Допомога для вилучених зі збору

1, 2. а) Як Єгова ставиться до свідомих гріхів? б) На що Єгова надіється, коли якась людина вчиняє серйозних гріх?

ЄГОВА не потурає вседозволеності, він ненавидить гріх (Пс. 5:4—6). Наш Бог очікує, що ми будемо шанувати праведні норми, записані в його Слові. Звичайно, він не сподівається досконалості від недосконалих людей (Пс. 130:3, 4). Але при цьому він не терпить «безбожних, які використовують незаслужену доброту нашого Бога для виправдання розгнузданості» (Юди 4). Біблія навіть говорить про «знищення безбожних людей» у війні Армагеддон (2 Пет. 3:7; Об’яв. 16:16).

² Все ж Єгова «не хоче, щоб хтось був знищений». Як уже згадувалося в цій серії статей, Біблія чітко каже: «Він хоче, щоб усі прийшли до каяття» (2 Пет. 3:9). Старійшини наслідують його в цьому: вони терпеливо намагаються допомогти грішникам змінитися і знову мати Боже схвалення. Однак не всі приймають їхню допомогу (Ісаї 6:9). Дехто продовжує грішити, незважаючи на наполегливі зусилля старійшин привести його до каяття. Що потрібно зробити в такому разі?

«ВИЛУЧІТЬ ГРІШНИКА»

3. а) Що, згідно з Біблією, потрібно зробити, якщо грішник не розкаюється? б) Чому можна сказати, що грішник, по суті, сам вирішив стати вилученим зі збору?

³ Якщо грішник не розкаюється, старійшинам не залишається нічого, як тільки виконати вказівку, записану в 1 Коринфян 5:13: «Вилучіть грішника з-поміж себе». По суті, грішник сам вибрав такі наслідки — він пожинає те, що сам же і посіяв (Гал. 6:7). Чому так можна сказати? Тому що він не відгукнувся на неодноразові спроби старійшин привести його до каяття (2 Цар. 17:12—15). Своїми діями грішник показує, що вибрав шлях непослуху і не хоче дотримуватися норм Єгови (Повт. 30:19, 20).

4. Чому, коли нерозкаяного грішника вилучають зі збору, на зібранні робиться оголошення?

⁴ Коли нерозкаяного грішника вилучають зі збору, на зібранні робиться оголошення про те, що він більше не є Свідком Єговиa. Мета цього оголошення — не принизити грішника. Воно потрібне, щоб збір міг дотримуватися біблійного наказу «перестати товаришувати» з такою людиною і «навіть не їсти» з нею (1 Кор. 5:9—11). Для цієї вказівки є вагома причина. Апостол Павло написав: «Трохи закваски заквашує все тісто» (1 Кор. 5:6). Грішник, який не кається, може послабити в інших бажання жити за праведними нормами Єгови (Присл. 13:20; 1 Кор. 15:33).

5. Як ми маємо ставитись до людини, яку вилучили зі збору, і чому?

⁵ Як ми маємо ставитися до одновірця, якого вилучили зі збору? Ми не будемо проводити з ним час, однак вважатимемо його не пропащою, а загубленою овечкою. Вівця, яка відбилась від отари, може повернутися. Пам’ятаймо: свого часу ця людина присвятилася Єгові. Так, зараз вона, на жаль, не дотримується своєї обітниці, і через це її життя в небезпеці (Єзек. 18:31). Але поки Єгова готовий виявляти милосердя, людина має можливість повернутися, і ми надіємось, що вона нею скористається. Як старійшини можуть допомогти вилученому грішнику?

ЯКУ ДОПОМОГУ ВИЛУЧЕНИМ НАДАЮТЬ СТАРІЙШИНИ

6. Що робитимуть старійшини, намагаючись допомогти вилученому?

⁶ Чи можна сказати, що вилучена людина покинута напризволяще і має сама прокладати собі шлях назад до Єгови? Зовсім ні! Повідомляючи нерозкаяному грішнику про те, що його вилучать зі збору, комітет старійшин пояснить, які кроки він може зробити, щоб повернутися в збір. Але це не все. У більшості випадків старійшини скажуть грішнику, що хотіли б зустрітися з ним через кілька місяців, аби поцікавитися, чи не змінилися його погляди. Якщо грішник погодиться, на наступній зустрічі старійшини ще раз з теплотою заохотять його розкаятись та повернутися. Навіть якщо і цього разу він не відгукнеться, в майбутньому старійшини періодично пропонуватимуть йому зустрітися, щоб знову порозмовляти.

7. Як старійшини наслідують співчуття і милосердя Єгови у своєму ставленні до вилученого грішника? (Єремії 3:12).

⁷ Старійшини намагаються ставитися до вилученого з таким же співчуттям і милосердям, як Єгова. Наприклад, Бог не чекав, поки його бунтівний народ Ізраїль зробить перший крок до нього. Ще коли ізраїльтяни не виявляли жодних ознак каяття, Єгова вже намагався досягти їхніх сердець. У другій статті з цієї серії згадувалося, як Єгова сказав Осії пробачити своїй дружині, хоча вона все ще зраджувала йому. На цьому прикладі Єгова показав, наскільки він співчутливий і милосердний (Ос. 3:1; Мал. 3:7). Наслідуючи свого Бога, старійшини щиро прагнуть, аби грішник повернувся, і не ускладнюють йому цей шлях. (Прочитайте Єремії 3:12.)

8. Як Ісусова притча про блудного сина допомагає нам ще краще зрозуміти, наскільки Єгова співчутливий і милосердний? (Луки 15:7).

⁸ Пригадаймо Ісусову притчу про блудного сина, яка обговорювалась у другій статті з цієї серії. Побачивши, що син повертається додому, батько відразу «побіг йому назустріч, обійняв його і поцілував» (Луки 15:20). Зверніть увагу, що батько не чекав, поки його син почне благати прощення. Він сам до нього побіг, як зробив би будь-який люблячий батько. Подібно старійшини ставляться до тих, хто збився з християнського шляху. Вони хочуть, аби ці загублені овечки, так би мовити, повернулися додому (Луки 15:22—24, 32). Коли грішник повертається, в небі панує радість. Так само радіємо і ми тут, на землі. (Прочитайте Луки 15:7.)

9. До чого Єгова з теплотою закликає грішників?

⁹ Як бачимо, Єгова не закриває очі на важкі гріхи, але при цьому не обертається до грішників спиною. Він хоче, щоб вони опам’ятались. Слова, записані в Осії 14:4, чудово передають, які почуття Єгова має до розкаяних грішників. Він каже: «Я зцілю їх від невірності і буду любити їх цілим серцем, тому що вже не гніваюсь на них». Ці слова заохочують старійшин зважати навіть на найменші ознаки каяття. А для тих, хто покинув Єгову, це заклик без зволікань повернутися.

10, 11. Як старійшини намагатимуться допомогти тим, хто був вилучений давніше?

¹⁰ А що сказати про людей, які були вилучені зі збору давніше, можливо багато років тому? Дехто з них вже міг перестати чинити гріх. Буває, що людина не може й пригадати, за що її вилучили. У будь-якому разі старійшини постараються знайти цих людей і відвідати їх. Під час візиту до вилученої людини старійшини навіть запропонують їй разом помолитися і сердечно спонукають її повернутися у збір. Провівши поза збором багато років, людина, скоріш за все, дуже ослабла духовно. Тому, якщо вона виявляє бажання повернутися, старійшини можуть подбати, щоб хтось вивчав з нею Біблію, навіть ще до її поновлення. Однак у всіх випадках рішення про те, хто проводитиме таке вивчення, завжди прийматимуть лише старійшини.

¹¹ Наші пастирі наслідують Боже співчуття й милосердя, тому вони стараються знайти кожну загублену овечку, щоб допомогти їй повернутися до Єгови. Якщо грішник виявляє каяття і покинув неправильну поведінку, брати без зволікань його поновлять (2 Кор. 2:6—8).

12. а) В яких випадках старійшини мають бути особливо обачними? б) Чому нам не слід вважати, що певні категорії грішників не гідні Божого милосердя? (Дивіться також примітку.)

¹² У деяких випадках старійшини мають бути особливо обачними, перш ніж поновлювати людину. Наприклад, якщо вона чинила наругу над дитиною, була відступником або підступно добилася розлучення, то старійшинам важливо переконатись, що вона дійсно відчуває каяття (Мал. 2:14; 2 Тим. 3:6). Вони зобов’язані захищати отару. Але водночас вони розуміють, що Єгова охоче прийме будь-якого грішника, якщо він щиро розкається і покине грішну поведінку. Тож, хоча старійшини підходитимуть до таких серйозних випадків з особливою обачністю, вони не будуть впадати в крайнощі — не вважатимуть, що певні категорії грішників не гідні Божого милосердяb (1 Пет. 2:10).

ЩО МОЖЕ РОБИТИ ЗБІР

13. Чим наше ставлення до того, кому винесено докір, відрізняється від ставлення до вилученої людини?

¹³ Як пояснювалося в попередній статті, іноді у зборі робиться оголошення про те, що якомусь віснику винесено докір. У такому разі ми продовжуємо з ним спілкуватися, адже розуміємо, що він розкаявся і покинув грішну поведінку (1 Тим. 5:20). Цей вісник залишається частиною збору і потребує підбадьорливого спілкування з одновірцями (Євр. 10:24, 25). Але зовсім інша річ, якщо людину вилучають зі збору. З нею ми «перестанемо товаришувати» і «навіть не їстимемо» (1 Кор. 5:11).

14. Як кожен християнин може керуватися своїм сумлінням у поводженні з вилученою людиною? (Дивіться також ілюстрацію.)

¹⁴ Чи це означає, що ми будемо повністю ігнорувати вилучену людину? Не обов’язково. Звичайно, ми не станемо проводити з нею час. Але, керуючись своїм навченим Біблією сумлінням, християнин може вирішити запросити її на зібрання, наприклад якщо йдеться про родича або когось, з ким він раніше дружив. А як ми будемо поводитись, якщо вилучений прийде на зібрання? Раніше ми не стали б з ним вітатися. Однак тепер і в цьому питанні кожен самостійно прийматиме рішення, прислухаючись до свого сумління. Можливо, хтось вважатиме доречним привітатися і сказати, що радий його бачити. Втім, ми не будемо вести з вилученим довгих розмов чи ще якось проводити з ним час.

15. Про кого йде мова у 2 Івана 9—11? (Дивіться також інформацію в рамці «Чи Іван і Павло говорили про один і той самий гріх?».)

¹⁵ Але хтось може думати: «Хіба Біблія не каже, що християнин, який вітається з такою людиною, стає спільником у її лихих вчинках?». (Прочитайте 2 Івана 9—11.) Контекст показує, що ця вказівка стосується відступників та будь-кого, хто схиляє інших до гріха (Об’яв. 2:20). Тож, якщо людина поширює відступницькі вчення чи пропагує грішну поведінку, старійшини не будуть її відвідувати. Звичайно, ми все ще надіємося, що вона отямиться. Та поки цього не сталося, ми не будемо ані вітатися з нею, ані запрошувати її на зібрання.

НАСЛІДУЙМО СПІВЧУТТЯ І МИЛОСЕРДЯ ЄГОВИ

16, 17. а) Чого дуже хоче Єгова? (Єзекіїля 18:32). б) Як старійшини співпрацюють з Єговою?

¹⁶ Що ми дізналися з цих п’яти статей? Єгова не хоче, щоб хтось був знищений. (Прочитайте Єзекіїля 18:32.) Він дуже хоче, щоб грішники примирилися з ним (2 Кор. 5:20). Саме тому протягом історії Бог знову й знову закликав свій бунтівний народ — і окремих людей — розкаятися та повернутися до нього. Допомагаючи грішникам прийти до каяття, старійшини мають честь співпрацювати з Єговою (Рим. 2:4; 1 Кор. 3:9).

¹⁷ Лише уявіть, яка радість панує в небесах, коли грішники розкаюються! Наш небесний Батько, Єгова, відчуває таку радість кожного разу, коли його загублена овечка повертається у збір. Наша любов до Єгови стає ще сильнішою, коли ми роздумуємо про його співчуття, милосердя і незаслужену доброту (Луки 1:78).