РОЗДІЛ П’ЯТНАДЦЯТИЙ
«Не можу мовчати»
1. Чому Єремія та інші пророки Єгови не мовчали?
«ПОСЛУХАЙТЕ слова Господнього». Цей заклик лунав на вулицях і площах Єрусалима з 647 року до н. е. Навіть коли через 40 років місто було знищене, Божий пророк не здавався: він і далі заохочував юдеїв слухатися Єгови (Єрем. 2:4; 42:15). Всемогутній Бог посилав пророків, щоб юдеї почули його поради і покаялися. Як уже говорилося в цій книжці, Єремія був видатним пророком. Даючи йому завдання, Бог сказав: «Ти... устанеш, і будеш говорити їм усе, що Я накажу тобі; не бійся перед ними» (Єрем. 1:17). Це доручення було нелегке. Єремія зазнавав фізичних і емоційних страждань, але попри всі випробування він рішуче виконував своє служіння. Пророк сказав: «Трепоче мені моє серце!.. Не можу мовчати» (Єрем. 4:19).
2, 3. а) Як учні Ісуса наслідували Єремію? б) Чому тобі варто наслідувати приклад цього пророка?
2 Вірно виконуючи доручення Єгови, Єремія подав хороший приклад майбутнім Божим служителям (Як. 5:10). Невдовзі після П’ятидесятниці 33 року н. е. юдейські провідники заарештували апостолів Петра й Івана та наказали їм більше не проповідувати. Безумовно, ти читав, як вони відповіли: «Ми не можемо не розповідати про те, що бачили й чули» (Дії 4:19, 20). Тоді, пригрозивши апостолам ще раз, представники влади відпустили їх. Тобі відомо, що сталося далі. Ті вірні чоловіки навіть не думали припиняти проповідувати.
3 Чи ти помітив, що слова Петра та Івана, записані в Дії 4:20, перегукуються зі словами Єремії? Будучи служителем Бога Єгови в ці вирішальні останні дні, ти, мабуть, теж говориш у своєму серці: «Не можу мовчати!» Подивімося, звідки нам черпати сили, щоб, подібно до Єремії, безупинно звіщати добру новину попри обставини, які стають щораз гіршими.
ПРОПОВІДУЙ ПОПРИ БАЙДУЖІСТЬ ЛЮДЕЙ
4. Який склад розуму мали мешканці стародавнього Єрусалима?
4 Безумовно, ти впевнений у тому, що обіцянка Єгови про чудове майбутнє, яке настане під правлінням його Сина,— це найкраща новина для всіх людей. Та все ж сьогодні багато хто висловлюється майже так само, як юдеї за днів Єремії: «Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім’ям, ми не слухаємо тебе» (Єрем. 29:19; 44:16). Єремія нерідко чув подібні висловлювання. Сучасним служителям Єгови теж часто кажуть: «Мене це не цікавить», і така байдужість може їх знеохочувати. А що, коли у твоїй місцевості люди байдужі до звістки про Царство і вісникам твого збору (а мабуть, і тобі самому) нелегко проповідувати із завзяттям?
5. а) Який умонастрій мав Єремія попри байдужість людей? б) Чому тим, хто не цікавиться доброю новиною, загрожує смертельна небезпека?
5 Подивімося, який умонастрій мав Єремія всупереч байдужості більшості юдеїв. На початку свого служіння він отримав від Єгови видіння про прийдешній Божий суд. (Прочитай Єремії 4:23—26). Тож пророк усвідомлював, що життя тисяч людей залежить від того, чи вони прислу́хаються до звістки, яку він мав нести. Сьогодні люди — в тому числі й ті, хто живе на твоїй території,— перебувають у подібній ситуації. Говорячи про «той день» Божого суду над неправедним світом, Ісус сказав: «Він прийде на всіх, що живуть на поверхні цілої землі. Тож пильнуйте і повсякчас благайте, аби ви змогли уникнути всього того, що має відбутися, і стати перед Сином людським» (Луки 21:34—36). З цих слів Ісуса ти можеш побачити, що всім, хто відкидає добру новину, загрожує смертельна небезпека.
6. Чому варто невпинно проповідувати і приходити навіть до тих, хто не дуже цікавиться доброю новиною?
6 Однак декотрі люди, які колись були байдужими, починають слухати нас і відгукуються на звістку від Єгови. Вони отримають безцінну нагороду, адже Бог показує слухняним людям, як пережити майбутнє знищення і увійти в новий світ. У певному розумінні так було і за днів Єремії: мешканці Юди, яким він проповідував, могли уникнути знищення. (Прочитай Єремії 26:2, 3). Прагнучи допомогти людям, Єремія протягом десятиліть заохочував їх прислу́хатися до слів правдивого Бога і повернутися до нього. Невідомо, скільки юдеїв, почувши звістку пророка, розкаялися і змінили своє життя. Але хтось таки зробив це, як і багато хто в наш час. Завдяки тому що ми не припиняємо проповідувати, чимало людей, які колись не цікавилися доброю новиною, починають прислухатися до неї. (Дивись інформацію в рамці «Інтерес може перемогти байдужість», сторінка 184). Це має спонукувати нас і далі брати активну участь у цій рятівній праці.
Що спонукує тебе звіщати добру новину попри байдужість людей?
ПРОТИВНИКИ НЕ МОЖУТЬ ЗАВДАТИ НЕПОПРАВНОЇ ШКОДИ
7. Як вороги намагались перешкодити Єремії?
7 Виконуючи своє служіння, Єремія часто стикався з протидією ворогів, які хотіли зламати його і перешкодити його праці. Лжепророки привселюдно сперечалися з ним (Єрем. 14:13—16). Перехожі насміхалися з Єремії, коли він ішов вулицями Єрусалима, і вигукували образливі слова (Єрем. 15:10). А деякі вороги складали змову, щоб зганьбити його (Єрем. 18:18). Інші «буркотіли», тобто поширювали плітки, щоб відвернути щирих людей від Божих звісток, які проголошував Єремія (Плач 3:61, 62). Чи пророка це знеохотило? Аж ніяк! Він і далі виконував своє доручення. Що йому допомагало?
8. Як поводився Єремія, коли вороги намагалися завдати йому чимраз більшої шкоди?
8 Єремія зміг протистояти ворогам передусім завдяки тому, що покладався на Єгову. Коли пророк починав своє служіння, Бог пообіцяв підтримувати і захищати його. (Прочитай Єремії 1:18, 19). Єремія довіряв цій обіцянці, і Єгова його не покинув. Вороги намагалися зупинити його, але чим жорстокішими вони були, тим більше сміливості, мужності й витривалості він виявляв. Зверни увагу, як ці риси допомагали йому.
9, 10. Які події з життя Єремії спонукують тебе бути сміливим?
9 Якось бунтівні священики і пророки привели Єремію до юдейських князів, домагаючись, щоб його стратили. Чи вдалося їм залякати Єремію і змусити його замовкнути? Ні. Натомість він виступив на свій захист і спростував звинувачення тих відступників. Завдяки цьому він зміг уникнути смерті. (Прочитай Єремії 26:11—16; Луки 21:12—15).
10 Згадай також, що, почувши сувору звістку пророка, управитель храму, на ім’я Пашхур, забив його в колодки. Мабуть, Пашхур думав, ніби так провчить Єремію і він більше не пророкуватиме. Тож наступного дня Пашхур його відпустив. Але Єремія, очевидно все ще відчуваючи фізичний біль, звернувся до Пашхура і передав йому вирок Єгови. Навіть тяжкі страждання не зламали Єремію! (Єрем. 20:1—6). Чому? Ось що сказав він сам: «Зо мною Господь, як потужний силач, тому ті, хто женеться за мною, спіткнуться та не переможуть!» (Єрем. 20:11). Люті вороги не змогли залякати Єремію. Його довіра до Єгови була цілком обґрунтована і непохитна. Ти теж можеш розвивати таку довіру.
11, 12. а) Як Єремія виявив розсудливість, коли йому протидіяв Ананія? б) Чому важливо панувати над собою, коли зазнаємо́ лиха?
11 Однак не слід випускати з уваги, що Єремія не був фанатиком. Стикаючись з протидією, він поводився розсудливо і вчасно йшов геть. Згадаймо для прикладу історію, пов’язану з Ананією. Після того як лжепророк прилюдно заперечив пророчу звістку від Єгови, Єремія виправив його і пояснив, як розпізнати правдивого пророка. Єремія одягнув на себе дерев’яне ярмо, аби показати, що невдовзі вавилоняни підкорять юдеїв. Ананія розлютився і зламав це ярмо. Невідомо, що він зробив би потім. Тож, як ми читаємо, «пішов пророк Єремія своєю дорогою». Так, Єремія пішов, проте коли Єгова наказав йому, він повернувся і сказав Ананії, що з волі Бога юдеї все-таки потраплять в полон до вавилонян, а сам Ананія помре (Єрем. 28:1—17).
12 З цієї натхненої оповіді видно, що в проповідуванні ми маємо виявляти і сміливість, і розсудливість. Якщо в одному домі хтось не хоче слухати біблійну звістку і сердиться, навіть погрожує застосувати силу, ліпше ввічливо попрощатися та піти до іншого будинку. Непотрібно втягуватися в гарячі суперечки щодо доброї новини про Царство. Тож пануймо над собою, коли зазнаємо́ лиха, тоді в більш сприятливий час може з’явитися нагода допомогти цій людині. (Прип. 17:14; прочитай 2 Тимофія 2:23—25).
Чому, проповідуючи добру новину, потрібно покладатись на Єгову? Чому нам слід виявляти не лише сміливість, а й розсудливість?
«НЕ ЛЯКАЙСЬ»
13. Чому Єгова сказав Єремії: «Не лякайсь»,— і чому нам слід взяти це до уваги?
13 Перед знищенням Єрусалима 607 року до н. е. юдеям жилося дуже важко, страждань зазнавали і правдиві Божі служителі. Тож зрозуміло, чому Бог сказав Єремії: «Не лякайсь» (Єрем. 1:8; Плач 3:57). Єгова також хотів, щоб пророк передав слова потіхи всьому народові. (Прочитай Єремії 46:27). Про що це нам говорить? У цей нелегкий час кінця нам теж іноді буває страшно. Чи в такі моменти ми слухаємо Єгову, який немовби каже нам: «Не лякайсь»? У цій книжці ми обговорювали, як Бог підтримував Єремію в дуже скрутний час. Коротко згадаймо, що тоді відбувалось, і подивімося, які висновки ми можемо зробити для себе.
14, 15. а) Яка небезпека загрожувала Єремії? б) Як Єгова виконав свою обіцянку захистити Єремію?
14 Вавилоняни невідступно тримали Єрусалим в облозі, і в місті почався голод. Незабаром багато людей залишилось без їжі (Єрем. 37:21). Але Єремія страждав не тільки від голоду. Юдейські князі намовили слабодухого царя Седекію стратити пророка. Вони вкинули його в глибоку яму, де він міг померти. У цій водозбірній ямі була не вода, а багно. Погрузаючи в ньому, Єремія, мабуть, розумів, що самотужки йому звідти не вибратись. Якби ти опинився на його місці, чи не стало б тобі страшно? (Єрем. 38:4—6).
15 Хоча Єремія був звичайною смертною людиною, як усі ми, він вірив, що Єгова, як і обіцяв, ніколи не покине його. (Прочитай Єремії 15:20, 21). Чи справдились його сподівання? Ми точно знаємо, що так, адже Бог спонукав Евед-Мелеха врятувати Єремію, звівши нанівець задум князів. З дозволу царя цей вельможа витягнув пророка з ями, аби він не помер (Єрем. 38:7—13).
16. Від чого Єгова врятував вірних йому чоловіків?
16 Життя Єремії було в небезпеці навіть після того, як його витягли з ями. Ще тоді, коли Евед-Мелех просив у царя дозволу врятувати Єремію, він казав: «Помре він на своєму місці через голод, бо в місті нема вже хліба» (Єрем. 38:9). В Єрусалимі лютував такий страшний голод, що люди їли людей. Але Єгова знову втрутився і врятував свого пророка. Тоді Єремія передав Евед-Мелехові запевнення, що Єгова захистить і його (Єрем. 39:16—18). У той тяжкий час пророк не забував обіцянку Бога: «Я буду з тобою, щоб тебе рятувати» (Єрем. 1:8). Цих двох чоловіків охороняв Всемогутній Бог, тож їм не були страшні ані вороги, ані голод. Вони не загинули в приреченому на знищення Єрусалимі. Про що це свідчить? Єгова дотримується своїх обіцянок і захищає вірних йому людей (Єрем. 40:1—4).
17. Чому тобі слід вірити, що Єгова виконає обіцянку і захищатиме своїх служителів?
17 Сповнення пророцтва Ісуса про закінчення цієї системи неухильно наближається до свого апогею. У близькому майбутньому «на сонці, місяці й зірках будуть знаки, а на землі зазнаватимуть страждання народи, які... не бачитимуть виходу. І люди будуть мліти зі страху та очікування того, що́ насувається на заселену землю» (Луки 21:25, 26). З часом ми побачимо, які це будуть знаки і який страх через них охопить багатьох людей. Однак хоч би що відбувалося, ніколи не сумнівайся: Єгова може і хоче врятувати свій народ. А от тих, хто не має Божого схвалення, чекає інший кінець. (Прочитай Єремії 8:20; 14:9). Навіть якщо здається, що Божі служителі опинилися в цілком безнадійній ситуації, немовби на дні страшної, темної ями з багном, Єгова може визволити їх! На них також сповниться обіцянка, яку Бог дав Евед-Мелехові: «Конче врятую тебе, і від меча не впадеш ти, і буде тобі душа твоя за здобич, бо ти надіявся на Мене, говорить Господь» (Єрем. 39:18).
СЛОВА, ЗАПИСАНІ ДЛЯ ТЕБЕ
18. а) Які слова змінили життя Єремії? б) Що означає для тебе Божий наказ, записаний в Єремії 1:7?
18 «Ти підеш до всіх, куди тільки пошлю Я тебе, і скажеш усе, що тобі накажу» (Єрем. 1:7). Коли Єремія почув цей наказ від Бога, його життя докорінно змінилося. Відтоді він повністю віддавався проголошенню «слова Господнього». Це словосполучення часто вживається в книзі Єремії. В останньому розділі пророк розповідає про захоплення Єрусалима і про те, як його останнього царя, Седекію, забрали в полон. Єремія навчав юдеїв і закликав їх до послуху Єгові, доки події не показали, що він виконав своє завдання до кінця.
19, 20. а) Чому можна сказати, що служіння Єремії — це приклад для тебе? б) Чому проповідування приносить радість і задоволення? в) Як вплинуло на тебе обговорення думок з пророчої книги Єремії і книги Плач Єремії?
19 Між служінням Єремії і служінням сучасних Свідків Єгови можна провести багато паралелей. Подібно до Єремії, ти служиш правдивому Богові в час суду. Ти витрачаєш свій час і сили на різні обов’язки, але проповідування доброї новини — це найважливіше завдання, яке ти можеш виконувати в цій системі. Проповідуючи, ти прославляєш величне ім’я Бога й визнаєш його абсолютну владу і право називатися Володарем усесвіту. (Прочитай Плач Єремії 5:19). Крім того, ти виявляєш справжню любов до ближніх, коли допомагаєш їм пізнати правдивого Бога та його вимоги (Єрем. 25:3—6).
20 Говорячи про завдання, яке Єгова доручив йому, Єремія сказав: «Було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!» (Єрем. 15:16). Таку ж радість і задоволення може відчувати кожен, чиє серце спонукує говорити від імені правдивого Бога. Тож у нас є всі підстави далі проголошувати звістку Єгови, як це робив Єремія.
Як приклад Єремії та Евед-Мелеха допомагає тобі бути мужнім? Яку рису пророка Єремії ти хотів би наслідувати і виявляти в служінні?