Сьогодні черниці, а що завтра?

КЛОПОТИ Католицької Церкви можливо є більш явні між її черницями. Вони відступають від своїх релігійних орденів тривожною кількістю. І незадоволення серед тих, що залишаються збільшується.

Заголовки по газетах, як-от нижченаведені відбивають кризу: “9.000 ЧЕРНИЦЬ У С.Ш. ВИЙШЛИ МИНУЛОГО РОКУ”.a¹ “МОНАСТИРІ БЕЗ ЧЕРНИЦЬ”.b² “ЧЕРНИЦІ СЕРЕД ЖІНОЧОГО БУНТУ”.c³ “ЗНИКАЮЧІ ЧЕРНИЦІ: КРИЗА ПО ШКОЛАХ”.d⁴ “ЧЕРЕЗ БРАК ЧЕРНИЦЬ МУСЯТЬ ЗАЧИНЯТИ КАТОЛИЦЬКУ ЛІКАРНЮ”.e⁵

Недавно тому черниця Марія Модд з Францісканського ордену провела велике дослідження серед приблизно 70 процентів черниць у Сполучених Штатах. Вона пише, що намір дослідження був “доказати або спростувати” публічне переконання, що питання “Куди всі монахині пішли?” вже змінилося на декларацію, “УСІ монахині ВЖЕ зникли”.

Чи стан дійсно є такий поважний? Чи пережиття церковних релігійних орденів дійсно є в небезпеці?

Здається, що деякі католицькі влади погоджуються з цим. Аніта Каспері, колишня головна черниця сказала, що коли не впровадять якісь зміни по релігійних орденах, то Церква “може загубити всі черниці”.

Також, Гавриїл Моран, як президент Християнських Братів, дистрикту Лонґ Айленд-Нова Англія, писав: “Одна з трагедій недавньої римо-католицької історії була розпущення релігійних орденів. . . . Є десятки тисяч людей, які пливуть стоячи (що значить не поступають вперед) по розпадаючих організаціях”. Моран закінчив: “Цілковитий образ є дуже пригнічуючий і це є причина чому майбутність ніколи не виявляється щиро”.

Який великий є вихід?

Тяжко дістати точної статистики про вихід. Але католицькі джерела дещо виявляють розмір цього занепаду. Наприклад, вони показують, що у 1965 р. по цілому світі було 1.201.159 черниць, але те число впало до 879.939 у 1971 р.— 321.220 відступили лише за шість років! В деяких країнах вихід був особливо великий. Наприклад, у Південній Америці було 40 процентів зменшення в одному біжучому році, від 87.593 черниць до 52.163!

По інших місцях було також велике зменшення. У Канаді число черниць зменшилося від більше як 59.000 у 1960 р. до менше як 45.000 у 1972 р. У Сполучених Штатах посередині 1960-их роках було 180.000 черниць, і це число зменшилося до менше як 140.000 минулого року. Але більш значним від числа виходячих черниць є тип жінок, які покидають монастирі.

Один редактор католицького часопису писав: “У недавніх роках найбільше число добрих монахинь відступили від релігійного життя”. Черниця Марія Модд з францісканського ордену говорить докладніше. Вона сказала, що відступають “молоді і жінки середнього віку, більшість яких є добре освічені і помагали формувати осередок апостольської громади”.

А що це значить? Католицький провідник Гавриїл Моран попросто відповідає: “Більшість молодих і обдарованих покидають ордени”.

Чи їх заступають нові?

Надії на майбутність

Рапорт із 32-ох сторінок “Дослідження вступу і виходу жінок по релігійних орденах у Сполучених Штатах від 1965 до 1972 р.” дає відповідь. Наводячи наслідки цього дослідження, Марія Модд заувважила, що у 1965 р. 4.110 жінок вступило в релігійні ордени, але лише 553 у 1972 р. Отже, хоч тисячі черниць покидають ордени, то все менше і менше жінок заступають їх. А з якими наслідками?

Одна річ, римо-католицькі школи мають менше черниць за вчителів, а тому що наймати світських вчителів є дуже коштовно, то щоденно мусять зачиняти одну католицьку школу. Від 1967 до 1971 р., 1.700.000 менше студентів записалося до початкових і середніх шкіл, представляючи 30 процентове зменшення! І стан гіршає. Католицький часопис Commonweal з 2-го лютого, 1973 р., під заголовком “Зникаючі Черниці”, каже:

“Це є пора коли черниці відсилають свої ‘Дорогий Іване’ листи до священиків до тих парафіяльних шкіл, до яких вони не будуть вертатися в осени. А особливо цього року таких листів є дуже багато”.

Стаття тоді згадує про дюжини шкіл до яких черниці не будуть вертатися в штатах Нью-Йорк, Масачузетс і Міннесота. Вона закінчує такими словами:

“А який поганий цей стан дійсно є? Можливо не скрізь такий поганий, як з черницями Св. Йосипа в Бостоні, але їхні проблеми помагають нам зрозуміти, що релігійні ордени взагалі мусять зустрічати цими днями, коли змагаються заповнити свої втрачені члени. Від 1966 р. до 1971 р. двадцять нових членів вступило в орден; у тому самому часі, відступило 563 черниць через смерть, відставку або відхід від релігійного життя. Пропорція виходу є 28 до 1”.

А які черниці залишаються по монастирях? Це питання може дуже турбувати католицьких влад. Бо одна з кожних трьох черниць у Сполучених Штатах є шістдесят років віку або й старша. У найбільшім навчальнім ордені Бостонської єпархії, пересічний вік черниць є майже шістдесят років. Але, так як зауважив Яків Еблен, директор сполучення в Сієтел Єпархії: “Навіть так недавно як 20 років тому більшість черниць були в їхньому 20-му або 30-му віці життя”.

Чи не легко бачити чому деякі кажуть, що незабаром релігійні ордени цілком зникнуть? Здається, що навіть тепер багато черниць тільки чекають нагоди покинути монастирі, а інші хотіли б вийти якщо б могли. Гавриїл Моран натякнув це, коли писав в National Catholic Reporter:

“Деякі люди залишаються [по релігійних орденах], бо вони вже є старі, хворі або є безпорадні й лише можуть розпачливо триматися якого-небудь останку. Інші мають досить свободи виходити, але сумніваються чи їм буде краще поводитися”.

А що створило такий занепад по релігійних орденах? Чому черниці, так як католики кажуть, “гублять своє покликання?”

[Примітки]