Чому існує вандалізм?

«МЕНІ нема чого сказати». Ці слова були написані величезними літерами на тільки-но пофарбованій стіні в одному з мальовничих закутків Сан-Паулу. Який вандалізм, подумаєте ви. І графіті — це лише один із його виявів.

Уявіть собі, що безвідповідальні вандали пошкодили вашу нову машину. Або ви побачили, що вандали зламали або знищили певну річ, котра є громадським майном і котрою могло користуватися багато людей. Чому вони це зробили? Справді, чому? Ви ніколи не задумувались, чому світ навколо нас буквально рябіє виявами вандалізму? Коли відвідати деякі місцевості, — і таких місць є досить багато, — складається враження, ніби вандали отримують насолоду, спотворюючи або ламаючи телефонні будки. Часто їхньою мішенню стає також громадський транспорт, як-от поїзди чи автобуси. Здається, вандали не зупиняються ні перед чим. Але що криється за багатьма виявами вандалізму, чиїми свідками або навіть жертвами стаємо ми з вами?

Маркоa, юнак з Ріо-де-Жанейро, дуже розстроївся, коли його команда програла футбольний матч, причому настільки розстроївся, що почав кидати камінням в автобус з болільниками команди-переможця. Або взяти приклад Клауса. Коли в нього виникли клопоти в школі, він так розлютився, що взяв каміння й почав бити вікна. Однак невдовзі «забаві» прийшов кінець: Клаусового батька попросили заплатити за вибиті шиби. Інший юнак, Ервін, учився в школі та одночасно працював. На перший погляд він та його друзі-ровесники були досить порядними хлопцями. Але у вільний час вони займалися вандалізмом у прилеглих районах. Батьки Ервіна про це навіть не здогадувались. Хлопець на ім’я Вальтер був сиротою, для котрого вулиці Сан-Паулу стали домівкою: в нього не було іншого вибору. Найліпшими друзями Вальтера стала банда вандалів, тож він приєднався до них та згодом навчився мистецтва бою. Такі приклади показують, що за вандалізмом стоять люди, і почуття, які, немов той спусковий гачок, пускають у хід вандалізм, бувають зовсім різні.

«Вандалізм може бути виявом помсти або способом вираження політичних поглядів. Деколи як молоді люди, так і дорослі вчиняють цей злочин лише заради «задоволення»,— говориться в праці «Уорлд бук енсайклопідія». А втім, вандалізм — це не просто юнацька забава: його наслідки можуть бути надзвичайно згубними, навіть фатальними. Якось група молодиків хотіла «порозважатись». Побачивши сплячого чоловіка, вони облили його легкозаймистою рідиною й підпалили. Потерпілий, індієць, пізніше помер у лікарні. Ось що говорилося про цей випадок в одному з повідомлень: «Стверджують, нібито, за словами молодих людей, вони не думали, що хтось взагалі зверне на це увагу, адже до того на вулиці спалили декількох жебраків і ніхто не прийняв жодних правових санкцій». Дехто вважає, що вандалізм не несе з собою жертв, інші дотримуються протилежної думки, однак у будь-якому разі його кошт — як у матеріальному плані, так і емоційному — неможливо збагнути до кінця. Тож як можна контролювати чи припинити вандалізм?

Хто може зупинити вандалізм?

Чи в стані поліція та школи відвернути вандалізм? Однією з перешкод у цьому може бути те, що органи влади, можливо, зайняті більш серйозними злочинами, такими, як торгівля наркотиками чи вбивства, і не звертають великої уваги на правопорушення «без жертв». За словами одного офіцера поліції, коли молодий чоловік попадає в халепу, батьки часто «звинувачують або хлопаків, з котрими він крутиться, або школу, або ж поліцію — за те, що його спіймала». Система освіти та правоохоронні органи можуть зменшити проблему вандалізму, але що станеться, коли батьки не змінять свого ставлення? Одна посадова особа, котра здійснює нагляд за умовно засудженими неповнолітніми, висловилася на рахунок цього так: «Причина проблеми — нудьга та слушна нагода. [Діти] гуляють допізна, і їм нема чим зайнятися. І за ними, напевно, ніхто не дивиться — інакше вони не були б на вулиці».

Хоча в багатьох місцевостях вандалізм становить серйозну проблему, розгляньмо, як її можна було б відвернути. Молоді вандали, згадані на початку, змінилися; тепер вони повністю уникають антисоціальної поведінки. Що ж змусило цих колишніх злочинців змінити спосіб життя? І чи вас би здивувало, якби хтось сказав, що проблему вандалізму буде не тільки зменшено, а й викоренено? Пропонуємо вам прочитати наступну статтю.

[Примітка]