Чи Різдво Христове залишилося без Христа?
«Я ніяк не можу змиритися з усіма тими розвагами під час Різдвяних свят. Як на мене, вони аж ніяк не узгоджуються із способом життя та вченням Ісуса» (Мохандас К. Ганді).
БАГАТО хто, очевидно, абсолютно не погодиться з твердженням Ганді. Як це так, мовляв? Що́ якийсь там індуський політик може взагалі сказати про християнське свято? Однак слід визнати, що Різдво набуло популярності по всьому світі та вплинуло практично на всі культури. Щороку, коли настає грудень, виникає таке враження, ніби свято поширилось усюди, де тільки можливо.
Наприклад, сьогодні Різдво відзначають близько 145 мільйонів азіатів — на 40 мільйонів більше, ніж десять років тому. І якщо під «розвагами» Ганді розумів світську сторону сучасного Різдва, тобто нестямне споживацтво, яке ми бачимо на кожному кроці, тоді важко заперечувати, що саме цей аспект святкувань часто є найбільш визначним. Журнал «Ейшауїк» зауважує: «Різдво в Азії — від святкових вогнів у Гонконзі та високих різдвяних ялинок у готелях Пекіна до зображення різдвяних сцен у центрі Сінгапура — це переважно світська подія, схожа більше на ярмарок».
Чи можна сказати, що сучасне святкування Різдва Христового «втратило» Христа? Офіційно день 25 грудня почали відзначати з четвертого сторіччя нашої ери, коли римсько-католицька церква призначила його для святкування народження Ісуса. Однак, згідно з недавнім опитуванням, проведеним у Сполучених Штатах, лише 33 відсотки опитаних вважали, що народження Христа є найважливішим аспектом Різдва.
А що думаєте з цього приводу ви? Чи не виникає у вас часом думки, що за настійною рекламою, пошесним купуванням подарунків, прикрашанням дерев, влаштовуванням і відвідуванням вечірок, а також розсиланням вітальних листівок Ісуса більше не помічають?
Багатьом здається, що Різдву можна «повернути» Христа завдяки показу різдвяних сцен. Ви, мабуть, бачили, як це робиться за допомогою статуеток: малий Ісус в яслах, а навколо нього — Марія, Йосип, декілька пастухів, «три мудреці», або «три царі», декілька свійських тварин, а також кілька спостерігачів. Зазвичай вважається, що ці сцени нагадують людям про справжнє значення Різдва. Згідно з журналом «Католик США», «зображення різдвяних сцен дають повнішу картину, ніж будь-яке окремо взяте євангеліє, хоча водночас вони підкреслюють неісторичний характер цих розповідей».
Як са́ме зображення різдвяних сцен можуть наводити на думку, нібито розповіді в євангельських повідомленнях у Біблії — неісторичні? Слід визнати, що вигадливо розмальовані фігурки додають розповідям про народження Христа якоїсь міфічності та казковості. У XIII сторіччі зображення різдвяних сцен почав популяризувати один монах, тож свого часу показ таких сцен був досить скромним заняттям. Сьогодні ж різдвяні сцени, як і багато інших, пов’язаних з цим святом речей, стали дуже прибутковою справою. У Неаполі (Італія) ціла низка магазинів 12 місяців на рік продає так звані презепі, тобто фігурки для різдвяних сцен. Деякі з більш популярних фігур представляють не персонажів з євангельських повідомлень, а сучасних знаменитостей, як-от принцесу Діану, матір Терезу та модельєра Джанні Версаче. В інших місцях презепі виготовляють з шоколаду, тіста і навіть з морських мушель. Отже, ви можете зрозуміти, чому за всіма тими «виставами» так важко побачити історію.
В якому ж тоді розумінні різдвяні сцени дають «повнішу картину, аніж будь-яке окремо взяте євангеліє»? Чи можна сказати, що євангельські повідомлення не є по-справжньому історичними? Навіть закоренілі скептики вимушені визнати, що Ісус був реальною, історичною особою. А значить, колись він мав бути реальною дитиною, яка народилася в певному реальному місці. Повинна існувати ліпша можливість отримати повну картину подій, що супроводжували його народження, аніж просто розглядати різдвяні сцени!
І така можливість справді існує. Про народження Ісуса незалежно один від одного розповіли два історики. Якщо вам деколи здається, що під час Різдвяних свят Христа майже не помічають, чому б тоді вам самим не розглянути ці повідомлення? У них ви знайдете не легенди чи міфи, а захопливу розповідь — правдиву розповідь про народження Христа.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]
Border on pages 3-6, 8, and 9: Fifty Years of Soviet Art