одні одним». Він прочитав і детально прокоментував 12-й розділ Римлян. Зокрема він сказав: «Нам слід брати до уваги, що між нами і нашими співслугами у зборі існують близькі взаємини». Він додав: «Добре, коли ми думаємо одні про одних як про власність Єгови, тому замість критикувати і шукати помилок, краще завжди допомагаймо. Ми допомагаємо самі собі, коли підтримуємо духовну єдність християнського збору». Він пояснив, що можна зважати на інших, готуючи їжу в місіонерських домах, коли пам’ятати, що не всі можуть їсти те саме. Він також заохотив допомагати, а не критикувати, проповідуючи зі співхристиянами, які бідні матеріально. «Єгова любитиме нас»,— сказав брат Геншель, якщо ми справді будемо допомагати, зміцняти і підбадьорювати. Яка чудова порада місіонерам, що служитимуть у країнах, дуже відмінних від їхнього дому!
Ближче знайомство з класом
В середньому 48 студентів 99-го класу були 32 років віку і вже присвятили 11 років повночасному служінню.
Інтерв’ю, що були частиною випускної програми, дали можливість познайомитися з деякими з них. Нікі Лібл із Сполучених Штатів і Саймон Болтон з Англії розповіли випадки, у яких випробувалася їхня віра в те, що Єгова задовольнятиме фізичні потреби. Вони відчули турботу Єгови, ставлячи повночасне служіння на перше місце.
Ізабел Казан, рідна мова якої французька, сказала, що вивчила арабську, бо хотіла проповідувати арабськомовним людям у своїй країні. Коли вона почала у 1987 році, у малій групі в Парижі було тільки чотири арабськомовних брати, а також вона і ще одна сестра, які вивчали мову. (Це не було легко. Приготування «Вартової башти» і коментарів до вивчення займало їм кожного тижня вісім годин). Чи це вартувало їхніх зусиль? Сьогодні у Франції арабськомовні Свідки організовані у п’ять районів. Ще один студент Міко Пуро розповів, як французька, котру він вивчив у школі, пригодилась йому у проповідуванні африканським біженцям у себе в Фінляндії, і вона пригодиться йому також у місіонерському призначенні в Беніні. Бонні Боуз розповіла про свої зусилля навчитися вільно розмовляти по-французьки, щоб ефективно служити в Квебеку (Канада). А Б’яркі Расмуссен з Данії розповів випадки, які траплялися з ним та його дружиною під час служіння на Фарерських островах. Так, ці нові місіонери є досвідченими повночасними служителями.
Випускники були призначені в 19 країн Африки, Центральної та Південної Америки, Східної Європи та Сходу. Випускники попередніх класів вже отримали призначення у понад 200 країн. Багато з них все ще тримаються своїх призначень. Тепер у праці свідчення про Царство до кінців землі до них приєднуються ці нові місіонери (Дії 1:8).
[Ілюстрації на сторінці 25]
У класах в Освітньому центрі Товариства Вартової башти.
[Ілюстрація на сторінці 26]
99-й клас Біблійної школи Ґілеад Товариства Вартової башти.
У цьому списку ряди пронумеровані, починаючи з переднього, а імена наведені зліва направо в кожному ряді.
1) С. Геффі; Е. Райлі; Д. Мортенсен; А. Онебл; Дж. Болтон; Дж. Пул; Ґ. Сімес; Л. Суза. 2) Б. Пашніцкі; Д. Шеперд; В. Пашніцкі; Дж. Йорвінен; К. Паульсен; Е. Расмуссен; К. Шеве; Л. Ольсон. 3) Е. Паульсен; Т. Самсел; Б. Боуз; Е. Гарріс; І. Казан; Н. Лібл; П. Суза; Дж. Пуро. 4) К. Лаґер; В. Лаґер; К. Ґолден; С. Болтон; М. Джонсон; С. Джонсон; А. Лібл; Б. Расмуссен. 5) Д. Гарріс; В. Самсел; О. Шеве; Р. Геффі; Л. Казан; Т. Райлі; О. Йорвінен; М. Пуро. 6) Д. Мортенсен; Р. Ґолден; Л. Онебл; М. Шеперд; Р. Боуз; Т. Сімес; Е. Пул; Дж. Ольсон.
[Ілюстрації на сторінці 27]
Все ще у своїх призначеннях: (зліва) випускники першого і шостого класів школи Ґілеад Чарлз Літко з дружиною Ферн у Бразилії; (внизу) випускниця сьомого класу школи Ґілеад Марта Гесс в Японії.