Ісус «навчився слухняності»

Ісус завжди був слухняним Єгові (Ів. 8:29). Чому тоді Біблія каже, що він «навчився слухняності зі своїх страждань»? (Євр. 5:8).

На землі Ісус опинявся в обставинах, які не могли виникнути на небі. Наприклад, його виховували хоч і віддані Богові, але недосконалі батьки (Луки 2:51). Ісуса переслідували релігійні лідери та представники влади (Матв. 26:59; Марка 15:15). Зрештою його засудили до страти і він помер у страшних муках. У Біблії сказано: «Він упокорився і залишався слухняним навіть до смерті» (Філ. 2:8).

Пережите на землі допомогло Ісусу навчитися слухняності, якої неможливо було досягти на небі. Завдяки цьому він зміг стати ідеальним Царем і Первосвященником — таким, який добре розуміє людей (Євр. 4:15; 5:9). Навчившись слухняності зі своїх страждань, Ісус став ще дорожчим для Єгови і ще більш корисним для виконання його волі. Якщо ми будемо слухняними Єгові навіть у складних обставинах, то теж станемо ще дорожчими для нього і будемо готові до найрізноманітніших завдань (Як. 1:4).