Чого можуть нас навчити створіння, котрі мають «інстинктивну мудрість»

КОНДИЦІЮВАННЯ повітря, антифриз, опріснення й ехолокація — все це винаходи, які стали широко відомими людству у XX сторіччі. Проте у тваринному світі все це існує вже тисячі років. Авжеж, людству неабияк прислужилося вивчення створінь, котрі мають «інстинктивну мудрість» (Приповістей 30:24—28, НС; Йова 12:7—9). Деякі тварини, схоже, стали безмовними вчителями людства, і їх вивчення може становити для нас великий інтерес.

Чи може нам прислужитися розгляд особливостей певних тварин? Ісус Христос прирівнював своїх послідовників до овець, змій, голубів і навіть сарани. Що він мав на увазі, порівнюючи своїх послідовників з цими створіннями? Подивімось.

«Мого голосу слухають вівці Мої»

Вівці згадуються у Біблії понад 200 разів. Як це зазначено у «Біблійному словнику Сміта» (англ.), «вівця є символом сумирності, терплячості й покірності». У 53-му розділі Ісаї самого Ісуса було пророчо прирівняно до вівці. Як же доречно, що він прирівняв своїх послідовників до цієї ж тварини! Але які особливості вівці Ісус мав на увазі?

«Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідком вони йдуть»,— сказав Ісус (Івана 10:27). Таким чином він наголосив на сумирності своїх учнів і їхньому бажанні йти за ним. Буквальні вівці слухаються свого пастуха й охоче йдуть за ним. Пастух також відчуває прихильність до своєї отари.

Пасучись, отара може бути розкидана по цілій луці, але кожна вівця підтримує контакт з групою в цілому. Тож коли тварини стривожені або налякані, «вони поспішно збираються докупи», зазначається у книжці «Все для вівці» (нім.). Утікають вівці від небезпеки цілою отарою, часами зупиняючись, щоб оцінити обстановку. «Поетапна втеча дає ягнятам і слабшим тваринам змогу не відставати. Отара навіть забезпечує їм особливий захист». Чого ми можемо навчитися з їхньої поведінки?

Нині правдиві християни не розкидані поміж різних конфесій та сект загальновизнаного християнства. Натомість вони зібрані в одну отару. Кожний християнин відчуває особисту прихильність до цієї Божої отари, і це сприяє єдності в організації Свідків Єгови. Де кожний поклонник шукає керівництва й захисту в часи кризи, нехай то серйозна хвороба, війна чи стихійне лихо? В організації Єгови, котра пропонує духовну безпеку.

Як біблійна порада робиться досяжною для багатьох? Через такі публікації, як «Вартова башта» та супровідний журнал «Пробудись!». Ці часописи та християнські зібрання навіть пропонують особливу допомогу всім, хто потребує додаткової опіки, приміром ягнята та слабші вівці в отарі. Наприклад, приділяється увага одиноким батькам і тим, хто потерпає від депресій. Наскільки ж мудро, отже, читати кожний номер цих журналів, відвідувати кожне зібрання у зборі й застосовувати прочитане й почуте! Таким чином ми виявляємо сумирність і прихильність до Божої отари (1 Петра 5:2).

«Мудрі, як змії, і невинні, як голубки»

«Біблійний словник Сміта» зауважує: «На Сході змія символізує першопричину зла, дух непокори». З іншого боку, вираз «голубко моя» — пестливий (Пісня над піснями 5:2). Що ж мав на увазі Ісус, заохочуючи своїх послідовників, щоб вони були «мудрі, як змії, і невинні, як голубки»? (Матвія 10:16).

Ісус давав настанови щодо проповідування й навчання. Його учні могли очікувати різного прийому. Дехто виявить зацікавлення, тимчасом як інші відкинуть добру новину. Будуть і такі, хто переслідуватиме цих правдивих Божих слуг (Матвія 10:17—23). Як учні мали реагувати на переслідування?

У своїй книжці «Євангеліє від Матвія» (нім.) Фріц Рінекер написав про Матвія 10:16: «Проникливість... мусить поєднуватися з бездоганністю, щирістю й прямотою, аби не трапилось такого, що могло б дати їхнім ворогам вагому підставу для оскарження. Ісусові посланці перебувають серед жорстоких противників, які не виявляють жодної поваги до апостолів і при щонайменшій нагоді нападають на них без всякого милосердя. Отож їм необхідно, навподіб до змії, не спускати пильного ока з противників і критично оцінювати ситуацію уважливим оком і настороженими чуттями, залишатися господарями становища без хитрощів і обману, бути чистими й правдивими у слові та ділі й таким чином довести свою подібність до голубів».

Чого можуть навчитися сучасні Божі слуги з Ісусових слів, записаних у Матвія 10:16? Нині люди реагують на добру новину дуже подібно до того, як вони реагували на неї у першому сторіччі. Стикаючись з переслідуванням, правдивим християнам потрібно поєднувати проникливість змії з чистотою голуба. Християни ніколи не вдаються до обману чи нечесності, натомість вони непідкупні, щирі й чесні у проголошенні звістки про Царство іншим.

Проілюструймо це таким чином. Співробітники, однокласники чи навіть члени вашої родини можуть робити ущипливі зауваження про ваші переконання як Свідка Єгови. Найпершою реакцією може бути відповідь у такому ж дусі — уїдливі репліки про їхню віру. Але чи то буде невинно? Аж ніяк. Якщо ж ви покажете своїм недоброзичливцям, що їхні зауваження ніяк не впливають на ваше приємне поводження, вони можуть змінитися у кращий бік. Тоді ви будете і проникливим, і невинним — ‘мудрим, як змія, і невинним, як голубка’.

«А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих»

Часопис «Ґео» повідомляє, що 1784 року Південна Африка постраждала від «найбільшого рою [сарани] з-поміж зареєстрованих у всі часи писаної історії людства». Той рій вкрив терен площею 5200 квадратних кілометрів, а це вп’ятеро більше за територію Гонконгу. «Біблійний словник Сміта» пише, що сарана «вчиняє жахливі спустошливі нальоти на рослинність тих країн, в які вона навідується».

У своєму об’явленні, яке було від Бога і в якому йшлося про те, що має статися під час «Господнього дня», Ісус використав видіння рою сарани. Про неї було сказано: «А вигляд сарани був подібний до коней, на війну приготованих» (Об’явлення 1:1, 10; 9:3—7). Що означає цей символізм?

Свідки Єгови вже давно зрозуміли, що сарана з 9-го розділу Об’явлення зображає помазаних Божих слуг на землі у цьому сторіччіa. Ці християни одержали особливе завдання — проповідувати звістку про Царство по цілій землі й робити учнів (Матвія 24:14; 28:19, 20). При цьому вони змушені долати перешкоди й виявляти витривалість у своїй праці. Що ж може проілюструвати це ліпше, ніж невтомна сарана?

Хоча й сарана завдовжки трохи більше п’яти сантиметрів, зазвичай вона пролітає від 100 до 200 кілометрів за день. Пустельна сарана здатна подолати 1000 кілометрів. «Ґео» пояснює, що «вона робить 18 змахів крилами за секунду до 17 годин на день, на що не спроможеться жодна інша комаха». Яке ж величезне навантаження витримує така крихітна істота!

Свідки Єгови як група непохитні в поширенні доброї новини про Царство. Нині вони проповідують її у більш як 230 країнах. Ці Божі слуги долають чимало труднощів з тим, щоб брати участь у виконанні цієї праці. З якими утрудненнями вони стикаються? Упередження, правові обмеження, хвороби, знеохота й протистояння родичів — це лише деякі з них. Але ніщо не може зупинити їхній рух уперед. Вони не перестають виконувати доручену їм Богом працю.

Продовжуйте виявляти християнські якості

Так, Ісус прирівняв своїх послідовників до овець, змій, голубів і сарани. Це дуже доречно у наші дні. Чому? Тому що кінець цієї системи речей близький і проблеми нечувано загострюються.

Пам’ятаючи Ісусові ілюстративні слова, правдиві християни тримаються Божої отари й смиренно приймають пораду від організації Єгови. Вони завжди насторожі, коли йдеться про ситуації, котрі можуть перешкодити їхній християнській діяльності, і залишаються бездоганними у всьому. Більш того: вони наполегливо чинять Божу волю попри усі перешкоди. І вони продовжують учитися від створінь, які мають «інстинктивну мудрість».

[Примітка]