Де можна знайти справжні духовні цінності?

«ЯКЩО ви належите до певної релігії тільки через те, що це родинна традиція, то чому б вам не вибрати релігії кельтів, яку наші предки сповідували 2000 років тому?» — з ноткою іронії питає Родольф? Це запитання викликає посмішку в його юного співрозмовника.

Родольф далі каже: «Мої взаємини з Богом для мене дуже важливі. Я категорично проти того, щоб мені нав’язували релігійні переконання з огляду на традицію — тільки через те, що цю релігію практикували мої родичі, які жили десятки чи навіть сотні років тому». Родольф усе старанно зважив. Він ставиться до вибору релігії серйозно і не вважає цю справу лише питанням свого спадку.

Хоча у наш час стає непопулярним передавати релігію від одного покоління до іншого, більшість людей далі схиляються до релігії своїх родичів. Але чи завжди правильно триматися релігійних цінностей своїх батьків? Що каже Біблія?

Після 40 років перебування у пустелі Ісус Навин, наступник Мойсея, поставив ізраїльтян перед вибором: «Якщо зле в очах ваших служити Господеві, виберіть собі сьогодні, кому будете служити,— чи богам, яким служили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейським, що ви сидите в їхньому краї. А я та дім мій будемо служити Господеві» (Ісуса Навина 24:15).

Один з батьків, згаданих Ісусом Навином, був Терах, батько Авраама. Він жив у місті Урі, що у той час лежало на схід від ріки Євфрат. Біблія не повідомляє про Тераха багатьох подробиць, але каже, що він поклонявся іншим богам (Ісуса Навина 24:2). Його син Авраам, хоча і не мав повного знання про Божий намір, був готовий послухатись Єгову і залишити рідне місто. Так, Авраам вибрав релігію, відмінну від релігії свого батька. За такий учинок Авраам отримав благословення, які обіцяв йому Бог, і став чоловіком, якого в багатьох релігіях вважають «отцем усіх віруючих» (Римлян 4:11).

Біблія також у позитивному світлі змальовує історію Рут, прародички Ісуса Христа. Моавітянка Рут, яка вийшла заміж за ізраїльтянина, овдовіла і стала перед вибором: залишитися в рідній країні чи повернутися зі своєю свекрухою в Ізраїль. Рут розуміла перевагу поклоніння Єгові над ідолопоклонницькою релігією її батьків і сказала своїй свекрусі: «Народ твій буде мій народ, а Бог твій — мій Бог» (Рут 1:16, 17).

Згідно з «Біблійним словником» («Dictionnaire de la Bible»), в якому обговорюється роль цього опису в біблійному каноні, ця розповідь показує, «як жінка з чужої країни, народжена серед язичників, ворожих і ненависних Ізраїлю... волею Бога і з любові до його народу й до поклоніння Єгові стала прародичкою святого царя Давида». Рут без вагань вибрала релігію, відмінну від релігії своїх батьків, і внаслідок такого рішення отримала Боже благословення.

Біблія також чітко виявляє причини, чому Ісусові учні залишили релігію своїх предків. Апостол Петро у переконливій промові заохотив своїх слухачів: «Рятуйтесь від цього лукавого роду!» Це можна було зробити, покаявшись у своїх гріхах і охрестившись в ім’я Ісуса Христа (Дії 2:37—41). Одним з найдивовижніших прикладів цього є історія Савла — єврея, який переслідував християн. По дорозі в Дамаск він побачив у видінні Христа і в результаті став християнином. Пізніше цей чоловік був відомий як апостол Павло (Дії 9:1—9).

Більшість ранніх християн не переживала таких незвичайних подій. І все ж усім їм доводилось покидати або юдаїзм, або поклоніння різним язичницьким богам. Вони приймали християнство свідомо, зрозумівши — часто після довгих обговорень — роль Ісуса Месії (Дії 8:26—40; 13:16—43; 17:22—34). Ті ранні християни були добре навчені, що потрібно робити зміни у своєму житті. Та сама звістка проповідувалась як євреям, так і язичникам. Щоб догодити Богові, необхідно було дотримуватись нової форми поклоніння — християнства.

Вибір, перед яким стоїмо ми

Для того щоб у першому столітті відкинути родинні традиції — юдаїзм, культ імператора, поклоніння язичницьким богам — і приєднатися до релігії, яку зневажали і євреї, і римляни, потрібно було відваги. Невдовзі люди, які прийняли таке рішення, зазнали жорстокого переслідування. Сьогодні також потрібно відваги, щоб не «піддатися і не потрапити під вплив повсюдної атмосфери конформізму», як сказав у своїй книжці Іпполіт Сімон, католицький єпископ міста Клермон-Ферран («Повернення до язичницької Франції?» [«Vers une France païenne?»]). Щоб стати Свідком Єгови, членом релігійної організації, яку часто критикують, необхідна відвага.

Один молодий чоловік, на ім’я Пол, виховувався в католицькій сім’ї у місті Бастія, що на острові Корсика. Деколи він брав участь у церковній діяльності, наприклад продавав тістечка, щоб зібрати гроші для католицької благодійної організації. Він хотів ліпше розуміти Біблію і тому погодився на регулярні обговорення зі Свідками Єгови. З часом Пол усвідомив, що те, чого він навчається, принесе йому тривалу користь. Тому він повністю прийняв біблійні цінності і став Свідком Єгови. Батьки Пола виявили повагу до його вибору, який не погіршив їхніх тісних родинних стосунків.

Розгляньмо також історію Амелі. Вона живе на півдні Франції. Члени її родини є Свідками Єгови в четвертому поколінні. Чому вона вирішила прийняти релігійні цінності своїх батьків? «Свідком Єгови не стаєш лише тому, що ними були твої батьки чи дідусь з бабусею,— каже вона.— Але в один прекрасний день робиш висновок: це моя релігія, бо такі мої особисті переконання». Амелі, як і багато інших молодих Свідків Єгови, знає, що глибокі релігійні переконання надали її життю змісту і є джерелом тривалого щастя.

Чому слід приймати Божі цінності

У книзі Приповістей, 6-му розділі, 20-му вірші, дається заохочення тим, хто бажає догоджати Богові: «Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!» Ця настанова заохочує молодих людей не до сліпої слухняності, а до того, щоб приймати Божі норми, поглиблюючи свою віру і свідомо стаючи на сторону Бога. Апостол Павло запрошував своїх друзів ‘усе досліджувати’ — впевнятися, чи вони навчаються згідно зі Словом Бога та його волею, і відповідно до цього діяти (1 Солунян 5:21).

Понад шість мільйонів Свідків Єгови зробили так, незважаючи на те, чи виховувались вони у християнській родині, чи ні, молоді вони чи літні. За допомогою уважного вивчення Біблії вони знайшли достовірні відповіді на свої запитання про сенс життя і одержали чітке розуміння Божого наміру щодо людства. Отримавши таке знання, вони прийняли Божі цінності і з усіх сил намагаються чинити Божу волю.

Без різниці, чи ви регулярний читач цього журналу, чи ні, Свідки Єгови пропонують вам дослідити духовні цінності Біблії. Чому б вам не погодитися? Таким чином ви ‘скуштуєте й побачите, який добрий Господь’. Ви також здобудете знання, яке тих, хто його застосовує, веде до вічного життя (Псалом 34:9; Івана 17:3).

[Ілюстрація на сторінці 5]

Чотири покоління однієї родини Свідків Єгови у Франції.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Рут постановила служити Єгові, а не богам своїх предків.