Запитання читачів

Чи доречно християнину тримати вогнепальну зброю, наприклад пістолет або рушницю, для захисту від інших людей?

Християни можуть вживати розумних заходів для власної безпеки, але вони роблять це в рамках біблійних принципів. Згідно з цими принципами, було б неправильно використовувати пістолет, рушницю чи іншу вогнепальну зброю для захисту від людей. Розгляньмо деякі аргументи.

В очах Єгови життя — зокрема людське життя — священне. Псалмоспівець Давид написав, що в Єгови «джерело життя» (Пс. 36:9). Отже, якщо християнин вирішує у межах розумного захищати себе або своє майно, він буде робити все можливе, щоб не вбити людину і не стати винним у пролитті крові (Повт. 22:8; Пс. 51:14).

Хоча людина може стати винною у пролитті крові, скориставшись іншими предметами, вогнепальною зброєю легше когось вбити — чи то випадково, чи навмисноa. Крім того, коли нападник, який вже і так перебуває у стані нервового збудження, бачить іншу людину зі зброєю, ситуація, цілком імовірно, загостриться, і це могло б призвести до вбивства.

Коли в останню ніч свого земного життя Ісус сказав своїм послідовникам взяти з собою мечі, він не мав на увазі, що вони будуть потрібні для захисту (Луки 22:36, 38). Скоріш за все, Ісус звелів взяти меч, щоб дати наочний урок. Він хотів показати своїм учням, що не можна вдаватися до насильства, навіть коли їм загрожуватиме озброєний натовп (Луки 22:52). Після того як Петро, використавши один з мечів, поранив раба первосвященика, Ісус наказав Петру: «Вклади меча назад у його місце». Потім Ісус висловив основоположну істину — принцип, яким керуються його послідовники до цього дня: «Кожен, хто візьметься за меча, від меча й загине» (Матв. 26:51, 52).

Згідно з Михея 4:3, Божі служителі «перекують мечі на лемеші, а списи на серпи». Цим вирізняються правдиві християни. Вони слухаються натхненого заклику апостола Павла: «Нікому не віддавайте злом за зло... Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, будьте в мирі з усіма людьми» (Рим. 12:17, 18). Павло зазнав чимало труднощів, наприклад, «попадав у руки грабіжникам». Але він жив відповідно до своїх слів і ніколи не порушував біблійних принципів задля власної безпеки (2 Кор. 11:26). Павло покладався на Бога і на мудрість з його Слова — мудрість, що «ліпша за військову зброю» (Еккл. 9:18).

Християни вважають життя набагато ціннішим за матеріальні речі. «Життя [людини] залежить не від її майна» (Луки 12:15). Тому, якщо лагідний язик не може зупинити озброєного грабіжника, мудрі християни застосовують принцип, який міститься в Ісусових словах: «Не противтеся лихій людині». Можливо, навіть доведеться, образно кажучи, віддати їй спідній і верхній одяг (Матв. 5:39, 40; Луки 6:29)b. Найліпше, звичайно, запобігти біді. Якщо ми не вихваляємося своїми статками і сусіди нас знають як миролюбних Свідків Єгови, ми можемо не стати жертвою жорстоких злочинців (Присл. 18:10; 1 Ів. 2:16).

Християни поважають сумління інших (Рим. 14:21). Якби стало відомо, що якийсь член збору тримає вогнепальну зброю для захисту від людей, це могло б шокувати деяких одновірців і навіть стати для них каменем спотикання. Любов спонукує нас ставити інтереси інших вище за власні, навіть якщо доведеться відмовитися від того, на що ми, на нашу думку, маємо законне право (1 Кор. 10:32, 33; 13:4, 5).

Християни намагаються подавати іншим добрий приклад (2 Кор. 4:2; 1 Пет. 5:2, 3). Якщо, отримавши біблійну пораду, християнин продовжує тримати зброю для захисту від інших людей, він не може вважатися зразковим. Він не буде відповідати вимогам, щоб отримати обов’язки чи призначення в зборі. Те саме стосується християнина, який продовжує носити вогнепальну зброю на роботі. Йому ліпше було б пошукати іншу роботуc.

Те, як християнин вирішує захищати себе, сім’ю чи своє майно, а також вибір роботи,— здебільшого його особиста справа. Але слід пам’ятати, що біблійні принципи віддзеркалюють Божу мудрість і любов до нас. З огляду на ці принципи духовно зрілі християни вирішують не тримати зброї для захисту від інших людей. Вони знають, що в справжній безпеці живуть ті, хто покладається на Бога, дотримуючись біблійних принципів (Пс. 97:10; Присл. 1:33; 2:6, 7).