Дунай. Якби ж він міг говорити!

ВІД НАШОГО КОРЕСПОНДЕНТА В НІМЕЧЧИНІ

Понад півтора сторіччя найвидатніші німці всіх часів щодня дивляться на річку Дунай і нічого не бачать. Як це можливо? Баварський король Людвіг І закінчив 1842 року будівництво Валгалиa—мармурового храму в доричному стилі, який звели для вшанування визначних німецьких діячів давнини.

ЦЕЙ храм, розташований на схилі пагорба біля Регенсбурга (Німеччина), височить над Дунаєм. Його було збудовано на зразок Парфенону, храму на Акрополі в Афінах. У цьому німецькому пантеоні зберігається багато погрудь знаменитих людей.

Місце вибрано вдало. Усі ці королі, поети, художники, політики, вчені та музиканти — серед них такі знаменитості, як Бетховен і Ейнштейн, Гете і Гутенберг, Кеплер і Лютер,— добре знали Дунай. Багато хто з них жив на його берегах, перепливав через нього чи оспівував його. Скільки цікавого розповів би Дунай, якби він міг говорити!

Не просто водний потік

Історик Норман Дейвіс написав, що «річки, з погляду географа,— це носії осаду і торгівлі». Однак, як він зазначив, «з погляду історика, річки — це носії культури, ідей та іноді конфліктів. Вони, наче саме життя». Дунай тече через десять країн — Німеччину, Австрію, Словаччину, Угорщину, Хорватію, Югославію, Болгарію, Румунію, Молдову та Україну; для деяких з них він одночасно служить державним кордоном. Отже, його береги були колискою різноманітних культур, ідей та конфліктів. Тож не дивно, що багато поселень на дунайських берегах відіграли велику роль у європейській та навіть світовій історії.

Ось, наприклад, Відень, столиця Австрії. Довгий час це місто вважалося одним з визнаних світових культурних центрів: у ньому було багато драматичних і оперних театрів, музеїв, будинків, що становили історичну цінність, та бібліотек. Протягом сторіч Відень також славився своїми кав’ярнями й тавернами. Віденський філармонічний оркестр вважається одним з найліпших у світі. А Віденський університет, заснований 1365 року, є найстарішим у німецькомовному світі.

«Нова британська енциклопедія» називає Відень початку нашого сторіччя «придатним ґрунтом для виникнення ідей, котрі — часом на добро, а часом на лихо,— формували сучасний світ». Серед тих, на кого справило деякий вплив багаторічне перебування у Відні, були Теодор Герцль, засновник сіонізму, Зигмунд Фрейд, батько психоаналізу, та Адольф Гітлер, якого представляти не потрібно.

Поділ між «цивілізацією та варварством»

Як написав Норман Дейвіс, «за давніх часів річка Дунай представляла один з найбільших рубіконів на європейському півострові». Він пояснює: «З першого сторіччя по Р. Х. Данувіс (латинська назва Дунаю) став кордоном Римської імперії... і тому відділяв цивілізацію від варварства».

Деякі міста, розташовані на берегах Дунаю, відіграли важливу роль в історії Римської імперії, а пізніше — в історії держави, яку називали «Священною Римською імперією». Наприклад, Братислава, культурний центр Словаччини та сьогоднішня її столиця, у 1526—1784 роках була столицею Угорщини. Колись у величному замку, що здіймався над Дунаєм на 100-метровій висоті, жила австрійська королівська родина. Коли 1741 року на Відень наступали французькі й баварські війська, Марія Терезія, котра згодом стала імператрицею, шукала захисту саме в цьому замку.

Марія Терезія була з дому Габсбургів. У Валгалі є багато погрудь монархів цієї династії — однієї з найвизначніших в Європіb. Її родовід бере початок у X сторіччі. З XIII сторіччя позиції Габсбургів міцніють, і зрештою вони запанували майже у всій Центральній Європі, переважно завдяки стратегічно укладеним шлюбам. Убивство Франца Фердінанда, спадкоємця Габсбургського трону, яке сталося в Сараєво 1914 року, спровокувало початок світової війни.

Води, занечищені кров’ю

Імперії виникали й зникали, тож Дунай, так би мовити, постійно мусив пристосовуватись до змін на політичній арені. У XI—XII сторіччях він був кордоном Візантійської імперії. Пізніше, коли Белград, Будапешт та інші придунайські міста були захоплені турками, більша частина річки протікала територією Османської імперії. Навіть Відень у 1529 і 1683 роках потрапляв в облоги, які, однак, не мали успіху.

Отже нас не дивують слова німецького автора Вернера Гайдера: «Жодна інша європейська річка не може зрівнятися з Дунаєм за своїм історичним значенням». Інший автор зазначив, що в минулому Дунай «був головним шляхом, яким рушали в Європу загарбники зі сходу: гуни, татари, монголи й турки».

Дунай також зазнав наруги у війнах, що точилися ближче до наших часів. Вільям Л. Ширер написав: «Уночі 28 лютого [1941 року] загони німецької армії перейшли Дунай з румунського боку і зайняли стратегічно важливі позиції на території Болгарії». Через чотири роки, у 1945, «радянські війська, захопивши 13 квітня Відень, підіймалися по Дунаю, а Третя армія США стрімко спускалася їм назустріч».

Історія культури та ідей, пов’язана з Дунаєм, надто часто виявляється історією конфліктів, а води цієї річки надто часто несуть людську кров, пролиту у війнах. Проте її хвилі занечищені й з інших причин.

Уже не блакитний

Коли 1867 року Йоганн Штраус молодший написав вальс «На чудовому блакитному Дунаї», річка була справжнього блакитного кольору, як ясне небо. А тепер?

Зі Шварцвальду, що в Німеччині, Дунай, в’ючись 2850 кілометрів, несе свої води аж до Чорного моря. В Європі тільки Волга довша за Дунай. Площа його басейну становить 817 000 квадратних кілометрів. Однак на стан навколишнього середовища в басейні Дунаю певною мірою вплинуло будівництво Габчиковської дамби — частини гідроелектросистеми, розташованої на річці між Віднем і Будапештом. За одним повідомленням, вона «сильно понизила рівень підземних вод вздовж Дунаю, осушила тисячі гектарів лісу та болотистих місцевостей, а на деяких ділянках нижнього Дунаю спричинила зменшення улову риби аж на 80 відсотків».

Якби Дунай міг говорити, йому, напевно, було б ніяково розповідати, як через людське невігластво та жадібність він перетворився на злочинця і жертву одночасно. «Російська газета» написала, що разом з трьома іншими великими річками, які впадають у Чорне море, Дунай допоміг перетворити його на «найбрудніше море у світі». Далі у тій же газеті йдеться про те, що Чорне море «помирає в страшних муках», адже протягом останніх 30 років «пів-Європи користується ним як каналізацією, туди скидається величезна кількість сполук фосфору, ртуть, ДДТ, нафта й інші отруйні відходи».

Якою ж сумною є історія дельти Дунаю! Навколо Ізмаїла (Україна), де річка впадає в Чорне море, їй завдано жахливої екологічної шкоди. Пелікани, котрих тут раніше було багато, майже зникли. Як говориться у німецькому журналі «ҐЕО», довгочасне збереження у цій місцевості «великого розмаїття рослин і тварин... є прецедентом в діяльності міжнародного нагляду за навколишнім середовищем».

Невдовзі можна буде розповісти веселішу історію

У 1902 році до Тайльфінгена, містечка на одній з приток Дунаю, за 60 кілометрів на північний схід від його витоків, приїхала нова мешканка. Це була Марґарет Демют. «Демют» по-німецьки означає «покірність». Вона проповідувала про те, що невдовзі обов’язково надійде «золотий вік», і тому місцеві жителі прозвали її Золота Ґретле. Невдовзі в Тайльфінгені виник один з перших у Німеччині зборів Свідків Єгови.

У 1997 році 21 687 Свідків Єгови, що належать до 258 зборів у придунайських містах і селах (ці населені пункти лежать на території десяти різних країн того регіону), об’єднано проповідували ту ж саму звістку про Боже встановлене Царство.

Бог постановив, що земля існуватиме вічно і на ній житимуть люди, отже Дунай зможе вічно нести свої води (Псалом 104:5; Ісаї 45:18). Як же добре, що після багатостолітнього панування недосконалих культур, помилкових людських ідей та кровопролитних конфліктів і в річки почнеться набагато ліпша історія. На берегах Дунаю житимуть щасливі, здорові люди, які вже не будуть розділені державними кордонами та мовними бар’єрами. Усі славитимуть Величного Творця. Не знадобиться пантеон Валгала для вшанування померлих, адже всі достойні будуть воскрешені (Івана 5:28, 29).

Коли уявити собі такий радісний Дунай, на думку приходить Псалом 98:8, 9, в якому є такі слова: «Ріки хай плещуть в долоні... бо [Єгова] землю судити гряде: Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді». Уявіть, яку захопливу історію зможе тоді розповісти знов гарний блакитний Дунай!

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 16, 17]

ВЗДОВЖ ДУНАЮ

УЛЬМ (НІМЕЧЧИНА)

У 1879 році в Ульмі народився Альберт Ейнштейн, чиї наукові відкриття надали неповторних обрисів сучасній світовій історії. Кажуть, що його «за життя визнавали одним з найбільших корифеїв-інтелектуалів в історії людства».

[Ілюстрація]

ВЕЛЬТЕНБУРГ (НІМЕЧЧИНА)

РЕГЕНСБУРГ (НІМЕЧЧИНА)

У XII сторіччі на Дунаї збудували Штайнерне Брюке (Кам’яний міст), який вважався чудом будівельного мистецтва. Тут 1630 року помер астроном Кеплер.

МАУТГАУЗЕН (АВСТРІЯ)

У цьому невеликому придунайському місті розташовувався фашистський концентраційний табір. Серед десятків тисяч ув’язнених були Свідки Єгови, у тому числі Мартін Петцінґер, котрий пізніше став членом їхнього Керівного органу.

[Ілюстрація]

ВІДЕНЬ (АВСТРІЯ)

[Ілюстрація]

БРАТИСЛАВА (СЛОВАЧЧИНА)

[Відомості про джерело]

Geopress/H. Armstrong Roberts

БЕЛГРАД (ЮГОСЛАВІЯ)

У праці «Уорлд бук енсайклопідія» говориться, що у Белграді «впродовж сотень років» відбувалися «політичні і воєнні баталії», його «завойовували і руйнували понад 30 разів».

НІКОПОЛ (БОЛГАРІЯ)

Це містечко заснував 629 року н. е. візантійській імператор Іраклій, і згодом воно набуло важливого стратегічного значення. У 1396 році оттоманський султан Баязід I переміг тут угорського короля Сигізмунда, поклавши цим початок п’ятисотрічному пануванню Туреччини.

ДЖУРДЖУ (РУМУНІЯ)

Перша в Румунії залізнична лінія з’єднала у 1869 році Джурджу з більш знаним сусідом Бухарестом, розташованим за 65 кілометрів на північ. У 1954 році через Дунай побудували двоповерховий міст з шосе і залізницею, котрий з’єднав Румунію з Болгарією. Він отримав оптимістичну назву Міст Дружби.

[Карта]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

НІМЕЧЧИНА

Шварцвальд

Тайльфінген

Ульм

Вельтенбург

Регенсбург

Валгала

АВСТРІЯ

Маутгаузен

Відень

СЛОВАЧЧИНА

Братислава

Габчиковська дамба

УГОРЩИНА

Будапешт

ХОРВАТІЯ

ЮГОСЛАВІЯ

Белград

БОЛГАРІЯ

Нікопол

РУМУНІЯ

Джурджу

Бухарест

МОЛДОВА

УКРАЇНА

Ізмаїл

дельта Дунаю

ЧОРНЕ МОРЕ

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 18]

БУДАПЕШТ (УГОРЩИНА)

Будапешт, який називають Царівною Дунаю, складається з двох частин: більша його частина, Буда, на західному березі, а менша, Пешт, на східному. У 1900 році майже чверть жителів були євреями, однак під час Другої світової війни практично всі мешканці єврейського походження були винищені.