Як старійшини виявляють до грішників любов і милосердя

1. Що може статися з людиною, яка вчинила серйозний гріх?

У ПОПЕРЕДНІЙ статті ми розглянули, які вказівки апостол Павло дав коринфському збору стосовно чоловіка, який вчинив серйозний гріх. Цей чоловік не розкаявся, тому його слід було вилучити зі збору. Однак, як видно з провідного вірша цієї статті, Бог може допомогти грішнику прийти до каяття (Рим. 2:4). А яку роль у цьому відіграю́ть старійшини?

2, 3. Що нам слід зробити, якщо ми довідалися про серйозний гріх, і чому?

² Щоб надати допомогу, старійшини мають передусім знати про проблему. Тож як нам потрібно повестися, якщо ми довідались, що наш одновірець вчинив серйозний гріх — гріх, за який його могли б вилучити зі збору? Нам слід заохотити грішника звернутися до старійшин (Ісаї 1:18; Дії 20:28; 1 Пет. 5:2).

³ А що, коли він не хоче розмовляти зі старійшинами? Тоді ми самі до них звернемось, адже розуміємо, що людині не обійтися без допомоги. Це буде виявом любові з нашого боку, бо ми не хочемо втрачати свого брата чи сестру. Якщо людина не покине грішної поведінки, то зруйнує свої стосунки з Єговою. Також вона загрожує добрій репутації збору. Може бути нелегко звернутись до старійшин, однак з любові до Єгови та грішника ми обов’язково це зробимо (Пс. 27:14).

ЯКУ ДОПОМОГУ СТАРІЙШИНИ НАДАЮТЬ ТИМ, ХТО ВЧИНИВ СЕРЙОЗНИЙ ГРІХ

4. Що намагатимуться зробити старійшини, коли зустрінуться з грішником?

⁴ Якщо хтось у зборі вчинив серйозний гріх, рада старійшин вибере з-поміж себе трьох братів, які утворять комітетa. Це мають бути скромні і смиренні чоловіки. Спонукуючи грішника розкаятися, брати пам’ятатимуть, що до цього неможливо змусити (Повт. 30:19). Вони розуміють, що не всі грішники приймають виправлення, як це зробив цар Давид (2 Сам. 12:13). Дехто свідомо вирішує нехтувати застереженням від Єгови (Бут. 4:6—8). А втім, старійшини робитимуть все можливе, щоб допомогти грішнику розкаятися. Якими принципами вони керуються, коли зустрічаються з грішником?

5. Яку пораду старійшини беруть до уваги, коли зустрічаються з грішником? (2 Тимофія 2:24—26). (Дивіться також ілюстрацію.)

⁵ Старійшини пам’ятають, що грішник — це загублена овечка, яка цінна в Божих очах (Луки 15:4, 6). Тому під час зустрічі вони не ставляться до нього суворо і не розмовляють з ним різко. Також вони не сприймають цю зустріч як суху формальність. Старійшини виявляють риси, згадані в 2 Тимофія 2:24—26. (Прочитайте.) Вони намагаються досягти серця грішника, тому поводяться з ним лагідно, люб’язно і з добротою.

6. Як старійшини готують своє серце перед зустріччю з грішником? (Римлян 2:4).

⁶ Старійшини готують своє серце. У своєму ставленні до грішника вони намагаються якомога точніше наслідувати Єгову і пам’ятають слова апостола Павла: «Бог добрий і хоче привести тебе до каяття». (Прочитайте Римлян 2:4.) Старійшини також пам’ятають, що вони служать пастирями під керівництвом Христа (Ісаї 11:3, 4; Матв. 18:18—20). Перш ніж зустрітися з грішником, брати з комітету з молитвою обдумують, як досягти своєї мети — привести грішника до каяття. Брати досліджують Біблію та наші публікації і в молитві просять у Єгови проникливості. Вони обмірковують, що́ їм треба знати про минуле цієї людини та її обставини, щоб зрозуміти, чому вона мислить або поводиться тим чи іншим чином (Присл. 20:5).

7, 8. Як старійшини наслідують терпеливість Єгови, коли розмовляють з грішником?

⁷ Старійшини наслідують терпеливість Єгови. Вони беруть до уваги те, як Єгова поводився з грішниками у минулому. Скажімо, Бог терпеливо розмовляв з Каїном. Він застеріг його про наслідки гріха і запевнив, що його ситуація не безнадійна (Бут. 4:6, 7). Давида Єгова напоумив через пророка Натана: той навів приклад, який торкнувся царевого серця (2 Сам. 12:1—7). До свого бунтівного народу Ізраїля Єгова «знову й знову» посилав пророків (Єрем. 7:24, 25). Він не чекав, поки народ сам розкається. Бог намагався їм допомогти і заклика́в їх до каяття ще тоді, коли вони грішили.

⁸ Намагаючись допомогти одновірцю, який вчинив серйозний гріх, старійшини наслідують приклад Єгови. У розмовах з таким вісником вони прислуха́ються до вказівки з 2 Тимофія 4:2: «Повною мірою виявляй терпеливість». Це вкрай необхідно для того, щоб допомогти людині розвинути бажання знову поводитися правильно. Про старійшину в коментарі до цього вірша сказано: «Він завжди мав бути стриманим і терпеливим. Якби він дратувався чи розчаровувався, це могло б відштовхнути [грішника] або навіть стати... каменем спотикання».

9, 10. Як старійшини можуть допомогти людині зрозуміти, чому ослабли її стосунки з Єговою і що призвело до гріха?

⁹ Старійшини намагаються зрозуміти, які обставини призвели до гріха. Наприклад, чи не ослабнув християнин духовно через те, що нехтував особистим вивченням або служінням? Можливо, він став рідше молитись до Єгови або його молитви стали поверховими? А може, він уже якийсь час потурає своїм неправильним бажанням? З ким він дружить і які обирає розваги? Чи не могли вони вплинути на його розум та серце? Чи він усвідомлює, як до його рішень і вчинків ставиться його Батько, Єгова?

¹⁰ Ставлячи людині продумані запитання, старійшини допоможуть їй замислитись, чому ослабли її стосунки з Єговою і що призвело до гріха. При цьому старійшини залишатимуться лагідними і не будуть випитувати зайвих подробиць (Присл. 20:5). Подібно до пророка Натана, вони можуть навести якийсь приклад, щоб допомогти людині зрозуміти, наскільки неправильними були її вчинки. Можливо, вже під час першої зустрічі людина почне щиро жалкувати про свою поведінку і навіть розкається.

11. Як Ісус намагався допомогти грішникам?

¹¹ Старійшини наслідують Ісуса. З’явившись Савлу з Тарса, воскреслий Ісус запитав його: «Савле, Савле, навіщо ти мене переслідуєш?». Це протверезне запитання допомогло Савлу зрозуміти, що він чинить зло (Дії 9:3—6). А про «ту жінку, Єзавель» Ісус сказав: «Я дав їй час для каяття» (Об’яв. 2:20, 21).

12, 13. Як старійшини можуть дати грішнику час, щоб розкаятися? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹² Наслідуючи Ісуса, старійшини не роблять поспішного висновку, що грішник не захоче змінюватися. Дехто може виявити каяття під час першої зустрічі з комітетом, а комусь потрібно більше часу. Тому старійшини можуть зустрітися з грішником більш ніж один раз. Можливо, після першої зустрічі він всерйоз задумається над словами старійшин, смиренно звернеться до Єгови в молитві й попросить вибачити йому гріх (Пс. 32:5; 38:18). Тоді на наступній зустрічі в нього буде зовсім інший склад розуму.

¹³ Щоб допомогти грішнику розкаятись, старійшини ставляться до нього з розумінням і добротою. Вони просять Єгову благословити їхні зусилля і не втрачають надії, що грішник отямиться та розкається (2 Тим. 2:25, 26).

14. Чия заслуга в тому, що грішник розкаявся, і чому так можна сказати?

¹⁴ Як же добре, коли людина, яка скоїла серйозний гріх, виявляє каяття! (Луки 15:7, 10). Але чия це заслуга? Старійшин? Цікаво, що Павло написав про грішників: «Можливо, Бог дозволить їм покаятись» (2 Тим. 2:25). У навчальному виданні Біблії до цього вірша є коментар: «Вони можуть розкаятися, тобто змінити своє мислення... Такий добрий результат — це заслуга не людини, а Єгови, адже саме він допомагає християнину, який зійшов з правильного шляху, зробити цю важливу зміну. Далі Павло пише про інші добрі результати каяття: грішник набуває точнішого знання правди, отямлюється і може вирватися з пасток Сатани (2Тм 2:26)».

15. Як старійшини продовжують надавати допомогу людині після того, як вона розкаялась?

¹⁵ Після того як грішник розкаявся, старійшини й далі будуть робити до нього пастирські візити, щоб допомогти йому продовжувати опиратися спокусам Сатани і «випрямляти стежки для своїх ніг» (Євр. 12:12, 13). Звісно, старійшини не розкриватимуть іншим деталей цієї справи. Але бувають випадки, коли дещо таки потрібно повідомити збору.

«ДОКОРЯЙ НА ОЧАХ У ВСІХ»

16. Що мав на увазі Павло, сказавши Тимофію докоряти грішникам «на очах у всіх»? (1 Тимофія 5:20).

¹⁶ Прочитайте 1 Тимофія 5:20. У цьому вірші Павло дав Тимофієві, який служив старійшиною, вказівку щодо «тих, хто ходить у гріху». Таким особам Тимофій мав докорити «на очах у всіх». Чи це означає, що докір потрібно було винести перед усім збором? Не обов’язково. Очевидно, Павло мав на увазі тих, хто уже знав про скоєний гріх. Це могли бути люди, які стали свідками гріха, або ті, кому грішник сам про все розповів. Лише цим особам старійшини повідомлять, що вони розглянули справу і вжили необхідних заходів.

17. За яких обставин у зборі робиться оголошення про докір і для чого?

¹⁷ У деяких випадках про гріх відомо (або є імовірність, що стане відомо) багатьом вісникам у зборі. Тоді старійшина оголосить перед усім збором, що брату або сестрі винесено докір. Для чого? Як пояснив Павло, «щоб застерегти інших» від гріха.

18. Як діють старійшини, якщо гріх вчиняє неповнолітній охрещений вісник? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁸ А що, як серйозний гріх вчиняє неповнолітній охрещений вісник — особа до 18 років? Тоді рада старійшин подбає, щоб два старійшини порозмовляли з ним та його християнськими батькамиb. Старійшини з’ясують, що́ батьки вже зробили, щоб допомогти своїй дитині розкаятись. Якщо дитина прислуха́ється до порад батьків і змінює своє мислення та поведінку, то двоє старійшин можуть вирішити, що немає потреби передавати справу далі. Вони знають, що саме батьків Єгова наділив обов’язком з любов’ю виправляти своїх дітей (Повт. 6:6, 7; Присл. 6:20; 22:6; Еф. 6:2—4). Час від часу старійшини спілкуватимуться з батьками, щоб переконатися, що неповнолітньому віснику надається потрібна допомога. А що, як неповнолітній охрещений Свідок не кається і продовжує грішити? У такому разі з ним та його християнськими батьками зустрінеться комітет старійшин.

«ЄГОВА ДУЖЕ НІЖНИЙ У ВИЯВЛЕННІ ПОЧУТТІВ ТА МИЛОСЕРДНИЙ»

19. Як старійшини намагаються наслідувати Єгову, коли мають справу з грішником?

¹⁹ Старійшини пам’ятають, що Єгова поклав на них обов’язок захищати збір від тих, хто не хоче слухатися його заповідей (1 Кор. 5:7). Але вони також прагнуть робити все, що в їхніх силах, щоб допомогти грішнику розкаятися. Для цього їм вкрай важливо мати позитивний склад розуму і не зневірюватися. Так вони наслідуватимуть Єгову, який «дуже ніжний у виявленні почуттів та милосердний» (Як. 5:11). Саме такий дух мав апостол Іван. На схилку літ він написав: «Дітоньки мої, пишу це вам, щоб ви не вчинили гріха. А якщо хтось і згрішить, то ми маємо помічника — Ісуса Христа, праведника, який перебуває з Батьком» (1 Ів. 2:1).

20. Про що піде мова в останній статті з цієї серії?

²⁰ На жаль, бувають ситуації, коли людина, яка скоїла серйозний гріх, не виявляє каяття. Тоді її вилучають зі збору. Як старійшини діють у таких випадках? Про це ми поговоримо в останній статті з цієї серії.