Погляд Біблії

Чи християни повинні брати участь у новорічних святкуваннях?

«ВЕСЬ післяобідній час перед новорічним вечором зазвичай проходить спокійно,— каже Фернандо, лікар з Бразилії.— Але коло 23 години у лікарню починає надходити безперервний потік пацієнтів з колотими чи вогнепальними ранами, прибувають підлітки, що потрапили в автомобільну катастрофу, та побиті дружини. І майже завжди однією з причин цих випадків є алкоголь».

Беручи до уваги вищенаведене, зовсім не дивно, що один бразильський журнал назвав перший день нового року міжнародним днем похмілля. Згідно з європейським інформаційним агентством, «новорічне свято існує для звичайних шукачів задоволень». Це «ще один раунд у вічній боротьбі людини з алкоголем».

Щоправда, не всі під час святкування Нового року напиваються чи вдаються до насильства. Багато хто з приємністю згадує цей вечір. «Коли ми були ще дітьми, то не могли дочекатися новорічної урочистості,— розповідає Фернандо, про якого згадувалось на початку.— Під час святкування завжди було багато ігор, їжі і напоїв. У північ ми обіймалися, цілували один одного і бажали щасливого Нового року».

Подібно й сьогодні чимало людей вважає, що відзначаючи новорічне свято, не вдається до крайнощів. Все ж християнам варто дослідити походження і значення цього популярного торжества. Чи не суперечать новорічні святкування біблійним вченням?

Факти з минулого

Свято Нового року має глибоке коріння. Стародавні записи вказують, що його відзначали у Вавилоні ще у третьому тисячолітті до н. е. Святкування, яке проводилося в середині березня, було вирішальним. «Тоді бог Мардук визначав долю країни на прийдешній рік»,— говориться в «Уорлд бук енсайклопідія». Вавилонське святкування нового року тривало 11 днів і супроводжувалося принесенням жертв, обрядами родючості й різними процесіями.

Якийсь час римляни також розпочинали новий рік з березня. Але у 46 році до н. е. імператор Юлій Цезар постановив, що рік повинен починатися від першого січня. Цей день вже було присвячено Янусу, богу всякого початку, а з того часу він став позначати у римлян і перший день року. Отже, дата змінилась, але карнавальна атмосфера залишилася. В «Енциклопедії біблійної, теологічної та церковної літератури» (англ.) Мак-Клінтока й Стронґа сказано, що першого січня люди «нестримно поринали у розгул і вдавалися до різноманітних поганських забобонів».

Навіть сьогодні під час новорічних святкувань люди вдаються до забобонних обрядів. Наприклад, у деяких місцевостях Південної Америки багато людей зустрічає Новий рік, стоячи на правій нозі. Інші трублять у ріжки і запускають феєрверки. За чеською традицією, у новорічне свято їдять суп із сочевиці, а словаки кладуть під скатертину гроші або риб’ячу луску. Ці ритуали, призначені для того, аби відвертати нещастя і гарантувати добробут, лише увічнюють стародавнє вірування, що початок року — це час, коли вирішується доля.

Погляд Біблії

Біблія закликає християн ‘поступати доброчесно, не в гульні та п’янстві’a (Римлян 13:12—14; Галатів 5:19—21; 1 Петра 4:3). Оскільки новорічні святкування зазвичай супроводжуються різними крайнощами, які Боже Слово засуджує, християни не беруть у них участі. Це не означає, що християни є занудами. Навпаки Біблія показує багато причин для задоволення і неодноразово заохочує поклонників правдивого Бога радіти (Повторення Закону 26:10, 11; Псалом 32:11; Приповістей 5:15—19; Екклезіяста 3:22; 11:9). Біблія також визнає, що радість часто пов’язана зі споживанням їжі і напоїв (Псалом 104:15; Екклезіяста 9:7а).

Як ми побачили, святкування Нового року має поганське коріння. Фальшиве поклоніння є нечистим і огидним в очах Бога Єгови, тому християни відкидають звичаї, які мають таке походження (Повторення Закону 18:9—12; Єзекіїля 22:3, 4). Апостол Павло написав: «Що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою? Яка згода в Христа з белійяаром?» Цілком слушно Павло додав: «Не торкайтесь нечистого» (2 Коринтян 6:14—17а).

Християни також усвідомлюють: забобонні обряди не гарантують щастя і добробуту насамперед тому, що участь у них може призвести до Божого несхвалення (Екклезіяста 9:11; Ісаї 65:11, 12). Крім того, Біблія закликає християн бути розважливими і стриманими (1 Тимофія 3:2, 11, НС). Отже зрозуміло: ті, хто заявляє, що дотримується християнських вчень, не повинні брати участі у святкуваннях, які відзначаються розгулом.

Хоч би якими захопливими і привабливими видавалися новорічні святкування, Біблія говорить нам ‘не торкатись нечистого’ та ‘очистити себе від усякої нечисти тіла та духа’ (курсив наш). Єгова ніжно запевняє тих, хто це виконує: «Я вас прийму, і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочок Мені будете» (2 Коринтян 6:17б — 7:1). Справді, він обіцяє вічні благословення і процвітання вірним і відданим йому людям (Псалом 37:18, 28; Об’явлення 21:3, 4, 7).

[Примітка]