“Робіть учнів” — аж доки?

1. Що підносить питання чи число учнів, яких мало хреститися є обмежене?

ЧИ УЧНІВ Христа мали хрестити лише до якогось певного числа? Оскільки, в Об’явленні 7:1—8 і 14:1—3, він показав, що 144,000 духовних ізраїльтянів мали статися співспадкоємцями з ним у небесному царстві, то чи цим він обмежив число хрещених учнів?

2. (а) Коли Ісус дав учням цей наказ, чи він призначив якесь докладне число? (б) Яке розрізнення виринуло б коли б тепер хрестилося дуже мало “християнів”?

² Не обов’язково, бо, в Матвія 28:19, 20, він не призначав ніякого числа, але лише сказав: “Ідіть, і робіть учнів із людей всіх народів, хрестячи їх”. Певно, що він міг знати і дійсно будо знати коли припинити хрещення учнів, бо він є їхній один Учитель і буде знати коли вже було досить учнів. Отже його слухняні послідовники можуть тільки продовжати робити й хрестити послідовників так довго як він дозволить. Певно, що якщо б ми хрестили лише тих, які, після цілковитого посвячення себе Богові через Христа, заявляють мати свідоцтво Божого духа, що вони є духовні ізраїльтяни, спадкоємці Бога і співспадкоємці з Ісусом Христом, то сьогодні ми хрестили б дуже мало “християнів”. А чому ми кажемо це?

3, 4. (а) Згідно з звітами після 1942 р., що сталося з числом хрещених християнів, які заявляють бути породжені Божим духом? (б) Як число тих, які прийняли хрещення є протилежне з тими, які беруть участь у Спомині на Господній Вечері протягом 1969 р. і в попередньому році показує це?

³ Згідно з надрукованими звітами від 1942 р., число хрещених християнів, які складають “останок” заявляючи бути породжені Божим духом, як духовні співспадкоємці Ісуса Христа зменшалося щороку.

⁴ Наприклад, минулого 1-го квітня 1969 р., було лише 10,368 таких помазаних духовних членів останка, що прибули на річну Господню Вечерю і брали участь у Спомині, беручи хліб і вино. Але у порівнянню з цим, протягом цього минулого року проголошення Царства було 120,905 нових, які охрестилися в воді на символ свого посвячення Богові через Христа. Попереднього року було 10,619, або 251 більше, які брали хліб і вино на Господній Вечері. Отже протягом минулого року було сотки менше тих, які заявляли бути 144,000 духовними ізраїльтянами. А скільки з цих 10,368 лишаючих були між тими 120,905, які прийняли хрещення в воді у 1969 служебному році? Якщо б це залежало на таких, то як мало хрещення відбулося б протягом 1969 р.? Однак рапорт показує, що 120,905 охрестилося.

5. (а) Як довго, або доки, мало продовжатися роблення учнів і хрещення їх? (б) Тому що проповідування Царства продовжається так як було предсказано після 1914 р., то яка споріднена робота буде виконуватися разом із ним?

⁵ Як довго, або доки малося робити учнів Христа, разом з хрещенням? Ісус Христос виявив це, бо давши наказ у Матвія 28:19, 20, НС, відносно роблення й хрещення учнів, він сказав: “І, ось! Я з вами повсякденно, аж до кінця системи”. Ага, ця робота мала продовжатися аж до “кінця системи”. І ми тепер знаходимо себе в цьому часі коли “призначені часи народам” уже закінчилися, ще на початку осени у 1914 р. (Луки 21:24) Тепер світове проповідування “цієї доброї новини царства” поширюється на велику міру, як ніколи раніше після 1914 р., на сповнення Ісусового пророцтва в Матвія 24:14 про “кінець системи”. Логічно, тоді, якщо під Христовим проводом проповідування Царства збільшалося аж дотепер, то роблення учнів і хрещення буде продовжатися разом із ним.

6. (а) На що тих десять тисяч охрестилися згідно з Матвія 28:19? (б) Від 1923 р., на що багато з тих, які прийняли вістку надіялися?

⁶ Тепер, чи ті десятки тисяч хрещених, яких рапортувалося у сучасних роках були хрещені “учнями” Христа? Так! То лише таких осіб, що посвячені християни є під наказом у Матвія 28:19, 20, хрестити й навчати. Воно правда, що помолившись на користь його “малого стада” духовних овець, Ісус Христос далі сказав: “Також маю інших овець, які не з цієї кошари; я повинен і їх припровадити, і мій голос почують вони, і буде отара одна й один пастир”. (Ів. 10:16) Ці “інші вівці” мали мати земну надію на вічне життя в раю, а не небесну надію. Воно також правда, що після 1923 р., коли на конвенції в Лос Анжелосі і пізніше в числі Вартової Башти (анг.) із 15-го жовтня 1923 р., притча про вівці і козли була вияснена, то багато слухачів свідоцтва Царства мали надію стати тими “іншими вівцями” й успадкувати земний рай під Божим небесним царством. Але роками їх не радилося приймати хрещення.

ХРЕЩЕННЯ НА ЩО?

7. Коли вони дістали наказ хреститися, то на що вони були вповноважені хреститися?

⁷ Правда, що після поради дана в 33-му параграфі на сторінці 250 Вартової Башти (анг. мові) із 15-го серпня 1934 р., особи, які бажають ставатися цими “іншими вівцями” хрестилися в воді на символ свого посвячення Богові через Христа. Але в що вони були уповноважені хреститися? Особливо статися “іншими вівцями”?

8. Яке питання виринає відносно того чим ті, які хрестилися в суботу 1-го червня у Вашінґтоні, Д.К., конвенції мали статися і чому?

⁸ Воно також правда, що слідуючого року на весняній конвенції в Вашінґтоні, Д.К., столиця Америки, пророцтво в Об’явленні 7:9—17 було пояснено й сталося відомо, що “великий натовп (АП) про який там говориться складає сьогоднішні “інші вівці”, які мають земні надії, і це дивуюче пояснення появилося пізніше в Вартовій Башті (анг. мові), 1 і 15-го серпня 1935 р. День по тій щасливій промові багато прибулих на конвенцію, які були з кляси “інших овець” прийняли хрещення. Але в суботу, 1-го червня 1935 р., на конвенції в Вашінґтоні, в що ті, які занурилися в воду, охрестилися? Чи вони охрестилися ставатися “іншими вівцями”? Чи вони охрестилися бути членами тієї “великої товпи”, які мали райські надії? Чи на це вони посвятилися Богові?

9, 10. (а) Як Матвія 25:41—46 і Об’явлення 7:9—17 показують, що це є час для “великої товпи” або “інших овець” появитися? (б) Отже, яке питання виринає відносно хрещення віруючих у ці кляси?

⁹ Розбираючи це питання по-біблійному ми лише можемо безпечно звертатися до того, що Ісус наказав своїм послідовникам. Це є факт, що Ісусова притча про вівці й козли є частиною його пророцтва про “кінець цієї системи” і що ця особлива притча стосується до часу “кінця системи”, себто до теперішнього часу. Воно також ясно, що апостол Іван бачив “натовп великий” (Об. 7:9) по видінню 144,000 попечатаних духовних ізраїльтянів. Отже це видіння пристосовується тепер, особливо після 1935 р., коли виглядає, що попечатання 144,000 духовних ізраїльтянів уже закінчується.

¹⁰ Також, згідно з тим, число посвяченого останку духовних ізраїльтянів, які святкують Господню Вечерю, зменшується. Однак сьогодні хрещених і посвячених свідків Єгови є коло один мільйон. Ці християни мають надію пережити наступаюче “велике горе” в день Божої пімсти, і увійти в Божий новий порядок на землі. Отже, що це є очевидно призначений час цьому “великому натовпу” “інших овець” виходити. До самого “кінця цієї системи” Ісус сказав, що він буде зі своїми слухняними послідовниками “повсякденно” як вони будуть робити учнів і хрестити їх. Але, чи Ісус наказав їм хрестити посвячених ставатися членами “малого стада” або “отари”, якому небесний Отець дасть небесне царство? І хрестити інших, що будуть посвячувати себе в цей час на “інші вівці” ставатися незліченними членами “великого натовпу”, які мають статися спадкоємцями земного раю під Божим царством?

11. (а) Чому біблійна відповідь до таких питань вимагає перегляд нашого посвячення? (б) Що є властиво нам сподіватися, що Бог дасть особі після її хрещення?

¹¹ Біблійна відповідь є Ні! Те, що Ісус сказав було: “Ідіть, і робіть учнів із людей всіх народів, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і святого духа, навчаючи їх”. (Мат. 28:19, 20, НС) Нам треба правильно зрозуміти християнське посвячення. Коли ми посвячуємо себе Богові через Христа, то ми не накладаємо ніяких умов або угод на Бога лише за якими Він має прийняти наше посвячення. Коли ми посвячуємо себе, ми представляємо себе Богові через Ісуса так, як його Син зробив, кажучи: “Ось іду, щоб волю Твою чинити Боже”. (Євр. 10:9, 10; Пс. 40:8, 9) Таким чином ми не висказуємо ніяких особистих виборів, але лишаємо, щоб Бог Єгова рішав нашу вічну долю. Якщо ми хочемо, щоб Його воля виконувалася в нашій справі, то ми будемо приймати Його призначення і будемо задоволені ним, щасливі. (Рим. 9:16) Воно є властиво сподіватися, що після нашого хрещення Бог дасть свідоцтво посвяченому, хрещеному, яке Його рішення є в його справі. Тому, кого Він породить Своїм духом, Він дасть синівське свідоцтво.— Рим. 8:16, 17.

12. (а) Отже, чим ми стаємося нашим хрещенням, і після якого обчислення? (б) Чиїм учнем ми самі хочемо бути так як інші, які ще будуть хреститися на учнів?

¹² Ми можемо бути цілком певні, що коли ми приймаємо хрещення, то ми стаємося учнями Ісуса Христа. Наше хрещення є згідно з його наказом, так, цим ми наслідуємо його. Наш прихід до Бога з постановою чинити Його волю також є наслідування Ісуса Христа, після того як ми перше послухаємо його поради вирахувати кошт. (Луки 14:25—33) Як посвячені, хрещені слуги Бога, ми можемо статися учнями нікого іншого крім його вірного Сина. Бо в його переображенні на високій горі після Пасхи у 32 р. З.Д., Бог Єгова сказав присутнім апостолам: “Це Син Мій улюблений, якого Я похвалив; слухайтеся його”. (Мат. 17:1—5, НС) Ті, що сердечно посвячують себе Богові хочуть ставатися учнями нікого іншого лише того, якого Бог Сам вибрав. Він не хоче, щоб посвячені, хрещені особи ставалися учнями когось іншого крім Ісуса Христа. Так як писав апостол Петро, який посвідчив Ісусове переображення: “Христос постраждав за нас, і залишив нам приклада, щоб пішли ми слідами його [а не Петровими]”.— 1 Пет. 2:21.

13. (а) З огляду часу і предсказаних подій, то що кандидат не повинен заключати про його хрещення? (б) Що він повинен сподіватися від Бога після його хрещення?

¹³ Отже, лише тому, що ми тепер живемо в “закінченні системи” і тому, що Ісус Христос є присутній у “свойому славетному престолі” розлучуючи символічних “овець” від “козлів”, це не є причина для кого-небудь, який хреститься від 1934/1935 р. З.Д., думати, що він хреститься статися членом “інших овець”, або сучасним Єгонадавом, або членом “великої товпи”, які не є духовні ізраїльтяни. (Ів. 10:16; 2 Цар. 10:15—23; Об. 7:9—17) Він не повинен думати цього навіть коли й знає, що посвячених хрещених свідків Єгови по цілому світі вже є коло один мільйон, або багато більше від 144,000, число, яким обмежується духовних ізраїльтянів з небесними надіями. Він повинен пам’ятати, що він хреститься статися учнем Ісуса Христа, його студентом або учнем. Після його хрещення він може правильно сподіватися, що Бог Єгова, якому він посвятив себе, без накладання жодних умов, з часом дасть йому свідоцтво чи він є призначений до “великої товпи” або теперішніх “інших овець”.

14. Без різниці, що їм виявиться, то чим вони таки основно лишаються, і яка вимога сподівається від них?

¹⁴ Чи з часом посвячена хрещена особа дістає доказ від Бога, що вона є породжена Божим духом статися духовним ізраїльтяном або членом покірної “великої товпи”, то один факт таки лишається: він є основно хрещеним учнем Христа. Бог вимагає такої самої вірности від такого учня, який є один із “інших овець” як від учня, який стається один із останка духовного Ізраїля. Учень є учнем. Усі учні, без різниці чи вони належать до “малої отари” або до “великої товпи” тепер є “одною отарою” під “одним пастирьом”, Господом Ісусом Христом, який положив своє життя і віддав свою земну душу за всі вівці. (Ів. 10:15, 16; Луки 12:32) Вони не є послідовниками різних релігійних осіб на землі, але є послідовниками “одного пастиря”. Вони є учні, студенти цього Пастиря, через якого вони дістають науку від Бога. (Ів. 6:44, 45) Те, що вони навчаються вони мусять пристосовувати і жити вірно з такою наукою. Іначе вони не є християнами. Лише як учні Христа вони можуть сподіватися пережити війну Армагеддон.

УЧНІ РОБЛЯТЬ ІНШИХ УЧНІВ

15. Згідно з Матвія 28:16—20, ті, які уже були учнями були наказані робити що, і кого вони наслідують у цьому відношенні?

¹⁵ Одна важна річ, яку треба зауважити з історії в Матвія 28:16—20, НС, є оця: Там пишеться: “Одинадцять же учнів пішли в Галілею на гору. . . А Ісус підійшов і промовив до них, кажучи: ‘. . . Тож ідіть, і робіть учнів’ ”. Ті, яким воскреслий Ісус наказав навчати людей всіх народів уже були учнями. Це значить, що учень Христа не є лише учнем або його студентом, але мусить робити учнів ‘одного вчителя’, Ісуса Христа. Роблячи це він наслідує свого одного Вчителя, самого Ісуса Христа, бо Христос Ісус також робив учнів. (Ів. 3:25, 26; 4:1) Жінки, як і чоловіки мають привілей ставатися його учнями. Особливо згадується, що Тавіта або Дорка з Йопи була ученицею. (Дії 9:36) Жінки так як чоловіки хрестилися водою статися Христовими учнями.— Дії 8:12; 16:15.

16. Згідно з тим Христовим наказом, яка робота далі продовжається, але, що сказати про дальше продовження тієї роботи?

¹⁶ Хоч ми вже живемо в “закінченню цієї системи”, то робота робити учнів і хрестити їх далі продовжається. Але факт, що ми вже живемо так далеко в закінчуючій добі від 1914 р. З.Д. показує, що час, який лишається хрестити учнів усіх народів уже наближається свого кінця. Згідно з його обітом, воскреслий, прославлений Ісус Христос є з нами в цій роботі, яку він сам наказав своїм учням виконувати.— Мат. 28:20.

17. Яке інше хрещення, про яке Іван Хреститель описав, що Ісус тепер приготовляється виконувати?

¹⁷ Хоч Ісус наглядає над роботою робити учнів і хрестити їх водою в цьому “закінченню системи”, він також приготовляється для іншого хрещення, яке має відбутися в близькій майбутності. Про нього Іван Хреститель сказав ще перед його хрещенням у Йордан ріці дев’ятнадцять століть тому: “Той хреститиме вас святим духом й огнем. У руці своїй він має віячку і перечистить свій тік: пшеницю свою він збере до засіків, а полову попалить ув огні невгасимім”.— Мат. 3:11—13.

18. (а) Коли Ісус почав хрестити святим духом? (6) Коли він хрестив єврейський народ “огнем”?

¹⁸ Ісус почав хрестити своїх учнів святим духом на свято П’ятдесятниці 33 р. З.Д. (Луки 24:49; Дії 1:4 до 2:33) У 70 р. З.Д. він охрестив огнем єврейських людей в Юдеї і в Єрусалимі, де Єрусалим і його храм занурилися огняним знищенням, 1,100,000, які святкували Пасху в місті були вбиті й Юдею спустошилося, а 97,000 переживших юдейців було забрано в невільництво до римської імперії.

19. Згідно з тим символічним прообразом першого століття, то що тепер має хреститися “огнем” і чому?

¹⁹ Те було пророчим символом більшого і останнього сповнення пророцтва на сучасний нехристиянський Єрусалим, а саме, світське так зване Християнство. Тому що воно не є правдивим учнем Ісуса Христа, але послідовником Німрода, “могутнього мисливця в опозиції до Єгови” і засновником стародавнього Вавилону з його поганською релігією, так зване Християнство дійсно є частиною, по суті, визначною частиною сучасного Вавилону Великого. Коли ця світова імперія фальшивої Вавилонської релігії впаде, то так зване Християнство буде знищене разом із нею, і буде хрещене вогнем так, як сталося з Єрусалимом і Юдеєю першого століття.— 1 Мойс. 10:8—10; Об. 17:1 до 18:8.

20. Які слова поради тепер промовлються, подібні до слів Петра допитливим євреям на день свята П’ятдесятниці, отже, яким хрещенням є краще охреститися?

²⁰ Тридцять сім років перед спустошенням Єрусалиму і Юдеї в 70 р. З.Д., апостол Петро сказав допитливим особам, які зійшлися до Єрусалиму на свято П’ятдесятницю, щоб охреститися в ім’я Ісуса Христа і наполегливо просив їх: “Рятуйтесь від цього лукавого роду”. (Дії 2:37—40) Сьогодні посвячені, хрещені свідки Єгови повторяють подібні слова всім тим, які дотепер святкували релігійно в сучасному Єрусалимі, або в так званому Християнстві. Справді воно багато краще охреститися водою тепер і статися посвяченим учнем Христа ніж хреститися у майбутності в огні знищення, в яке так зване Християнство буде вкинене, і так згинути з цим “лукавим родом”.

21. (а) Що можна сказати чи лише ті в так званому Християнстві мусять послухати цю пересторогу? (б) Хто переживе огняне знищення, і якому наказові ця кляса продовжає коритися?

²¹ “Люди всіх народів” поза так званим Християнством також потребують слухати цю важну вістку, або разом із так званим Християнством, цілий Вавилон Великий, світова імперія фальшивої вавилонської релігії, будуть “цілком спалені огнем, бо міцний Бог Єгова, що судить його”. (Об. 18:8, НС) Посвячені, хрещені учні Ісуса Христа переживуть цей надходячий час огняного знищення і ввійдуть у Божий праведний новий порядок, справді християнський новий порядок. З цією надією, свідки Єгови як учні Христа продовжають коритися його наказові: “Ідіть, і робіть учнів із людей всіх народів, хрестячи їх”.— Мат. 28:19, НС.

[Ілюстрація на сторінці 73]

Минулого квітня було 10,368 осіб, які брали участь у Спомині. У порівнянню з цим минулого року 120,905 осіб охрестилося

[Ілюстрація на сторінці 75]

Учень Христа не є лише його учнем, але він повинен інших навчати, щоб і вони ставали учнями Христа