Покладайтесь на Єгову, реального Бога

Чи ви коли-небудь дивилися на сотні зірок у безхмарному нічному небі? Що ви думаєте про їхнє існування?

У НІЧНІЙ тиші зорі промовляли до царя Давида, спонукуючи його написати: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розповідає небозвід» (Псалом 19:2). Справді, Творець, а не твориво, заслуговує «прийняти славу, і честь, і силу» (Об’явлення 4:11; Римлян 1:25).

«Той, хто все збудував,— то Бог»,— пояснює Біблія (Євреїв 3:4). Безсумнівно, правдивий Бог «Той, Хто сидить на хмарах — Його ім’я Єгова» (Псалом 68:4, Дерк.). Він не є ілюзією чи міражем. Ісус Христос сказав про свого небесного Отця, Єгову: «Правдивий же Той, Хто послав Мене» (Івана 7:28).

Єгова — Виконавець своїх намірів

Боже неповторне ім’я, Єгова, лише у Єврейських Писаннях з’являється майже 7000 разів. Це надзвичайне ім’я доводить, що він справді існує. Боже ім’я буквально означає «Він спричиняє ставати». За допомогою цього імені Бог Єгова визначає себе як Виконавця своїх намірів. Коли Мойсей запитав Бога про його ім’я, Єгова так пояснив значення свого імені: «Я виявлюся тим, ким я виявлюся» (Вихід 3:14, НС). Цей вірш у перекладі Ротергама звучить так: «Я стану тим, ким захочу». Єгова виявляє себе, або ж стає, ким хоче, для того, аби здійснити свої праведні наміри та обітниці. Отже йому належить вражаюча кількість титулів, як-от: Творець, Отець, Владика, Пастир, Єгова військ, Той, що молитви вислуховує, Суддя, Величний Учитель і Викупитель (Псалом 7:12; Псалом 23:1; 65:3; 73:28; 89:27; Ісаї 8:13, НС; 30:20, НС; 45:18; 41:14).

Лише правдивий Бог має право носити ім’я Єгова, оскільки люди ніколи не можуть бути певними, що їхні плани здійсняться (Якова 4:13, 14). Єгова сказав: «Бо як дощ чи то сніг сходить з неба й туди не вертається, аж поки землі не напоїть і родючою вчинить її, і насіння дає сівачеві, а хліб їдцеві,— так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Ісаї 55:10, 11).

Єгова виконує свої наміри з надзвичайною певністю, і навіть те, що видається нереальним для людей, для нього можливе. Багато років після смерті Авраама, Ісака і Якова Ісус, згадавши їх, сказав: «Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть» (Луки 20:37, 38). Ті вірні патріархи вже померли, однак сповнення наміру Бога воскресити їх було настільки певним, що для нього вони були як живі. Для Єгови повернути цих вірних служителів минувшини до життя так само неважко, як було неважко створити із земного пороху першу людину (Буття 2:7).

На підтвердження того, що Бог спричиняє сповнення усіх своїх намірів, апостол Павло наводить інший приклад. У Святому Письмі Авраама названо «отцем багатьох народів» (Римлян 4:16, 17). Коли в Аврама ще не було дітей, Єгова змінив його ім’я на Авраам, що означає «Батько народу (безлічі)», і зробив так, аби це значення відповідало реальності: він чудом відновив літньому Авраамові і його дружині Сарі здатність народжувати дітей (Євреїв 11:11, 12).

Ісус Христос, наділений великою силою і владою, говорив про реалії життя з вищого, порівняно з людським, погляду. Хоча Ісусів близький друг Лазар помер, Ісус сказав своїм учням: «Друг наш Лазар заснув,— та піду розбудити Його» (Івана 11:11). Чому він говорив про мертвого чоловіка як про того, хто просто спить?

Коли Ісус прибув у рідне місто Лазаря Віфанію, то пішов до гробниці і попросив відвалити камінь, який закривав вхід до неї. Голосно помолившись, він наказав: «Лазарю,— вийди сюди!» І коли всі зосередили свій погляд на гробниці, «вийшов померлий, по руках і ногах обв’язаний пасами, а обличчя у нього було перев’язане хусткою». Тоді Ісус сказав: «Розв’яжіть його та й пустіть, щоб ходив» (Івана 11:43, 44). Ісус воскресив Лазаря — повернув до життя чоловіка, який вже чотири дні був мертвий! Христос не перекручував правди, коли сказав, що його друг спить. З погляду Єгови та Ісуса, Лазар нібито просто заснув. Дійсно, Ісус і його небесний Отець по-справжньому цікавляться реаліями життя на землі.

Єгова може втілити наші надії в життя

Яка ж разюча різниця існує між оманливими ідолами і правдивим Богом! Ті, хто поклоняється ідолам, помилково приписують надлюдську силу об’єктам свого обожнювання. Одначе таке шанування аж ніяк не наділяє цих божків якоюсь чудодійною здатністю. На відміну від них Бог Єгова здатен повернути до життя своїх служителів, що давно повмирали, і тому він по праву може звертатися до цих служителів, немов до живих. «Господь — Бог правдивий», і він ніколи не обманює свій народ (Єремії 10:10).

Наскільки потішає усвідомлення того, що у призначений Єговою час мертві, які є в його пам’яті, будуть воскрешені — повернені до життя! (Дії 24:15). Люди воскреснуть з тими ж звичками і вподобаннями, які у них були. Для Творця, котрий володіє безмежною мудрістю і силою, зовсім неважко запам’ятати, якою була людина до смерті, та її воскресити (Йова 12:13; Ісаї 40:26). Єгова є джерелом любові, тому він застосує свою досконалу пам’ять, аби повернути померлих до життя на райській землі такими ж особистостями, якими вони були до смерті (1 Івана 4:8).

Оскільки світ Сатани наближається до кінця, ті, хто покладається на правдивого Бога, можуть бути певні у світлому майбутті (Приповістей 2:21, 22; Даниїла 2:44; 1 Івана 5:19). Псалмописьменник запевняє нас: «А ще трохи — й не буде безбожного... а покірні вспадкують землю,— і зарозкошують миром великим!» (Псалом 37:10, 11). Злочин і насилля відійдуть у минуле. Запанує справедливість, і вже не буде економічних нестатків (Псалом 37:6; 72:12, 13; Ісаї 65:21—23). Будуть усунені всі ознаки соціальної, расової, племінної чи етнічної дискримінації (Дії 10:34, 35). Не буде воєн та зброї (Псалом 46:9). Тоді «не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24). Кожен втішатиметься досконалим квітучим здоров’ям (Об’явлення 21:3, 4). Рай на землі невдовзі стане реальністю. Адже це намір Єгови!

Справді, незабаром усі сподівання, що дає нам Біблія, будуть втілені в життя. Тож навіщо дозволяти ідолам цього світу вводити нас в оману, коли ми можемо повністю покластися на Єгову? Його воля полягає у тому, «щоб усі [«усякі», НС] люди спаслися, і прийшли до пізнання правди» (1 Тимофія 2:3, 4). Замість того щоб присвячувати наш час і засоби ілюзіям чи міражам цієї системи та її божкам, зростаймо у пізнанні справжнього Бога й усім серцем покладаймося на нього (Приповістей 3:1—6; Івана 17:3).

[Ілюстрація на сторінці 6]

З погляду Єгови й Ісуса, Лазар лише заснув.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Рай на землі невдовзі стане реальністю.